- •Тема 10. Основи банківського права.
- •1. Предмет і метод банківського права
- •2. Банківські правовідносини, їх види та суб'єкти.
- •1) Залежності від суб'єктивного складу:
- •2) В залежності від характеру банківських операцій:
- •3) В залежності від змісту банківських правовідносин:
- •3. Джерела та принципи банківського права.
- •1) Загальними для підприємницької діяльності принципами:
- •2) Спеціально-юридичними принципами:
- •4. Правове регулювання банківської діяльності та банківських операцій в Україні.
- •2) Активні:
- •1. Правове регулювання розрахункових відносин та кредитних операцій банків.
- •2. Правове регулювання валютних операцій банків та операцій з цінними паперами.
Тема 10. Основи банківського права.
Лекція – год
План
1. Предмет і метод банківського права.
2. Банківські правовідносини, їх види та суб'єкти.
3. Джерела та принципи банківського права.
4. Правове регулювання банківської діяльності та банківських операцій в Україні.
Самостійна робота: 3 год.
План
1. Правове регулювання розрахункових відносин та кредитних операцій банків.
2. Правове регулювання валютних операцій банків та операцій з цінними паперами.
1. Предмет і метод банківського права
Основне призначення банківського права - регулювати забезпечувати і прогнозувати інтереси банків та їх клієнтів, забезпечувати функціонування фінансової системи української держави.
Банки - це основні фінансово-кредитні установи, що здійснюють функції : - кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, - касове й розрахункове обслуговування юридичних і фізичних осіб, - випуск чеків, акцій, облігацій та інших платіжних документів, - виконують валютні та інші банківські операції.
Діяльність банків в Україні регулюють ст. 99 та 100 Конституції України та законами України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999р., "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.
Банки є юридичними особами, економічно самостійними та незалежними від органів державної влади. Вони залучають і нагромаджують вільні грошові кошти підприємств, організацій, населення і перерозподіляють їх, надаючи своїм клієнтам кредити.
Банки не відповідають за зобов’язання держави, а держава не відповідає за зобов'язання банків, крім випадків, коли сторони беруть на себе таку відповідальність.
Банківська система України:
І-ий рівень:
- Національний банк України;
ІІ-ий рівень:
- Зовнішньоекономічний банк України;
- Ощадний банк України;
- Інвестиційні і поточні, земельні, розрахункові та інші. Універсальні та спеціалізовані комерційні банки.
Банки в Україні можуть створюватися у формі акціонерних товариств, ТзОВ, кооперативного банку. Вони мають право створювати банківську корпорацію, банківську холдингову групу, фінансову холдингову групу, бути учасниками промислово-фінансових груп. Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів чи уповноважених ним органів.
Центральне місце в банківській системі України посідає Національний банк України.
Керівними органами Національного банку України є:
- Рада Національного банку України;
- Правління Національного банку України.
Голова Національного банку призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.
Основні функції Національного банку України:
- координує діяльність банківської системи України
- здійснює випуск грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків
- визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн
- проводить єдину державну політику щодо грошового обігу кредиту, зміцнення грошової одиниці
- організовує міжбанківські розрахунки
- створює державну скарбницю країни та організовує її діяльність, зберігає резерви грошових знаків, золотовалютні запаси та дорогоцінні метали
- репрезентує інтереси України з банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях
Національний банк України є єдиним емісійним центром, відповідальним за проведення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці. Йому надано право видавати нормативні акти, що входять до його компетенції.
Точки зору щодо визначення терміну "банківське право":
- воно є особливою підгалуззю фінансового права (І.С.Гуревич);
- правовідносини з участю банку с предметом регулювання господарського права (М.Л. Кован)
- банківське право с частиною кредитного права (К. Гаволда і Ж. Стуффле)
- банківське право не є ні самостійною галуззю права, ні підгалуззю права (Л. Г. Єфімова)
- не можна сьогодні говорити про банківське право України як про відокремлену самостійну галузь національного права (О. О. Качан)
До сьогодні немає однозначності у визначенні терміну "банківське право".
Банківське право, як свідчить сама назва, є сукупність юридичних норм, що регулюють організацію та діяльність банків. М.М.Агарков
Саме це визначення М. М. Агаркова терміну "банківське право " досить широко підтримали не лише науковці-юристи, але й працівники банків. Враховуючи цю обставину, можна дати таке визначення банківського права:
Банківське право - це сукупність правових норм, що регулюють організацію і діяльність банків та інших фінансово-кредитних установ (у тому числі Національного банку України (НБУ)), їх взаємовідносини з клієнтурою та один з одним, порядок здійснення банківських операцій, надання послуг, передбачених чинним законодавством України, забезпечення функціонування і розвитку банківської системи.
З цієї дефініції випливає, що базовою і системоутворюючою категорією в банківському праві є поняття "банківська діяльність", як зазначає І. Б. Завіруха. Зміст цього поняття полягає у:
- систематичному здійсненні банківських операцій юридичними особами, що мають дозвіл (ліцензію) НБУ на право здійснювати ці операції;
- організації та функціонуванні банківської системи (відповідності її організаційної структури правовому статусу та повноваженням), НБУ, видах та типах банків, фінансових установ, що мають право на здійснення банківських операцій, у їх правовому статусі тощо.
Щодо методу банківського права. Нагадаємо, що метод правового регулювання - це сукупність прийомів, способів впливу права на суспільні відносини.
Метод правового регулювання банківської діяльності є неоднорідним.
Він заснований на двох різних методах:
- адміністративно-правовому
- цивільно-правовому.
Наприклад, відносини комерційних банків з НБУ регулюються, окрім норм банківського права, також нормами цивільного, фінансового та інших галузей права.
Отже, банківське право - це комплексна галузь права, мас міжгалузевий характер.
Якщо банкір виплигне з вікна, стрибайте за ним - там гроші. М. Робесп'єр
В листопадні-грудневі дні 2004 p., коли наша країна пережила чи не найбільший пік політичної нестабільності за всі роки незалежності, національна банківська система виконала свою конституційну функцію, зберегла найсвятіше - приватну власність у вигляді депозитів, які громадяни довірили банкірам, свою надлишкову ліквідність та фінансову стабільність.