- •1. Вступ
- •Література до теми „Вступ”
- •2. Літературна мова періоду київської русі (україни-русі) (х – хііі ст.)
- •Література до теми 2
- •Додаток до теми 2
- •3. Літературно-писемна мова української народності (етносу)
- •Література до теми з
- •4. Розвиток української літературної мови напередодні й у час визвольної війни
- •Відродження й збагачення української культури, літературної мови в українській державі XVII – поч. XVIII ст.
- •1. Суспільно-історичні умови
- •2. Соціально-культурні й освітні справи в Україні XVII – xvііі ст.
- •3. Розвиток української літературної мови в хvіі – хvііі ст.
- •Література до теми 4
- •II. Розвиток української літературної мови в період від і.Котляревського до т.Шевченка
- •Література до теми 5
- •6. Загальна характеристика розвитку української літературної мови в іі половині XIX – на початку XX ст.
- •Література до теми 6
- •7. Розвиток літературної мови в західній україні
- •1. Суспільно-історичні умови після поділів Польщі
- •2. Розвиток літературної мови й філологічної думки
- •Література до теми 7
- •8. Розвиток української літературної мови в післяреволюційний період
- •1. Питання розвитку української літературної мови в унр
- •2. Українська літературна мова 20-х років в умовах урср („Розстріляне Відродження”)
- •3. Сталінська реакція, розгром і знищення в 30-х роках надбань української культури
- •4. Стан україністики під час Великої Вітчизняної війни і наступного періоду (до 1953 – 1956 років і в часи „застою”)
- •5. Епохальні зміни в розвитку літературної мови за період здійснення державної самостійності України
- •Література до теми 8
- •Плани практичних занять Заняття 1 Вступ. Розвиток літературно-писемної мови в Київській Русі та Галицько-Волинській державі
- •Заняття 3 Перемога „простої” мови як літературної мови формованої української нації. Розвиток літературної мови у XVIII ст.
- •Література
- •Заняття 5 т.Шевченко – основоположник сучасного типу української літературної мови
- •Заняття 6 Проблеми розвитку української літературної мови та науки про мову в іі половині хіх – на початку хх ст.
- •Заняття 7 Розвиток української літературної мови після 1917 р. Й до сьогодення
- •Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
- •Матеріал для самоконтролю
- •Питання до контрольної роботи з курсу
- •Питання до екзамену з курсу
- •Словник-мінімум1
Література до теми 6
-
Гримич Г. Як цвіт яблуні... (Новаторство М.Коцюбинського) // Укр. мова і л-ра в шк. – 1989. – № 11.
-
Гузар О.В. До проблеми мовознавчої концепції Михайла Драгоманова // Укр. мова і л-ра в шк. – 1991. – № 11.
-
Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. – К., 1987. – С. 143-161.
-
Жовтобрюх М.А. Українська граматика І.С.Нечуя-Левицького // Мовознавство. – 1989. – № 2.
-
Курс історії української літературної мови. – Т.1. – К., 1958. Використати фактичний матеріал з уміщених тут нарисів про мову українських письменників: Ю.Федьковича, М.Кропивницького. М.Старицького, І.Карпенка-Карого, Марка Вовчка, Л.Глібова. І.Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І.Франка, М.Коцюбинського, Лесі Українки.
-
Лукінова Т.Б. Етимологічні коментарі до назв міфічних істот у драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня” // Мовознавство. – 1992. – № 3.
-
Мацюк Г.П., Панько Т.І. Питання української наукової мови в системі поглядів М.Грушевського // Мовознавство. – 1991. – № 6.
-
„Не міряй ти безмірного безкраїм” (До 120-річчя від дня народження Лесі Українки) // Мовознавство. – 1991. – № 2.
-
Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К., 1976 (особливо С. 13-56).
-
Поповський А.М. Значення південноукраїнських степових говорів у формуванні літературної національної мови. – Д., 1989.
-
Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 221-289.
-
Тези міжвузівської конференції, присвяченої науково-творчій спадщині Б.Д.Грінченка (Луганський педінститут. – 1988 р, 1993 р., 1999 р.).
-
Франко З.Т.Боротьба за українську мову в дожовтневий період // Мовознавство. – 1990. – № 6.
-
Франко І.Я. Літературна мова і діалекти // Твори: В 20 т. – Т. 16. – К., 1959.
-
Фещак В.В. Із спостережень над вивченням „Лісової пісні” // Укр. мова і л-ра в шк. – 1992. – № 2.
-
Чередниченко Д. (Про П.Чубинського) // Укр. мова і л-ра в шк. – 1991. – № 7, 9, 12.
-
Шумило Н. Соціологія „народницької концепції” в українській літературі кінця XIX – початку XX ст. // Укр. мова і л-ра в шк. – 1991. – № 11.
7. Розвиток літературної мови в західній україні
1. Суспільно-історичні умови після поділів Польщі
Поділи Польщі: перший 1772 р. – Галичина, у 1774 р. –Буковина, підпадає Австрії (Габсбурзька імперія); другий – 1793 р. Правобережжя Дніпра входить до складу Російської імперії; третій 1795 р. – до складу Росії входить Волинь.
Економічна відсталість Галичини. Зрушення в політичному та економічному житті під час революції 1848 р. Відміна кріпацтва. Процес капіталістичного розвитку краю.
Австрія (з 1867 р. Австро-Угорщина) – „клаптикова імперія”. Система окремих поступок і маневрів цісарського уряду в галузі національної політики. Суперечності між українцями й польською аристократією навколо питання про національні привілеї.
Москвофіли – консервативне українське угрупування, що орієнтувалося в культурному житті на російську імперію. Народовці – національна опозиція, яка одстоювала політичні й культурні права українського народу. Неоднозначність позицій народовців: угрупування ліберально-просвітницького типу (В.Барвінський та ін.) і радикали, які стояли на позиціях національно-визвольної боротьби (І.Франко. М.Грушевський та ін.).
Поєднання колоніальних утисків з окремими поступками цісарського уряду: дозволи українського друку, театру, школи, культурних і наукових установ. Утворення „Руської бесіди” (1861), організація Наукового Товариства ім. Т.Г.Шевченка (з 1873 р. літературне товариство, з 1892 р. – центральна наукова установа). Тісне співробітництво прогресивних сил Західної України з національно-визвольним рухом Наддніпрянщини.