МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра історії України та культури професійного спілкування

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять

з дисципліни

“Історія української культури ”

для студентів усіх спеціальностей

усіх факультетів

денної форми навчання

Херсон – 2011

Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни “Історія української культури ” для студентів усіх спеціальностей усіх факультетів денної форми навчання.

Укладач: Скиба Н. Г. – старший викладач

Кількість сторінок 32

Рецензент: Сусоров В.Д. – доктор історичних наук, професор кафедри історії України і культури професійного спілкування ХНТУ.

Затверджено:

на засіданні кафедри історії України і культури професійного спілкування

протокол № _1_ від 07_ вересня_ 2011 р.

Зав. кафедри ______________________

д.і.н., проф. Сусоров В.Д.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчення дисципліни “ Історія української культури ” передбачає лекції та семінарські заняття. Вивчення курсу дозволяє студентам ознайомитися із основними надбаннями української культури, розглянути характерні риси національної культурної спадщини, виявити вагомий вклад вітчизняної культури у багатотисячолітню світову культуру. На семінарських заняттях обговорюються основні питання курсу. Крім обов’язкової підготовки до занять, студенти можуть підготувати реферати, перелік тем яких вміщено у цій методичній розробці. Підсумком роботи студентів є екзамен.

Мета і завдання вивчення дисципліни «Історія української культури»

Мета:

• вивчення програмного матеріалу курсу, його основних проблем та понятійного апарату;

• формування знань, вмінь та навичок, необхідних для правильного розуміння теорії та історії культури;

• виховання студентів як майбутніх громадян із гідною культурною поведінкою;

• ознайомлення з видатними зразками вітчизняної культурної спадщини;

• виховання у студентів шанобливого відношення до цінностей культури.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• основні етапи української культури та їх зміст;

• особливості різних періодів національної культури , їх духовні цінності та пріоритети;

• досягнення в різних галузях духовної культури;

• провідних діячів науки і культури ;

• найкращі традиції історико-культурного минулого і сучасного України ;

• види та жанри мистецтв.

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

• вирізняти основні методологічні підходи до визначення суті, змісту та характеру цінностей культури;

• вільно орієнтуватися в процесах розвитку української культури;

• аналізувати явища духовного життя;

• усвідомлювати природу різних жанрів художньої творчості й видів мистецтв;

• збагачувати власну духовну культуру через самоосвіту;

• творчо працювати над прирощенням і вдосконаленням культурно-освітніх знань;

• самостійно підготувати усний матеріал чи письмове повідомлення з певної проблеми ;

• самостійно працювати з науковою літературою (книгами, періодичною пресою, художніми творами, репродукціями, мемуарами та ін.);

• написати і захистити реферат.

Методичні рекомендації щодо підготовки

до семінарських занять

Семінарське заняття – це форма навчального процесу, де організовується дискусія з питань, що раніше завчасно визначені в темах занять, до яких студенти готують тези виступів на основі індивідуальної підготовки. Завдання та мета семінарського заняття –

допомогти вивчити курс «Історії української культури», глибоко засвоїти найбільш важливі та складні питання, навчитися формулювати і чітко викладати теоретичний матеріал і на цій основі глибоко опанувати історію культури своєї держави.

При підготовці до семінарських занять потрібно уважно ознайомитись з планом та методичними порадами, вивчити тему за рекомендованою літературою, а також конспекти лекційного курсу. Рекомендується мати спеціальний зошит для семінарських занять, в якому ви маєте робити окремі виписки, класифікуючи їх у відповідності з питаннями, що містяться в плані семінару. В конспекті обов’язково мають бути зафіксовані хронологічні періоди, дати, назви пам’яток культури, імена видатних діячів культури тощо. Під час виступу студент може користуватися своїм конспектом.

У процесі семінарського заняття студенти висвітлюють окремі питання теми і доповнюють товаришів, пропонуючи свої виправлення чи заперечення. Під керівництвом викладача у колективному обговоренні аналізуються різні варіанти рішення поставлених у плані семінару питань, виправляються помилки, допущені у виступах. Тим самим студенти навчаються формулювати й обґрунтовувати рішення питань, чітко аргументувати свої відповіді, захищати й обстоювати свою думку.

Наприкінці семінарського заняття, а якщо є необхідність, то й після закінчення обговорення окремого питання теми семінару, викладач повинен зробити висновки і дати оцінку виступам студентів.

Критеріями оцінювання відповідей студента є:

• самостійність виступу (вільний переказ матеріалу з використанням конспекту як допоміжного матеріалу);

• правильність, повнота, тривалість та обсяг знань, їх точність;

• якість відповіді студента (обґрунтування, грамотність викладу);

• навички використання теоретичних знань та вмінь.

Орієнтовні норми оцінювання відповідей студентів:

Оцінка «відмінно» - відповідь повна, самостійна, правильна, викладена літературною мовою у логічній послідовності. Студент знає теоретичний матеріал та вміє пов’язувати його з практичними уміннями.

Оцінка «добре» - відповідь задовольняє вищевказані вимоги частково, містить певні неточності у викладі матеріалу. Недоліки легко виправляються при відповідях на додаткові запитання викладача.

Оцінка «задовільно» - відповідь загалом правильна, але допущені неточності; студент виявляє розуміння навчального матеріалу при недостатній повноті засвоєння понять або непослідовному викладі матеріалу; слабо володіє практичими навичками.

Оцінка «незадовільно» - відповідь неправильна, студент виявляє незнання основних понять предмета.

Тематика і плани семінарських занять