- •Паливно-мастильі та інші експлуатаційні матеріали. Практикум
- •6.100102 – Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва
- •Теоретичний курс
- •1. Експлуатаційні властивості та застосування палив для енергетичних засобів сільськогосподарського виробництва.
- •1.1. Класифікація, властивості та загальний склад
- •1.2. Теплота згоряння палива
- •1.3. Горіння палива
- •2. Способи отримання рідких палив і масел
- •2.1 Нафта – основна сировина для одержання рідких палив і масел
- •2.2. Основні способи одержання палив і масел з нафти
- •2.3. Способи очистки нафтопродуктів
- •2.4 Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
- •3. Експлуатаційні властивості та використанн автомобільних бензинів
- •3.1. Сумішоутворюючі властивості бензинів
- •3.2. Нормальне і детонаційне згоряння
- •4. Експлуативні властивості та використання дизельних палив
- •4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
- •4.2. Прокачувальна здатність і сумішоутворюючі властивості дизельних палив
- •4.3 Займання та згоряння дизельного палива
- •4.4. Стабільність і схильність до утворення відкладень
- •4.5. Корозійні властивості
- •4.6. Асортимент палив для дизельних двигунів і область їх застосування
- •5. Експлуатаційні властивості та використання газоподібних палив
- •5.1 Загальні відомості і класифікація
- •5.2. Характеристика і асортимент палив
- •5.3. Застосування газоподібного палива в двз
- •5.4. Закордонні класифікації газоподібних палив
- •Лабораторна робота №1 оцінка якості нафтопродуктів найпростішими методами
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення води і механічних домішок
- •Визначення фактичних смол
- •Визначення неграничних вуглеводнів
- •Визначення в'язкості оливи
- •Лабораторна робота №2 визначення щільності нафтопродуктів і мінеральних водорозчинних кислот і лугів
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення щільності нафтопродуктів
- •Визначення мінеральних водорозчинних кислот і лугів
- •Лабораторна робота №3 визначення фракційного складу палива
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Визначення вмісту води в дизельному паливі
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 температура спалаху та застигання дизельного палива
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення температури спалаху дизельного палива
- •Визначення температури помутніння і застигання дизельного палива
- •Помутніння та застигання
- •6. Експлуатаційні властивості та використання мастильних матеріалів
- •6.1. Призначення мастильних матеріалів і вимоги до них
- •6.2. Загальні поняття про тертя та спрацьовування
- •6.3. Класифікація мастильних матеріалів
- •7. Масла для двигунів внутрішнього згоряння
- •7.1. Умови роботи й вимоги до якості масел
- •7.2. Класифікація моторних масел
- •7.4. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
- •7.5. Індустріальні масла
- •Лабораторна робота №6 Визначення в’язкості палива та оливи
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення в'язкості палива
- •Одиниці вимірювання вязкості в різних системах
- •Визначення в'язкості оливи
- •Лабораторна робота №7 Контроль якості картерної оливи за методом паперової хроматографії
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №8 визначення температури плавлення пластичних мастил
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •8. Технічні рідини
- •8.1. Охолодні та мастильно-охолодні рідини
- •8.2. Гальмівні рідини
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •Асортимент та рекомендації щодо використання холодильних рідин
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •9. Додатки
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост 2084-77
- •Характеристика автомобільних бензинів
- •Характеристика бензинів моторних сумішевих за гсту
- •Середній компонентний склад автомобільних бензинів
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост р 51105-97
- •Параметри класів випарності автомобільних бензинів
- •Загальні технічні вимоги до автомобільних бензинів (гост р 51313-99)
- •Характеристика бензинів з поліпшеними екологічними показниками
- •Дизельні палива
- •Характеристика дизельного палива за дсту 3868-99
- •Характеристика дизельних палив за гост 305-82
- •Характеристика дизельного палива обважненого фракційного складу
- •Характеристика дизельного експортного палива
- •Газоподібні палива
- •Характеристика скраплених газів (гост 20448-80)
- •Фізико-хімічні показники скраплених (гост 27578-87)
- •Характеристика стиснутих газів
- •Моторні оливи
- •Класи в'язкості моторних олив (гост 17479-85)
- •Класифікація моторних олив за призначенням та експлуатаційними властивостями (гост 17479-85)
- •Характеристика моторних олив за гост 10541-78
- •Характеристика моторних олив групи «леол»
- •Характеристика оливи «леол» м-3042
- •Характеристика олив маст за ту у 22409155.01-2000
- •Характеристика олив групи д2
- •Класифікація sае моторних олив за в'язкістю
- •Умови використання моторних олив за арі
- •Класи моторних олив рекомендовані для автомобільних двигунів в Російській Федерації
- •Класифікація aaи моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Орієнтовна відповідність класів в'язкості вітчизняних і закордонних олив
- •Трансмісійні оливи
- •Класи в'язкості трансмісійних олив
- •Групи трансмісійні оливи за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення олив за стандартом і нтд
- •Характеристики основних трансмісійних олив за гост 23652-79
- •Характеристика трансмісійних олив за ту у 13932946.018-98
- •Характеристика трансмісійної оливи Ольвіт т-3-18
- •Класи в'язкості трансмісійних олив за sае j 306с та din 51 5512
- •Групи трансмісійних олив за в'язкістю арі
- •Орієнтовна відповідність вітчизняних і імпортних трансмісійних олив
- •Гідравлічні оливи
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних олив
- •Групи гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення гідравлічних олив за стандартом і нтд
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних рідин за іsо
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і імпортних гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями
- •Специфікації відомих виробників сільськогосподарської техніки для олив категорій тнр і sтоu
- •Технічні рідини
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •Характеристика розповсюджених амортизаційних рідин
- •Характеристика амортизаційних рідин для імпортної техніки
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •Густина електроліту для свинцевих батарей
- •Заправні місткості
- •Заправні місткості тракторів
- •Заправні місткості автомобілів
- •Заправні місткості автомобілів
- •Використання паливно-мастильних матеріалів в сільськогосподарській техніці
7.2. Класифікація моторних масел
У наш час класифікація моторних масел регламентується ГОСТ 17479.1—85, згідно з яким система позначення масел включає кілька знаків: літеру «М» (моторне), цифровий індекс, що характеризує клас кінематичної в'язкості, потім ставлять літеру, що означає належність до групи за експлуатаційними властивостями.
Залежно від кінематичної в'язкості масла поділяють на класи.
Для літніх класів нормують границі в'язкості при 100°С, а для зимових − при 18°С. Всесезонні масла повинні одночасно задовольнити нормам в'язкості одного літнього та одного зимового класів. їх клас позначається дробом, у чисельнику й знаменнику якого вказують клас в'язкості зимового та літнього масел відповідно. Літера «з» вказує на наявність у маслі загущуючих присадок.
Залежно від рівня експлуатаційних якостей та області застосування масла поділяють на 6 груп (табл.7.1).
При цьому масла для карбюраторних двигунів мають індекс «1», а для дизелів — індекс «2». Універсальні масла, призначені для використання як у дизелях, так і в карбюраторних двигунах одного рівня форсування, цифрового індексу не мають.
Універсальні масла, що належать до різних груп, мають подвійне позначення, в якому перше характеризує якість масла як дизельне, друге — як карбюраторне.
Після основного позначення в дужках може бути вказано додаткове, що характеризує відмітні ознаки масла.
Групу дизельного масла за рівнем експлуатаційних властивостей оцінюють за ступенем форсування двигуна — середнього ефективного тиску й середньої швидкості поршня.
Розподіл карбюраторних двигунів за вимогами до якості масел виконують за параметрами, що характеризують рівень форсування цих двигунів, що визначаються літровою потужністю, ступенем стиску й частотою обертання.
Належність масел до тієї чи іншої групи встановлюють на основі результатів класифікаційних випробувань згідно ГОСТ 17479.1-85 на спеціальних одноциліндрових установках або повнорозмірних двигунах. Для масел різних груп встановлені норми на оціночні показники, передбачені методами випробувань. Порівнюючи результати моторних випробувань масла з цими нормами, визначають його приналежність до відповідної групи за експлуатаційними властивостями.
Таблиця 7.1
-
Група масел
Рекомендована область застосування
А
Нефорсовані карбюраторні та дизельні двигуни
Б, Б1
Малофорсовані карбюраторні двигуни, які працюють в умовах, що сприяють утворенню високотемпературних відкладень і корозії підшипників
Б2, В1
Середньофорсовані карбюраторні двигуни, які працюють в умовах, що сприяють окисленню масла й утворенню всіх видів відкладень
В, В2
Середньофорсовані дизелі, які працюють на маслах з підвищеними антикорозійними, протиспрацьовувальними властивостями масел та низькою схильністю до утворення високотемпературних відкладень
Г1
Високофорсовані карбюраторні двигуни, які працюють у важких експлуатаційних умовах, сприяючих окисленню масла, утворенню всіх видів відкладень, корозії та іржавіння
Г, Г2
Високофорсован дизелі без наддуву або з помірним наддувом, які працюють в експлуатаційних умовах, що сприяють утворенню високотемпературних відкладень
Д
Високофорсовані дизелі з наддувом, які працюють у важких експлуатаційних умовах, або коли використоване паливо вимагає застосування масла з високою нейтралізуючою здатністю, антикорозійними та протиспрацьовувальними властивостями, малою схильністю до утворення всіх видів відкладень
Е
Лубрикаторні системи змащування циліндрів дизелів, які працюють на паливі з високим вмістом сірки
7.3. АСОРТИМЕНТ МОТОРНИХ МАСЕЛ
Масла для карбюраторних двигунів. Карбюраторні двигуни використовуються у легкових та вантажних автомобілях, автобусах, мотоциклах, мінітракторах, бензопилах та іншій техніці й характеризуються, як правило, швидкісними та навантажувальними, а значить і температурними режимами, які змінюються в процесі роботи. Це ставить підвищені вимоги до здатності масла запобігати утворенню як високо-, так і низькотемпературних відкладень, а також до антиокислювальних властивостей.
Основні характеристики масел для карбюраторних і дизельних двигунів наведені в табл. 7.2
Таблиця 7.2
Показник |
М-4З/6-В1 |
М-8-В |
М-6З/10-В |
М-5З/10-Г1 |
М-6З/12-Г1 |
В’язкість кінематична, мм2/с при температурі: 100 °С –18 °С |
6±0,5 1100...2600 |
8±0,5 <20000 |
10±0,5 ≤9000 |
10–11 ≤6000 |
12 ≤10400 |
Індекс в’язкості не менше |
125 |
85 |
120 |
120 |
115 |
Зольність, %, не більше |
1,3 |
0,95 |
1,3 |
0,9 |
1,3 |
Миючі властивості ПЗВ, бали, не більше |
1,0 |
0,5 |
0,5 |
– |
0,5 |
Лужне число, мгКОН/г, не менше |
5,5 |
4,0 |
5,5 |
5,0 |
7,5 |
Корозійність на пластинах із свинцю, г/м2, не більша |
5 |
10 |
4 |
– |
відсутнє |
Температура, °С: Спалаху, не нижче Застигання, не вище |
165 –42 |
200 –25 |
190 –30 |
200 –38 |
210 –30 |
Масло М-4З/6-В1 одержують на базі веретенного масла з композицією присадок. Високий рівень в'язкіснотемпературних властивостей забезпечує загущуюча присадка. Використовують як зимове масло для середньої кліматичної зони та всесезонне для північної кліматичної зони з температурою холодного пуску до −30°С.
Масло М-8-В є універсальним. Одержують його з суміші дистилятного й залишкового компонентів з композицією присадок. Це масло використовують як всесезонне для середньофорсованих карбюраторних двигунів легкових і вантажних автомобілів. У середньофорсованих дизельних двигунах його використовують як зимове масло.
Масло М-6З/10-В одержують з використанням високоякісних базових масел АСВ-5 або АСВ-6 та ефективними композиціями присадок. Є універсальним всесезонним довгопрацюючим для середньофорсованих карбюраторних і дизельних двигунів. Високі експлуатаційні властивості масла дозволяють використовувати його із підвищенним до 15... 18 тис. км пробігом автомобіля й 500 мотогодин роботи трактора.
Масло М-5З/10-Г1 виготовляють на основі індустріального масла з композицією миюче-диепергуючих, антиокислювальної загущуючої та інших присадок. Це масло є ефективним при всесезонному застосуванні від +30°С до – 35°С.
Масло М-6З/12-Г1 одержують на базі суміші мало-, середньо- і високов'язкого компонентів з композицією присадок, що забезпечують підвищені протиспрацьовувальні властивості, які включають зношення штовхачів, кулачків розподільного вала. Воно призначене для високо форсованих карбюраторних двигунів усіх типів легкових автомобілів і є всесезонним при використанні в кліматичних зонах з температурою навколишнього середовища від +40°С до – 25 °С
Масло моторне М-12 ТПУ (ТУ-38.401862-91) призначене для експлуатації двотактних двигунів мотоциклів, бензопил, човнів, насосів та іншої техніки. Його вводять у бензин у кількості 2 % для одержання паливнозмащувальної суміші. Застосування цього масла дозволяє вдвічі скоротити його втрату в порівнянні з іншими автотракторними маслами.
Масла для дизелів. Сучасні дизельні двигуни характеризуються великою різноманітністю типів, конструкцій та умов експлуатації. Тому асортимент дизельних масел охоплює всі групи експлуатаційних властивостей від А до Е, передбачених класифікацією. Особливістю дизельних масел є підвищені вимоги до рівня миюче-диспергуючих та антикорозійних властивостей. Основою дизельних масел є дистилятні, залишкові або компаундовані базові масла селективної очистки, які одержують з малосірчистих або сірчистих нафт. У всі дизельні масла вводять багатофункціональні присадки або композиції присадок. Показники якості масел для швидкохідних дизелів тракторів, комбайнів та автомобілів наведені в табл. 7.3.
Масла М-8-В2 і М-10-В2 застосовують в автотракторних дизелях без наддуву, що експлуатуються на дизельному паливі з невеликим вмістом сірки, відповідно при експлуатації їх взимку та влітку.
Масла М-8-Г2 і М-8-Г2 призначені для автотракторних дизелів без наддуву і з наддувом, що мають підвищений рівень форсування. Потрібне для масел цієї групи підвищення температурних меж роботоздатності, миюче-диспергуючих, антиокислювальних, нейтралізуючих та протиспрацьовувальних властивостей досягається використанням у їх складі більш ефективних присадок та їх більшою концентрацією. Дизелі, що змащують цими маслами, експлуатують на дистилятних паливах із вмістом сірки до 0,5 %.
Масла М-8-Г2(К) і М-10-Г2(К) використовують відповідно взимку та влітку для експлуатації двигунів автомобілів КамАЗ, «Магірус—Дойц», автобусів «Ікарус», а також у всіх автотракторних дизелях, для яких застосовують масла М-8-Г2 і М-8-Г2. У порівнянні з маслами групи Г2 вони мають кращі миюче-диспергуючі та протиспрацьовувальні властивості.
Масла М-8-Д(м) і М-10-Д(м) у своєму складі мають високоефективні присадки у великих концентраціях. Вони забезпечують тривалу працездатність найбільш форсованих двигунів в особливо важких експлуатаційних умовах при використанні пального з підвищеним вмістом сірки.
Науково-дослідний інститут НП «Масма» розробив і передав у виробництво нові вітчизняні сорти і марки моторних масел Галол М-2040, Славол М-3042 та ін. В основу систематизації цих масел інститутом покладено принципи класифікації країн СНД (ГОСТ 17479.1-85) і елементи класифікації інофірм.
Таблиця 7.3
Показник |
М-8-В2 |
М-10-82 |
М-8-Г2 |
М-10-Г2 |
М-8-Г2(К) |
М-10-Г2(К) |
М-8-Д(М) |
М-8-Д(М) |
В’язкість кінематична при 100°С, мм2/с |
8±0,5 |
11±0,5 |
8±0,5 |
11±0,5 |
8±0,5 |
11±0,5 |
8–8,5 |
≥11 |
Індекс в’язкості не менше |
85 |
85 |
85 |
85 |
80 |
85 |
102 |
90 |
Лужне число, мгКОН/г, не менше |
3,5 |
3,5 |
6,0 |
6,0 |
6,0 |
6,0 |
8,5 |
8,2 |
Миючі властивості ПЗВ, бали, не більше |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
– |
Термоокислювальна стабільність при 250°С, хв., не більше |
50 |
80 |
60 |
90 |
60 |
60 |
– |
– |
Зольність сульфоната %, не більше |
1,3 |
1,3 |
1,65 |
1,65 |
1,15 |
1,15 |
1,5 |
1,5 |
Температура, °С: Спалаху, не нижче Застигання, не вище |
200
–25 |
205
–15 |
200
–25 |
205
–15 |
200
–30 |
205
–15 |
195
–30 |
200
–18 |
Густина при 20°С, кг/м3, не більше |
905 |
905 |
905 |
905 |
905 |
905 |
897 |
905 |