6.Екологічне значення механічного складу ґрунту

6.1 Загальна характеристика

Екологічне значення механічного складу ґрунту визначається тим, що з ним безпосередньо зв’язано високий або низький вміст поживних речовин. Ґрунти легкого механічного складу, як правило, містять мало гумусу і поживних елементів для рослин. Ґрунти з високим (до певної міри) вмістом мулистих частинок мають вищу потенціальну родючість.

Водночас потенціальна родючість залежить не лише від рівня забезпеченості рослин поживними елементами. Значною мірою вона залежить від фізичного стану ґрунту. Так важкі глинисті ґрунти мають погані фізичні властивості і тому є низькородючими. Такі властивості мають злиті ґрунти в заплавах річок чорноземної зони, чорноземи і каштанові при інтенсивному зрошенні, бурі лісові ґрунти Закарпаття та інші. Компенсувати негативний вплив високого вмісту глинистих часток можна шляхом поліпшення структурного стану ґрунту та систематичним розпушенням ґрунтообробними засобами.

Не всі рослини однаково реагують на механічний склад ґрунту. Є група рослин, які екологічно пристосовані до ґрунтів різного механічного складу (жито, овес, соняшник). Для інших рослин оптимальним є лише окремі різновидності ґрунтів (Табл. 2.3). Це враховують при розробці заходів щодо раціонального використання земель, при обґрунтуванні спеціалізації господарств. Так картопля і черешня дають вищий урожай на супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах; рослини - псамофіти полюбляють піщані ґрунти, а такі як кукурудза, слива, вишня, дуб не виносять їх.

Таблиця 2.3.

Групи рослин, які екологічно пристосовані до росту і розвитку на ґрунтах різного механічного складу

Ґрунти
Піщані і супіщані	Середньо- і легкосуглинкові	Важко- суглинкові і глинисті (структурні)	Важко- суглинкові і глинисті (злиті, малоструктурені)
Озиме жито Картопля Гарбузи Кавуни Диня Черешня Люцерна жовта Сосна	Озиме жито Сорго Просо Гречка Ячмінь Соя Соняшник Горох Квасоля Помідори Картопля Черешня Яблуня Груша Виноград Горіх волоський Дуб Клен	Пшениця Ячмінь Кукурудза Озиме жито Соя Соняшник Квасоля Льон Цукрові буряки Коноплі Конюшина Люцерна Слива Вишня Горіх волоський Дуб Клен Ясень	Рис Кукурудза Люцерна Слива Вишня Пирій Буркун Ялиця Дуб

6.2 Щільність ґрунту та його екологічне значення.

Щільністю називають масу одиниці об’єму непорушеного ґрунту в сухому стані з природною пористістю. Виражають щільність в г/см³. Вона залежить від кількох причин, а саме: від мінерального складу твердої фази ґрунту, вмісту органічних речовин, пористості тощо.

Так присутність в ґрунтах магнетиту, лимоніту, граніту, кварцу та інших зумовлює підвищення їх щільності. Ґрунти з високим вмістом органічних речовин мають низьку щільність (табл. 2.4).

Таблиця 2.4.