Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторн_робот_Ч2.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
03.11.2018
Размер:
2.12 Mб
Скачать

Контрольні запитання

1. Що таке структура даних?

2. Які ви знаєте основні способи завдання структурного типу?

3. Як можна задавати імена структурам? Наведіть приклади (не менше 3-х варіантів).

4. Способи ініціалізації структур даних.

5. Як розподіляється пам'ять під структури?

6. Що таке вкладені структури? Наведіть приклади.

7. Як визначаються масиви структур?

8. Як розподіляється пам'ять під масиви структур?

9. Які є способи ініціалізації масивів структур? Наведіть приклади.

10. Пояснити метод доступу до масивів структур.

11. Принципи роботи з елементами структури даних.

12. Як можна організувати ввод елемента структури даних?

13. Як можна організувати вивід елемента структури даних? Наведіть приклади.

14. Як можна звернутися до елемента структури даних. Наведіть приклади.

Лабораторна робота №16

Тема: Особливості роботи з текстовими файлами

Мета: Придбати навички роботи з текстовими файлами

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з теоретичними відомостями.

  1. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і програму для виконання завдання 1.

  2. Для правильної роботи програм розробити 4-6 тестів.

  3. Оформити звіт за результатами лабораторної роботи

  4. Зробити висновки

1. Варіанти завдання

Завдання 1

Варіант 1. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для підрахування кількості стрічок в текстовому файлі.

Варіант 2. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для підрахування кількості слів в текстовому файлі.

Варіант 3. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для порівняння двох текстових файлів та виведення номеру стрічки та позиції символу, де вони відрізняються.

Варіант 4. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для підрахування скільки разів з’являється дане слово в текстовому файлі.

Варіант 5. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для дозапису стрічки в початок текстового файлу.

Варіант 6. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для дозапису стрічки в кінець текстового файлу.

Варіант 7. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для дозапису стрічки в середину текстового файлу.

Варіант 8. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для видалення стрічки в середині текстового файлу.

Варіант 9. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для видалення стрічки з початку текстового файлу.

Варіант 10. Розробити описовий алгоритм, схему алгоритму і написати програму для дозапису слова в початок текстового файлу.

  1. Теоретичні відомості Читання і запис текстових файлів

Ввід-вивід окремих символів. Одним з найбільш ефективних способів здійснення вводу-виводу одного символу є використання бібліотечних функцій getchar () і putchar ().

getchar () – функція, що здійснює ввід одного символу. При зверненні вона повертає в функцію, яка її викликала один введений символ. При читанні з файлу за допомогою функції getchar () може бути досягнуто кінця файлу. В цьому випадку операційна система в відповідь на спробу читання символу передає функції getchar () значення EOF (End of File).

putchar () – функція, що виводить в стандартний потік один символ, при цьому також повертає в функцію, яка її викликала щойно введений символ.

Ввід-вивід стрічок. Однією з найбільш популярних операцій вводу-виводу є операція вводу-виводу стрічки символів. В бібліотеку мови Сі для обміну даними через стандартні потоки вводу-виводу включені функції вводу-виводу стрічок gets () і puts (), які зручно використовувати при створенні діалогових систем. Обидві функції мають тільки один аргумент – вказівник s на масив символів. Якщо стрічка прочитана нормально, функція gets () повертає адресу того масиву s, в який відбувається введення стрічки. В разі помилки повертається NULL.

Функція puts () в випадку успішного завершення повертає останній символ, який завжди є символом ’\n. В разі помилки повертається EOF.

Приведемо найпростіший приклад використання цих функцій.

#include<stdio.h>

char str1[ ] = ” ”;