1.3 Постановка завдання на бакалаврську роботу

У побудові навчального матеріалу величезне значення має створення моделей реальних об’єктів, які дозволяють віртуально потрапити всередину об’єкта, зрозуміти основи та суть процесів, що відбуваються в ньому, розкрити внутрішні закономірності.

Ще однією незаперечною перевагою автоматизованих систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання та позбавляючи їх тих елементів занять, що не забезпечують засвоєння необхідного матеріалу. Використовуючи автоматизовані системи навчання, особа, що навчається, може сама задавати темп процесу і самостійно контролювати його.

Як правило, навчальні системи будуються за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи і добре структуровані. Система навігації дозволяє швидко знайти і перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або «полистати» екрани. Для комп’ютерів без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.

Додатково навчальні системи можуть містити блоки перевірки знань учня, а також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання.

2. Інженерно-проектна частина

2.1 Розробка функціональної схеми об’єкта проектування та алгоритму його роботи

Впроваджуючи комп'ютерні технології в навчальний процес для студентів спеціальності «Професійна освіта. Комп'ютерні технологій в управлінні та навчанні» розробляється електронний навчальний посібник «Створення сайтів на базі CMS». Він являє собою інформаційну комп’ютерну систему, яка може використовуватись як при підготовці студентів стаціонарної, заочної форм навчання, так і для самопідготовки та самоконтролю знань і умінь з даної дисципліни та суміжних їй.

Для повної підготовки студентів по даній предметній області будуть розроблені такі складові елементи інформаційної комп’ютерної системи як теоретичний курс, лабораторний курс і контроль асвоєння навчального матеріалу. Функціональна схема проекту представлена на рисунку 2.1.

Функціональне наповнення пов’язане з предметною областю і реалізовується за рахунок програмних модулів.

Рисунок 2.1 – Програмні модулі

Модуль головного меню – модуль, з якого можна зайти в модуль теоретичного навчання, практичного навчання і модуль тестів.

Модуль теоретичного навчання. В цьому модулі знаходяться модулі з теоретичним матеріалом по всіх темах.

Модуль практичного навчання – містить матеріали, які допоможуть краще зрозуміти і вивчити сучасний комп’ютер.

Модуль тестів – модуль, в якому знаходяться тести по вивченому матеріалу і в якому можна перевірити свої знання.

Необхідною складовою процесу підготовки студентів до створення електронного підручника є пояснення технології його розробки. Враховуючи дослідження педагогів і власний досвід, ми вважаємо, що ця технологія повинна складатись з наступних етапів:

1. Визначення цілей і завдань розробки. Відправною крапкою в створенні електронних підручників є дидактичні цілі і завдання, для досягнення і рішення яких використовуються інформаційні технології.

2. Розробка структури електронного підручника. Структура в загальноприйнятому розумінні (від лат. struktura - будова, розташування, порядок) - сукупність стійких зв'язків об'єкту, що забезпечують його цілісність. Виходячи з цього визначення при розробці електронного підручника необхідно спочатку розробити його структуру, порядок проходження навчального матеріалу, зробити вибір основного опорного пункту майбутнього підручника. Всі розділи курсу і їх компоненти повинні бути взаємозв'язані, знаходитись в загальній програмній оболонці; кожен компонент у розділах електронного підручника доступний для користувача з будь-якого іншого компоненту.

3. Розробка змісту по розділах і темах електронного підручника. Поняття про зміст електронного підручника є частиною поняття змісту освіти, під якою розуміється система знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує розвиток розумових здібностей школяра.

4. Змістовну частину електронного підручника може розробити досвідчений педагог - наочник, педагог - новатор, що не один рік присвятив викладанню свого предмету в школі, технікумі, університеті.

5. При розробці змісту окремих тем необхідно: виділити основне ядро навчального матеріалу та другорядні моменти у його вивченні, виділити зв'язки з іншими темами навчального курсу, підібрати практичні різнорівневі багатоваріантні завдання по кожній темі ілюстрації, графіки, демонстрації, анімаційні і відеофрагменти до понять, формулювань, подій і т.д.

6. Підготовка сценаріїв окремих структур електронного підручника. Пізнавальний інтерес в педагогічній практиці розглядають часто як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, ефективний інструмент вчителя, що дозволяє йому зробити процес навчання привабливим, виділити в навчанні ті аспекти, які можуть привернути до себе мимоволі увагу учнів, примусять активізувати їх мислення, хвилюватися, переживати.

7. Сценарій електронного підручника - це покадровий розподіл змісту навчального курсу і його процесуальної частини в рамках програмних структур різного рівня і призначення. Процесуальна частина включає все те, що необхідне представити на екрані монітора для розкриття і демонстрації змістовної частини.

8. Програмні структури різного рівня - це компоненти мультимедійних технологій: гіпертекст, анімація, звук, графіка і т.п. Використання цих засобів носить цілеспрямований характер: для активізації зорової і емоційної пам'яті, для розвитку пізнавального інтересу, підвищення мотивації навчання.

9. Програмування. Після підготовки сценарію матеріал підручника передається програмістам для реалізації на комп'ютері. Залежно від цілей розробки, завдань вибирається вид електронних носіїв для підручника і мова програмування, яка повинна враховувати вид носія. Електронним носієм може бути дискета, компакт-диск, середовище Інтернет. При програмуванні сценарію бажана участь психолога, дизайнера.

10. Апробація. Після створення електронних підручників дуже добре, якщо з ним можуть попрацювати викладачі, вчителі - наочники, для використання якими (зокрема) в учбовому процесі він і розроблявся. Це робиться або на об'єднаних семінарах, або на курсах інститутів підвищення кваліфікації. Під час апробації виявляються окремі непомічені розробниками помилки, некоректність, незручності в експлуатації і т.п.

11. Коректування за наслідками апробації. За наслідками апробації проводиться коректування програм електронного підручника.

12. Підготовка методичної допомоги для користувача. Завершує роботу із створення електронного підручника підготовка методичної допомоги для вчителя. Воно може містити наступні матеріали: зміст окремих програмних модулів; завдання, тести, пропоновані після вивчення кожної теми; зразкове тематичне планування з вказівкою місця використання даного електронного підручника.

Отже, якщо робота на всіх етапах технології розробки електронного підручника буде ефективною, студенти зможуть використовувати набуті вміння не тільки в процесі апробації під час педагогічної практики, а також у майбутній самостійній професійній діяльності.

Система тестування:

Часто студенту потрібно освоїти лише невеликий обсяг інформації, але вміти застосовувати свої знання на практиці. Вказівкою до вибору цілей навчання є розкриття змісту якості знання. Для того щоб тести могли виявляти досягнення учнями одного з рівнів засвоєння в процесі навчання, самі тести повинні бути розроблені з обліком названих вихідних положень і відповідати визначеним вимогам:

1. відповідність тесту змісту й обсягу отриманої слухачами інформації

2. відповідність тесту контрольованому рівню засвоєння

3. визначеність тесту

4. простота тесту

5. однозначність тесту

6. надійність тесту.

7. Послідовність підготовки завдань для тестового контролю містить у собі наступні етапи:

8. Визначення об'єктів контролю і виділення навчальних елементів, по яких будуть складені тести.

9. Складання тестів у першому (чорновому) варіанті.

10. Експертно-редакційна перевірка і коректування тестів.

11. Експериментальна перевірка.

12. Аналіз результатів експериментальної перевірки і коректування завдань і еталонів.

При використанні тестування необхідне коректування традиційних форм і методів організації навчального процесу. Можливість підвищення оперативності і регулярності контролю припускає розбивку матеріалу досліджуваної дисципліни на ряд навчальних модулів, що мають самостійне значення в рамках усього курсу і свої цілі. Обсяг модуля може відповідати 4-6 лекціям і 2-3 практичним заняттям. При реалізації викладених вище підходів до організації навчального процесу доцільно орієнтуватися на комп'ютерні технології обробки інформації. Застосування ЕОМ при проведенні тестового контролю не тільки полегшує роботу викладача під час перевірки тестів, але і підвищує мотивацію навчальної діяльності учнів, одночасно знижуючи їхню емоційну напруженість у процесі контролю.