- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розглянуто
- •Самостійна робота №1
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №2
- •Багатозначність поняття топології
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №3
- •Узгодження, екранування та гальванічна розв'язка ліній зв'язку
- •Методи кодування інформації в локальних мережах
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №4
- •Особливості стандартів V.34 і V.90
- •Класифікація модемів
- •Програмні засоби для модемів
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №5
- •Локалізація трафіку і ізоляція мереж
- •Узгодження протоколів канального рівня
- •Маршрутизація в мережах з довільною топологією
- •Мережний рівень і модель osi
- •Функції мережного рівня
- •Протоколи передачі даних і протоколи обміну маршрутною інформацією
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №6
- •Управління фрагментацією
- •Маршрутизація за допомогою ip-адрес
- •Фіксована маршрутизація
- •Проста маршрутизація
- •Адаптивна маршрутизація
- •Структуризація мереж ip за допомогою масок
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №7
- •Керування обміном у мережі з топологією «зірка»
- •Керування обміном у мережі з топологією «шина»
- •Керування обміном у мережі з топологією кільце
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №8
- •Репітери і концентратори Ethernet і Fast Ethernet
- •Функції репітерів і репітерних концентраторів
- •Концентратори класів I та II
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №9
- •Мережа Token-Ring
- •Мережа fddi
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №10
- •Мережа Arcnet
- •Мережа 100vg-AnyLan
- •Надшвидкісні мережі
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №11
- •Істрія створення і розвитку
- •Організаційна структура
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №12
- •Класичні алгоритми шифрування даних
- •Стандартні методи шифрування
- •Програмні засоби захисту інформації
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №13
- •Сервіси (служби) Інтернет
- •Протоколи Інтернет
- •Адресація ресурсів Інтернет
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №14
- •Основні складові служби www
- •Броузери
- •Безпека в Інтернет
- •Інтернет-радіо
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №15
- •Поняття про web-документи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •4. Пескова с.А., Кузин а.В., Волков а.Н. Сети и телекоммуникации - м.: «Академия». – 2004. – 456 с.
- •5. Вычислительные системы, сети и телекоммуникации / в.Л.Бройдо – сПб.: Питер, 2002. – 688 с.
- •6. Закер к. Компьютерные сети. Модернизация и поиск неисправностей.: Пер. С англ. – сПб.: бхв-Петербург, 2002. – 1008 с.
Контрольні запитання
-
Що називають службою Інтернет і які служби ви знаєте?
-
Що таке протоколи Інтернет і які протоколи ви знаєте?
-
Для чого призначена WEB-служба?
-
Який протокол використовує WEB-служба?
-
Для чого призначена електронна пошта?
-
Які протоколи використовує електронна пошта?
-
Для чого призначена служба новин?
-
Для чого призначена служба FTP?
-
Для чого призначена служба Telnet?
-
Яку службу обслуговує протокол WAP?
-
Які системи адресації комп'ютерів ви знаєте?
-
З чого складаються ІР-адреси?
-
Які домени вам відомі?
-
Як утворюють доменні імена?
-
Що таке сервер DNS?
-
Як можна перевести доменне ім'я у числове?
Самостійна робота №14
ТЕМА: Послуги, які надає глобальна мережа
Основні складові служби www
Як і більшість служб Інтернет, службу WWW обслуговують дві програми: web-сервер та web-броузер (клієнт).
Розглянемо основні поняття, що стосуються WWW.
Web-сервер - це під'єднаний до Інтернет комп'ютер, на якому виконується спеціальна програма - сервер, яка зберігає файли і здійснює пошук у Web-просторі.
Web-броузер - це програма, яка виконується на комп'ютері користувача. Вона здійснює пошук ресурсів у Web: відправляє запит на сервер і отримує від нього потрібну інформацію.
В основі служби WWW лежать поняття гіпертексту, гіпертекстового посилання та мова HTML, яку використовують для створення web-сторінок.
Ідея гіпертексту полягає у налагодженні зв'язків між різними web-об'єктами. Такий зв'язок забезпечують гіпер-текстові посилання.
Гіпертекстове посилання - це короткий підкреслений і виокремлений іншим кольором текст у документі, картинка чи інший елемент, клацнувши на якому мишею отримують доступ до зв'язаного з ним об'єкта, наприклад, тексту, малюнка, музичного чи відеофайлу, іншої сторінки тощо.
Web-сторінка - це текстовий документ, написаний мовою HTML. Текст зберігається на web-сервері. Він може містити посилання на різні об'єкти: рисунки, діаграми, звукові файли, елементи мультимедіа тощо.
Останнім часом стали популярними динамічні web-сторінки. Вони формуються в момент звертання до них із компонентів, які завбачливо вставлені дизайнером з деякої бази даних серверу. Прикладами таких компонентів можуть бути канали, прогноз погоди, результати торгів на біржі, спортивні новини, ціни в Інтернет-магазинах тощо.
Web-сайт (web-вузол) - декілька сторінок, об'єднаних єдиним тематичним змістом, або які належать єдиному власникові. Web-сайти утворюють за певними правилами, які вивчатимемо.
Web-портал - спеціально підготовлена web-сторінка, з якої, зокрема, зручно починати пошук ресурсів у WWW. З web-порталу можна швидко отримати корисну інформацію: прогноз погоди, програму телебачення; оглянути каталоги мережних ресурсів; здійснити пошук необхідної інформації; зареєструвати власну поштову web-скриньку; скористатись засобами для створення та розміщення своїх web-сторінок тощо. Приклади порталів: Мета, BigMir, Yahoo, Yandex, Narod та ін.
Р
-
94 - - 95 -
Адресу ресурсу називають URL-адресою.
URL-адреса (URL - Uniformed Resourse Locator) - уніфікований покажчик ресурсу. URL-адреса складається з назви прикладного протоколу, символів „:" або „://", назви серверу (доменне ім'я комп'ютера) та повного шляху до певного ресурсу. Всі компоненти адреси відокремлені символом „/". Отже, загальний вигляд URL-адреси такий:
<назва протоколу>://<назва серверу>/<шлях до ресурсу>/<иазва ресурсу>
Найпоширеніші прикладні протоколи: http - протокол служби WWW, який дає змогу переглядати web-сторінки; ftp - протокол пересилання файлів з одного комп'ютера на інший; news - протокол серверу новин UseNet; mailto - поштовий протокол тощо. Розрізняють відносні адреси й абсолютні. Відносні адреси визначають розташування інших ресурсів відносно деякого базового ресурсу. Абсолютні позначають конкретні адреси URL.