- •1.Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
- •2.Предмет і метод дисципліни.
- •3.Мета і завдання дисципліни.
- •4.Поняття ринку праці, ринку робочої сили та ринку робочих місць.
- •5.Місце ринку праці в ринковій економіці, його зв'язок з іншими ринками.
- •6.Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці.
- •7.Структура сукупного і поточного ринку праці.
- •8.Функції сучасного ринку праці.
- •9.Особливості товару «робоча сила».
- •10.Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії.
- •11.Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах з перехідного типу.
- •12.Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •13.Класичний та неокласичний підходи до аналізу ринку праці.
- •14.Кейсіанська модель зайнятості населення.
- •15.Монетаризм про умови забезпечення рівноваги на ринку праці.
- •16.Школа інституціоналістів про характер ринку праці.
- •17.Відмінні риси марксистського підходу до аналізу ринку праці.
- •18.Можливість застосування окремих положень економічних шкіл для оцінки стану на українському ринку праці.
- •19.Інфраструктура ринку праці.
- •20.Етапи формування ринку праці в Україні.
- •21.Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
- •22.Поняття відтворення населення.
- •23.Кількісна оцінка відтворення населення.
- •24.Характеристика демографічних процесів в Україні та їх вплив на функціонування ринку праці.
- •25.Поняття працездатного віку, працездатності, трудових ресурсів.
- •26.Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.
- •27.Обєкти та методи прогнозування потреби в трудових ресурсах.
- •28.Баланс трудових ресурсів.
- •29.Схема балансу ринку праці.
- •30.Поняття та склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника еан у визначені пропозицій праці.
- •31.Сутність соціально-трудових відносин.
- •32.Фактори формування соціально-трудових відносин.
- •33.Якість трудового життя як критерії оцінки соціально-трудових відносин в Україні.
- •34.Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.
- •35.Поняття зайнятості населення, її види.
- •36.Форми зайнятості населення.
- •37.Концепція зайнятості населення.
- •38.Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
- •39.Функції державної служби зайнятості.
- •40.Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.
- •41.Причини і види безробіття.
- •42.Природна норма безробіття. Закон Оукена.
- •43.Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •44.Показники оцінки рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття.
- •45.Визначення статусу безробітного та поняття «підходяща робота».
- •46.Допомога по безробіттю. Умови, розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю в Україні:
- •47.Зміст, основні принципи та організація соціального партнерства.
- •48.Об’єднання роботодавців на ринку праці.
- •49.Роль профспілок в соціально-трудових відносинах.
- •50.Держава в системі соціального партнерства.
- •51.Сутність, структура і сектори роботи моп.
- •52.Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.
- •53.Взаємовідносини України з моп.
- •54.Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах.
- •55.Понняття та склад персоналу підприємства.
- •56.Мета та функції управління персоналом.
- •57.Основні етапи управління персоналом.
- •58.Планування персоналу.
- •59.Формування персоналу підприємства. Трудовий договір. Посадова інструкція. Резюме.
- •60.Напрями адаптації персоналу.
- •61.Реалізація принципів раціонального використання персоналу.
- •62.Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.
- •63.Методи оцінювання персоналу.
- •64.Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.
- •65.Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
- •66.Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності праці.
- •67.Характеритика методів вимірювання продуктивності праці.
- •68.Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
- •69.Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
- •70.Сутність і зміст процесу нормування праці.
- •71.Робочий час, його склад і структура.
- •72.Види норм праці.
- •73.Методи нормування праці.
- •74.Методи вивчення ефективності використання робочого часу.
- •75.Перегляд норм праці.
- •76.Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
- •77.Показники оцінки вартості життя.
- •78.Види доходів населення та напрямки їх використання.
- •79.Зміст і склад витрат роботодавців на робочу силу.
- •80.Витрати на соціальне забезпечення.
- •81.Податки на заробітну плату.
- •82.Сутність, види та функції заробітної плати.
- •83.Принципи та елементи організації оплати праці.
- •84.Тарифна система оплати праці та її елементи.
- •85.Форми і системи оплати праці.
- •86.Безтарифна система оплати праці.
- •87.Преміювання працівників.
- •88.Планування фонду оплати праці.
- •89.Державне регулювання оплати праці.
- •90.Договірне регулювання оплати праці.
- •91.Поняття організації праці, її напрямки.
- •92.Поділ і кооперування праці на підприємстві.
- •93.Організація й обслуговування робочих місць.
- •94.Умови праці. Охорона та безпека праці.
- •95.Режими праці і відпочинку.
- •96.Проектування організації робочих місць.
- •97.Колективні форми організації праці.
- •98.Інформаційне забезпечення аналізу зайнятості і трудових відносин.
- •99.Сутність і цілі аудиту в трудовій сфері.
- •100.Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •101.Аналіз використання трудових ресурсів.
- •102.Аналіз фонду оплати праці.
90.Договірне регулювання оплати праці.
Система методів договірного регулювання в Україні визначена наступними законодавчими актами: Законом України “Про колективні договори і угоди”, Законом України “Про оплату праці”, Кодексом законів про працю, а також Указами Президента України “Про національну раду соціального партнерства” і “Концепція дальшого реформування оплати праці в Україні”. Згідно з чинним законодавством договірне регулювання оплати праці реалізується шляхом проведення переговорів між основними соціальними силами суспільства та укладання тарифних угод на державному, галузевому та регіональному рівнях.
91.Поняття організації праці, її напрямки.
Під організацією праці на підприємствах і в організаціях розуміють конкретні форми і методи поєднання людей та техніки в процесі трудової діяльності. Мета організації праці полягає в забезпеченні підвищення продуктивності праці та ефективного використання трудових ресурсів. Основні завдання організації праці: - поліпшення умов та полегшення праці; - систематичне підвищення культурно – технічного рівня працівників; - раціоналізація методів і прийомів організації праці з метою скорочення витрат на виробництві; - підвищення трудової дисципліни; - забезпечення зацікавленості працівників у підвищенні продуктивності. Основні напрямки організації праці: 1.Поділ і кооперування праці, які передбачають науково – обґрунтований розподіл працівників за трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також групування працівників у відповідні виробничі колективи. 2.Нормування праці, яке полягає у розрахунку норм витрат праці на виробництво продукції й надання послуг. 3.Організація й обслуговування робочих місць, які охоплюють їх раціональне просторове планування й оснащення, що відповідають антропометричним і фізіологічним даним людини та її естетичному сприйняттю; ефективну систему обслуговування робочих місць, яка дозволяє ліквідувати втрати робочого часу та краще використати устаткування; атестацію і раціоналізацію робочих місць. 4.Організація підбору персоналу та його розвиток, які включають в себе: планування персоналу, профорієнтацію та профвідбір, наймання персоналу, розробку концепції його розвитку та її реалізацію (кваліфікаційне зростання, планування кар’єри). 5.Поліпшення умов праці, яке передбачає ліквідацію шкідливості виробництва, тяжких фізичних, психологічних та емоційних навантажень, впровадження естетики у виробниче середовище, формування системи охорони і безпеки праці. 6.Ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці і відпочинку. 7.Раціоналізація трудових процесів, впровадження оптимальних прийомів і методів праці, які включають в себе вивчення трудових процесів із використанням різних засобів і методів праці, їх удосконалення і впровадження шляхом організації виробничого інструктажу, навчання; розширення й оновлення науково – технічної інформації. 8.Зміцнення дисципліни праці, яке передбачає комплекс заходів з підсилення виробничої і трудової дисципліни, формування почуття відповідальності, розвиток творчої ініціативи та ін.