2 Постановка задачі

У результаті аналізу предметної галузі у ній було виявлено наступні об’єкти та їх властивості:

1. підприємство:

• назва підприємства;

• адреса підприємства;

• телефон підприємства;

2. відділ:

• № відділу;

• назва відділу;

3. службовець:

• табельний № службовця;

• ПІБ службовця;

• стать;

• дата народження;

• адреса;

4. лікарняний аркуш:

• дата початку;

• дата закінчення;

• діагноз хвороби;

• № лікарні;

5. посада:

• назва посади;

• оклад.

Можливі запити до системи:

• кількість пропущених днів по хворобі у певного співробітника;

• перелік відділів у певного підприємства;

• перелік службовців, що працюють у певному відділі;

• перелік службовців, що займають певну посаду;

• оклад певної посади;

Необхідно реалізувати:

1. введення, збереження і редагування інформації про службовців і пропуски робочих днів через хворобу;

2. пошук по полям «Табельний № службовця», «ПІБ службовця», «Назва підприємства», «Назва відділу», «Назва посади», сортування по ключовим полям і фільтрацію даних по полях, що найчастіше використовуються;

3. 2-3 запити, що найчастіше виникають до бази даних (інформація про співробітників та їхню заробітню плату; дані про співробітників та відділи і підприємства, де вони працюють);

4. можливість звертання з довільним запитом до бази даних (SELECT, DELETE);

5. виводити інформацію про службовців з переглядом інформації про кількість днів, пропущених через хворобу, і кількість реально відпрацьованих днів (обчислювальне поле);

6. робити нарахування зарплати службовця з урахуванням посадових окладів і того, що лікарняні оплачуються в розмірі не більше 40 днів на рік, а лікарняні по догляду за дітьми жінкам оплачуються повністю. Лікарняні від 40 до 60 днів оплачуються в розмірі 50% від посадового окладу (задача для автоматизації);

7. сформувати "Реєстр лікарняних листків", що включає номер і найменування відділу; ПІБ службовця, що хворів; період хвороби (початкова і кінцева дата хвороби); діагноз хвороби (звіт);

8. сформувати довідку про кількість працівників підприємства, які зазнали виробничих травм;

9. сформувати звіт про працівників певного відділу;

10. сформувати звіт про відділи підприємств.

Псевдонім (аліас) OBD має прописуватися системою програмно.

3 Проектування бази даних

3.1 Побудова er-діаграми

При побудові ER-діаграми (рис. 3.1) була враховані результати отримані на етапі аналізу предметної галузі (концептуальна модель та характеристики сутностей).

Підприємство

1

∞

Відділ

Посада

1

1

∞

∞

Службовець

1

∞

Лікарняний аркуш

Рисунок 3.1 – ER-діаграма ІС «Табелювання робочих днів»

Обмеження, які враховувались при побудові ER-діаграми:

1. один відділ входить в одне підприємство;

2. одне підприємство складається з багатьох відділів;

3. поле «Назва підприємства» є унікальним;

4. назва відділу може повторюватись в різних підприємствах (поле «Назва відділу» не є унікальним);

5. один службовець працює в одному відділі;

6. в одному відділі працює багато службовців;

7. один службовець може займати одну посаду;

8. одну посаду можуть займати багато службовців;

9. один лікарняний аркуш відповідає одному службовцю;

10. у одного службовця може бути багато лікарняних аркушів;

11. табельний номер службовця є унікальним.

3.2 UML-Моделювання

Для уточнення та ілюстрації діяльності ІС «Табелювання робочих днів» були побудовані діаграми діяльності (рис. 3.2) та use-case (рис. 3.4) системи в цілому, діяльності для задачі автоматизації (рис. 3.3), а також діаграми стану і use-case для функції «Пошук».

Рисунок 3.2 – Діаграма діяльності ІС «Табелювання робочих днів»

Рисунок 3.3 – Діаграма діяльності задачі автоматизації

Рисунок 3.5 – Діаграма станів функції «Пошук»

Рисунок 3.4 – Діаграма прецедентів ІС «Табелювання робочих днів»

Рисунок 3.5 – Діаграма прецедентів функції «Пошук»