6. Українська школа
У
геополітичній літературі нашої держави
можна віднайти ідеї, властиві різним
геополітичним течіям. Серед
найвизначніших геополітиків можна
назвати Юрія
Липу, Степана Рудницького, Дмитра Донцова,
Д. Базіва, В. Дергачова, М. Дністрянського,
Є. Кисельова, С.
Андрущенко, М. Багрова, В. Мадіссона, П.
Харченка. Останнім часом переважають
державницькі проєвропейські погляди,
поступово витісняючи ворожі до всього
українського ідеї неоєвразійства.
Наведемо
цитату з праці Є. Кисельова "Методологія
геополітики" (2002): «Україна за своїм
ментальним індексом, психологічними
та геополітичними характеристиками не
належить ні до таласократії, ні до
телурократії».
Отже,
у найбільш спрощеному варіанті
геополітичні ідеї минулого і сучасності
можна поділити на радикальні та
непримиренні між собою англосаксонський
[нео]атлантизм і російське «[нео]євразійство;
більш поміркований і багатогранний
європейський континенталізм та
[нео]мондіалізм; геополітику реалістичну
та ідеалістичну. Важливим моментом у
розвитку геополітики є поступове
розуміння необхідності переходу від
геополітики конфронтації до геополітики
взаємодії.