- •Матеріали курсу Відомості про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Тематичний План курсу
- •Навчальні матеріали
- •Навчальний матеріал
- •1.1.2. Релігиєзнавство як наука
- •1.1.1. Сутність релігії.
- •1.1.3. Основні теорії походження релігії.
- •1.1.4. Структура релігії
- •1.1.5. Основні функції релігії
- •1.1.6. Класифікація релігій.
- •Розділ 1.2. Тема «Ранні форми релігії»
- •Навчальний матеріал
- •1.2.1. Початок релігії.
- •1.2.2. Культ богині-матери
- •Мати-земля
- •1.2.3. Фетишизм
- •1.2.4. Тотемізм
- •1.2.5.Культ тварин, культ рослин.
- •1.2.7. Шаманство
- •Навчальний матеріал
- •1.3.1. Географічні і соціально-історичні рамки.
- •1.3.2. Політеїзм і енотеїзм.
- •1.3.3.Люди-боги і боги-люди.
- •1.3.4. Уявлення про загробне життя.
- •1.3.5. Культ.
- •Навчальний матеріал:
- •1.4.1. Початок буддизму.
- •1.4.2. Релігія або етична система?
- •1.4.3.Джерела по історії раннього буддизму.
- •Навчальний матеріал:
- •1.5.1. Всесвіт в буддійському догматизмі
- •1.5.2.Чи бог Будда
- •1.5.3. Круговорот будд.
- •1.5.4. Чудеса і знамення.
- •Навчальний матеріал:
- •1.6.2.Вчення про нірвану
- •1.6.3. Ідея переселення душ.
- •1.6.4. Замогильне життя.
- •Навчальний матеріал:
- •1.7.1.Формування культу.
- •1.7.2. Релігійний культ.
- •1.7.3. Практика пожертвувань.
- •Навчальний матеріал
- •2.1.1.Джерела християнства.
- •2.1.2.Історичні умови виникнення християнства.
- •2.1.3.Ідея гріховності і ідея порятунку
- •Секти. Єресь»
- •Навчальний матеріал
- •2.2.2.Гностицизм. Монтанізм. Маніхейство. Аріанська єресь. Несторіане. Монофізіти.
- •2.2.3.Віровчення і культ християнства.
- •2.2.4. Християнські общини і держава.
- •2.2.5 Розповсюдження християнства
- •Навчальний матеріал
- •2.3.1. Розділення західної і східної церков.
- •2.3.2. Виникнення інквізиції.
- •2.3.3. Схоластика і містика.
- •2.3.4. Церковна реформація, протестантизм.
- •2.3.5. Православ'я. Розкол в російській церкві.
- •2.3.6. Християнський модернізм.
- •Розділ 2.4. Тема «Хрещення Русі»
- •Навчальний матеріал.
- •2.4.1. Хрещення княгині Ольги.
- •2.4.2. Об'єднання Русі князем Володимиром.
- •2.4.3. Хрещення киян.
- •2.4.4. Хрещення Новгорода.
- •2.4.5. Повстання волхвів.
- •Навчальний матеріал.
- •2.5.1. Початок хрестових походів.
- •2.5.2. Перший похід.
- •2.5.3. Похід лицарського ополчення.
- •2.5.4. Ордени тамплієрів і госпітальєрів.
- •2.5.5. Четвертий похід.
- •2.5.6. Дитячий хрестовий похід.
- •Розділ 2.6. Тема «Релігійна ситуація в Україні»
- •Навчальний матеріал.
- •2.6.3. Створення греко-католицької церкви.
- •2.6.6. Становлення Української автокефальної православної церкви (уапц).
- •2.6.7. Створення Української православної автокефальної церкви (упац). Відродження уапц
- •Навчальний матеріал.
- •2.7.1. Історичні умови виникнення ісламу.
- •2.7.3. Віровчення ісламу.
- •2.7.5. Розколи і секти.
- •2.7.6. Шаріат – мусульманський релігійний закон.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1. Світові релігії як етап релігійної еволюції. Буддизм.
- •Тема 2: християнство найпоширена світова релігія..
- •Тема 3. Релігія в житті українського народу. /
- •Тема 4. Виникнення та розповсюдження ісламу.
- •Богослужіння та свята в християнстві
- •Витяги із законів україни
- •Види крестів.
- •Культові споруди
- •Православні храми
Навчальний матеріал
2.3.1. Розділення західної і східної церков.
Внутрішнє життя християнства, внутрішньо церковні відносини відображали в собі хід політичної історії. Політичне і культурне розділення Римської імперії на захід і схід (III— IV ст. н. е.) привело і до поступового відособлення західної і східної церков. На Заході у зв'язку із занепадом, а потім скасуванням влади імператора і розпадом імперії (близько 476 р.), незвичайно виріс авторитет глави церкви — римського єпископа, що одержав найменування Папа. На Сході, де імперія збереглася, патріархи церков (константинопольський, антиохійський, олександрійський і єрусалимський) не могли одержати такої влади. Вони майже і не намагалися вийти з-під опіки імператорів. Під час іконоборчого руху у Візантії (VIII—IX ст.) незалежності церкви було завдано особливо сильного удару: щоб позбавити її всякої самостійності і ще більше підпорядкувати собі, імператори забороняли поклоніння іконам (тим самим ослабляючи привабливість церковних обрядів для віруючих) і конфісковували церковно-монастирські землі. Правда, шанування ікон було потім відновлено (842 р.), але землі не були повернені церкви, і самостійність її була остаточно підірвана.
Саме тому східні патріархи не могли підкорятися владі римського папи. Останній, проте, все більш наполегливо домагався на першість у всьому християнському світі. Організаційні і догматичні розбіжності між східною і західною церквами, що відображали політичну боротьбу, поступово накопичувалися і привели нарешті до формального розриву між цими церквами (1054 р.).
Відчуженість між римсько-католицькою і православною церквами збереглася донині, хоча колишні криваві зіткнення між їх прихильниками припинилися. Папська курія не раз намагалася, ціною дрібних поступок в обрядах, підпорядкувати собі східні церкви. Так виникали унії: Флорентійська 1439 р., Брестська 1596 р. Остання охоплювала частину західнобілоруського і західноукраїнського населення і переслідувала мету міцніше підпорядкувати його католицькій Польщі, але ця унія не пом'якшила релігійної ворожнечі, а ще більше підсилила її; вона проіснувала до кінця 40-х років XX ст.
2.3.2. Виникнення інквізиції.
Класова боротьба в європейському середньовіччі привела до появи ряду сект і єресей, в яких виражався стихійний протест проти церковного гніту. Такі були павликияне у Візантії (VII—IX ст.), богомоли — в Болгарії (X—XIII ст. і пізніше), патарени, катари, альбігойці, вальденси і ін.— у західних країнах (XI—XIII ст.).
Ідейною основою всієї цієї єресі було успадковане від маздеїзму дуалістичне вчення про відвічний антагонізм доброго і злого: весь матеріальний світ і тіло людини — створення злого духу (Сатанаїла), а душа людини і все духовне створені добрим богом. Вважаючи, таким чином, весь матеріальний світ злом, єретики проповідували повернення до суворої аскетичної простоти життя перших християн, заперечували церкву і її обрядовість. Пануюча церква укупі з феодальною державною владою нещадно пригнічувала всі ці прояви стихійної опозиції народних мас.
Для їх викорінювання папська курія створила в кінці XII ст. особливий церковний суд — свячену інквізицію. Єретиків або навіть тільки підозрюваних в єресі по простих доносах віддавали суду інквізиторів, які звичайно після звірячих тортур спалювали обвинувачених на багатті. З XIII ст. інквізиція була віддана в руки чернечого ордена домініканців. Інквізитори переслідували разом з єретиками, також «відьом» і «чаклунів». У 1487 р. була складена книга «Молот відьом» — керівництво для розшуку і судового переслідування відьом і інших ворогів церкви. В період панування інквізиції були спалені або замучені сотні тисяч ні в чому не повинних жертв. Особливо лютувала інквізиція в Іспанії («королівська» інквізиція з 1478 р.).
Інквізиція