Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільне право, семінари 2017-2018 / Цивільне право_самостійна робота_частина1.odt
Скачиваний:
94
Добавлен:
14.12.2017
Размер:
49.37 Кб
Скачать

Тема9. Об’єкти цивільних правовідносин

Завдання 1.З’ясувати види цінних паперів відповідно до ЦК України та Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Стаття 195. Групи та види цінних паперів

1. В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи

цінних паперів:

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;

3) похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку,

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. 2. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом. 3. Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.

Завдання 2.Визначити класифікацію речей та критерії їх поділу.

Основним і найбільш поширеним об’єктом цивільних прав є речі. Речі - це об’єкти матеріального світу, які призначені задовольняти потреби лю- іні і стосовно яких можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Класифікація речей проводиться за різними підставами. Однією з підстав поділу речей на вцди є особливості правового режиму речі Правовий режим речей - це встановлений у законодавстві порядок набуття, користування та відчуження речей як об’єктів цивільного права.

Залежно від особливостей правового режиму речі поділяються на такі види:

-нерухомі та рухомі (ст. 181 ЦК України); подільні й неподільні (ст. 183 ЦК України)

-визначені індивідуальними чи родовими ознаками (ст. 184 ЦК України);

-споживні й неспоживні (ст. 185 ЦК України); головні речі та приналежності (ст. 186 ЦК України);

-складні речі і складові частини речі (ст.ст. 187, 188 ЦК України); продукція, плоди та доходи (ст. 189 ЦК України);

Завдання 3. Пояснити різницю між такими об’єктами цивільних правовідносин, якрезультат робіттапослуги.

Об'єктом цивільних прав є дії (послуги) та результати дій або "результати робіт" (ст. 177 ЦК).

Послуга є різновидом правомірних дій і тлумачиться як діяльність, що здійснюється з мстою виконання цивільного обов'язку і не пов'язана зі створенням матеріального блага.

Послуги, що надають один одному учасники цивільного обігу, різноманітні: послуги фактичного характеру (перевезення), послуги юридичного характеру (діяльність повіреного), послуги, що містять елементи фактичного і юридичного порядку (діяльність експедитора).

Об'єктом правовідносин може бути також результат дій (результат робіт). У цьому випадку під "роботами" маються на увазі дії, спрямовані на досягнення матеріального результату, що може полягати в створенні речі, її переробці чи обробці тощо. Результат роботи заздалегідь визначений у договорі сторін і визначається, передусім, особою, що замовила виконання роботи. Що ж стосується способу виконання роботи, він за загальним правилом визначається виконавцем.

Іноді ототожнюють послуги і результати дій (робіт), зазначаючи, що послуга - це дія, внаслідок якої створюється матеріальний предмет.

Проте такий підхід здається хибним. Результат дій (роботи) є самостійним об'єктом цивільних правовідносин. Це має місце в тих випадках, коли кредитора цікавить саме кінцевий результат.

Об'єктом тут може бути як матеріальний, так і нематеріальний результат. Власне, розмежування дій (послуг) і результатів дій знайшло відображення і у переліку об'єктів цивільних прав, запропонованому у ст. 177 ЦК.

Послуга, на відміну від роботи, становить дії чи діяльність, здійснювані за замовленням, що не мають матеріального результату (наприклад, діяльність зберігана, комісіонера, перевізника тощо). Деякі послуги можуть мати матеріальний результат, але цей результат невіддільний під самої дії чи діяльності.