Індикатори довгострокової стійкості
Несприятлива динаміка боргу (прогноз загального або чистого боргу як частки ВВП на п'ять-десять років, а також зміна первинного балансу як частки ВВП, необхідної для стабілізації співвідношення боргу до активів на поточному рівні або на спеціальному цільовому рівні).
Низький рейтинг державного боргу та/або висока премія процентної ставки.
Несприятливі тенденції демографічного розвитку [довгостроковий прогноз кількості осіб пенсійного та шкільного віку відносно загальної чисельності населення та робочої сили; вплив на витрати (відсоток до ВВП) та на ставки податків].
Швидке виснаження ресурсів [залишковий термін використання наявних ресурсів за поточних темпів використання; відношення доходів від використання ресурсів до загальних доходів; частка вартості
ресурсних активів у ВВП; суттєва деградація навколишнього середовища (так/ні)]
Індикатори витрат
Значна частка фіксованих витрат та/або трансфертів (відношення фіксованих витрат та трансферів до
ВВП).
Надлишкове фінансування військових витрат (відношення військових витрат до ВВП).
Серйозні прогалини у витратах (програми, для яких відношення витрат до ВВП значно нижче від
середнього для країн з порівнянними характеристиками)
Індикатори доходів
Нееластична система доходів (еластичність податків або їх зростання).
Надто концентровані податкові доходи (склад доходів, а конкретніше - відношення доходів від податків з торгівлі до загальних податкових доходів).
Часті зміни податкового законодавства [суттєві зміни в податках, особливо нові винятки або інші звільнення, кожного року або кожних два роки (так/ні)].
Розширене фінансування під визначені цілі (відношення доходів від адресних платежів до загальних доходів).
Гранти та доходи з інших нестабільних неподаткових джерел доходів (відношення неподаткових доходів до загальних доходів; склад неподаткових доходів)
Індикатори фіскального менеджменту
Заборгованості по витратах та використання взаємозаліків [відношення заборгованості по витратах до загальних доходів; суттєве використання взаємозаліків (так/ні), нездатність прозвітувати про значну заборгованість (так/ні)].
Значне відхилення фактичного виконання бюджету від запланованого [фактичні витрати відносно запланованих витрат; застосування великих додаткових бюджетів (так/ні)].
Неіснуюче або слабке середньострокове бюджетне планування [ефективне середньострокове бюджетне планування (так/ні)].
Суттєві затримки при підготовці остаточних рахунків та їх аудит [часові проміжки між кінцем податкового року та 1) підготовкою остаточних рахунків і 2) оприлюдненням рахунків після аудиту].
Висока заборгованість по податках і використання надходжень по податках [відношення заборгованості по податках до загальних доходів; різке зростання заборгованості по податках (так/ні), суттєві взаємозаліки по податках (так/ні)].
Великі обсяги повернень по податках, особливо з ПДВ (відношення обсягів повернень по податках/ПДВ до доходів по податках/ПДВ).
Застарілий реєстр платників податків [актуальність реєстру платників податків по основному податку (повністю адекватний/адекватний, але потребує оновлення/повністю неадекватний)].
Неефективна програма аудиту податків.
Покриття податків аудитом [(адекватне/неадекватне), таргетування податкового аудиту
(відповідне/невідповідне)]
Індикатори ефективності уряду
Погані результати від вивчення результатів діяльності державного сектору, корупції тощо.
Інформація доступна зі Звіту інституту розвитку менеджменту «Конкурентоспроможність у світі»; «Індекс сприйняття корупції» організації Транспаренсі Інтернешнл
ДЛЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ФІСКАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ КРАЇНИ
ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЦІЛИЙ РЯД МЕТОДИК, ОСНОВНИМИ З ЯКИХ Є:
оцінка початкової фіскальної позиції, включаючи умовні (потенційні) зобов'язання (оцінка фіскальної вразливості);
циклічно-скорегований баланс;
система завчасного попередження (СЗП);
стрес-тестування;
оцінка здатності фіскальної системи справлятися з шоками;
дизагрегована система аналізу фіскальної політики
індикатори міжгенераційної справедливості
оцінка фіскальної сталості (зосередження на довгострокових ефектах), тощо.
4. СТІЙКІСТЬ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУЦІЙ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТАБІЛЬНОСТІ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ТА ЕКОНОМІКИ В ЦІЛОМУ.
В умовах економічної глобалізації, коли у тій чи іншій частині світу час від часу спалахують валютні, банківські та фінансові кризи, загострюється питання щодо забезпечення у кожній країні стабільного економічного розвитку, який значною мірою залежить від
надійності банківського сектору.
СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Порівняно короткий період функціонування банків,
Необхідність працювати в умовах підвищеного ризику,
Економічна та політична нестабільність у країні,
Незначні, порівняно з банками провідних ринкових країн, обсяги власного капіталу,
Відсутність достовірних кредитних історій позичальників,
Масові банкрутства банків.
Саме тому ефективне управління і забезпечення власної фінансової стійкості має бути основним стратегічним завданням кожного комерційного банку.
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ БАНКУ -
Стан банку, що визначається його спроможністю виконувати свої функції та зобовʼязання в ринковому конкурентному середовищі з мінімальним ризиком і максимальною ефективністю, не зважаючи на негативний вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.
Фінансовий стан банку характеризують такі показники:
Капітал
Активи
Резерви
Прибуток Склад та структура залучених коштів
Ліквідність
Платоспроможність.
Вирішення питання забезпечення фінансової стабільності покладена на центральні банки країн світу, а міжнародні валютно- фінансові організації можуть надавати рекомендації з цих питань.
Переважна більшість центробанків країн ОЕСР на сьогодні регулярно на щоквартальній або піврічній основі готують звіти про фінансову стабільність, де вказують основні індикатори фінансової стабільності та надають короткі коментарі визначеним показникам.
Важливим фактом також є те, що деякі центробанки створили внутрішні комітети для забезпечення фінансової стабільності (Центральний банк Німеччини, Банк Англії).
У Національному банку України створено Департамент фінансової стабільності. Він займається аналізом і моніторингом окремих показників фінансової стабільності.
ОСОБЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ В ЦІЛОМУ ОБУМОВЛЕНО НИЗКОЮ ПРИЧИН:
По-перше, розвиток страхового сектора в системі фінансових відносин на макрорівні сприяє стабілізації економіки та забезпеченню соціальної стійкості суспільства.
По-друге, страхові компанії суттєво впливають на ринок інвестицій, оскільки є надійним джерелом формування фінансового капіталу.
По-третє, зміцнення фінансової стійкості страхових компаній сприятливо впливає на ринкові відносини на макроекономічному рівні в цілому.
По-четверте, наявність інтересів усіх учасників процесу страхування
– держави, страхувальників, кредиторів, управлінського персоналу та ін.
АЛЕ виступати в ролі стабілізатора ринку страхові компанії можуть, лише маючи здатність виконувати свої зобов’язання впродовж усього строку страхування, а також достатній ресурсний потенціал.
ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВУ СТІЙКІСТЬ СТРАХОВИКА:
Сплачений у грошовій формі статутний капітал та інші власні засоби страховика
Наявність страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань
Доступність послуг перестрахування
Якість страхового портфеля страховика
Адекватність та обґрунтованість страхового тарифу
Наявність гарантійних фондів страховика, участь у централізованих резервних фондах і добровільних фондах страхових гарантій