75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.

За видом збудника мастит є: неспецифічний (бактерійний, мікозний, аспетичний) чи специфічний (ящурний, актиномікозний, туберкульозний, бруцельозний, віспяний, лептоспірозний).

За функкціональним станом (згідно зі Г.В.Звєрєвою): лактаційний, мастит періоду запуску, мастит періоду сухостою.

За характером запального ексудату (за Студенцовим): серозний; катаральний (катар цитерн і молочних ходів; катар альвеол); фібринозний; гнійний (гнійно-катаральний; абсцес вим`я; флегмона вим`я); геморагічний; специфічний мастити.

Насамперед, збитки при маститі – це зниження продуктивності корів, втратимолока внаслідок зменшення синтезу його в ушкодженій запальним процесом молочній залозі. Синтез молока у вим’ї зменшується залежно від “розміру”запалення, ступеня пошкодження паренхіми вим’я та тривалості захворювання.При клінічних маститах втрати молока можуть бути значними і досягати 20–30 %

надою за лактацію. У корів, які перехворіли, надої в наступній лактації не відновлюються повною мірою, залишаючись меншими приблизно на 10 %. При субклінічному маститі зниження надою менш виражене (до 10–15 %), а тому незавжди вчасно помічається, однак внаслідок його значного поширення і тривалості захворювання – втрати від нього більш значущі. Після одужання корови функція молочної залози не завжди відновлюється ів переважній більшості випадків закінчується гіпогалактією або агалактією, а в окремих випадках (10–5 %), які не завжди залежать від застосованого лікування,наслідком маститу може бути атрофія.Мастит – одна з основних хвороб, яка обумовлює вибраковування корів. Випоювання молозива від хворих на мастит корів може призвести до шлунково-кишкових та легеневих хвороб і навіть загибелі приплоду. Один з найнебезпечніших збитків – потенційна небезпека молока від корів, хворих на мастит, для людського здоров’я. Неякісне молоко може бути причиною алергії та хвороб, збудники яких переносяться за його допомогою (ангіни, ентерити, сальмонельоз, стафілококові і стрептококові отруєння, туберкульоз, бруцельоз, тиф, лептоспіроз, балантидіоз, лямбліоз, токсоплазмоз, вірусний гепатит та ін.).

Профілактика: належна гігієна утримання, своєчасне усунення пошкоджень підлоги та огорожі, уникнути скупчення тварин; повноцінна годівля; проведення диспансеризації тварин; відповідний добір та навчання операторів машинного доїння, механіків по обслуговуванні доїльних установок;

дотримання встановлених правил доїння, особливо машинного: на час доїння хвіст корови підв’язують до її ноги (чи фіксують спеціальним пристроєм); вим’я обми- вають з розпилювача чистою водою температури 48–52 С, витирають рушником, зво- ложеним 0,5 %-им розчином дезмолу чи однохлористого йоду; здоюють перші цівки молока в окрему посудину; масажують вим’я 20–30 сек. і одягають попередньо підігрі- ті доїльні стакани на дійки. Проміжок часу від підготовки корови до доїння і початком доїння не повинен перевищувати 1 хв. При нормальній молоковіддачі доїння повинно тривати 4–5 хв. і закінчуватися додоюванням протягом 25–30 сек. з масажем;під час машинного доїння необхідно стежити за положенням доїльних стаканів;під час машинного доїння необхідно стежити за положенням доїльних стаканів;важливим завданням доїння є повне звільнення молочної залози від молока, тому після видоювання проводять додоювання, щоб звільнити вим’я від залишкового молока;щомісячну перевірку усіх корів на наявність прихованого маститу;ізоляцію корів, хворих на мастит, з доїнням їх в останню чергу;

після доїння кожної корови, хворої на мастит, доярка повинна помити руки гарячою водою з милом;

у випадку широкого поширення маститу серед корів застосовувати занурення верхівок дійок у 0,5 %-й розчин однохлористого йоду, дезмолу, хіносепту або змазу- вання їх антисептичною емульсією;

проводять старанну дезінфікцію гною та підстилки від корів, хворих на мастит;своєчасний запуск корів і контроль у них стану вим’я, попереджуючи появу мас- титу сухостійного періоду: запускати корів за 60 днів до отелення. Для цього за 10–15 днів до початку сухостійного періоду обмежують на 60 % даванку соковитих кормів та концентратів, переходять з триразового на дворазове, а потім на одноразове доїння. Піс- ля цього доїння припиняють. Якщо подібним чином не вдається запустити корову, тодів шкіру молочної залози втирають камфорний спирт або ін’єкують підшкірно 10–15 мл 20 %-го олійного розчину камфори один раз на день; – з метою профілактики маститу при останньому доїнні вводять корові внутрішньо- цистернально антибіотики пролонгованої дії;

впродовж сухостійного періоду один раз на два тижні проводять клінічне дослі- дження вим’я з пробним здоюванням секрету;для підвищення імунобіологічної реак- тивності організму сухостійних корів їм вво- дять вітамінні та тканинні препарати;невід’ємним елементом профілактикимаститу є санітарно-просвітня робота.