Бухгалтерський облік у банках України (Кіндрацька Л. М.)2001 (1)

Через рік лізингоодержувач здійснив добудову — гараж вартістю 9000 грн. За умовами договору всі витрати, пов’язані із капітальними вкладеннями, несе лізингоодержувач. У зв’язку з цим лізингова плата лізингодавцем не переглядається.

Витрати, понесені лізингоодержувачем через таку добудову, визнаються поточними у відповідних облікових періодах протягом визначеного терміну корисної служби гаража чи решти строку лізингу (залежно від того, який з цих періодів коротший) і відносяться на витрати нарахуванням амортизації.

Лізингоодержувач визначив строк корисного використання капітальних вкладень (гаража) — 10 років. Визначена ліквідаційна вартість гаража — 500 грн. Оскільки строк корисного використання більший ніж решта строку лізингу, то витрати будуть розподілені на два роки.

В обліку виконуються проведення (табл. 15.6).

Таблиця 15.6

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗА ВИТРАТАМИ ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧА

15.4. Продаж необоротного активу з укладенням угоди про його одержання продавцем у лізинг (оренду)

Під час продажу необоротного активу з укладенням угоди про його одержання продавцем у фінансовий лізинг (оренду) дохід від продажу визнається:

∙у сумі вартості продажу необоротного активу, якщо вартість продажу (після відрахування непрямих податків та інших

500

відрахувань з доходу) нижча або дорівнює балансовій вартості проданого необоротного активу;

∙у розмірі балансової (залишкової) вартості проданого необоротного активу, якщо вартість продажу (після відрахування непрямих податків та інших відрахувань з доходу) вища, ніж балансова вартість проданого необоротного активу. Сума вартості продажу необоротного активу (після відрахування непрямих податків та інших відрахувань з доходу), що перевищує його балансову (залишкову) вартість, включається продавцем-лізингоодержувачем до складу доходів майбутніх періодів, а також до складу доходу відповідних звітних періодів протягом строку фінансового лізингу (оренди). Одночасно балансова (залишкова) вартість проданого необоротного активу виключається з балансу лізингоодержувача з відображенням у складі витрат реалізованих необоротних активів. При цьому в обліку здійснюються такі записи:

♦ виключення з балансу залишкової вартості проданого необоротного активу:

Д-т рахунків 4309 «Знос нематеріальних активів», 4409 «Знос основних засобів», 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів»

К-т рахунків 4300 «Нематеріальні активи», 4400 «Основні засоби»;

♦ відображення доходу від продажу необоротного активу: ∙ сума вартості продажу необоротного активу:

Д-т рахунка 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку»;

∙ сума балансової вартості:

К-т рахунка 6490 «Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів»;

∙сума вартості продажу, що перевищує балансову: К-т рахунка 3600 «Доходи майбутніх періодів»;

∙надходження коштів в оплату проданих необоротних активів: Д-т рахунків 1200 «Кореспондентський рахунок», 1001

«Рахунок готівкових коштів» К-т рахунка 3519 «Інша дебіторська заборгованість за

господарською діяльністю банку»; ♦ відображення зобов’язання з фінансового лізингу (оренди)

[за найменшою на початок строку лізингу (оренди) оцінкою: справедливою вартістю (вартістю продажу) або теперішньою вартістю суми мінімальнх лізингових (орендних) платежів]:

501

Д-т рахунків 4300 «Нематеріальні активи», 4400 «Основні засоби»

К-т рахунка 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом (орендою)»;

∙нараховані проценти за отриманим фінансовим лізингом (орендою):

Д-т рахунка 7028 «Процентні витрати за фінансовим лізингом (орендою)»

К-т рахунка 3678 «Інші нараховані витрати»;

∙оплата лізингової (орендної) плати та процентів:

Д-т рахунків 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом (орендою)», 3678 «Інші нараховані витрати»

К-т рахунків 1200 «Кореспондентський рахунок», 1001 «Рахунок готівкових коштів»;

∙нарахування амортизації на об’єкт фінансового лізингу (оренди):

Д-т рахунка 7421 «Витрати на утримання основних засобів, що отримані в лізинг (оренду)»

К-т рахунків 4309 «Знос нематеріальних активів», 4409 «Знос основних засобів»;

∙включення до складу доходу звітного періоду частини суми вартості продажу, що перевищує балансову, у час продажу необоротного активу:

Д-т рахунка 3600 «Доходи майбутніх періодів» К-т рахунка 6499 «Інші небанківські операційні доходи».

Під час продажу необоротного активу з укладенням угоди про його одержання продавцем в оперативний лізинг (оренду) дохід від продажу визнається:

∙у сумі вартості продажу необоротного активу, якщо вартість продажу необоротного активу дорівнює його справедливій вартості (або є меншою);

∙у розмірі справедливої вартості проданого необоротного активу, якщо вартість продажу необоротного активу вища, ніж його справедлива вартість, а справедлива вартість проданого необоротного активу (після відрахування непрямих податків та інших відрахувань із доходу) вища, ніж його балансова (залишкова) вартість. Сума вартості продажу, що перевищує справедливу вартість проданого необоротного активу, включається до складу доходів майбутніх періодів продавцялізингоодержувача з визнанням її доходом відповідного звітного періоду протягом строку лізингу (оренди);

502

∙у сумі балансової (залишкової) вартості необоротного активу, якщо вартість продажу необоротного активу вища, ніж його справедлива вартість і (після відрахування непрямих податків та інших відрахувань з доходу) балансова (залишкова) вартість, а справедлива вартість проданого активу (після відрахування непрямих податків та інших відрахувань з доходу) нижча, ніж його балансова (залишкова) вартість. Сума вартості продажу необоротного активу (після відрахування непрямих податків та інших відрахувань з доходу), що перевищує його балансову (залишкову) вартість, включається до складу доходів майбутніх періодів продавця-лізингоодержувача з визнанням її доходом відповідного звітного періоду протягом строку лізингу (оренди);

∙у сумі вартості продажу необоротного активу, якщо вартість продажу активу вища, ніж його справедлива вартість, але (після відрахування непрямих податків та інших відрахувань з доходу) нижча, ніж його балансова (залишкова) вартість.

Одночасно балансова (залишкова) вартість проданого необоротного активу виключається з балансу лізингоодержувача

звідображенням у складі витрат реалізованих необоротних активів, крім тих випадків, коли майбутні лізингові (орендні) платежі, що є зниженими порівняно з ринковими, компенсують втрати від продажу необоротного активу. Втрати, що компенсуються зниженими лізинговими (орендними) платежами, виключаються у звітному періоді з балансової (залишкової) вартості реалізованого необоротного активу і зараховуються до складу витрат майбутніх періодів з включенням їх до витрат відповідного звітного періоду протягом строку лізингу (оренди). При цьому в обліку здійснюються такі проведення:

♦ виключення з балансу залишкової вартості проданого не-

оборотного активу:

∙сума компенсації витрат зниженням лізингової (орендної) плати:

Д-т рахунків 3500 «Витрати майбутніх періодів», 4309 «Знос нематеріальних активів», 4409 «Знос основних засобів»;

∙залишкова вартість зменшена на суму витрат, що компенсуються:

Д-т рахунка 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів»

К-т рахунків 4300 «Нематеріальні активи», 4400 «Основні засоби»;

♦ відображення доходу від продажу необоротного активу:

503

Д-т рахунка 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку»

К-т рахунка 6490 «Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів»;

♦надходження коштів в оплату проданого необоротного активу: Д-т рахунків 1200 «Кореспондентський рахунок», 1001

«Рахунок готівкових коштів» К-т рахунка 6490 «Позитивний результат від продажу

нематеріальних активів та основних засобів»;

♦нарахування лізингових (орендних) платежів за оперативним лізингом (орендою) та їх сплата:

Д-т рахунків 7395 «Витрати на оперативний лізинг (оренду)» К-т рахунка 3678 «Інші нараховані витрати»; Д-т рахунка 3678 «Інші нараховані витрати»

К-т рахунків 1200 «Кореспондентський рахунок», 1001 «Рахунок готівкових коштів»;

♦включення до складу витрат звітного періоду частини витрат, раніше відображених як витрати майбутніх періодів:

Д-т рахунка 7499 «Інші небанківські операційні витрати» К-т рахунка 3500 «Витрати майбутніх періодів»;

♦відображення поза балансом вартості необоротного активу, отриманого в оперативний лізинг (оренду) [за вартістю, що зазначена в угоді про лізинг (оренду)]:

Д-т рахунка 9840 «Основні засоби та нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)»

К-т рахунка 991 «Контррахунки для рахунків розділів 96—98». Лізингодавець за операціями з продажу необоротного активу

продавцем-лізингоодержувачем з укладанням угоди про його одержання продавцем в лізинг (оренду) здійснює такі проведення:

∙ за фінансовим лізингом (орендою):

Д-т рахунків 1525 «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам», 2075 «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб’єктам господарської діяльності»

К-т рахунків 1200 «Кореспондентський рахунок», 1001 «Рахунок готівкових коштів»;

∙за оперативним лізингом (орендою):

Д-т рахунків 4300 «Нематеріальні активи», 4400 «Основні засоби»

К-т рахунків 1200 «Кореспондентський рахунок», 1001 «Рахунок готівкових коштів».

Зазначимо, що лізинговий бізнес в Україні перебуває нині тільки на стадії зародження. Ухвалення спеціального Закону

504

«Про лізинг» певною мірою активізувало лізингові процеси. Так, уже діє понад 30 структур, які проводять лізингові операції.

Розвиток лізингу в Україні передусім залежатиме від надійності гарантій, що зменшують фінансові ризики, яких можуть зазнати учасники лізингових операцій. На користь лізингу свідчать його значні переваги порівняно з іншими формами бізнесу, пов’язаними з простим набуттям майна.

Зі свого боку, банки як лізингодавці заінтересовані в своєчасному погашенні основної суми боргу за лізингом та процентів за надання об’єктів у лізинг. Отже, добре відпрацьована система обліку є важливим елементом загального процесу здійснення лізингової операції.

505

ПІСЛЯМОВА

Ознайомившись зі змістом цього посібника, читач, можливо, запитає: хіба українські банки не мають інших проблем, крім тих, що стосуються бухгалтерського обліку, його організації, методології та методики?

І справді, проблем у банківській справі не бракує, причому з упровадженням цивілізованих ринкових відносин змінюються не лише окремі деталі, а й концептуальні та методологічні засади банківської діяльності.

Проте адекватне відображення господарських операцій у системі бухгалтерського обліку та звітності, правильне визначення їх фінансових результатів, повна і достовірна інформація щодо легальних способів формування прибутків і витрат є неодмінними умовами успішного керівництва й управління банком, запорукою ефективної його діяльності в конкурентному середовищі.

Зауважимо, що в пропонованому підручнику розглянуто питання обліку лише найпоширеніших банківських операцій. Виклад матеріалу підпорядковано головній меті автора — дати читачеві, який оволодіває мистецтвом обліку, ґрунтовну методичну допомогу. Саме тому численні теоретичні положення розкриваються з посиланнями на чинні нормативні акти Національного банку України. Проте це аж ніяк не звільняє читачів від необхідності самостійно вивчати всі нормативні акти, що стосуються банківської справи та бухгалтерського обліку.

Більше того, важливо не втратити орієнтації, не загубитися в «морі» змін та коригувань, які безперервно вносяться й надалі вноситимуться до відповідних інструкцій і положень згідно із закономірним поглибленням процесів реформування обліку в банківській системі України. Такої небезпеки можна уникнути, скориставшись надійним, незмінним дороговказом: тому, хто оволодів «таємницею» подвійного запису як складової методу бухгалтерського обліку, жодні зміни в обліковій політиці не страшні. Безперечно, що вони змушують усіх причетних до обліку фахівців самовдосконалюватися, постійно підвищувати свою професійну майстерність. Адже діяльність бухгалтера є справді творчою. Потрібно докласти чималих зусиль, щоб за нескінченним переліком «одноманітних» цифр побачити струнку, гармонічну логіку банківської справи, відчути її довершеність і силу.

Слід зауважити, що під час підготовки цього підручника поставали численні труднощі, насамперед щодо оптимального поєднання його змісту та обсягу. Наскільки це пощастило зробити, судити вам, шановні читачі.

506

СЛОВНИК НАЙВАЖЛИВІШИХ ТЕРМІНІВ

Актив — будь-який об’єкт бухгалтерського обліку (право контролювання якого закріплене за банком), що відповідає хоча б одній із таких вимог: 1) дає дохід банківській установі або 2) його можна обміняти на інший об’єкт, який, у свою чергу, даватиме дохід банківській установі. Загальна сума активів — це сума всіх категорій активів за мінусом суми всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цінними паперами.

Активи високоліквідні — кошти, що розміщені в касі, на рахунках, відкритих у НБУ та в інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Активи робочі — кошти на кореспондентських рахунках, у касі, вкладені в майно, цінні папери, розміщені в інших банках, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.

Активні операції банків — фінансові операції з розміщення коштів із метою одержання доходу. До активних операцій банку належать: видача кредитів і позичок, операції з гарантій, поручництва, обліку векселів, інвестиційні операції та ін.

Акція — вид цінного папера без встановленого строку обігу, що засвідчує внесення коштів до статутного фонду акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристві, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, участь в управлінні, участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Балансовий звіт — складова частина пакета фінансової звітності, що характеризує фінансовий стан банку та відображає його активи, зобов’язання і капітал банківської установи в грошовій формі за станом на певну дату.

Банк державний — банк, 100% статутного капіталу якого належить державі.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, становить 10% і більше.

Банк ощадний — банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо понад 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Банк розрахунковий — уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває рахунки членам

506

платіжної системи та бере участь у проведенні взаєморозрахунків між ними.

Банк розрахунковий (кліринговий) — банк, включений у міжбанківську систему розрахунків; банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперів; який є учасником ринку цінних паперів. Розрахунковий (кліринговий) банк спеціалізується на виконанні таких функцій, як: здійснення розрахунків, включаючи проведення взаємозаліку, за угодами купівлі-продажу цінних паперів; проведення перевірки наявності на рахунках учасників грошових коштів і цінних паперів; видача виписок з грошових рахунків клієнтів; надання інформації інституціям, які ведуть книги реєстрації іменних цінних паперів; самостійне проведення (у разі, коли депозитарій виконує і клірингові, і розрахункові функції) поставки цінних паперів з рахунка продавця на рахунок покупця тощо.

Банк спеціалізований — банк, що спеціалізується на здійсненні однієї чи кількох банківських операцій. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк набуває статусу спеціалізованого у разі, якщо понад 50% його активів є активами одного типу.

Банки інвестиційні — вид спеціалізованих банків, що зосереджують (акумулюють) грошові кошти приватних інвесторів через емісію і розміщення цінних паперів (зокрема інвестиційних сертифікатів і зобов’язань).

Банки іпотечні — спеціалізовані банки для фінансування будівництва житла (надання іпотечних позичок під фіксований процент), які залучають кошти, випускаючи довгострокові боргові зобов’язання (заставні папери) під фіксований процент. Іпотечні позички можуть надавати універсальні банки, ощадні та кооперативні банки.

Банки кооперативні — добровільні об’єднання учасників, що створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки. До функцій центрального кооперативного банку належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Банки розвитку — є державними або змішаними (створені та функціонують за підтримки держави) та мають виконувати передбачені законом або статутом завдання щодо підтримки та розвитку сільськогосподарського виробництва, промисловості, розвитку інфраструктури, підтримки житлового будівництва, створення нових підприємств тощо, під які надаються фінансові кошти (бюджетні кошти або бюджетні кредити безпроцентні або під пільгові процентні ставки, або за рахунок залучення коштів через випуск позик, або за рахунок коштів міждержавних фондів).

Банківська корпорація — юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки та яка створюється з метою концентрації капіталів банків — учасників корпорації, підвищення їх

507

загальної ліквідності та платоспроможності, забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю, а також виконує функції розрахункового центру для банків — членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ). Усі банки — члени корпорації виконують свої розрахунки та платежі

(як у національній, так і в іноземних валютах) виключно через свої кореспондентські рахунки, відкриті в Національному банку України або безпосередньо у банківській корпорації.

Банківська холдингова група — банківське об’єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50% акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку.

Банківський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, що надається в обмін на зобов’язання боржника повернути заборговану суму, а також сплатити проценти та інші збори з такої суми.

Банківські об’єднання — банківські об’єднання створюються за попередньою згодою НБУ та можуть бути таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група; банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп. Банк може бути учасником лише одного банківського об’єднання.

Безвідкличні гарантії — гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, котра отримує гарантію.

Безвідкличні зобов’язання — зобов’язання, які можуть бути скасовані лише за згодою кредитора.

Боргові цінні папери — форма довгострокової позички. Як правило, ця позичка підлягає погашенню в установлений строк, хоча деякі боргові зобов’язання є безстроковими цінними паперами.

Валютна позиція банку — співвідношення (різниця) між сумою активів і позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій валюті.

Валютна позиція відкрита — сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті, що не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція збільшує ризик у разі зміни валютного курсу.

Валютна позиція відкрита довга — сума активів та позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу національної валюти щодо іноземної.

Валютна позиція відкрита коротка — сума балансових та позабалансових зобов’язань, що перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.

508