Переважне право залишитися на роботі

За правилами ст. 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право залишитися на роботі надається працівникам із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Вирішення питання щодо того, хто із  працівників має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, — сфера компетенції роботодавця. Його завдання — переконливо довести у разі виникнення спору у суді, за якими критеріями ним було надано перевагу тому чи іншому працівникові. Якщо очевидних переваг звільнений працівник не має, суди не будуть визнавати звільнення незаконним. Зі свого боку, суди звертають, зокрема, увагу на дані трудових книжок працівників (р­ішення Апеляційного суду Полтавської області від  25.07.2014  р. у справі № 22-ц/786/2158/14¹⁰).

Та сама ст. 42 КЗпП говорить також про те, що за рівних умов продуктивності праці та кваліфікації переважне право залишитися на роботі мають:

1) сімейні — за наявності двох і більше утриманців;

2) особи, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;

3) працівники із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівники, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;

5) учасники бойових дій, інваліди війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993  р. № 3551-XII;

6) автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівники, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особи з числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівники з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років із дня звільнення їх зі служби.

До речі, якщо скорочення штату відбувається через закриття структурного підрозділу, то переважне право працівника залишитися на роботі має бути дотримане в межах юридичної особи, а не її структурного підрозділу (рішення Апеляційного суду Львівської області від 09.04.2014 р. у справі № 22-ц/783/884/14¹¹).

Важливо звернути увагу: суди виходять із того, що переважне право залишитись на роботі має визначатись у випадку скорочення чисельності штату працівників, які займають однакові посади (рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.02.2014 р. у справі № 22-ц/774/997/14¹²).

Згода профспілки на звільнення

Відповідно до вимог ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП, може бути проведене лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Якщо на підприємстві є профспілка, але працівник, посада якого скорочується, не є її членом, згоду профспілки роботодавцю отримувати не потрібно (рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.02.2014 р. у справі № 22-ц/774/997/14¹³).

ДОКУМЕНТ ДО КОНСУЛЬТАЦІЇ

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ