57. Методи збору даних

При проведенні соціологічних досліджень найбільш часто вико­ристовуються такі методи збору інформації: опитування, аналіз документів, спостереження.

Опитування — найпоширеніший метод збору первинної інфор­мації. У кожному випадку опитування передбачає звернення безпо­середньо до учасника й спрямоване на ті сторони процесу, які мало піддаються або не піддаються взагалі прямому спостереженню.

Існують два основні різновиди соціологічного опитування анке­тування й інтерв’ювання.

При анкетуванні опитуваний сам заповнює анкету з питаннями у присутності анкетера або без нього. За формою проведення воно може бути індивідуальним і груповим, очним і заочним. Найпоши­реніші форми заочного — поштове опитування, опитування через газету, журнал

Інтерв'ювання передбачає особисте спілкування з опитуваним, при якому дослідник {або його повноважний представник) сам задає питан­ня й фіксує відповіді За формою проведення воно може бути прямим, «віч-на-віч», і опосередкованим, наприклад, по телефону.

Залежно від джерела (носія) первинної соціологічної інформації, розрізняють опитування масові й спеціалізовані. У масовому опи­туванні основним джерелом інформації виступають представники різних соціальних груп, діяльність яких безпосередньо пов'язана із предметом аналізу. Учасників масових опитувань прийнято називати респондентами.

У спеціалізованих опитуваннях головне джерело інформації — компетентні особи, чиї професійні або теоретичні знання, життєвий досвід дозволяють робити авторитетні висновки. Учасниками таких опитувань є експерти здатні дати зважену оцінку з питань, що цікавлять дослідника Звідси ще одна широко поширена в соціології назва таких опитувань — експертні опитування.

Аналіз документів Цей метод дозволяє одержати відомості про минулі події, спостереження за якими вже неможливе.

Вивчення документів допомагає виявити тенденції й ди­наміку змін і розвитку певних явищі процесів. Джерелом со­ціологічної інформації виступають зазвичай текстові повідомлення, що знаходяться в протоколах, доповідях, резолюціях, рішеннях, публікація, листах і т.п. Особливу роль виконує соціальна статистична інформація, яка у більшості випадків використовується для характеристики конкретно-історичного контексту розвитку досліджуваного явища або процесу. Важливою особливістю більшої частини статистичних документів є їх агрегований характер, що означає їхню співвіднесеність з певною групою як цілим. Так. доступність «споживчого кошика» може бути віднесена як до всього населення, так і до окремих соціальних груп

Не менш важливого значення набуває контент-аналіз, що активно застосовується в дослідженнях засобів масової інформації. Аналіз заснований на використанні однакових стандартизованих показни­ків (індикаторів) для пошуку, обліку й підрахунку масовості тих або інших характеристик тексту. Даний аналіз здійснюється за схемою хто сказав, що. кому як. з якою метою і з яким результатом.

Спостереження являє собою цілеспрямоване й систематизова­не сприйняття досліджуваного процесу або явища, риси, властиво­сті й особливості якого фіксуються дослідником Форми й прийоми фіксації можуть бути різними: бланк або щоденник спостереження фото- або кіноапарат й інші технічні засоби.

Особливість спостереження як методу збору первинної інформа­ції — можливість аналізувати й одержувати різнобічні враження про досліджуваний об'єкт. Тут можуть фіксуватися характер поведінки, жести, міміка особи, вираження емоцій окремих людей і цілих ко­лективів (груп).

Виділяють два основні різновиди включене й невключене спос­тереження. Якщо поведінка людей вивчається соціологом як учасни­ком групи, то він проводить включене спостереження. Якщо соціолог вивчає їхню поведінку збоку (у спеціальному бланку реєструє всі типи дій. реакції, форми спілкування тощо), то він проводить невключене спостереження.