- •7. Культура України княжої доби (IX—XIV ст.)
- •4. Етнокультурна та духовна спадщина Русі
- •4.1. Освіта та писемність.
- •4.2. Мистецтво.
- •2.6. Культура.
- •1.4. Культура Київської Русі
- •5. Нова віра заклала якісно нові підвалини у культурній сфері, сприяла розвиткові писемності, літератури, архітектури та мистецтва.
- •1.5. Культура Київської Русі
- •2.5. Давньоруська культура періоду феодальної роздробленості
- •2.3. Запровадження християнства на Русі
- •2.4. Культурний розвиток Київської Русі
- •3.4. Культура Київської Русі періоду феодальної роздрібненості
- •2. Давньоруські традиції
- •3. Від язичництва до християнства
- •4. Писемність, освіта, літописання та література
- •V. Мистецтво
- •VI. Запитання та завдання
- •VII. Джерела та література
- •2.3. Піднесення Київської Русі за часів князя Ярослава Мудрого. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха
- •4.2. Писемність, освіта, наукові знання, література, музика. Архітектура й образотворче мистецтво.
- •VIII. Культура
- •XV. Організація княжої україни
- •XVI. Культура
- •XVII. Письменство X—XIII ст.
- •VI. Політичний і суспільний устрій руси-україни за часів київської держави.
- •§12. Культура Київської Русі
2.3. Піднесення Київської Русі за часів князя Ярослава Мудрого. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха
1051 р. - Призначення київським митрополитом Іларіона, першого на цій посаді русича Заснування Печерського монастиря.
...
Внутрішня політика Ярослава Мудрого
...
Звістку про останню, переможну для Ярослава, битву проти печенігів, що сталася під мурами Києва, вміщено під 1036 p., однак сучасні історики відносять її до 1017 р. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місті битви величний храм -Софію Київську. Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя.
Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем за Володимира зросла в сім разів. Іще вищими та потужнішими стали мури й вал. Окрасою Києва були Золоті Ворота -парадний в'їзд до міста - із надбрамною церквою Благовіщення, Софійський собор, храм святого Георгія, споруджений на честь небесного покровителя київського князя (церковне ім'я Ярослава - Георгій (Юрій)) та церква святої Ірини. Справжньою перлиною давньоруської архітектури, найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого став собор святої Софії.
Це була велика, увінчана 13 банями кам'яна церква, оточена з трьох боків двома рядами відкритих галерей. Із заходу до собору було прибудовано дві башти з широкими гвинтовими сходами на церковні хори. Та ще більше, ніж зовнішня грандіозність, приголомшувало внутрішнє оздоблення храму. Найбільш вражали настінні зображення - фрески та мозаїки, з-поміж яких багато було присвячено засновникові храму - князеві Ярославу Мудрому.
Київська Софія символізувала поєднання божественного начала й державної влади. Собор одночасно був головним, митрополичим храмом Русі і місцем здійснення найурочистіших державних церемоній -сходження на великокнязівський стіл, прийняття чужоземних послів тощо.
Налагодження внутрішнього життя було неможливим без упорядкування законів. До заходів у цьому напрямку вдавався свого часу князь Володимир. Та слава справжнього реформатора законодавства належить саме Ярославові - адже він був першим, хто уклав писаний збірник руських законів. Той документ дослідники називають «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей, які започаткували славнозвісний збірник законів — «Руську правду».
Ярослав Мудрий всіляко сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення. Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію. Так, за сприяння Ярослава Мудрого року 1051 було обрано першого митрополита з русичів -ним став Іларіон. У 1051 p., сповіщав літописець, чернець Антоній започаткував Печерський монастир - у недалекому майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя.
Справа утвердження християнства, що нею переймався князь Ярослав, перебувала у прямій залежності від поширення освіти. Церковні відправи були можливими лише за наявності богослужбових книжок. Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстерню для переписування книжок. Згодом такі майстерні постали і в інших містах Русі. У Софії Київській діяла також школа перекладачів і переписувачів. Там-таки навчали грамоти й ознайомлювали з основами наук дітей із заможних родин. Виникали школи й при інших церквах та монастирях.
лінувалося вже близько ЗО великих міських центрів з укріпленнями-фортецями.
...