- •1. Основи теорії кіл Розділ 1.1. Основні поняття і визначення
- •Розділ1.2. Кола постійного струму
- •Розділ1.3 Однофазні кола змінного струму
- •Розділ1.4. Трифазні кола змінного струму
- •Розділ1.5. Перехідні процеси в електричних колах
- •2. Аналогові електронні пристрої
- •Розділ2.2.
- •Розділ2.3
- •3. Радіоелектронні системи Розділ 3.1
- •Розділ3.2
- •Розділ3.3
- •Розділ3.4
- •Розділ3.5
- •4. Цифрове оброблення сигналів Розділ 4.1.
- •Розділ 4.2.
- •Розділ 4.3
- •Розділ4.4
- •Розділ4.5
- •5. Сигнали та процеси в радіотехніці6. Сигнали та процеси в радіотехніці Розділ 5.1.
- •Розділ 6.2
- •Розділ 6.3.
- •Розділ 5.4.
- •Розділ 5.5.
Розділ2.2.
1 |
2 |
7 | |||
|
Які ділянки ВАХ р-n переходу описують математичним рівнянням
|
б. | |||
a) зону електричного пробою; |
б) від зони електричного пробою до зони теплового пробою; |
в) позитивну частину ВАХ; |
г) негативну частину ВАХ | ||
|
Яким математичним рівнянням описують ВАХ р-n переходу
|
a. | |||
a) |
б) |
в) |
г) | ||
|
Як позначається випрямляючий діод
|
a. | |||
a)
|
б)
|
в)
|
г)
| ||
|
Як позначається стабілітрон
|
б. | |||
a)
|
б)
|
в)
|
г)
| ||
|
Як позначається варикап
|
в. | |||
a)
|
б)
|
в)
|
г)
| ||
|
Як позначається світлодіод
|
г. | |||
a)
|
б)
|
в)
|
г)
| ||
|
За яких умов вибираються випрямні діоди
|
a. | |||
a) , ; |
б) ,;
|
в) ,;
|
г) , | ||
|
Які вирази відповідають однонапівперіодній схемі випрямляча |
б. | |||
a) , |
б) ,; |
в) , |
г) , | ||
|
Які вирази відповідають двохнапівперіодній схемі випрямляча |
a. | |||
a) , |
б) ,; |
в) , |
г) , | ||
|
Які вирази відповідають мостовій схемі випрямляча
|
в. | |||
a) , |
б) ,; |
в) , |
г) , | ||
|
Яке включення використовується для стабілітронів і стабісторів |
б. | |||
a) пряме для стабілітронів, зворотне для стабісторів; |
б) пряме для стабісторів, зворотне для стабілітронів; |
в) пряме; |
г) зворотне | ||
|
За яких умов вибираються стабілітрони |
б. | |||
a) ,; |
б) ,; |
в) ,; |
г) ,. | ||
|
Яка дільниця ВАХ є робочою для стабілітрону |
в. | |||
a) закритого p-n переходу; |
б) відкритого p-n переходу; |
в) електричного пробою; |
г) теплового пробою. | ||
|
Яка дільниця ВАХ є робочою для варикапу
|
a. | |||
a) закритого p-n переходу; |
б) відкритого p-n переходу; |
в) електричного пробою; |
г) теплового пробою | ||
|
Де застосовуються варикапи |
в. | |||
a) в джерелах живлення; |
б) як індикатори; |
в) в коливальних контурах; |
г) в дискретній техніці. |
Розділ2.3
1 |
2 |
7 | |||
|
Яке включення транзистора має найбільший вхідний опір |
б. | |||
a) з загальним емітером; |
б) з загальним колектором; |
в) з загальною базою; |
г) не залежить від включення. | ||
|
Яке включення транзистора має посилення по напрузі і струму |
a. | |||
a) з загальним емітером; |
б) з загальним колектором; |
в) з загальною базою; |
г) не залежить від включення | ||
|
Яке включення транзистора використовується на високих частотах
|
в. | |||
a) з загальним емітером; |
б) з загальним колектором; |
в) з загальною базою; |
г) не залежить від включення | ||
|
Яке включення транзистора не дає посилення по напрузі
|
б. | |||
a) з загальним емітером; |
б) з загальним колектором; |
в) з загальною базою; |
г) не залежить від включення. | ||
|
Який режим підсилювання має найменші нелінійні спотворення |
a. | |||
a) режим А; |
б) режим В; |
в) режим С; |
г) режим Г. | ||
|
Який режим підсилювання використовується в двотактних підсилювачах потужності
|
б. | |||
a) режим А; |
б) режим В; |
в) режим С; |
г) режим D | ||
|
Який параметр характеризує посилення біполярного транзистора по току
|
в. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ; |
г) . | ||
|
Який параметр характеризує вхідний опір біполярного транзистора
|
a. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ; |
г) . | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення по напрузі схеми з зворотнім зв’язком по току
|
a. | |||
a) ; |
б) |
в) ; |
г) . | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення по напрузі схеми з зворотнім зв’язком по напрузі
|
б. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ; |
г) . | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення по напрузі емітерного повторювача
|
г. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ; |
г) . | ||
|
Як визначається вхідний опір транзистора
|
a. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ||||; |
г) . | ||
|
Як визначається вхідний опір підсилювача зі зворотним зв’язком по току
|
в. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ||||; |
г) . | ||
|
Як визначається вхідний опір підсилювача зі зворотним зв’язком по напрузі
|
б. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ||||; |
г) . | ||
|
Як визначається вхідний опір емітерного повторювача
|
в. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ||||; |
г) . |
Розділ 2.4. Операційні підсилювачі і генератори
1 |
2 |
7 | |||
|
Що таке дрейф нуля підсилювача
|
в. | |||
a) зміна вхідної напруги в залежності від навколишньої температури; |
б) напруга, яка необхідно прикласти між входами підсилювача для отримання нуля на виході; |
в) зміна напруги на виході при відсутності сигналу на вході; |
г) зміна напруги при наявності зворотного зв’язку | ||
|
Що таке напруга зсуву операційного зсуву |
б. | |||
a) зміна вхідної напруги в залежності від навколишньої температури; |
б) напруга, яка необхідно прикласти між входами підсилювача для отримання нуля на виході; |
в) зміна напруги на виході при відсутності сигналу на вході; |
г) зміна напруги при наявності зворотного зв’язку | ||
|
Якими параметрами характеризується ідеалізована модель операційного підсилювача
|
в. | |||
a) КU 0, Rвх; |
б) КU , Rвх0; |
в) КU , Rвх; |
г) КU 0, Rвх0 | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення при інвертуючому включенні операційного підсилювача |
г. | |||
a) |
б) |
в) |
г) | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення при неінвертуючому включенні операційного підсилювача
|
a. | |||
a) |
б) |
в) |
г) | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення диференційного операційного підсилювача
|
в. | |||
a) |
б) |
в) |
г) | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення інтегруючого операційного підсилювача
|
б. | |||
a) |
б) |
в. |
г) | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення при диференційному включенні операційного підсилювача
|
в. | |||
a) |
б) |
в) |
г) | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення підсилювача з негативним зворотним зв’язком |
б. | |||
a) |
б) |
в) |
г) | ||
|
Як визначається коефіцієнт посилення підсилювача з позитивним зворотним зв’язком
|
a. | |||
a) |
б) |
в) |
г) | ||
|
Як визначається умова балансу амплітуд в генераторах
|
a. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ; |
г) . | ||
|
Як визначається умова балансу фаз в генераторах
|
б. | |||
a) ; |
б) ; |
в) ; |
г) . | ||
|
Які умови генерування гармонічних коливань в генераторах |
в. | |||
a) баланс амплітуд повинен виконуватись на одній частоті; |
б) баланс фаз повинен виконуватись на смузі частот; |
в) баланс амплітуд і баланс фаз повинні виконуватись на одній частоті; |
г) баланс амплітуд і баланс фаз повинні виконуватись на смузі частот | ||
|
Як визначається частота гармонійних коливань в LC генераторах з індуктивністю трьох точки
|
a. | |||
a) | |||||
б) | |||||
в) | |||||
г) | |||||
|
Як визначається частота гармонійних коливань в LC генераторах з ємністю трьох точки |
б. | |||
a) | |||||
б) | |||||
в) | |||||
г) |
Розділ 2.5. Задача
1 |
2 |
| |||
|
Визначити активний опір послідовного коливального контуру і його смугу пропускання, якщо індуктивність контуру L=10-4 Гн, ємність C=100 пФ, добротність Q=100.
|
| |||
a) R=10 Ом; П=16 кГц. |
б) R=100 Ом; П=160 кГц. |
в) R=20 Ом; П=10 кГц. |
г) R=10 кОм; П=16 кГц. | ||
|
Визначити активний опір паралельного коливального контуру і його смугу пропускання, якщо індуктивність контуру L=10-4 Гн, C=100 пФ, добротність Q=100.
|
| |||
a) R=10 Ом; П=16 кГц. |
б) R=100 кОм; П=16 кГц. |
в) R=100 Ом; П=160 кГц. |
г) R=1 кОм; П=160 кГц. | ||
|
Визначити ємність паралельного коливального контуру і його смугу пропускання, якщо індуктивність контуру L=10-4 Гн, резонансна частота f=1 МГц, активний опір контуру R=10кОм.
|
| |||
a) С=150 пФ; П=16 кГц. |
б) С=100 пФ; П=64 кГц. |
в) С=250 пФ; П=64 кГц. |
г) С=300 пФ; П=16 кГц. | ||
|
Визначити ємність послідовного коливального контуру і його смугу пропускання, якщо індуктивність контуру L=10-4 Гн, резонансна частота f=1 МГц, активний опір контуру R=10 Ом.
|
| |||
a) С=150 пФ; П=16 кГц. |
б) С=150 пФ; П=64 кГц. |
в) С=250 пФ; П=64 кГц. |
г) С=250 пФ; П=16 кГц. | ||
|
Визначити ємність і опір резистора фільтра нижніх частот на RC елементах, встановленого по ланцюгах живлення від промислової частоти f=50 Гц, якщо коефіцієнт передачі по постійному струму рівний 0,99, а опір навантаження рівний 1 кОм.
|
| |||
a) R=10 Ом; С=160 мкФ. |
б) R=100 Ом; С=320 мкФ. |
в) R=100 Ом; С<160 мкФ. |
г) R=10 Ом; С320 мкФ. | ||
|
До складу паралельного коливального контуру входить змінний конденсатор ємністю С=40-360 пФ. В скільки разів зміниться діапазон резонансних частот, якщо в контур ввести постійний конденсатор ємністю С=40 пФ.
|
| |||
a) . |
б) . |
в) . |
г) . | ||
|
До складу паралельного коливального контуру входить змінний конденсатор ємністю С=25-160 пФ. Нижня резонансна частота контуру 2 МГц. Якою стане верхня частота контуру, якщо в контур ввести постійний конденсатор ємністю С=15 пФ.
|
| |||
a) f=1,6 МГц. |
б) f=3 МГц. |
в) f=4 МГц. |
г) f=0,5 МГц | ||
|
До складу послідовного коливального контуру входить конденсатор ємністю С=100 пФ Резонансна частота контуру 1 Мгц. Якою стане резонансна частота контуру, якщо паралельно цьому конденсатору включити конденсатор ємністю С=300 пФ.
|
| |||
a) f=160 кГц. |
б) f=500 кГц. |
в) f=640 кГц. |
г) f=250 кГц. | ||
|
На вхід підсилювача із зворотним зв'язком по струму з резисторами R1=100 кОм, R2=2 кОм, RЭ=100 Ом, RК=1 кОм, транзистором з h21=100 і напругою живлення 10 В подано змінну напругу амплітудою 3 В. Найти амплітуду вихідного сигналу.
|
| |||
a) U=5 В. |
б) U=30 В. |
в) U=3 В. |
г) U=0,3 В. | ||
|
На вхід підсилювача із зворотним зв'язком по напрузі з резисторами R1=5 кОм, RОС=200 кОм, RК=1 кОм, транзистором з h21=100 і напругою живлення 12 В подано змінну напругу амплітудою 0,1 В. Найти амплітуду вихідного сигналу.
|
| |||
a) U=6 В. |
б) U=4 В. |
в) U=3 В. |
г) U=10 В | ||
|
Визначити вхідний опір і коефіцієнт посилення по напрузі підсилювача із зворотним зв'язком по струму, якщо h21=100, R1=100 кОм, R2=6 кОм, Rэ=60 Ом, Rк=3 кОм.
|
| |||
a) =3 кОм;=50. |
б) =6 кОм;=50. |
в) =3 кОм;=-50. |
г) =6 кОм;=-40 | ||
|
Визначити вхідний опір і коефіцієнт посилення підсилювача із зворотним зв'язком по напрузі, якщо h11=100 Ом, R1=5 кОм, Rос= 200 кОм, Rк=3 кОм.
|
| |||
a) =5 кОм;=50. |
б) =5,1 кОм;=40. |
в) =5 кОм;=-50. |
г) =5,1 кОм;=-40. | ||
|
Для підсилювача із зворотним зв'язком по напрузі з резисторами R1=10 кОм, Rос=200 кОм, і h21=100 і робочим діапазоном частот 100 Гц – 10 кГц розрахувати розділову ємність.
|
| |||
a) С=160 пФ. |
б) С=16 мкФ. |
в) С<160 нФ. |
г) С0,16 мкФ. | ||
|
Для підсилювача із зворотним зв'язком по струму з резисторами R1=100 кОм, R2=2 кОм, RЭ=20 Ом, транзистором з h21=100 і робочим діапазоном частот 100 кГц – 1 Мгц розрахувати розділову ємність.
|
| |||
a) С160 мкФ. |
б) С1600 пФ. |
в) С<160 нФ. |
г) С=16 мкФ | ||
|
На вхід підсилювача із зворотним зв'язком по напрузі з резисторами R1=5 кОм, RОС=100 кОм, RК=1 кОм, транзистором з h21=100 і напругою живлення 12 В подано змінну напругу амплітудою 0,1 В. Найти амплітуду вихідного сигналу.
|
| |||
a) U=6 В. |
б) U=4 В. |
в) U=2 В. |
г) U=0,3 В. |