Глава 9

Ставка оподаткування

§1. Поняття ставки податку (оподаткування)

Чинне законодавство України не містить поняття ставки податку (оподаткування), проте український законодавець близький до його закріплення. Нанашудумку, цілкомможнапогодитисязвизначенням, викладенимуст. 1006 проектуПодатковогокодексуУкраїни(№3266-1, прийнятого в першому читанні 13 липня 2000 року): податкова ставка (норматив) — цевеличинаподатковихвідрахуваньнаодиницювиміру бази оподаткування.

Іншими словами, ставка податку (норма податкового обкладання) являє собою законодавчо визначений розмір податкового платежу, що встановлюється на одиницю оподаткування.

У сучасних умовах особливістю регулювання ставки податку є її предметнийдинамізм, імовірно, цесамийрухливийзелементівправовогомеханізмуподатку. Цедозволяєненайбільшоперативнореагувати на виникаючі реалії, але і йти при цьому ніби шляхом «найменшогоопору». Однакнайчастішетакапідвищенамобільністьміститьусобі негативні моменти, створюючи протиріччя в чинному законодавстві. Так, мабуть, жоденіззаконівУкраїнипроДержавнийбюджетУкраїни на конкретний рік не обійшовся без перегляду ставок оподаткування.

Відповіднодост. 7 ЗаконуУкраїни«Просистемуоподатковування» ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються ВерховноюРадоюУкраїни, ВерховноюРадоюАвтономноїРеспубліки Крим і органами місцевого самоврядування відповідно до законів Українипрооподаткуванняінезмінюютьсяпротягомбюджетногороку. Зміна податкових ставок і механізм стягування податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть вводитися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

За загальним правилом, ставки загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) установлюються Верховною Радою України. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування у встановленні ставок оподатку-

57

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

вання поширюються тільки на місцеві податки і збори, при цьому вона істотно обмежена чинним законодавством. Зокрема, відповідно до ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справляння і порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку та у рамках граничних розмірів ставок, встановлених законами України. При цьому такі податки і збори (обов’язкові платежі), як комунальний податок, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак — є обов’язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язане запровадження цих податків і зборів.

§2. Види ставок податку (оподаткування)

Унауцііснуєкількапідходівдокласифікаціїставокоподаткування. Мивважаємозаможливевиділититакіпідставидиференціаціїставок залежно від:

− рівня податкового тиску; − методу встановлення; − формування стимулів;

− економічних наслідків оподаткування. Розглянемо докладніше види ставок податків.

1. Залежновідрівняподатковоготиску(тягаря) наплатникаподатків: а) єдинаставка— ставкаподатку, однаковадлявсіхкатегорійплатниківподатківконкретногоподатку, щозабезпечуєїхрівнестановище, однаковий рівень податкового тиску. Фактично в цих умовах йдеться

про використання єдиної ставки податку; б) диференційована ставка — ставка податку, що створює різні

умови оподаткування (більш-менш сприятливі для окремих категорій платників податків) і відповідно підрозділяється на:

– базову (основну) ставку, що застосовується до більшості платників, що не бере до уваги особливості платника і характер здійснюваної ним діяльності або інші критерії;

58

Глава 9. Ставка оподаткування

–знижену ставку, яка застосовується до деяких категорій платників, що характеризуються окремими ознаками або здійснюють певну діяльність, уякійнаданомуетапінайбільшзацікавленадержава, атому

йобов’язок по сплаті податку встановлюється в розмірі нижчому, ніж при базовій ставці;

–підвищену ставку — застосовується до деякої категорії платників, що характеризуються окремими ознаками або здійснюють певну діяльність, уякійнаданомуетапінайбільшзацікавленідержава, атому

йобов’язок по сплаті податку встановлюється в розмірі вищому, ніж при базовій ставці;

2.Залежно від методу встановлення:

а) абсолютна (тверда, фіксована або специфічна) ставка — ставка податку, що встановлюється в чітко позначеній, конкретній величині, вираженій в абсолютній сумі;

б) відносна ставка — ставка податку, встановлювана у певній пропорції до одиниці обкладання; підрозділяється відповідно на:

–процентні (адвалорні) ставки чи квоти — встановлювані у відсотках;

–кратніставки— встановлюваніувеличині, кратнійпевномупоказнику;

–грошовіставки— встановлюванівконкретнійгрошовійсумідо частини предмета оподаткування;

в) змішана (комбінована) ставка — ставка податку, що поєднує

усобі риси наведених вище видів податкових ставок, диференційованих залежно від методів установлення.

3. Залежно від формування інтересу в платника:

а) стимулююча (позитивна) ставка — ставка податку, що сприяє підвищенню ефективності господарської діяльності, створює в платника позитивні стимули, інтерес до розширення і розвитку виробництва;

б) (негативна) ставка — ставка податку, що спричиняє негативні наслідкиіприпускаєвтратуінтересуплатникадопродовженнягосподарської діяльності в таких умовах;

в) обмежуюча(стабілізуюча) ставка— ставкаподатку, щовпливає на платника, стимулюючи його діяльність у незмінних межах, масштабах, виключає який-небудь розвиток, придушуючи розширення виробництва.

4. Залежно від економічних наслідків оподаткування:

59

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

а) фактична ставка — ставка податку, що визначається як співвідношення розміру податку, що сплачується, і величиною податкової бази;

б) економічна ставка — ставка податку, що визначається як співвідношення розміру податку, що сплачується, і всього отриманого доходу.

Контрольні питання:

1.Поняття ставки податку.

2.Види ставок податку.

60