Програма навчальної дисципліни "Філософія" / Уклад.: О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань, СІ. Максимов - X.: Нац. юрид. акад. України, 2008. — 17 с.

Укладачі: О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань, СІ. Максимов.

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № 2 від 21.03.2008 р.)

1. В С Т У П

Філософія є однією з фундаментальних навчальних дисциплін.

Завдання курсу філософії - забезпечити усвідомлення студентами сутності, змісту й особливостей філософії як світо­глядної науки, основних етапів її розвитку, ролі у житті суспі­льства; сформувати й розвинути у студентів сучасне системне наукове мислення; ознайомити студентів із внеском мислителів різних філософських та філософсько-правових шкіл та напрям­ків, у тому числі й вітчизняних філософів у розвиток філософ­ської та філософсько-правової культури; забезпечити оволо­діння системою філософських та філософсько-правових знань, які виступають методологічними засобами для аналізу природ­ничих та гуманітарних наук, а також проблем правової теорії та практики; сформувати у студентів високі моральні якості й традиції, зразки поведінки, які засновані на цінностях загаль­нолюдської моральності, свідомість і почуття відповідальності за виконання професійного обов'язку.

Необхідно зазначити, що сучасна філософія характери­зується наявністю різноманітних шкіл. Тому в філософії відсу­тня однозначність стосовно проблем, що вивчаються. Достові­рність, що її набула філософія, не є однаковою для всіх. Це -переконання, у досягненні якого задіяна вся людська сутність, а отже, вивчення філософії дозволяє долучитися до поліфонії та плюралізму у відповідях на граничні, філософські питання людського буття, сформувати культуру власного мислення, а та­кож виробити навички самостійного вибору належної позиції.

Засвоївши курс з філософії та філософії права, студент має з н аги:

• головні проблеми сучасної світової й вітчизняної фі­лософії та філософії права, історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;

• досягнення світової й вітчизняної філософської та фі­лософсько-правової думки, історію становлення, основні етапи і особливості розвитку філософії та філософії права;

• основні закони, категорії, поняття і принципи філосо-

3

фії, особливості їх прояву у житті суспільства і юридичній практиці;

• шляхи пізнання світу, функціонування знання у сучас­ному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв'язку науки з сучасними соціальними і правовими проблемами;

• методологічні функції філософії у науковому пізнанні та філософії права у практично-правовому пізнанні;

• умови формування особистості, її свободи, відповіда­льності за збереження життя, природи, культури.

Необхідно також уміти:

• самостійно аналізувати факти, явища та процеси у си­стемі "людина - світ" в їх діалектичному взаємозв'язку та з урахуванням змін, що відбуваються у світі й країні;

• критично оцінювати й прогнозувати соціальні проце­си, правові, політичні, економічні, Історичні, екологічні, куль­турні, соціально-психологічні явища і події;

• формулювати світоглядні й методологічні висновки на основі отриманих знань, обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію;

- володіти методологією наукового пізнання, творчої діяльності, успішно застосовувати отримані знання при вирі­ шенні професійних завдань.

4

2. З м і с т

І. ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ

1. Сутність філософії та основні етапи її розвитку

Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві

Загальна характеристика філософії. Мета та порядок вивчення філософії як навчальної дисципліни. Світогляд, його структура, риси, суспільно-історичний характер. Історичні ти­ни світогляду: міфологія, релігія, філософія. Філософський сві­тогляд. Предмет філософії та коло її основних проблем. Струк­тура філософського знання. Функції філософії. Філософія і право. Філософія і наука. Філософія і культура. Роль філософії у суспільстві/у професійній діяльності юристів.

Антична філософія

Історичні передумови, час і місце виникнення філосо­фії. Антична філософія та основні етапи її розвитку. Ранній грецький натуралізм: мілетська школа, Геракліт. Онтологізм давньогрецької філософії: Піфагор, елеати, Демокріт. Висока класика: філософські вчення софістів і Сократа. Вчення Плато-на про ідеї, державу, пізнання. Філософська система Аристоте-ля. Пізня класика: філософія раннього еллінізму: скептики, епі­куреїзм і стоїцизм, неоплатонізм.

Філософія середньовіччя та Відродження

Виникнення середньовічної християнської філософії та її основні проблеми. Специфіка типу філософствування серед­ньовіччя. Апологетика. Патристика. Схоластика. Ідея Бога. Вчення Августина Блаженного. Філософське вчення Фоми Ак-вінського. Реалізм і номіналізм. Філософія епохи Відродження, ЇЇ характерні риси та представники.

5

Філософія Нового часу

Наукова європейська революція XVII ст. Концепції можливості людського пізнання. Гностицизм та агностицизм. Проблема методу пізнання. Емпіризм, сенсуалізм та раціона­лізм. Механіцизм. Філософське обгрунтування нової картини світу (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.В. Лейбніц, Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм). Соціально-філософські аспекти у поглядах філософів Нового часу. Деїзм і матеріалізм у фран­цузькому Просвітництві. Вчення про природу і суспільство у філософії Просвітництва (Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французькі матеріалісти XVIII ст., їх вчення про матерію, пі­знання, людину і суспільство (К.А. Гельвецій, П. Гольбах, Ж. Ламетрі, Д. Дідро).

Німецька класична філософія

Особливості та характерні риси німецької класичної фі­лософії, її місце в історії філософської думки. Теоретична фі­лософія І.Канта, "копєрниканський переворот^ у теорії пізнан­ня. Практична філософія 1.Канта: дуалізм світу людського бут­тя - природний і моральний. Філософія людського "Я" Й.Г. Фіхте. Філософія тотожності Ф.В.Й. Шеллінга. Г.В.Ф. Ге-гель, його філософська система і метод. Антропологічний ма­теріалізм Л. Фейєрбаха. Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну. Вплив ідей німецької класичної філософії на європейську культуру.

Сучасна світова філософія

Загальна характеристика сучасної світової філософії та її основні напрямки. Марксизм та неомарксизм. Позитивізм, неопо­зитивізм і постпозитивізм. Сучасна релігійна філософія (неото­мізм, тейярдизм, персоналізм). Філософія життя та її напрямки. Психоаналіз і неофрейдизм. Філософська антропологія. Феноме­нологія. Екзистенційна філософія. Філософська герменевтика. Комунікативна філософія. Філософія постмодерну. Російська фі­лософія XIX -XX ст.: основні напрямки та їх характерні риси.

6

Українська філософія: традиції та особливості

Джерела української філософської культури. Філооофія у культурі Київської Русі. Філософія українського Відроджен­ня та Просвітництва. Проблема світу й людини у філосо­фії професорів Києво-Могилянської академії (С. Яворський, Ф. Прокопович). Філософія Г. Сковороди. Сутність "філософії серця". Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Куліш). Основні ідеї філософії П.Юркевича. Київська екзистенційна філософія XX ст. (Л. Шестов, В. Зен-ковський). Філософські ідеї в Україні кінця XIX - початку XX ст. "Культурне відродження" 20-х років. Українське філо­софське відродження 60-х років. Сучасна філософсько-світог­лядна ситуація в Україні.