- •Міністерство освіти і науки, молоді
- •1. В с т у п
- •2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських занять, самостійної роботи
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •Антична філософія
- •Філософія середньовіччя та Відродження
- •Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
- •Німецька класична філософія
- •Сучасна світова філософія
- •Українська філософія: традиції та особливості
- •2. Онтологія, гносеологія, соціальна філософія Філософський смисл проблеми буття
- •Свідомість як філософська проблема
- •Філософське вчення про розвиток
- •Сутність і структура пізнавального процесу та методологія наукового пізнання
- •Філософське розуміння суспільства
- •Людина як предмет філософського аналізу. Особистість і суспільство
- •Духовне життя суспільства
- •Сенс і спрямованість історії
- •4. Плани семінарських занять р о з д і л і. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
- •Бичко а.К., Бичко і.В., Табачковський в.Г. Історія філософії: Підруч. – к.: Либідь, 2001. – с. 93-168.
- •Гусєв в.І. Західна філософія Нового часу XVII-XVIII ст.: Підручн. Для вузів. – к.: Либідь, 1998. — с. 110-135.
- •Денисенко в.М. Проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. – Львів: паіс, 1997. – 274 с.
- •Р о з д і л II. Онтологія, гносеологія, соціальна філософія
- •5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів Опис предмета курсу
- •Змістовний модуль I. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
- •6. Індивідуальна робота студентів з філософії
- •7. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної дисципліни
- •8. Контрольні питання для підготовки до іспиту
- •9. Словник основних філософських термінів
- •10. Список літератури
- •З м і с т
Р о з д і л II. Онтологія, гносеологія, соціальна філософія
Т е м а 8. Філософський смисл проблеми буття
П л а н
Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтології.
Основні форми буття. Особливості людського буття.
Категорія “субстанція” та її роль у визначенні онтологічних основ світу.
Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія як субстанція.
Матерія і рух. Класифікація форм руху.
Простір і час як форми існування матерії.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Аляєв Г. Металогічність буття як першопринцип метафізики життя // Філософ. думка. – 2001. – № 6. – С. 97-122. – 2002. – № 1. – С. 84-89.
Дынин Б.С. Онтологическая диалогичность мира: признание трансцендентного // Вопросы философии. – 2010. – № 5. – C. 105-114.
Канак Ф. Перехідний стан буття: поняття і місце в трансформаціях // Філософ. думка. – 2001. – № 4. – С.14-19.
Рубашкин В.Ш., Лахути Д.Г. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний // Вопр. философии. – 2005. – № 1. – С. 64-69.
Салин Ю.С. Гносеологический релятивизм категории времени // Вопросы философии. – 2010. – № 3. – C. 66-79.
Чернова Л. Наукова картина світу як предмет філософського дискурсу // Вища освіта України. – 2010. – № 3. – C. 33-39.
Т е м а 9. Свідомість як філософська проблема
П л а н
1. Проблема свідомості в історії філософської думки: античне, середньовічне, новоєвропейське й сучасне розуміння свідомості.
2. Сутність відображення. Генезис форм відображення.
3. Походження свідомості: біологічні й соціальні передумови. Ідеальна природа свідомості.
4. Свідомість у структурі психіки людини. Основні компоненти свідомості. Свідомість і несвідоме.
5. Функції свідомості.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Аредаков А.А. Сознание в онтологиях антропного принципа // Вопросы философии. – 2008. – № 1. – C. 45-50.
Васильев В.В. Мозг и сознание: выходы из лабиринта // Вопр. философии. – 2006. – №1. – С. 67-79.
Иванов А.В. К проблеме онтологического статуса явления сознания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 2. – С. 15-29.
Иванов Д.В. Сознание как объект метафизических исследований // Вопросы философии. – 2009. – № 2. – C. 86-96.
Кутняк І. Субстанційність свідомості в модусах життєвого світу індивіда // Філософ. обрії. Наук.-теорет. часоп. – Вип.11. – К.: Б.в., 2003. – С.148-162.
Лобастов В.Г. К логическим определениям сознания: Э.В.Ильенков и И.Кант // Вопр. философии. – 2004. – № 3. – С.56-66.
Соколова О. Генеза розуміння феномену свідомості // Філософська думка. – 2008. – № 3. – C. 109-122.
Таланов В. Сознание, открытое новым смыслам жизни // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2003. – № 10. – С. 18-25.
Т е м а 10. Філософське вчення про розвиток
П л а н
1. Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Історичні форми діалектики. Об’єктивна й суб’єктивна діалектика.
2. Діалектика як система принципів, законів, категорій.
3. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
4. Категорії діалектики. Значення законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів.
5. Альтернативи діалектики: класичні й некласичні концепції.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Гернего О.О. Альтернативність діалектики і метафізики як філософська проблема та шляхи її вирішення // Університетські наукові записки. – 2008. – № 1. – Хмельницький: Вид-во Хмельниц. ун-ту упр. та права. – C. 426-437.
Губарев В.В. Наука ли синергетика? // Вопросы философии. – 2009. – № 10. – C. 159-165.
Гурій Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з’ясування сутності кваліфікації адміністративного правопорушення // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. – Вип.18. – С.179-183.
Катречко С.Л. Как возможна метафизика? // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С.83-94.
Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер.7. Философия. – 2002. – № 6. – С.3-19.
Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку // Право України. – 2005. – № 7. – С.30-33.
Науменко Л.К. Эвристический потенциал диалектической теории мышления // Вопросы философии. – 2009. – № 6. –C. 60-71.
Ровинский Р.Е. Самоорганизация как фактор направленного развития // Вопр. философии. – 2002. – № 5. – С. 67-76.
Т е м а 11. Сутність і структура пізнавального процесу
та методологія наукового пізнання
П л а н
1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
2. Види пізнавальної діяльності: чуттєве й раціональне, емпіричне й теоретичне та їх взаємозв’язок.
3. Практика як основа всіх форм життєдіяльності людини. Функції практики.
4. Проблема істини у філософії і науці.
5. Методи наукового пізнання. Рівні методології.
6. Основні форми наукового пізнання та їх взаємозв’язок.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Васильченко А. Знання і автономія суб`єкта пізнання // Філософська думка. – 2009. – № 4. –C. 75-83.
Зажицкий В.И. Истина и средства ее установления в УПК РФ: теоретико-правовой анализ // Гос-во и право. – 2005. – № 6. – С. 67-75.
Ивакин А.А. Система методологии научного познания // Акт. пробл. політики. – Вип.15. – О.: Юрид. літ., 2002. – С. 246-254.
Ильин В.Н. Основная проблема теории познания // Вопросы философии. – 2009. – № 7. – C. 123-134.
Кірюхін Д. Наука і релігія: нові принципи взаємовідносин // Людина і світ. – 2002. – № 4. – С.10-15.
Норманн Г.Э. Карл Поппер о ключевых проблемах науки ХХ века // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С.96-102.
Петрушенко В.Л. Межі знання і знання меж // Філософ. думка. – 2005. – № 3. – С. 3-17.
Пироженко В.О. Поняття істини в суспільствознавстві у контексті ситуаційного аналізу // Вісн. НАН України. – 2005. – № 11. – С. 19-31.
Т е м а 12. Філософське розуміння суспільства
П л а н
1. Соціальна філософія: основні підходи до розуміння суспільства.
2. Суспільство як система, що самоорганізується й саморозвивається.
3. Соціальна структура суспільства. Характеристика складових соціальної структури.
4. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального.
5. Суспільні відносини, їх сутність і зміст.
6. Суспільні закони, їх особливості, класифікація та механізм дії.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека. Фактор социума // Обществ. науки и современность. – 2003. – № 6. – С. 28-40.
Емелин В.А., Тхостов А.Ш.Технологические соблазны информационного общества: предел внешних расширений человека // Вопросы философии. – 2010. – № 5. – C. 84-90.
Ефременко Д.В. Концепция общества знания как теория социальных трансформаций: достижения и проблемы // Вопросы философии. – 2010. – № 1. –C. 49-61.
Лекторский В.А. Философия, общество знания и перспективы человека // Вопросы философии. – 2010. – № 8. – C. 30-34.
Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К: Либідь. – 2001. – С. 117-133.
Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 571-574.
Т е м а 13. Людина як предмет філософського аналізу.
Особистість і суспільство
П л а н
1. Проблема людини у філософії. Основні концепції походження людини.
2. Антропосоціогенез та його основні фактори.
3. Сутність людини. Взаємозв’язок біологічного й соціального в людині.
4. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального й суспільного.
5. Сенс життя людини. Проблема життя і смерті у філософії. Дискусія про “право на смерть”.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Гуревич П.С. Феномен деантропологизации человека // Вопросы философии. – 2009. – № 3. – C. 19-31.
Даренська В. Евристичність концепту Homo Universalis // Філософська думка. – 2008. – № 3. –C. 31-46.
Нариньяни А.С. Между эволюцией и сверхвысокими технологиями: новый человек ближайшего будущего // Вопросы философии. – 2008. – № 4. – C. 3-17.
Семенов В.С. О перспективах человека в ХХІ столетии // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С. 26-37.
Соболь О. Свобода особистості в інформаційному соціумі // Філософ. думка. – 2002. – № 5. – С. 40-58.
Труфанова Е.О. Человек в лабиринте идентичностей // Вопросы философии. – 2010. – № 2. – C. 13-22.
Тульчинский Г.Л. Новая антропология: личность в перспективе постчеловечности // Вопросы философии. – 2009. – № 4. – C. 41-56.
Фейгенберг И.М. Человек Достроенный и биосфера // Вопр. философии. – 2006. – № 2. – С. 151-161.
Т е м а 14. Духовне життя суспільства
П л а н
1. Духовне життя суспільства та його структура.
2. Суспільна свідомість, її структура. Суспільна свідомість й індивідуальна свідомість.
3. Форми суспільної свідомості та їх взаємозв’язок.
4. Культура як специфічна соціально-духовна реальність. Функції культури. Сучасні субкультури.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Богданова Н. Проблема формування духовної культури студентської молоді сучасної України // Філософські обрії. Вип. 22. – К.: Б. в., 2009. – C. 97-105.
Лозинська С.І. Духовність як основа людського буття // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – C. 80-84.
Мацейна А. Бог и свобода (глава из книги) // Вопросы философии. – 2008. – № 4. –C. 125-137.
Носачев П.Г. Постмодернистсткая философия религии У. Эко и Дж. Ваттимо о месте религии в современном мире // Вопросы философии. – 2009. – № 1. – C. 166-177.
Тойнбі А. Дослідження історії. – К.,1995. – С. 418-512.
Українська культура: історія і сучасність. – К., 1994. – С. 288 – 412.
Т е м а 15. Сенс і спрямованість історії
П л а н
1. Філософія історії, її предмет, функції та особливості.
2. Сучасні концепції та напрямки філософії історії.
3. Проблема спрямованості історичного процесу (теорії історичного кругообігу, локальних культур і цивілізацій, уявлення про лінійну спрямованість історії).
4. Сенс історії та ідея історичного процесу.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Антипов Г.А. Как возможна научная история? // Alma mater: Вестник высшей школы. – 2010. – № 7. – C. 14-21.
Бранский В.П., Пожарский С.Л. Глобализация и синергетическая философия истории // Обществ. науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 109-120.
Вощенко В.Ю. Інноваційні потреби адаптації схематичних конструктів історії К. Маркса і А. Тойнбі // Філософські обрії: Наук.-теорет. журнал. – К.-Полтава, 2010. – Вип. 24. – С. 121-131.
Мельник А.І. Поняття історії та його інтерпретація в європейській і українській соціально-філософській думці // Філософські обрії: Наук.-теорет. журнал. – К.-Полтава, 2010. – Вип. 24. – С. 80-96.
Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С.141-165.
Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия. – 1989. – С. 700.