XIII. Бюджетне, податкове та митне законодавство

1. Бюджетна система України, бюджетний устрій, бюджетний процес і його >часники. Бюджетні призначення.

2. Класифікація доходів бюджету. Правове регулювання доходів бюджетів усіх рівнів. Класифікація видатків бюджету.

3. Система оподаткування України. Закон України «Про систему оподаткуван­ня», його зміст та значення.

4. Правове становище державної податкової адміністрації (інспекції). Закон України «Про державну податкову службу України».

5. Оподаткування прибутку підприємств. Правова допомога підприємствам при веденні справ з оподаткування прибутку підприємств.

6. Податок на додану вартість, акцизний збір та інші непрямі податки. Право­ва допомога суб'єктам оподаткування при веденні таких справ.

7. Прибутковий податок із громадян. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Правова допомога громадянам платникам податків.

8. Податок із транспортних засобів, юридична допомога адвоката у таких справах.

9. Правове регулювання місцевих податків та зборів, юридична допомога адвоката.

10. Державне мито. Нормативно-правові акти, які регулюють стягнення державного мита.

563

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

11. Обов'язкові платежі в бюджет від адвокатської практики. Нормативна ба­за для цих платежів. Якими вони мають бути.

12. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Ведення адво­катом таких справ.

13. Оскарження рішень державних органів, які уповноважені застосовувати заходи відповідальності за порушення податкового законодавства. Надання адво­катом юридичної допомоги в таких категоріях справ.

14. Законодавство про митну справу. Правове становище митних органів. Митний кодекс України. Ведення адвокатом справ про контрабанду.

15. Порядок переміщення цінностей через митний кордон та їх митне оформ­лення. Оскарження постанов про порушення митних правил. Правова допомога адвоката у таких справах.

16. Поняття захисника згідно з нормами Митного кодексу. Мета і порядок адміністративного затримання у випадках порушення митних правил. Правові допомога адвоката у таких випадках.

17. Відповідальність за порушення митного законодавства. Види стягнень за порушення митних правил. Ведення адвокатом таких справ.

18. Правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні.

19. Правове регулювання аудиторської діяльності. Випадки обов'язкового проведення аудиторських перевірок. Використання аудита в адвокатській діяль­ ності.

20. Законодавство про валютне регулювання і валютний контроль, його суть та відповідальність за його порушення. Ведення адвокатом таких справ.

21. Правове регулювання грошового обігу в Україні. Право грошової емісії. Правове становище Національного банку України.

22. Правове становище органів державного казначейства і їх функції. XIV. Законодавство про довкілля (земельне, водне, про надра тощо)

1. Суб'єкти права власності на землю. їх права, обов'язки. Захист права влас­ності на землю.

2. Право і види власності на землю.. Спільна і сумісна власність на землю. По­рядок і умови отримання землі у приватну власність.

3. Позбавлення права власності на землю і на право користування землею. Порядок розгляду спорів і правова допомога адвоката по таких справах.

4. Органи, які розглядають земельні спори. Строки і порядок їх вирішення Правова допомога адвоката при розгляді справ цієї категорії.

5. Плата за землю. Земельний податок. Застава земельних ділянок і земель:-:. торги. Спори з цих питань, порядок вирішення, правова допомога адвоката.

6. Приватизація землі. Спори з цих питань і порядок їх вирішення. Правов; допомога адвоката по таких справах.

7. Підстави припинення прав на землю та вилучення земельних ділянок. Роз­гляд спорів з цих питань та правова допомога адвоката.

8. Відшкодування збитків у зв'язку з викупом та примусовим відчуженням земельних ділянок: порядок, розміри, умови, спори з приводу відшкодування збитків. Правова допомога адвоката у цих справах.

9. Відповідальність за порушення ветеринарно-санітарних норм. Види цієї відповідальності, органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у галузі ветеринарної медицини, порядок розгляду. Юридична допомога адво­ката.

10. Правове регулювання використання ядерної енергії і відповідальність за порушення у цій галузі. Юридична допомога адвоката.

564

Додатки

11. Правове регулювання захисту людини від впливу іонізуючого випроміню­вання, відшкодування завданої шкоди. Порядок надання юридичної допомоги адвокатом.

12. Правове регулювання використання лісових ресурсів і користування зе­мельними ділянками лісового фонду.

13. Вирішення спорів у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Правова допомога адвоката у таких категоріях справ.

14. Відповідальність фізичних і юридичних осіб за шкоду заподіяну лісовому господарству, її компенсація та відшкодування. Юридична допомога адвоката в цих справах.

15. Водокористування: суб'єкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти, юридична допомога адвоката у таких справах.

16. Вирішення спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Правова допомога адвоката у цьому.

17. Відповідальність за порушення водного законодавства. Юридична допо­мога у цій категорії справ.

18. Правовий статус територій, що постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи. Юридичний захист громадян, які проживають на цій території, їхні пільги та гарантії.

19. Правовий статус громадян, що постраждали внаслідок аварії на Чорно­бильській АЕС. Юридична допомога цій категорії громадян.

20. Правове регулювання використання надр в Україні. Надання надр у кори­стування, права і обов'язки користувачів надр. Плата за користування надрами.

21. Вирішення спорів з питань користування надрами і юридична допомога у таких справах. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

22. Правове регулювання використання водойм в Україні. Спори з цих питань і юридична допомога адвокатів.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України

РІШЕННЯ №IV/28-1.8

від 2 лютого 2007 р. м. Київ

Про внесення змін до Програми і Порядку складання кваліфікаційних іспитів

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури заслухавши пропозиції членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про внесення змін до Програми і Порядку складання кваліфікаційних іспитів, відповідно до п. 10-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

1. Доповнити п. 2 Розділу 2 «Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури», затверджено­го Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 р. (Протокол № 6/2) із змінами, внесеними протоколом від 23.04.2004 р. N° IY/3-2, протоколом від 16.11.2005 p. № IY/16-2, наступним абзацом:

565

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

«Одноразовий внесок на організаційно-технічне забезпечення діяльнос^-кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що сплачується претенден­том, не є платою за видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і не повертається платнику у випадку незадовільної оцінки, отриманої за наслідками складання кваліфікаційних іспитів і відмови у видачі Свідоцтва пг«: право на заняття адвокатською діяльністю».

2. Доповнити «Програму складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури», затверджену рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури 01.10.1999 р. (Протокол № 6/2) а змінами, внесеними протоколом від 23.04.2004 р. № IV/3-2, 21.10.2005 г № IV/15-2 Розділом XI «Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод».

1. Захист прав людини та приведення української системи цього захисту за формою і змістом до європейського рівня.

2. Правова система України та європейська правова традиція.

3. Право на життя та обов'язок позитивних дій держави. Заборона смерт­ної кари, питання екстрадиції та видачі правопорушників.

4. Заборона катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність, по­водження або покарання.

5. Заборона рабства та примусової праці.

6. Право на свободу і особисту недоторканність. Свобода пересування.

7. Право на справедливий судовий розгляд.

8. Заборона зворотної дії кримінального права.

9. Право на повагу до приватного життя.

10. Свобода думки, совісті і віросповідання.

11. Свобода вираження.

12. Свобода мирних зібрань та об'єднань.

13. Право на ефективний засіб захисту прав та свобод, гарантованих Кон­венцією.

14. Заборона дискримінації.

15. Право власності у Європейській конвенції про захист прав людини основоположних свобод.

16. Принцип NON BIS IN IDEM (заборони притягнення до відповідаль­ності або покарання двічі за одне й те ж саме діяння).

17. Право на оскарження в кримінальних справах. Відшкодування за су­дову помилку.

18. Право на освіту. Право на вільні вибори.

19. Процедура розгляду справ у Європейському суді з прав людини.

20. Критерії прийнятності заяви до розгляду Європейським судом з прав людини.

21. Характеристика виняткових випадків, коли не потрібне вичерпання національних засобів захисту.

22. Виконання рішень Європейського суд з прав людини.

3. Ввести в дію Доповнення до п. 2 Розділу 2 «Порядку складання кваліфіка­ ційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвока­ тури» з дня прийняття, а доповнення до «Програми складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури» — : 1 квітня 2007 р.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури С. Ф. Сафулько

566

Додатковий матеріал до розділу «Правила адвокатської етики»

ЗАГАЛЬНИЙ КОДЕКС ПРАВИЛ для адвокатів країн Європейського Співтовариства

(Прийнято делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 р.)

(Витяг)

1. Вступ

1.1. Місце адвоката в суспільному житті

У будь-якому правовому суспільстві адвокату відведено особливу роль; його призначення не обмежено сумлінним виконанням свого обов'язку у межах зако­ну. Адвокат має діяти в інтересах права в цілому так само, як і в інтересах тих, чиї права і свободи йому довірено захищати; не лише виступати в суді від імені клієнта, а й надавати йому юридичну допомогу у вигляді порад і консультацій.

У цьому зв'язку на адвоката покладено цілий комплекс зобов'язань як юри­дичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємну суперечність. Зобов'язання умовно поділяють на такі категорії:

перед клієнтом;

перед судом та іншими органами влади, з якими адвокат контактує, виступа­ючи як довірена особа клієнта або від його імені;

перед іншими представниками даної професії в цілому і перед будь-ким з ко­лег зокрема;

а також перед суспільством, для членів якого існування свободної незалежної професії поряд з додержанням правових норм є найважливішою гарантією захи­сту прав людини перед державною владою та іншими інтересами суспільства.

1.2. Суть правил професійної етики

1. Правила професійної етики передбачають добровільне виконання їх тими, на кого поширюється їх дія, з метою забезпечення виконання адвокатом своїх обов'язків так, як це прийнято в будь-якому цивілізованому суспільстві. Недодержання адвокатом цих правил карається аж до застосування до нього дис­циплінарних санкцій.

2. Правила, якими керується будь-яке об'єднання адвокатів, походять від існуючих в ньому традицій. Вони також співвідносяться з умовами і характером

567

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

завдань, що виконуються членами даної організації в межах судових і адміністра­тивних процедур, із державним законодавством.

Вважається неможливим і небажаним як застосування даних правил поза Ъ. загальним контекстом, так і їх застосування щодо будь-якого іншого комплексу правил, що явно з ними не узгоджується.

Проте у більшості випадків в основу правил різних об'єднань адвокатів покла­дено одні й ті самі цінності та загальні для всіх положення.

1.3. Мета прийняття даного Кодексу

1. Подальший розвиток інтеграції в рамках Європейського Співтовариства і розширення міжнародної діяльності адвокатів в країнах Співтовариства викли­кали необхідність розробки загальних правил, що застосовуються до адвокатів як судових захисників, так і консультантів з юридичних питань, які займаються міжнародною практикою в країнах Співтовариства. Однією з цілей прийняття да­ного Кодексу є також намагання полегшити утруднення, що виникають в резуль­таті застосування так званої «подвійної деонтології», як підкреслено у ст. 4 Дирек­тиви Європейського Співтовариства № 77/249 від 22 березня 1977 р.

2. Організація, що виступає від імені юристів країн Європейського Співто­вариства, передбачає, щоб положення, викладені в даному Кодексі:

були визнані чинними на підставі консенсусу усіх об'єднань адвокатів країн Європейського Співтовариства;

були як можна скоріше прийняті як такі, що підлягають виконанню згідно з процедурами, що регулюють міжнародну діяльність адвокатів, та існують як у ме­жах будь-якої держави зокрема, так і усього Співтовариства в цілому;

бралися до уваги у процесі перегляду національних деонтологічних правил і правил професійної практики з метою їх подальшого приведення у відповідність.

Цим висловлюється побажання, щоб тлумачення і застосування національних деонтологічних правил професійної практики в міру можливості здійснювалися в майбутньому згідно з положеннями даного Кодексу.

1.5. Застосування Кодексу ratione material

Незалежно від приведення деонтологічних правил і правил професійної прак­тики до подальшої взаємної відповідності, нижченаведені правила повинні засто­совуватися у сфері міжнародної діяльності адвоката, що здійснюється ним в рам­ках Європейського Співтовариства. Поняття «міжнародна діяльність» включає у себе: (а) усі професійні контакти адвокатів країн Співтовариства, за винятком контактів, що здійснюються адвокатами однієї країни; (б) професійна діяльність адвоката однієї з країн Співтовариства, що здійснюється ним в іншій країні Співтовариства незалежно від його фізичного перебування в цій країні.

1.6. Визначення

У даному Кодексі застосовуються такі визначення:

держава реєстрації — держава, що входить до Співтовариства, де зареєстрова­но об'єднання адвокатів, членом якого є адвокат;

держава перебування — будь-яка інша держава Співтовариства, де адвокат займається професійною діяльністю;

компетентний орган — професійна організація, що зареєстрована в одній з країн Співтовариства і здійснює контроль за виконанням адвокатами правил про­фесійної етики, і у разі необхідності накладає на них дисциплінарні стягнення.