- •1. Розкрийте принципи формування цінової політики в умовах маркетингової орієнтації підприємства.
- •7.Яким чином відбувається вибір методу ціноутворення?
- •2. Висвітліть зміст комплексної системи інформаційного забезпечення ціноутворення на підприємстві.
- •11. Назвіть мету та принципи управління ціновими ризиками.
- •12. Розкрийте зміст процесу управління ціновими ризиками.
- •3. Розкрийте особливості такого етапу, як вибір критеріїв встановлення цілей ціноутворення і визначення цілей цінової політики.
- •4. Розкрийте сутність процесу комплексного аналізу цінової чутливості споживачів
- •5. В чому полягає зміст такого етапу управління ціновою політикою підприємства, як моніторинг цін конкурентів?
- •6. Розкрийте зміст оцінки витрат при прийнятті цінових рішень.
- •8. Розкрийте особливості процедури вибору цінової стратегії.
- •9. Яким чином здійснюється контроль за реалізацією цінової політики?
- •13. Висвітліть особливості управління ціновими ризиками як процесу взаємопов’язаного виконання функцій управління ризиками.
- •14. Сутність ціни з точки зору економічної теорії.
- •15. Особливості маркетингового підходу до ціноутворення. Загальна характеристика концепцій терміну „ціна”.
- •16. Розкрийте економічний смисл основних функцій ціни.
- •17. Охарактеризуйте взаємозв’язок між загальними маркетинговими цілями і цілями цінової політики підприємства.
- •18. Сутність цілей ціноутворення. Механізм дії..
- •23. Які різновиди оптових та роздрібних цін Вам відомі?
- •19. Взаємозв’язок між цілями фірми та задачами ціноутворення?
- •20. Характеристика задач ціноутворення при виході фірми на нові ринки.
- •21. Охарактеризуйте ситуації, в яких необхідно приймати цінові рішення.
- •24. Якими є складові елементи оптової ціни виробника?
- •22. Охарактеризуйте загальні підходи до класифікації цін.
- •33.. Роль фактору цінності товару при прийнятті фірмою цінових рішень.
- •25. Якими є особливості використання умов „інкотермс” у зовнішній торгівлі?
- •32..Інформація про конкурентів, яка використовується при прийнятті цінових рішень.
- •26. Опишіть найбільш часто вживані умови „інкотермс”.
- •27. Охарактеризуйте основні фактори, які відносяться до ціноутворюючих.
- •65.Необхідність проведення оцінки цінових рішень.
- •28. .Які характеристики попиту є важливими для прийняття цінових рішень ?
- •30. .Як можна використати ефект витрат на переключення у формуванні цінової політики фірми?
- •31. Особливості ціноутворення на різних типах ринку.
- •35. .Характеристика внутрішніх факторів, що впливають на ціноутворення.
- •36. Відмінні риси маркетингового ціноутворення.
- •37. Сутність, умови застосування переваги та недоліки визначення цін залежно від витрат
- •38. Сутність, умови застосування переваги та недоліки визначення цін на основі аналізу беззбитковості
- •39. Сутність методик визначення цін, орієнтованих на споживача
- •40. Характеристика основних методів визначення цін, орієнтованих на конкуренцію
- •41. Методика визначення цін на основі знаходження рівноваги між витратами виробництва, попитом і конкуренцією
- •42. Методи непрямого маркетингового ціноутворення.
- •43. Роль торгових знижок при продажу та купівлі товарів.
- •44. Опишіть як використання знижок впливає на фінансовий стан фірми
- •45. Назвіть та прокоментуйте основні напрямки маркетингових досліджень цінової політики фірми.
- •46. Основне призначення кількісних та якісних методів дослідження цінової чутливості споживачів.
- •47. Загальна характеристика методів дослідження цінової чутливості споживачів, що ґрунтуються на фактичних даних про покупки.
- •48. Загальна характеристика методів дослідження цінової чутливості споживачів, що ґрунтуються на аналізі даних про покупки в умовах контрольованого експерименту.
- •50. Дослідження уподобань і намірів покупців у контрольованих експериментатором умовах.
- •49. Дослідження вподобань і намірів покупців в умовах неконтрольованого опитування.
- •51. Методи дослідження цін та цінової динаміки.
- •66.Методика оцінки рівня ризикованості цінових рішень
- •54. Сутність, умови застосування та ризики використання стратегії „Проникнення”.
- •55. Як на практиці може бути використаний зв’язок між товарами в асортименті з позицій попиту і витрат?
- •56. Шляхи застосування цінової дискримінації.
- •57. Які існують види конкурентної поведінки в галузі ціноутворення?
- •58. В які способи може бути застосована цінова дискримінація?
- •59. Залежність цінової стратегії від етапу життєвого циклу товару.
- •60. Основні детермінанти оптимальної цінової стратегії(цс).
- •63.Стратегії ціноутворення для існуючих товарів.
- •67. Значення оцінки інфляційного очікування при обґрунтуванні цінової стратегії
- •65.Необхідність проведення оцінки цінових рішень.
- •66.Методика оцінки рівня ризикованості цінових рішень
- •68. Процес управління ціновими ризиками
- •62.Поточні зміни цін
- •69. Засоби оптимізації цінового ризику
- •70. Сутність, мета та основні напрямки і форми державного регулювання цін.
- •71. Законодавче регулювання цін внутрішнього ринку.
- •72. Законодавче регулювання цін на експортну продукцію
69. Засоби оптимізації цінового ризику
Оптимізація цінового ризику передбачає визначення внутрішніх і зовнішніх засобів зниження ступеня даного ризику. Крім оптимізації сукупних витрат як методу зниження рівня цінового ризику, підприємство може використовувала такі методи як: оптимізація правової структури договорів з метою мінімізації цінових ризиків; диверсифікованість; лімітування та внутрішнє страхування цінових ризиків. Лімітування цінових ризиків у підприємстві виступає важливим засобом зниження рівня ризику і передбачає встановлення певних економічних і фінансових нормативів. Можна використовувати наступну систему нормативів, що забезпечують лімітування цінових ризиків:
максимальний обсяг надходження товару від окремого постачальника;
мінімальний рівень торговельної надбавки, що використовується у підприємстві;
максимальний розмір знижок, що надаються;
граничний рівень переоцінки товарів;
максимально можливий період дії сезонних знижок.
Диверсифікація як засіб оптимізації цінових ризиків спрямований на зниження рівня концентрації даних ризиків. З метою зниження ризиків у ціновій політиці підприємств використовують наступні напрямки:
диверсифікація постачальників товарів;
диверсифікація цілей цінової політики;
диверсифікація товарного асортименту;
диверсифікація сегментів ринку;
диверсифікація рівня торговельної надбавки у підприємстві;
диверсифікація знижок, які надаються підприємством.
Мінімізація ризиків у ціновій політиці підприємств доцільна в тих випадках, коли їх неможливо уникнути цілком. Можна використовувати наступні заходів щодо мінімізації цінових ризиків:
застосування змінних цінових умов у межах договору щодо цін з постачальниками;
скорочення переліку форс-мажорних обставин у договорах із постачальниками;
підвищення обґрунтованості рішень, пов'язаних із визначенням рівня торговельної надбавки;
обґрунтування економічної доцільності проведення переоцінки і використання системи знижок у підприємстві.
В сучасних умовах торговельним підприємствам доцільно здійснювати внутрішнє страхування цінових ризиків. Можна використовувати такі форми внутрішнього страхування цінових ризиків, як: - забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок системи штрафних санкцій; - забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок відповідної «премії за ризик»; - забезпечення подолання негативних фінансових наслідків за рахунок попереднього резервування частини фінансових коштів. Зовнішні засоби зниження цінового ризику передбачають передання відповідальності за даний ризик (цілком або частково) страховій компанії. При цьому слід зазначити, що цінові ризики не підлягають обов'язковому страхуванню. Торговельним підприємствам доцільно використовувати зовнішні засоби зниження цінових ризиків за наступних умов:
ризик має складний, системний характер (що ускладнює його оптимізацію методами активного реагування);
підприємство має у своєму розпорядженні достатні фінансові ресурси для зовнішнього страхування;
однобічне використання внутрішніх засобів зниження цінового ризику не дає позитивних результатів;
підприємство не має кваліфікованих кадрів, які здатні здійснювати аналіз і розробляти заходи щодо оптимізації цінових ризиків.