- •З обладнанням літака іл–76
- •2.2. Принцип формування дискретних сигналів для роботи
- •2.3. Структура контролера директора посадки
- •2.4 Синтез контролера
- •2.4.1 Схема формування дискретних сигналів;
- •2.4.2. Синтез схеми керування включенням контролера
- •2.4.2.1 «Чорний ящик» пристрою
- •2.4.2.2 Вхідні сигнали схеми
- •2.4.2.3. Вихідні сигнали схеми
- •2.4.2.4 Програма роботи контролера на основі таблиці бінарних
- •2.4.2.5 Структурні формули для синтезу функціональної схеми;
- •2.4.2 Синтез схеми формування мовних інструкцій
- •2.4.2.1 «Чорний ящик» пристрою
- •2.4.2.2 Вхідні сигнали схеми
- •2.4.2.3 Вихідні сигнали схеми
- •2.4.2.4 Граф логіки роботи пристрою
- •2.4.2.5 Загальна схемотехнічна структура схеми
- •2.4.2.6 Функціональна схема пам’яті схеми
- •2.4.2.7 Програма роботи контролера на основі таблиці бінарних сигналів
- •2.4.2.8 Структурні формули для синтезу функціональної схеми
- •2.4.2.9 Функціональна схема (приведена у додатку 1)
- •2.5 Додаткова інформація до процесів проектування контролера Види фотодатчиків
- •Фоторезистор
- •Фотодіоди
- •Фототранзистори
- •Сполучення фотодатчика з мікроконтролером
- •Логічні елементти
- •Структурні формули для синтезу функціональної схеми контролера
Рис.3 Структурна схема взаємодії цифрової схеми з екіпажем літака ІЛ–76
Рис.4 Функціональна схема взаємодії проектованого пристрою
З обладнанням літака іл–76
2.2. Принцип формування дискретних сигналів для роботи
контролера
У якості джерел інформації проектований пристрій використовує нас-тупні параметри польоту від наступних систем:
- Поточний курс літака К від курсової системи ТКС-П;
- Висоту істинну Ні від радіовисотоміру РВ -5;
- Кутове відхилення від рівносигнальної зони гліссади Ег від радіоапаратури
«КУРС-МП-70»;
Через те, що вказані системи видають дані параметри у виді аналогових сигналів, а проектований мною пристрій є цифровим, то мною розроб-лено схему формування дискретних сигналів. Схема виконана на основі компараторів аналогових сигналів, що видають дискретний сигнал при пе-ревищенні вхідним аналоговим сигналом встановленої граничної величини. Для достаньо ефективного функціонування проектованого пристрою, необ-хідно 9 дискретних сигналів:
сигнал Х1 – сигнал значного відхилення літака вліво від рівносигнальної
зони курсу(РЗК) (заданої траекторії у боковій площині)
сигнал Х2 – сигнал незначного відхилення літака вліво від РЗК
сигнал Х3 – сигнал відсутності відхилення літака від РЗК
сигнал Х4 – сигнал незачного відхилення літака вправо від РЗК
сигнал Х5 – сигнал значного відхилення літака вправо від РЗК
сигнал Х6 – сигнал про зниження літака до висоти 250м
сигнал Х7 – сигнал про зниження літака до висоти 250м
сигнал Х8 – сигнал про політ літака у зоні дії курсового радіомаяка з курсом К0
сигнал Х9 – сигнал про політ літака у зоні дії курсового радіомаяка з курсом К1
Схема та принцип інформаційної відповідності дискретних сигналів Х1-Х5, що-до положення літака відносно курсу посадки, Х8 і Х9 відносно курсу злітно-посадкової смуги та Х6 і Х7 відносно висоти польоту показано на рис.5
Рис. 5 Схема інформаційної відповідності дискретних сигналів, що-до положення літака відносно курсу посадки
2.3. Структура контролера директора посадки
Контролер директора посадки складається з трьох цифрових схем(рис.3, рис.4):
схеми формування дискретних сигналів;
схеми формування мовних інструкцій;
схеми керування включенням контролера;
2.4 Синтез контролера
2.4.1 Схема формування дискретних сигналів;
Схема формування дискретних сигналів призначена для видавання семи дискретних сигналів, яки забезпечують визначення місця положення літака відносно заданої у вертикальній площині траекторії заходу на посадку і таким чином визначають його відхилення від цієї заданої траекторії та здійснення необхідного маневру для повернення його на задану траекторію.
До згаданих вище сигналів відносяться:
сигнал Х1 – сигнал значного відхилення літака вліво від рівносигнальної
зони курсу(РЗК) (заданої траекторії у боковій площині)
сигнал Х2 – сигнал незначного відхилення літака вліво від РЗК
сигнал Х3 – сигнал відсутності відхилення літака від РЗК
сигнал Х4 – сигнал незачного відхилення літака вправо від РЗК
сигнал Х5 – сигнал значного відхилення літака вправо від РЗК
сигнал Х6 – сигнал про зниження літака до висоти 250м
сигнал Х7 – сигнал про зниження літака до висоти 250м
сигнал Х8 – сигнал про політ літака у зоні дії курсового радіомаяка з курсом К0
сигнал Х9 – сигнал про політ літака у зоні дії курсового радіомаяка з курсом К1
У якості джерел інформації проектований пристрій використовує нас-тупні параметри польоту від наступних систем:
- Поточний курс літака К від курсової системи ТКС-П;
- Висоту істинну Ні від радіовисотоміру РВ -5;
- Кутове відхилення від рівносигнальної зони гліссади Ег від «КУРС-МП-70»;
Через те, що вказані системи видають дані параметри у виді аналого-вих сигналів, а проектований мною пристрій є цифровим, то мною розроблено схему формування дискретних сигналів. Схема виконана на основі компараторів аналогових сигналів, що видають дискретний сигнал при перевищенні вхідним аналоговим сигналом встановленої граничної величини(рис.6)
Компаратори – це електронні пристрої, призначені для порівняння напруг. Схема найпростішого компаратора зображена на рис. 4.24, а. Він виконує порівняння вхідного сигналу Uвх з опорною напругою Uоп. Сигнал на виході ОП змінює полярність, коли Uвх = Uоп, як показано на часових діаграмах роботи компаратора, наведених на рис. 4.24, б.
Рис. 5а – Компаратор (а) і часові діаграми його роботи (б)
Коли Uоп = 0, маємо нуль-орган, що фіксує відхилення Uвх від нульового значення.
Компаратор – це чи не єдине застосування ОП без зворотних зв'язків, коли безпосередньо використовується його великий коефіцієнт підсилення: найменша різниця потенціалів між входами призводить до насичення ОП. При цьому маємо знак вихідної напруги «+», коли напруга на неінвертуючому вході більша, ніж на інвер-туючому, і «-», коли навпаки.
Живлення ОП у даному випадку можна виконати і від одно-полярного джерела, бо він фактично порівнює синфазні напруги. Компаратор являє собою пристрій порівняння сигналів, своєрідні електричні терези. Якщо на один з входів компаратора (чашу терезів) подати еталонний сигнал (покласти гирку), а на іншій – подати контрольований сигнал (покласти вантаж невідомої маси), на виході пристрою сигнал буде мати значення 0 (або іпіт) до тих пір, поки один сигнал «не переважить» інший. Після цього компаратор переключиться: вихідний сигнал змінить значення до 11піт (або 0, відповідно). На основі компараторів можна зібрати безліч релейних і інших схем, мала частина яких буде представлена нижче.