- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Арифметичні основи обчислювальних машин
- •1.1. Позиційні системи числення. Переведення числа з однієї системи числення в іншу
- •1.2. Форма представлення чисел. Кодування чисел
- •1.3. Арифметичні операції над двійковими числами. Машинні одиниці інформації
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 2. Основи алгоритмізації обчислювальних процесів
- •2.1. Поняття і властивості алгоритму
- •2.2. Засоби представлення алгоритмів
- •2.3. Типи алгоритмічних процесів. Приклади
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •3.1. Загальна характеристика програми
- •3.3. Кроки для створення та виконання програми
- •3.4. Змінні та константи
- •3.5. Директиви препроцесора
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Введення-виведення даних
- •4.1. Об’єкт виведення даних cout
- •4.2. Функція виведення даних printf
- •4.3. Об’єкт введення даних cin
- •4.4. Функція введення даних scanf
- •Контрольні питання
- •5.2. Операції відношення
- •5.3. Логічні операції
- •5.4. Додаткові операції
- •5.5. Порозрядні операції
- •Контрольні питання
- •Завдання Лінійний обчислювальний процес
- •1. Визначити значення функції y
- •2. Геометричні завдання
- •Розгалужений обчислювальний процес
- •1. Визначити значення функції y
- •3. Перевірити, чи міститься точка з заданими координатами усередині заштрихованої області.
- •Розділ 6. Організація циклів
- •6.1. Організація арифметичних циклів з використанням оператору for
- •6.2. Організація ітераційних циклів з передумовою while та післяумовою do...While
- •6.3. Оператори switch та goto
- •Контрольні питання
- •Завдання Арифметичний цикл
- •Вкладені цикли
- •Ітераційний цикл
- •Суміщення розгалуженого та циклічного процесів
- •Розділ 7. Зовнішні пристрої та символьне введення/виведення. Рядкові, числові функції та функції роботи з датою та часом
- •7.1. Загальна концепція та функції символьного введення-виведення
- •7.2. Символьні функції
- •7.3. Рядкові функції
- •7.4. Числові функції
- •7.5. Функції роботи з датою та часом
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 8. Вказівки, посилання та масиви
- •8.1. Вказівки
- •8.2. Посилання
- •8.3. Одновимірні масиви
- •8.4. Багатовимірні масиви
- •8.5. Символьні масиви
- •Контрольні питання
- •Завдання Одновимірні масиви
- •Двовимірні масиви
- •Розділ 9. Робота з функціями
- •9.1. Засоби створення функцій
- •9.2. Видимість змінних
- •9.3. Параметри функції та передача значень
- •9.4. Передача масивів в якості параметрів функцій
- •9.5. Функції та вказівки
- •9.6. Перевантаження та шаблони функцій
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 10. Рекурсивне програмування
- •10.1. Основні поняття рекурсії. Визначення факторіалу числа
- •10.2. Приклади рекурсій
- •Контрольні питання
- •Розділ 11. Робота з файлами
- •11.1. Робота з текстовими та бінарними файлами
- •Можливі режими доступу
- •11.2. Довільний доступ у файлах
- •11.3. Файли потокового введення/виведення з використанням структури file.
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 12. Структури
- •12.1. Загальна характеристика структури
- •12.2. Масиви структур
- •12.3. Використання масивів, як елементів структур
- •3. Робота зі структурами є універсальною, передбачено додавання записів до файлу (флаг ios:app). Для підрахунку кількості структур на диску приведемо наступні рядки програми:
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 13. Об’єднання та інші типи даних. Обробка виключних ситуацій
- •13.1. Об’єднання
- •13.2. Перелічені типи даних (enum)
- •13.3. Бітові поля
- •13.4. Обробка виключних ситуацій
- •Контрольні питання
- •Розділ 14. Динамічні структури даних
- •14.1. Стек
- •14.2. Черга
- •14.3. Лінійний список
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 15. Типові методи сортування масивів
- •15.1. Бульбашкове сортування (bubble sort)
- •15.2. Сортування за допомогою вибору (choice sort)
- •15.3. Сортування вставками (insert sort)
- •15.4. Сортування Шелла
- •15.5. Швидке сортування (quick sort)
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 16. Чисельне диференціювання та інтегрування
- •16.1. Методи правих та центральних різниць чисельного диференціювання
- •16.2. Методи прямокутників, трапецій, Сімпсона (парабол) чисельного інтегрування
- •Контрольні питання
- •Завдання Чисельне диференціювання
- •Чисельне інтегрування
- •Розділ 17. Чисельні методи розв’язання алгебраїчних рівнянь
- •17.1. Метод половинного ділення (дихотомія)
- •17.2. Метод Ньютона (метод дотичних)
- •17.3. Метод Рибакова
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 18. Чисельні методи розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •18.1. Визначник. Дії над матрицями. Обчислення оберненої матриці
- •18.2. Метод оберненої матриці.
- •18.3. Метод Крамера
- •18.4. Метод Гауса
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Розв’язати систему алгебраїчних рівнянь.
- •2. Обчислити добуток матриць.
- •3. Розв’язати матричні рівняння.
- •Список літератури
Розділ 9. Робота з функціями
9.1. Засоби створення функцій
Функція – це іменована послідовність описів і операторів, що виконує яку-небудь закінчену дію. Функція може приймати параметри і повертати значення.
Будь-яка програма на C++ складається з функцій, головна з яких повинна мати ім'я main (з неї починається виконання програми). Функція починає виконуватися у момент виклику. Будь-яка функція має бути оголошена і визначена. Як і для інших величин, оголошень може бути декілька, а визначення тільки одне. Оголошення функції повинне знаходитися в тексті раніше її виклику для того, щоб компілятор міг здійснити перевірку правильності виклику. Оголошення функції (прототип, заголовок) задає її ім’я, тип повертаємого значення та список параметрів, що передаються. Визначення функції містить, окрім оголошення, тіло функції, що є послідовністю операторів і описів у фігурних дужках:
[ клас ] тип ім’я ( [ список_параметрів ])[throw ( виключення ) ]
{ тіло функції }
Розглянемо складові частини визначення функції.
1. За допомогою необов'язкового модифікатора класу можна явно задати зону видимості функції, використовуючи ключові слова extern і static:
– extern – глобальна видимість у всіх модулях програми (за умовчанням);
– static – видимість тільки в межах модуля, в якому визначена функція.
2. Тип повертаємого функцією значення може бути будь-яким, окрім масиву і функції (але може бути вказівкою на масив або функцію). Якщо функція не повинна повертати значення, вказується тип void.
3. Список параметрів визначає величини, які потрібно передавати у функцію при її виклику. Елементи списку параметрів розділяються комами. Для кожного параметра, передаваємого у функцію, вказується його тип та ім’я (у оголошенні імена можна не писати).
У визначенні, в оголошенні і при виклику однієї і тієї ж функції типи і порядок параметрів повинні збігатися. На імена параметрів обмежень не накладається, оскільки функцію можна викликати з різними аргументами, а в прототипах імена компілятором ігноруються (вони призначені тільки для покращення читабельності програми).
Функцію можна визначити як вбудовану за допомогою модифікатору inline, який рекомендує компілятору замість звернення до функції поміщати її код безпосередньо в кожну точку виклику. Модифікатор inline ставиться перед типом функції. Він застосовується для коротких функцій, щоб понизити витрати часу на виклик (збереження та відновлення регістрів, передача управління). Директива inline носить рекомендаційний характер і виконується компілятором в міру можливості. Використання inline-функцій може збільшити об'єм виконуваної програми. Визначення функції повинне передувати її викликам, інакше замість inline-розширення компілятор згенерує звичайний виклик. Тип повертаємого значення та типи параметрів спільно визначають тип функції.
Для виклику функції в простому випадку потрібно вказати її ім'я, за яким в круглих дужках через кому перераховуються імена аргументів, які передаються. Виклик функції може знаходитися в будь-якому місці програми, де по синтаксису допустимий вираз того типу, який формує функція. Якщо тип повертаємого функцією значення не void, вона може входити до складу виразів або, в окремому випадку, розташовуватися в правій частині оператора привласнення.
Розглянемо приклад функції, яка повертає .
#include <iostream>
#include <cmath>
using namespace std;
// Оголошення функції logxy (прототип)
double logxy(double, double);
// Головна функція main
void main()
{
cout<< logxy(2, 32); //5
}
//Реалізація функції logxy
double logxy(double a, double b)
{
return log(b)/log(a);
}