246

ливості господарства мікенського суспільства. Причини занепаду крито-мікенської цивілізації.

РОЗДІЛ ІІ

ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СУСПІЛЬСТВ НА ЕТАПІ ФОРМУВАННЯ СВІТОВИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (VIII ст. до н. е. — перша половина ХVІІ ст.)

Тема 4. Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій

(VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.)

Осьовий час та формування світових цивілізацій. Відносне відокремлення людини від общини. Усвідомлення індивідуальності (самостійності) існування і самоцінності людини. Формування власності на засоби виробництва. Соціальні трансформації та зміни у виробництві.

Східна цивілізація та її характеристика в осьовий час. Особ-

ливості східних держав та їхні господарства. Землеробство — головна галузь давньосхідної економіки. Соціальна структура суспільства. Система «влада-власність». Роль грошей. Рента-податок.

Основні напрямки суспільно-економічного розвитку, устрій держави та історичні форми господарства Давньої Індії. Економічна думка у праці Артхашастра.

Суспільство Китаю в середині І тисячоліття до н. е. Система розподілу і роль держави. Історичні форми господарств у працях Конфуція. Господарство в умовах імперії: реформування власності, адміністративного устрою та судової системи. Реформи Ван Мана. Пам’ятка економічної думки «Гуаньцзи».

Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав. Особливий тип політичної організації. Формування власності.

Давня Греція. Особливості державного устрою та господарського розвитку. Роль полісів у становленні Західної цивілізації. Два типи античних держав: Спарта і Афіни. Закони Лікурга і ре-

247

форми Солона. «Ойкосне» господарство: Ксенофонт як його ідеолог. Поглиблення суспільного поділу праці. Соціальне розшарування населення. Платон та його ідеальна держава. Висвітлення економічного життя Давньої Греції в економічних працях Арістотеля «Нікомахова етика» та «Політика».

Економічний розвиток Давнього Риму. Елементи товарного господарства та його інститути. Закони ХІІ Таблиць. Земельна власність та її трансформація. Реформи братів Гракхів. Початок люмпенізації населення. Вілла і латифундія — основні форми господарств. Катон Старший та його праця «Землеробство». Класичне рабство і його трансформація. Варрон та Луцій Колумелла про рабство (праця «Про сільське господарство»). Криза рабовласницької системи та причини загибелі античного світу.

Тема 5. Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V—XV ст.)

Ранньофеодальна та феодально-роздроблена держава в су-

спільствах Європи. Особливості суспільств Східної цивілізації в середньовіччі. Іслам та його вплив на господарство. Роль власності. Міста та їхня роль у господарському житті Сходу.

Роль християнства в розвитку господарського життя суспільств Європи. Державний устрій та особливості господарського розвитку Візантії. Форми господарств.

Основні риси господарського життя суспільств Західноєвропейської цивілізації. Господарство держави франків. Феодальне землеволодіння в системі «сюзерен — васал». «Салічна правда». Основні форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Церковне землеволодіння.

Основні форми господарств у ранньофеодальних і феодаль- но-роздроблених державах Європи. Організація феодального го-

сподарства та його форми (сеньйорія, манор). Селянські господарства манс, віргата, гуф. Відносини залежності та феодальна рента. Посилення особистої залежності. Система взаємних зобов’язань між суб’єктами феодальних відносин. «Капітулярій про вілли».

Ремесло і торгівля у господарській системі феодального суспільства. Виникнення середньовічних міст. Корпоративні відносини. Комунальні революції. Роль середньовічних міст у розвитку товарного господарства. Цехові регламенти як пам’ятка

248

економічної думки середньовіччя. Економічні погляди каноністів. Тома Аквінський.

Давньоруська ранньофеодальна держава — Київська Русь: господарський розвиток та пам’ятки економічної думки. Фор-

мування давньоруської держави. «Повість минулих літ». Феодальне землеволодіння (вотчина). Форми залежності в господарській сфері (холопи, закупи, рядовичі, смерди). Феодальна рента. Особливості формуванняфіскальних інститутів. Реформи княгиніОльги.

Давньоруське місто: відмінні та спільні риси із середньовічними містами Західної Європи. Організація ремесла та торгівлі. «Руська правда». Галицько-Волинська держава, її господарський розвиток. Економічні наслідки татаро-монгольської навали.

Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та його відображення в документальних джерелах. Вплив Польщі та Литви на господарський розвиток українських земель. Форми феодального землеволодіння (вотчина, держава). Двори та дворища. Трансформація феодальної ренти. Виникнення та поширення фільваркової системи. Соціальні верстви населення: слуги, челядь, тяглі люди. «Устава на волоки».

Міста і містечка. Цехова система ремесла. Магдебурзьке право. Територіальний поділ праці. Внутрішня та зовнішня торгівля.

Тема 6. Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVI — перша половина ХVII ст.)

Зміни у феодальному устрої держав Європи та їхній вплив на господарське життя. Цивілізаційні фактори розвитку господарських систем.

Політичні фактори. Утвердження нової форми державного устрою — абсолютистської централізованої монархії. Трансформація станово-представницької монархії в абсолютизм. Принципові зміни у владі-власності. Економічні функції централізованої влади та адміністративні органи їх забезпечення. Формування нації як суспільного суб’єкта. Особливості формування централізованих монархій у Франції та Англії, Іспанії і Португалії.

Соціальні фактори. Зрушення у соціальній структурі населення Поліпшення демографічної ситуації. Міста як осередки нових господарських відносин, поглиблення товарно-грошових відносин,

249

розширення торговельних зв’язків. Зародження нових суспільних класів: приватні власники засобів виробництва і наймані працівники.

Духовно-культурні фактори. Епоха Відродження. Розкол у католицькій церкві. Реформація. Виникнення протестантської релігії, утвердження трудової етики.

Зовнішня експансія як наслідок функціонування абсолютистських монархій. Об’єктивна необхідність Великих географічних відкриттів. Основні передумови Великих географічних відкриттів: економічні, політичні, науково-технічні.

Меркантилізм як форма державної політики та як економічне вчення про господарство централізованої держави. Характеристика раннього (монетарного) та пізнього меркантилізму. Т. Мен, Дж. Ло, Дж. Стюарт, Ж. Б. Кольбер, А. Монкретьєн, А. Серра. Кольберизм та протекціонізм як практичні вияви політики меркантилізму. «Економічна таблиця» Ф. Кене — перша макроекономічна модель господарства країни.

Формування товарного господарства в західноєвропейсь-

ких країнах. «Революція цін» та її вплив на господарський розвиток країн Європи. Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу. Створення перших колоніальних імперій — іспанської і португальської. Економічний розвиток Англії, Португалії та Іспанії після захоплення колоній. Роль релігії та влади у господарському розвитку цих країн.

Економічні наслідки Великих географічних відкриттів. Процес первісного нагромадження капіталу, його суть та джерела. Первісне нагромадження капіталу в Англії. Особливості становлення капіталізму в європейських країнах. Соціальні зрушення як результат первісного нагромадження капіталу.

Економічна думка періоду первісного нагромадження капіталу. Фізіократи (Ф. Кене, Ж. Тюрго): перший розгляд господарства як системи. Проникнення елементів товарного господарства в аграрну сферу. «Економічна таблиця» Ф. Кене. Вільям Петті як критик меркантилістської доктрини. П’єр де Буагільбер.

Передумови виникнення ринкового господарства в сус-

пільствах Західної Європи. Розклад феодального господарства. Передумови переходу від товарного до грошового господарства та зародження інститутів ринкової економіки. Зміни у сфері матеріального виробництва. Розвиток науки і техніки.

250

Зростання ролі міст у зародженні ринкової економіки. Господарські форми, орієнтовані на товарно-грошові форми взаємодії. Еволюція цехового господарства. Нові господарські форми у промисловості. Мануфактура та її види. Дальший розвиток обміну, зміни у фінансовій сфері. Нові форми господарств у аграрній сфері.

РОЗДІЛ ІІІ

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В СУСПІЛЬСТВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ (ХVІІ — початок ХХ ст.)

Тема 7. Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть

іфункціонування ринкової економіки (друга половина ХVІІ

—60-ті роки ХІХ ст.)

Формування та сутність ринкового господарства. Роль демократичної, промислової та освітньої революцій у формуванні ринкового господарства. Просвітництво як ідеологічне та інтелектуальне підґрунтя становлення буржуазного суспільства. Буржуазно-демократичні революції й утвердження нової політичної, соціальної та економічної системи в суспільствах Європейської цивілізації. Промислові революції: їхня сутність і значення у формуванні матеріально-технічної бази ринкової економіки в Англії, Франції, Німеччині та США. Освітні революції і їхній вплив на розвиток ринкового господарства країн Європейської цивілізації.

Сутність ринкової господарської системи. Ринкове господарство як консолідований результат демократичної, індустріальної та освітньої революцій. Формування інститутів ринкової економіки. Система вільної конкуренції. Економічна думка про ринкове господарство. Класична політична економія.

251

Особливості формування ринкового господарства в окремих країнах Європейської цивілізації та їх висвітлення в еко-

номічній думці. Генезис ринкового господарства в Англії. Аграрна і промислова революції. Поглиблення поділу праці та виникнення нових форм господарювання. Формування ринкової інфраструктури. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях А. Сміта, Д. Рікардо та Дж. С. Мілля.

Особливості розвитку ринкового господарства у Франції. Парцелярна система. Панування дрібної промисловості. Становлення економіки лихварського типу. Ж. Б. Сей та Ф. Бастіа про ринкову економіку.

Формування ринкового господарства в Німеччині. Причини економічного відставання. Аграрні реформи. Становлення великої промисловості в Німеччині. Роль держави у формуванні ринкового господарства. Зародження системи національної політичної економії у працях Ф. Ліста. Історична школа. Етапи розвитку та особливості дослідження національного господарства.

Особливості становлення ринкових відносин у США. Початок промислової революції та роль Громадянської війни в її завершенні. Значення ліберальної економічної теорії Г. Ч. Кері в становленні капіталістичних відносин у країні.

Тема8. Становлення ринковихформ господарства в Україні (друга половина ХVІІ — перша половина ХІХ ст.)

Передумови Визвольної війни 1648—1676 рр. та створення української козацької держави. Особливості її господарсько-

го розвитку. Економічна політика Б. Хмельницького. Еволюція форм землеволодіння. Елементи меркантилізму в універсалах, «Стверджувальних грамотах» та міжнародних угодах Б. Хмельницького, у статтях Переяславської угоди 1654 р. Економічний розвиток Запорізької Січі.

Господарство Лівобережної України за часів Гетьманщини та в складі Російської імперії. Підвищення агрокультури.

Розвиток ремесла. Виникнення нових міст. Зародження мануфактурного виробництва. Зрушення у внутрішній та зовнішній торгівлі.

252

Економічна політика Петра І та її вплив на економіку України. Економічні погляди Ф. Прокоповича. Трактування завдань економічної політики уряду з позицій меркантилізму.

Остаточне закріпачення селян у Лівобережній Україні (1783). Зміна правового статусу козацтва. Економічні платформи депутатів від різних верств козацтва у «Колегії з укладання нового уложення» до Катерини ІІ (1767—1768), «Торчинському маніфесті» (1767) та «Універсалі до селян» (1768).

Формування елементів ринкового господарства. Посилення зв’язків поміщицьких господарств з ринком. Зростання панщини. Поглиблення соціального розшарування селян та козаків. Колонізація Запоріжжя та Причорноморських степів. Розвиток мануфактурної промисловості. Вотчинна, посесійна та орендна мануфактури. Об’єднання фінансової системи Лівобережної України з фінансовою системою Росії.

Відображення основних проблем економічного розвитку Я. Козельського. Соціально-економічні погляди Григорія Сковороди: філософсько-етичне тлумачення праці та розподілу її результатів, власності та принципів управління нею. Започаткування засад демократичної течії української суспільної думки.

Визрівання передумов скасуванні кріпацтва в Україні та відображення цих процесів у суспільно-економічній думці (кінець ХVІІІ — перша половина ХІХ ст.). Економічний за-

непад українського Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії. Реформи Йосипа ІІ, їхній економічний зміст.

Зростання товарності сільського господарства; збезземелення селянства та еволюція форм феодальної ренти в першій половині ХІХ ст. Визрівання передумов скасування кріпацтва. Віддзеркалення цих процесів у суспільно-економічній думці. Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі: В. Каразін, С. Десницький, М. Балудянський, Т. Степанов, І. Вернадський, Д. Журавський.

Тема 9. Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті роки ХІХ ст. — початок ХХ ст.)

253

Нові тенденції господарського розвитку держав Європей-

ської цивілізації. Світова економічна криза останньої чверті ХІХ ст. Нові тенденції у розвитку господарства. Структурні зміни в економіці. Перехід від системи вільної конкуренції до монополії. Розвиток акціонерної форми організації господарства. Зміни зовнішньої економічної політики. Жорсткий протекціонізм. Економічна експансія.

Маржинальна революція та її зв’язок зі змінами у світовому господарстві. Етапи маржинальної революції. Основні школи маржиналізму: австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк); кембриджська (А. Маршалл, А. Пігу, Р. Хоутрі); лозаннська (Л. Вальрас, В. Парето); американська (Дж. Б. Кларк); математична (А. Курно, Й. Тюнен, Г. Госсен).

Промислове зростання Німеччини в кінці ХІХ ст. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи ін-

ституціоналізму. Роль політичного об’єднання Німеччини в її економічному зростанні. Особливості галузевої структури народного господарства. Державний капіталізм. Соціальний напрямок економічної думки. Передумови виникнення інституціоналізму.

США — лідер світової економіки. Американська школа маржиналізму. Причини та фактори зростання американської економіки. Місце США у світовому господарстві. Закони спадної продуктивності праці і капіталу Дж. Б. Кларка.

Особливості господарської системи Англії в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Особливості англійської економіки в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Економічна теорія А. Маршалла. Синтез класичної політекономії і маржиналізму. Розвиток неокласичної економічної теорії у працях А. Пігу та Р. Хоутрі.

Економічний розвиток Франції. Уповільнення темпів економічного розвитку Франції. Загострення суперечностей французької господарської системи. Економічна думка у працях представників математичної школи (А. Курно, Г. Гессен, Й. Тюнен).

254

Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки України (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)

Становлення ринкових форм господарства в Україні.

Економічні передумови та сутність реформ 1848 р. та 1861 р. Зміни у відносинах власності та соціальній структурі суспільства. Завершення промислового перевороту. Виникнення нових господарських форм: акціонерні товариства, монополістичні організації. Формування банківської системи ринкової економіки. Вплив цивілізаційних чинників на розвиток господарської сфери суспільства. Іноземний капітал в українській промисловості. Роль держави у регулюванні економічного розвитку України. Казенні замовлення, митна політика. Колоніальний характер української економіки.

Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду. Вплив ідей німецької історичної школи на розвиток теоретичних досліджень в Україні. Марксистська течія в українській економічній думці. М. Зібер. Ринкове господарство у працях І. Вернадського, С. Подолинського. Київська психологічна школа. М. Бунге та його послідовники про розвиток національної економіки. Демократична економічна думка представників Галичини. М. Павлик, І. Франко, М. Драгоманов.

Особливості економічного розвитку та економічної думки України на межі ХІХ—ХХ ст. Високий ступінь монополізації виробництва. Виникнення фінансового капіталу. Відображення нових економічних явищ в концепціях українських економістів.

Стримувальні фактори у розвитку ринкових інститутів у сільському господарстві України на зламі ХІХ—ХХ ст. Роль селянської громади. Столипінська аграрна реформа, її сутність та вплив на розвиток ринкових відносин у сільськогосподарській галузі. Аграрні проблеми та ідеї кооперації у працях М. Левицького, Т. Осадчого, Ф. Щербини, Б. Мартоса та ін. Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці. Формування неокласичного напряму. Теорія цінності та економічної кон’юнктури М. ТуганБарановського. Економіко-математичні дослідження Є. Слуцького. Місце української економічної думки у світовій економічній науці.

255

РОЗДІЛ ІV

НАЦІОНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ СВІТУ В ГЛОБАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ (ХХ — початок ХХІ ст.)

Тема 11. Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша половина ХХ ст.)

Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи і США. Становлення системи державного регулюванння економіки. Завершення формування світового господарства. Основні етапи його розвитку. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку ХХ ст. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму (Дж. А. Гобсон, Р. Гільфердинг, К. Каутський, В. І. Ленін), монополістичної (Дж. В. Робінсон, Е. Чемберлін) та ефективної конкуренції (Й. А. Шумпетера). Вплив цивілізаційних факторів на форми господарств.

Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн Європейської цивілізації та США. Причини та на-

слідки Першої світової війни. Світове господарство напередодні Першої світової війни. Економічні причини та наслідки Першої світової війни. Дезорганізація структури світового ринку в роки війни. Економічні аспекти Версальської угоди. Праця Дж. М. Кейнса «Економічні наслідки Версальської угоди». Плани Дауеса та Юнга. Формування етатистської системи господарських відносин. Вплив цивілізаційних факторів на систему повоєнних економічних відносин. Повоєнна криза. Основні фактори стабілізації 1924—1929 рр. Інституціональний напрям економічної думки як обґрунтування соціальногоконтролюсуспільства над економікою.

Світова економічна криза 1929—1933 рр. та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку су-

256

спільств Європейської цивілізації. Виникнення кейнсіанства.

«Велика депресія» 1929—1933 рр. та її вплив на розвиток країн Європейської цивілізації та США. Становлення різних систем макроекономічного регулювання в 1930-ті роки. «Новий курс» Ф. Рузвельта та його теоретичне підґрунтя. Застосування економічних, організаційно-правових та організаційно-інституціональних методів державного регулювання економіки. Нацистський варіант реформування економіки. Примусова монополізація промисловості. Регулювання трудових відносин. Мілітаризація економіки та її роль у господарському відродженні Німеччини. Неоліберальні теорії державного регулювання економіки.

Основні напрямки економічної думки у 20—40-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж. М. Кейнса. Поширення кейнсіанства та його особливості в різних країнах. Господарство Англії і Франції 30-х рр. ХХ ст. План економії Дж. Мея. Економічна політика «Народного фронту» у Франції.

Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства. Світове господарство в роки Другої світової війни. Методи воєнно-господарського регулювання. Економічні підсумки війни: матеріальні, демографічні, соціальні. Реконверсія та демонтаж системи воєнного регулювання економіки.

Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50—80-ті роки ХХ ст.)

Фактори розвитку ринкових економічних систем та еконо-

мічна думка, що їх відображає. Фундаментальні зрушення у світовій системігосподарствата їхнійвплив нанаціональні економіки.

Стабілізація фінансово-грошової сфери Західної Європи та посилення її інвестиційної складової («План Маршалла»). Формування та розвиток нової монетарної системи (Бреттон-Вудська угода). Трансформація монетарної системи в умовах зростання та глобалізації фінансових ринків. Утворення та функціонування наднаціональних фінансових організацій (МВФ, МБРР). Монетаризм та рецепти стабілізації економіки М. Фрідмена.

Інтернаціоналізація виробництв та інтеграція господарських систем. Наднаціональні міжнародні утворення як фактор нового

257

режиму взаємодії між національними економіками. Інтеграція господарських систем Західної Європи. Утворення та розвиток ЄЕС. Римський клуб та проблема світового споживання. Лібералізація зовнішньої торгівлі у післявоєнний період. Глобалізація як нове явище у розвитку світових цивілізацій. Дослідження проблем економічної інтеграції Я. Тінбергена, Г. Мюрдаля та ін.

Науково-технічний прогрес і НТР та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік. «Зелена революція». Відображення суті НТР в економічній думці. Американська теорія НТР: концепція управління за цілями П. Друкера, теорія «кібернетичної революції» Р. Тібольда. Європейські концепції НТР С. Малле і А. Турена, Ж. Фурастьє, Р. Арона та ін.

Соціалізація суспільств західноєвропейської гілки цивілізації як реалізація ідеї людиноцентризму. Системи державних гарантій та реалізації прав громадян. Утворення Організації Об’єднаних Націй (ООН) та Міжнародної організації праці (МОП). Система соціального партнерства. Інституціональні теорії системної трансформації капіталізмуДж. К. Гелбрейта, А. Берлі, Г. Мінза, Дж. М. Кларкатаін.

Зрушення в духовно-культурній сфері. Масова культура та її альтернатива. Інтеграція культурної складової людства у ринковий простір.

Особливості змішаних ринкових систем та корпоративних форм господарств провідних країн світу. Формування та суть змішаної економічної системи. Взаємодія держави, фірм та ринку та їх відображення у працях У. Ростоу Дж. К. Гелбрейта, Р. Коуза. Фактори модифікації ринкової системи в напрямі державного регулювання. Змішані економічні системи в економічній думці. М. Шніцер, А. Мюллер-Армак, Г. Мюрдаль та ін.

Становлення та утвердження основних моделей змішаних ринкових економічних систем. Неоетатистські варіанти змішаної економіки Франції та Англії. Неоліберальна модель соціальноринкового господарства Німеччини. Модель централізованої згоди і системи розподільного соціалізму Швеції. Неоліберальний варіант змішаної економіки США. Державно керована корпоративна ринкова економіка Японії та Південної Кореї.

Корпоративні форми господарств у 50—80-ті роки ХХ ст. та їх наукове обґрунтування. Типологізація корпорацій за О. Вільямсоном. П. Друкер та його дослідження суті корпорації. «Зріла корпорація» Дж. Гелбрейта. Основні моделі корпорації: американська, єв-

258

ропейська (континентальна) та японська. Концепції «дифузії власності» і «управлінської революції» в обґрунтуванні відносин власності. Сутність тазначеннятранснаціональних корпорацій (ТНК).

Економічна політика зростання та антикризова політика у реформуванні господарств окремих країн Західної Європи,

США та Японії. Економічне зростання у післявоєнний період. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Модель економічного зростання Харрода-Домара. Неокласичні моделі економічного зростання Р. Солоу та Дж. Міда. Інституціональна теорія економічного зростання С. Кузнеця.

«Економічне диво» Німеччини. Л. Ерхард. Економічний розвиток Англії. Економічна політика голлізму у Франції. Економічне зростання в США та Японії.

Причини поглиблення криз національних економік у 70—80-ті роки ХХ ст. та їх віддзеркалення в економічній думці. Явище стагфляції. Програма подолання інфляції М. Фрідмена.

Актуалізація неокласики в економічній думці. Економічна теорія пропозиції (А. Лаффер, Дж. Гільдер). Необхідність ринкової лібералізації в теорії раціональних очікувань (Р. Мут, Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес). Особливості посткейнсіанства та нового кейнсіанства у 80-х рр. ХХ ст.

Неоконсервативні реформи державного регулювання: «тетчеризм» у Великобританії та «рейганоміка» у США.

Тема 13. Функціонування національних господарств у системі глобальної економіки (90-ті роки ХХ ст. — початок ХХІ ст.)

Глобалізація та її вплив на національні господарства. По-

силення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства. Зрушення в галузевій структурі провідних країн світу. Новий характер праці та зміни у споживанні. Еволюція корпоративної форми господарювання.

Cтановлення постіндустріальної корпорації. Інтелектуальні працівники як основна частина персоналу сучасних корпорацій. Типи сучасних корпорацій: корпорація, що навчається, віртуальна та креативна. Еволюція транснаціональних корпорацій.

259

Розвиток національних економічних інститутів. Міжнародні економічні організації та їхній вплив на національні економічні інститути. Взаємодія національних економік та їхніх суб’єктів у світовому економічному середовищі. Взаємозв’язок інститутів світової системи господарства. Еволюція політики антикризового розвитку.

Вплив глобалізації на інтеграційні процеси. Особливості міжнародної економічної інтеграції на сучасному етапі її розвитку. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку європейських країн в її умовах.

Особливості НТР кінця ХХ — початку ХХІ ст. та її вплив на світове та національні господарства. Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця ХХ — початку ХХІ ст. як складової сучасної НТР. Поява та розвиток постіндустріальної, сервісно-інформаційної економіки країн європейської цивілізації. Домінування сфери послуг у галузевій структурі виробництва.

Теорія постіндустріального суспільства, основні риси його господарської системи та її основоположники. Високотехнологічні наукомісткі виробництва. Зміна місця та ролі людини в сучасних виробничих процесах та новий характер мотивації. Зміна вартісних відносин у сучасній економіці.

Теорія інформаційного суспільства та становлення інформаційної економіки. Зміна ролі матеріальних факторів виробництва. Зростання ролі інформації та знань як основного ресурсу господарської діяльності. Розвиток інформаційного сектору економіки та господарський прогрес. Становлення інформаційної економіки. Теорія постекономічного суспільства Вл. Іноземцева.

Зміна характеру та посилення впливу детермінант економічного розвитку. Вплив демографічного фактора на господарські процеси і явища у сучасних умовах. Суперечливість використання ресурсних потенціалів національних економік в умовах глобалізації. Зміна клімату як фактора впливу на світову та національні економіки.

Інституціоналізм та зростання його значення під впливом змін у господарській практиці. Особливості інституціонального напряму економічної думки наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Теорія прав власності. Трансакційні витрати та трансакційний

260

сектор економіки. Теорія трансакційних витрат та основні етапи її розвитку (Р. Коуз, К. Ерроу, А. Алчіан, Г. Демсетц, О. Вільямсон). Теорія суспільного вибору. Дж. Б’юкенен.

Тема 14. Господарство України та його трактування в економічній думці за умов адміністративно-командної економічної системи

Зміни в суспільстві після Жовтневої революції та їхній вплив на господарську систему. Партійно-державна диктатура як тип організації влади. Відносини власності. Плановодирективна господарська система. Соціальні відносини. Культура та ідеологія та їхній вплив на господарське життя.

Пошуки моделі соціалістичної системи господарства. Політика воєнного комунізму та НЕП. Політика «воєнного кому-

нізму»: її основні риси. Особливості взаємодії господарських одиниць.

Нова економічна політика (НЕП). Відновлення ринку і ринкових відносин та їхня роль у відбудові економіки України. Дискусії в українській економічній літературі щодо форм організації промислового і сільськогосподарського виробництва, ролі кооперації, форм власності тощо. Відродження фінансовокредитної системи. Грошова реформа 1922—1924 рр. Участь українських економістів у обґрунтуванні концептуальних засад грошової реформи.

Українська економіка у складі СРСР. Вплив на господарство України позаекономічних методів управління. Відображення політики господарства України у працях Л. Яснопольського, М. Волобуєва та ін.

Формування адміністративно-командної економічної сис-

теми та її характерні риси. Становлення директивної системи планування. Основи планової системи. Характер взаємодії між суб’єктами господарювання та державою. Політика індустріалізації. Основні етапи індустріалізації.

Суперечності розвитку сільського господарства в умовах індустріалізації. Примусова колективізація та одержавлення різних форм кооперації. Голодомор в Україні у 1932—1933 рр. як вияв антигуманної сутності командно-адміністративної системи.

261

Основні підсумки соціально-економічного розвитку України в роки довоєнних п’ятирічок та її роль в економіці СРСР.

Завершення формування адміністративно-командної економічної системи. Господарство України в роки війни та повоєнної відбудови. Джерела відбудови народного господарства України, відновлення довоєнної структури. Голод 1946—1947 рр. Грошова реформа 1947 р. Колективізація та індустріалізація західноукраїнських земель. Характер і зміст теоретичних досліджень (проблеми планування, дії закону вартості в умовах соціалізму, визначення основного економічного закону соціалізму тощо), сучасна їх оцінка.

Україна в умовах кризи командно-адміністративної сис-

теми. Економічні перетворення періоду «хрущовської відлиги». Зміни в аграрному секторі та їх обґрунтування в українській економічній літературі другої половини 1950-х — початку 1960-х років. Економічні перетворення в інших галузях народного господарства. Спроби теоретичного обґрунтування проблем НТП, ефективності виробництва та зростання продуктивності праці, розміщення продуктивних сил в українській економічній літературі середини 1950-х — початку 1960-х років. Перехід до територіальної системи управління (раднаргоспи). Дискусії в радянській економічній літературі щодо способів та напрямків реформування господарства.

«Косигінська реформа»: передумови та основні напрямки, теоретичне їх обґрунтування в українській радянській економічній літературі 1960-х — першої половини 1970-х років. Відновлення галузевої структури управління. Удосконалення директивного планування. Госпрозрахунок. Дослідження проблем закономірностей суспільного розвитку, власності, суспільного виробництва. Перегляд засад товарно-грошових відносин.

Зниження ефективності командно-адміністративної економічної системи у 1970-ті — першій половині 1980-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму. Структура народногосподарського комплексу України. Екологічна криза. Вичерпання ресурсного та матеріального потенціалу. «Залишковий» принцип розв’язання соціально-економічних проблем. Висвітлення питань удосконалення господарського механізму в економічній літературі.

262

«Перебудова» як спроба переходу до регульованої ринкової економіки. Політика прискорення та інтенсифікації. Спроби радикальної перебудови економічної системи: трансформація форм власності, відмова від жорстко директивного планування. Криза марксистсько-ленінської економічної теорії. Посилення відцентрових тенденцій у радянській економіці.

Тема 15. Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ — початок ХХІ ст.)

Становлення національної держави та проблеми реструктуризації господарського комплексу. Проголошення сувере-

нітету (16 червня 1990 р.) та проблеми становлення національної української держави. Стан економічного потенціалу в момент проголошення незалежності та проблеми його реструктуризації.

Формування основ національної системи господарства.

Початок реформування національної економіки та формування ринкових інститутів. Трансформація відносин власності. Фінан- сово-кредитні інститути. Законодавче забезпечення реформ. Монетарні та інші концепції, обґрунтування їх застосування українськими економістами.

Радикальні економічні перетворення другої половини

1990-х років та їхні наслідки. Проголошення курсу на державно регульовану, соціально спрямовану економіку. Удосконалення ринкової інфраструктури. Грошова реформа 1996 р. Основні напрямки теоретичних розробок — питання ринкової трансформації в економіці України та їхня ефективність. Аграрна реформа, її основні етапи та результати. Структурна перебудова економіки та формування основних засад ринкової економіки в Україні.

ТЕМА 1. Вступ. Предмет і метод історії економіки та еко-

номічної думки

263

Для розуміння природи та особливостей функціонування сучасних економічних систем треба розкрити їхній історичний розвиток, виявити закономірності взаємозв’язків між ними. Адже цілісність та взаємообумовленість усіх аспектів економічних систем не дозволяють розірвати коло їхньої обопільної детермінації. Тому передумова пізнання економічних систем — це опанування історичних фактів і подій, що становлять віхи в розвитку господарських сфер суспільств і є етапами досягнення сучасного становища. Цим і визначається місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.

Протягом тисячоліть відбулися безліч фактів та подій, що вплинули на нинішній стан господарських систем. Визнання тих чи інших фактів і подій як історичних, характеристика та розкриття їхнього значення в розвитку суспільства неможливі без використання відповідних наукових принципів і підходів. Тож головною метою теми є встановлення методологічних засад іс- торико-економічного аналізу розвитку суспільств, розкриття наукових методів, за допомогою яких цей аналіз здійснюється, установлення логіки та окреслення загальних меж історії економіки та економічної думки.

Ця мета може бути досягнута через обґрунтування наукового об’єкта історико-економічних досліджень та визначення в його рамках головного (системоутворювального) зв’язку (як найглибший характеристики об’єкта); цей зв’язок заведено називати предметом дисципліни. Рівень науковості історикоекономічного аналізу залежить від методів, що застосовуються у відборі та дослідженні фактів та подій господарського життя суспільства. Загальну логіку історичного розвитку господарських сфер суспільств покликана відобразити його наукова періодизація.

Зазначені підходи до наукового аналізу історичного розвитку економічних систем відображені в п’яти питаннях теми. Методичні поради щодо їх розкриття та освоєння ви знайдете в поданому далі матеріалі.

1.1. Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів

264

Центральне місце в розгляді даного питання належить розкриттю причин та суті змін, що відбулись у науковому дослідженні господарської системи суспільств. Відправним моментом тут є з’ясування революційних змін у методології сучасної науки, переходу від класичних принципів наукового аналізу природи та суспільства, обґрунтованих Р. Декартом, І. Ньютоном, К. Марксом та ін., до принципів системно-синергетичних досліджень. Зміни у пізнанні суспільних процесів виявились у переході від формаційної до цивілізаційної парадигми, тому головну увагу слід приділити всебічній характеристиці сутності останньої.

Цивілізаційна парадигма з’явилась у результаті послідовного застосування принципів системного аналізу до процесів історичного розвитку та функціонування суспільства. Тому першим напрямком у характеристиці її природи є опанування основних принципів системного аналізу та особливостей їх застосування у суспільствознавстві. При цьому слід розпочати з установлення виняткової ролі цілісності суспільства, розкриття природи його емерджентних властивостей, а саме: чому і як виникають окремі властивості, що існують лише на рівні цілісності суспільства? чому їх немає в його складових елементах?

Відповівши на ці запитання, ви усвідомите взаємодію структурних частин суспільства, зрозумієте визначальний вплив цілого на всі його елементи. Такий вплив з боку цілісності суспільства заведено конкретизувати як дію цивілізаційних факторів на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, соціальній чи духовно-культурній сферах. Це означає, що в дослідженні економічних процесів треба врахувати чинники, характерні для інших сфер суспільного життя.

Іншим напрямком з’ясування сутності цивілізаційної парадигми є порівняння її основних положень з формаційною парадигмою. При цьому слід наголосити, що формаційна парадигма, хоч і є важливим етапом у розвитку наукового пізнання суспільства, утім у нинішніх умовах вже не дозволяє відповісти на цілу низку актуальних питань. Знання, набуті в рамках формаційного аналізу суспільства, дістають дальшого розвитку та уточнення в цивілізаційному аналізі суспільних процесів.

Для цивілізаційної парадигми притаманні інші уявлення про причини та механізм розвитку суспільних процесів. На зміну абстрактним характеристикам внутрішніх суперечностей, що тради-

265

ційно розглядались у формаційній парадигмі як причини розвитку, приходять більш конкретні та точні поняття диференціації та інтеграції. Важливо усвідомити об’єктивну необхідність поділу кожного системного об’єкта на частини з наступною інтеграцією їх у цілісність, що має нові якості. Слід всебічно розкрити такі форми диференціації суспільства та його систем, як розвиток суспільного поділу праці і форм власності на засоби виробництва та показати фундаментальне значення цих процесів для всіх сфер суспільного життя.

Процес інтеграції відокремлених у результаті диференціації частин здійснюється шляхом їх об’єднання в певні цілісності, що стають новими системними об’єктами. Зовні це виявляється у формуванні різноманітних суспільних організацій — від сім’ї й домогосподарства до суспільства з його господарською системою та сукупності суспільних інститутів. Характер об’єднання, умови та засоби інтеграції виявляються в особливостях суспільних організацій — політичних, економічних, соціальних тощо. Для економічного дослідження особливе значення мають господарські організації, їхні історичні форми, причини еволюції. Тому розвиток господарських одиниць (історичних форм господарств) є важливою характеристикою еволюції господарських систем і потрапляє в коло проблем іс- торико-економічних досліджень).

Поняття цивілізації орієнтує нас на розгляд суспільних процесів виключно через призму вирішальної ролі людей у них. Воно відкриває шлях для формування у студентів світоглядних уявлень про суспільство та його сфери, основу яких утворює діяльність людей. З нею пов’язані причини та механізм розвитку суспільства, розгортання рушійних сил суспільних процесів, застосування до них цивілізаційних вимірів. Розкриття цих питань вкрай потрібно для розуміння природи господарської системи, основних напрямків вивчення її історичного розвитку.

1.2. Господарська система суспільства та її еволюція

266

У підґрунті даного питання лежить цивілізаційний аналіз історичного розвитку господарської системи суспільства. Звернення до поняття господарської системи обумовлено необхідністю виокремлення в суспільстві як цілісному утворенні економічної сфери. Тому розпочати слід з обґрунтування об’єктивності відносно самостійного (відокремленого) функціонування господарства суспільства, функцій та цілей, що стоять перед ним. Треба відповісти на запитання — коли, на якому історичному етапі розвитку суспільства відбулося відносне відокремлення господарської системи, чому і як, функціонуючи самостійно, вона залишається пов’язаною з іншими (політичною, соціальною, духовнокультурною) сферами суспільства? Для з’ясування суті та виявів відносної автономності господарської сфери слід розкрити мету господарської діяльності людей, функції, що їх виконує в суспільстві господарська система, тощо.

Важливо усвідомити, що відносно відокремлене функціонування господарської системи суспільства передбачає її аналіз на основі системності як цілісного утворення. Призначення (місія) господарської системи в суспільстві — створення матеріальних благ і послуг для забезпечення суспільних потреб — вимагає розгляду процесу виробництва та його складників, установлення факторів, що впливають на результати суспільного виробництва, визначення показників, в яких воно виявляється. Тому треба показати роль техніки і технології в процесі виробництва благ, зміну місця та функцій людей у ньому, дію природних факторів тощо. Окремого аналізу потребує вплив суспільного поділу праці на розвиток виробництва. Також слід усвідомити відмінність між двома його формами: поділом праці в суспільстві та в окремій господарській одиниці (економічній організації). Необхідно встановити зв’язок між революційними змінами в техніці та технологіях виробництва, з одного боку, та стрибкоподібним зростанням обсягів та якості створених благ — з другого.

Економічна ерудованість передбачає знання студентами основних революційних змін у техніці і технології виробництва. Коли ручні знаряддя праці перетворилися на спеціалізований інструмент? коли відбулося об’єднання останніх у робочу машину та долучення до неї зовнішнього джерела енергії? коли з’явився пристрій для її передавання та коли виникла відповідна техніка? що таке технологія виробництва? у чому її єдність та відмінність від техніки? які ос-

267

новні технологічні принципи використовувались у суспільному виробництві? Відповіді на ці питання дозволять глибше усвідомити важливіаспектипроцесугосподарського виробництва.

На розвиток господарської системи впливає не тільки суспільний поділ праці та пов’язаний з ним розвиток техніки та технології, а й наявні в суспільстві форми власності та засоби виробництва. Тому іншим напрямком виявлення сутності господарської системи є розкриття ролі власності. Якщо глибоко дослідити історичні форми суспільної залежності людей у господарській сфері, то можна дізнатися, чому і як власність на засоби виробництва впливає на місце та роль людей у процесі виробництва, які історичні форми власності існували.

Техніка і технологія виробництва, з одного боку, та історичні форми власності на засоби виробництва — з другого, утворюють дві найсуттєвіші (сутнісні) складові господарської системи. Вони так само нерозривно пов’язані між собою, як взаємозв’язані суспільний поділ праці та власність, що лежать в їх основі. Єдність та взаємообумовленість цих складових господарської системи дають підстави розглядати її як цілісну сферу суспільства що, історично розвивається. Студенти мають розкрити основні історичні етапи розвитку господарської системи кожного суспільства та показати якісні ознаки (і відмінності) натурального, товарного і грошового господарств.

Для конкретизації цих типів господарських систем необхідно показати, що кожному з них притаманні історично визначені розвиток техніки та технології, суспільна зрілість людей та форми їхньої суспільної залежності, форми власності на засоби виробництва. Відповідно зміни в перелічених складниках господарських систем спричинюють перехід суспільства від одного до іншого типу господарства. Важливо розкрити, коли і в яких формах відбувався перехід у кожному суспільстві від натуральної до товарної, від товарної до грошової господарських систем.

На практиці цілісність господарської системи в кожному суспільстві забезпечувалася завдяки свідомій організації господарської діяльності людей. Місію організатора економічного життя виконує центр господарської системи в особі держави та її економічних органів, які спираються на верховну владу. Неодмінно слід розкрити природу та роль верховної економічної влади, основні форми її реалізації. Треба пояснити, чому на одних істори-

268

чних етапах вона виявляється як примус до економічної діяльності людей, як відносини владарювання-підпорядкування, а на інших здійснюються за допомогою координації дій людей, що чинять їх заради досягнення власних інтересів. У зв’язку з цим потрібно показати, як розвивались економічні інститути, що відбивали різні умови економічної взаємодії людей. Історія економічних реформ відображає пошуки людьми адекватних форм застосування економічної влади в процесі організації господарського життя суспільства. Слід навести приклади успішного чи невдалого проведення реформ господарських систем та проаналізувати причини, що привели до відповідних результатів.

Роль держави як центру господарської системи суспільства змінювалась на різних етапах його історичного розвитку. Це виявилось у різних способах організації господарського життя, неоднакових формах впливу влади на економічну діяльність людей. Треба встановити ці способи організації господарських систем і на їх прикладі показати особливості централізованого та децентралізованого методу встановлення економічних зв’язків та координації взаємодії між суб’єктами господарювання. Узявши за зразок окремі країни, слід показати відмінність між двома способами організації господарських систем та можливість поєднання деяких їхніх ознак і появи змішаної економічної системи.

1.3. Предмет історії економіки та економічної думки

Це питання передбачає розкриття сутності та значення предмета історії економіки та економічної думки. Розпочати слід зі з’ясування поняття предмета науки та встановити зв’язок між ка-

тегоріями науковий об’єкт та науковий предмет дисципліни. При цьому треба звернути увагу на відмінності в змісті об’єкта та предмета наукового аналізу, що характерні для формаційної та цивілізаційної парадигм дослідження суспільних процесів.

Як відомо, поняття об’єкт було обґрунтовано і стало широко використовуватись у наукових розвідках учених середньовіччя для виокремлення з реальної дійсності певних процесів чи явищ, на які спрямовувалася пізнавальна діяльність людей. Межі наукового об’єкта, як правило, установлювалися залежно від цілей, яких прагнув досягти дослідник, та щоразу потребували відпові-

269

дного обґрунтування. Утім системний підхід вимагає іншого способу встановлення меж наукового об’єкта, визначення його природи. Як об’єкт розглядаються тільки ті явища та факти, яким притаманні ознаки системності, така частина реальності, що є цілісною підсистемою.

Для обґрунтування об’єкта пізнання треба неодмінно вказати на цілісність певних явищ чи процесів реальності, а також розкрити зв’язок з більш широкою системою, до якої вони входять як підсистеми. Так, розглядаючи суспільство як цілісну систему, варто виділити в ній економічну, політичну, соціальну та духов- но-культурну сфери, які різняться між собою. Сукупність взаємозв’язаних явищ і процесів господарського життя суспільства має певну цілісність, проте вони відносно відокремлено відбуваються в господарській сфері. Тому їх варто виокремити як науковий об’єкт пізнання економічними науками.

Разом з тим економічні процеси та явища мають багатоаспектний характер, можуть розглядатися під різними кутами зору. Тому, аналізуючи їх як відносно самостійну цілісність у суспільстві, кожна економічна наука вибирає свій підхід (ракурс) до них, обґрунтовує доцільність його існування (мету такого аспекту дослідження) та відносну цілісність (взаємозв’язок) процесів і явищ, що їх охоплює даний підхід (з позиції заявленої мети). У зв’язку з цим студенти повинні розкрити мету історикоекономічного аналізу господарських процесів і явищ та обґрунтувати об’єкт даної науки. Для цього слід усебічно розглянути суть історичного генезису господарської системи суспільства та його значення в пізнанні сучасних економічних систем.

Не менш важливим для історико-економічного пізнання господарських процесів та явищ є визначення предмета даної науки. Відправним моментом у з’ясуванні сутності та значення наукового предмета є його зв’язок з об’єктом історії економіки та економічної думки. Вони співвідносяться між собою як загальне (об’єкт) і окреме (предмет) єдиного процесу наукового пізнання. Під предметом заведено розуміти ключові властивості (риси) процесів чи явищ, що відбуваються в межах визначеного об’єкта. Предмет — це наукова абстракція, за допомогою якої відбивається найглибша характеристика, притаманна всім складникам об’єкта дослідження, і тому він є

270

об’єднувальним моментом відповідної цілісної сукупності господарських процесів і явищ.

Класична і неокласична економічні теорії визначали предмет дослідження пошуком елементу (клітинки), що є в кожному господарському процесі чи явищі, а особливості вияву такої основоположної ознаки давали можливість їх пізнати. Системний підхід до пізнання господарської сфери суспільства передбачає принципово інший спосіб визначення предмета. На головне місце виходить цілісність господарської системи та досягнення її головної мети. Предмет тут відбиває реалізацію цієї мети і безпосередньо пов’язаний із системоутворювальним зв’язком.

Для розкриття предмета історії економіки та економічної думки потрібно звернутися до основного (системоутворювального) зв’язку господарської системи. Його аналіз дозволить зрозуміти, чому предмет дисципліни охоплює всі складники господарської системи, будучи складним багатоаспектним поняттям. Системний аналіз, і перш за все вирішальна роль цілісності господарської системи, передбачає відображення в понятті предмета структурної будови і ключових характеристик процесу її функціонування.

Як відомо, системоутворювальним зв’язком господарських систем є суспільна залежність людей у господарській сфері суспільства. Він виникає та змінюється залежно від розвитку суспільного поділу праці та власності на засоби виробництва і визначально впливає на стан господарства суспільства в цілому та на його складники. Тому до предмета економічних наук входять як господарська система в цілому, так і господарські одиниці, які відносно самостійно функціонують, тобто основні структурні складники господарської системи.

Історія економіки та економічної думки вивчає становлення та історичний розвиток господарської системи суспільства загалом та історичних форм господарств, що її утворюють. У зв’язку із цим студенти повинні показати, як виявляється предмет історикоекономічної науки на різних етапах історичного розвитку господарської системи. Важливо зазначити конкретні вияви цих складових предмета історії економіки та економічної думки, навести приклади історичних форм господарств і особливостей господарських систем на різних етапах історичного розвитку (натурального, товарного або грошового господарства). Особливу увагу слід

271

приділити всебічній характеристиці господарських одиниць та назвати їхні основні історичні форми.

Разом з тим системоутворювальний зв’язок простежується також у характері та формах взаємозв’язків між структурними складниками господарської системи. Тут слід розкрити суть і особливості економічних зв’язків між елементами господарських систем на різних історичних етапах їхнього розвитку. Завдяки цьому конкретизується інша вагома частина предмета історії економіки та економічної думки — економічна взаємодія, що відбувається в результаті реалізаціїзв’язків між складникамигосподарської системи.

Отже, у предметі історії економіки та економічної думки втілюються стан господарської системи в цілому, форми господарських одиниць (форми господарств), що її утворюють, та особливості (характер) взаємодії між ними. Саме в них виявляється системоутворювальний зв’язок господарської системи, відображаються ключові характеристикипроцесу реалізації їїголовноїмети.

Проте цим не вичерпується предмет історії економіки та економічної думки. Пізнання людьми господарських процесів і явищ завжди було неодмінною передумовою ефективного ведення господарства. Тому актуальними є адекватне віддзеркалення в економічних ученнях, думках закономірностей перебігу господарських процесів, повнота й достовірність знань про них. Генезис економічної думки протягом століть, етапні внески видатних особистостей або наукових шкіл, історичний поступ творчого духу людства, що відбивав еволюцію господарських систем суспільства, — усе це входить до предмета історико-економічних досліджень.

Спираючись на принципи системного підходу, на єдність пізнавальної та практичної діяльності людей, роль свідомості в процесі пізнання, студенти мають обґрунтувати необхідність включення історії розвитку економічної думки до предмета істо- рико-економічної науки. Також треба пояснити, чому раніше, незважаючи на неодноразові спроби інтегрування економічної історії та історії економічних учень, що мають власні предмети дослідження, цього не було зроблено? Які зміни в науковій парадигмі вперше відкрили можливості для об’єднання цих різних дисциплін?

Економічна думка формувалась та історично розвивалась у ході аналізу фактів та подій, в яких найбільш повно відображалися процеси і явища, характерні для певного історичного етапу

272

розвитку господарської системи. Історія економічної думки передбачає наукове обґрунтування вибору тих подій та фактів, що мали історичне значення для еволюції господарських систем. Тож студенти мають знати критерії оцінки фактів та подій як історичних, ознак, що притаманні історичним подіям, уміти навести найяскравіші приклади.

Наступним кроком в аналізі економічної думки є оцінка її наукової довершеності та встановлення міри її адекватності реальним процесам та явищам господарського життя. Студенти повинні показати, за допомогою якого інструментарію здійснюється така оцінка. Для відповіді на це питання слід звернутися до понять методології наукового дослідження та методів, що використовуються дослідниками. Треба усвідомити, у чому полягає суть, єдність і відмінність між цими поняттями, які особливості методологічних підходів характерні для різних економічних теорій (класичної, неокласичної, інституціональної тощо).

Розкриваючи методологічні підходи, що використовуються в сучасних історико-економічних дослідженнях, потрібно висвітлити значення цивілізаційної парадигми в пізнанні суспільних процесів. Відразу слід навести основні теоретичні положення, що входять до методології сучасної історико-економічної науки, довести необхідність їх приєднання до методології досліджень. Це дасть можливість відповісти на питання, чому існують різні оцінки економічної думки з позицій різних економічних теорій, чому кожна генерація дослідників пише власну історію економічної думки?

Підсумовуючи відповідь, варто наголосити на об’єктивності долучення до предмета історії економіки та економічної науки зазначених раніше складових, виявити розуміння їхньої органічної єдності. І найважливіший висновок із цього питання: і визначення наукового предмета, і поява нової інтегрованої дисципліни — історії економіки та економічної думки — стали можливими лише завдяки застосуванню системного аналізу у вивченні суспільних (у т. ч. економічних) процесів.

1.4. Методи історії економіки та економічної думки

273

Дане питання продовжує та розвиває основні положення попереднього підрозділу, зокрема, як новий після висвітлення суті методології крок у пізнанні історичних змін у розвитку господарської сфери. Методи історико-економічної науки є сукупністю засобів, необхідних для здобуття нових знань. З огляду на це слід розпочати вивчення цього питання з пошуку відмінностей між методологією та методами історико-економічних досліджень, показати різний рівень (глибину та масштабність) притаманного їм інструментарію пізнання.

Традиційно під методами наукового аналізу розуміють сукупність взаємозв’язаних правил, послідовне виконання яких відкриває доступ та забезпечує збільшення точних (істинних) знань. Вибір методів залежить від методології, на якій ґрунтується дослідження, та предмета наукового аналізу. Студенти повинні показати, чому і як названі фактори впливають на вибір методів іс- торико-економічного пізнання суспільних процесів.

При цьому слід урахувати відмінність між засобами пізнання, які входять до методології наукового дослідження, та тими, що належать до методів наукового пошуку. Якщо методологія передбачає використання базових підходів (способів) та принципів наукового аналізу, фундаментальних теоретичних положень (аксіом даної науки) і орієнтована на встановлення глибинних закономірностей, то до арсеналу методів пізнання відносять правила і процедури відбору подій та фактів, прийоми аналізу емпіричних даних, виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Методи спрямовані на вивчення фактів та подій, в яких виявляються внутрішні закономірності, та визначення, скоріше, прикладних, ніж фундаментальних, залежностей. Тому в методах аналізу ми вбачаємо сукупність правил та процедур відбору фактів і подій, прийоми аналізу емпіричних даних, установлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків тощо. У методах історико-економічних досліджень відбиваються всі методологічні підходи, серед яких особливе значення має єдність історичного та логічного принципів аналізу.

З-поміж методів, що використовуються історико-економічною наукою, слід виділити методи емпіричних досліджень історичного розвитку господарської сфери суспільств. Треба розуміти, чому дослідження господарських процесів та явищ слід розпочинати з їх реального вияву, чому такий підхід дозволяє дати їм характеристику в цілому. Важливо розкрити зміст емпіричних

274

методів (спостереження, порівняння, вимірювання, систематизація подій і фактів) та особливості їх застосування у вивченні історичного розвитку господарських систем.

Для того щоб розкрити особливості емпіричних методів, варто зазначити основні джерела, які містять відомості про факти та перебіг подій у господарській системі суспільств, назвати основні заходи та правила роботи з носіями економічної інформації. До особливостей застосування емпіричних методів в історикоекономічних дослідженнях слід віднести також економічну компаративістику, сутнісність та значення якої мають всебічно розкрити студенти. В оцінці історичних фактів і подій неабияку роль відіграють кліометричні дослідження, що проводяться в рамках так званої нової економічної історії. Треба навести приклади таких досліджень, розкрити зміст економічної кліометрії та її значення для розвитку історико-економічної науки.

Іншою (крім емпіричної) характеристикою цілісності господарської системи є її стан на певних етапах історичного розвитку, тому використовується історико-генетичний метод, який можна вважати основним в історико-економічних дослідженнях. Для розкриття його сутності важливо показати, у чому полягає історичність відповідних етапів розвитку господарської сфери суспільств та яку роль при цьому відіграє генезис процесів та явищ. Слід усвідомити, що генезис поєднує в собі історичний та логічний аналіз, дозволяє відобразити історичні зміни через сукупність взаємозв’язаних понять і категорій. Треба з’ясувати, чому і як історико-генетичний метод пов’язаний з системним аналізом господарської сфери суспільства, показати, як за його допомогою здійснюється пізнання взаємообумовленості причин та наслідків перебігу господарських процесів.

Специфічним поєднанням емпіричних і теоретичних методів дослідження є метод ідеальних типів. Потрібно розкрити його суть і значення в системному аналізі історичного розвитку господарства суспільств. Як теоретична модель, що найповніше відбиває певний стан господарської системи (її ідеальний тип), використовується для розкриття особливостей господарської сфери конкретного суспільства на відповідному етапі його історичного розвитку? Слід назвати автора цього методу та час, коли він був обґрунтований.

275

Серед методів історико-економічної науки особливе значення мають організаційний підхід та процесний аналіз господарської системи. Їх значимість пов’язана з тим, що господарська система перебуває у безупинному русі, у динамічному стані. Іншою обставиною, що обумовлює важливість застосування зазначених методів, є необхідність відображення свідомої діяльності людей у практичній організації господарювання.

Організаційний підхід передбачає встановлення цілісних (емерджентних) характеристик господарської системи, перш за все цілей, що стоять перед нею, господарських форм, що є її структурними складовими, мотивів діяльності та характеру взаємодії між ними. Для прикладу варто показати особливості структурної організації господарської системи на певних історичних етапах, розкрити причини формування відповідної мети та мотивів господарської діяльності суб’єктів, характер взаємодії між ними.

Процесний аналіз передбачає вивчення необхідних суспільних умов для виникнення та перебігу процесів господарської взаємодії. Такі умови, поряд із суб’єктами господарювання, заведено називати економічними інститутами даної господарської системи. Студенти повинні розкрити роль таких інститутів, як власність на засоби виробництва, виробничих, фінансово-грошових, обміну та ін., у функціонуванні господарської системи. Треба пояснити, чому і як відбуваються зміни в економічних інститутах, навести приклади успішних економічних реформ. Важливо зрозуміти, яке місце історико-економічна наука відводить діяльності людей у реформуванні або революційній зміні інститутів господарської системи, чому реформи стають невід’ємною складовою історії економіки та економічної думки.

Опрацювавши дане питання, студенти мають скласти чітке уявлення про сутність і необхідність використання описаних раніше методів історико-економічних досліджень, навчитися вибирати та застосовувати ці методи, розглядаючи різні аспекти господарської системи суспільства. Треба усвідомити, що цілісність господарської системи обумовлює і взаємозв’язок між методами

їїдослідження, які дозволяють всебічно її пізнати.

1.5.Періодизація історичного розвитку господарських систем

276

Питання періодизації є одним з найскладніших в історикоекономічній науці, постійно перебуває в центрі дискусій. Це пояснюється існуванням багатьох варіантів та підходів до визначення етапів розвитку господарської сфери суспільств. Розглядаючи цю проблему, студенти мають ознайомитися з найвідомішими в літературі варіантами періодизацій, сформувати власну позицію щодо вибору найбільш точного і науково обґрунтованого відображення історичного розвитку господарського життя суспільств. Вибраний варіант дає можливість зрозуміти структуру дисципліни «Історія економіки та економічної думки», логіку її розділів і тем.

Відправним моментом у розв’язанні даного завдання є встановлення сутності періодизації, що використовується історикоекономічною наукою, та її відмінностей від підходів, що застосовуються загальною історією. Студенти мають усвідомити, що періодизація — це узагальнена характеристика еволюції господарських систем суспільств, що відбиває якісні зміни в них, перш за все етапи зростання цілісності системи. Ключові етапи розвитку господарської системи мають першорядне значення для встановлення періодизації. Студенти повинні розкрити особливості співіснування, симбіозу та синтезу як характеристик різних рівнів цілісності будь-яких системних об’єктів та показати можливість використання даного методологічного підходу в історикоекономічних дослідженнях.

Необхідно звернути увагу на особливості періодизації, яка застосовується загальною історією. Вона полягає в тому, що події розглядаються послідовно в часі, її основу утворює хронологія подій, а періоди визначаються роками, століттями чи тисячоліттями. Для історико-економічної науки важливим стає не стільки час (коли відбулася подія), скільки якісні зміни в господарській системі, що тривали протягом певного періоду. Тобто періодизація встановлюється не плином часу, а змінами в господарських системах.

Отже, слід з’ясувати причини суспільного розвитку, які і приводять до змін у господарській сфері. Як відомо, такі причини порізному визначаються в межах формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів. Студенти повинні навести ці причини та показати, як здійснюється суспільний розвиток, а також пояснити, чому формаційна парадигма передбачає пері-

277

одизацію на основі послідовної зміни первісно-общинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної суспі- льно-економічних формацій, у межах яких розглядається й історичний розвиток господарської сфери.

Проте цивілізаційна парадигма причини суспільного розвитку пов’язує із суперечністю між відносним відокремленням та належністю (долученістю) індивіда до суспільства, із суспільною залежністю людей. Джерелом розвитку суспільних процесів є активна діяльність людей, що відбувається під впливом суспільної залежності. Тому історичний розвиток суспільства та його господарської сфери визначається відповідно до форм суспільної залежності, зміна яких і обумовлює виникнення нових етапів розвитку. З огляду на це студенти мають назвати основні форми суспільної залежності людей, що існували історично, та пояснити, чому розвиток (поглиблення) свободи стає змістом історії.

Необхідно проаналізувати феномен суспільної залежності та зрозуміти, що у своїй сутності вона відображає взаємозв’язок між цілим (суспільством) та частиною (індивідом). Це дасть можливість усвідомити визначальну роль цілого та розглядати як одиницю історичного розвитку людства конкретне суспільство. Його стан, структура та характер взаємозв’язків стають важливими факторами в установленні періодизації історичного поступу господарської системи. Студенти мають чітко уявляти, чому різні стани суспільства стають підґрунтям періодизації господарського розвитку.

Кожне суспільство є частиною більш широкої спільноти людей — людства, розвиток якого впливає на поступ кожного суспільства. Тому першим напрямком періодизації історикоекономічного розвитку суспільств на основі цивілізаційної парадигми є встановлення головних етапів розвитку людства, у межах яких слід досліджувати еволюцію окремих суспільств. Людиноцентричність цивілізаційної парадигми — це ключ для розуміння того, що існують три стадії розвитку людства: формування основ сучасних цивілізацій, становлення і розвиток світових цивілізацій та початок формування глобальної цивілізації, а також для встановлення зв’язку між ними та визначення часових меж їх існування. Треба запам’ятати, що господарський розвиток кожного суспільства має розглядатись у контексті особливостей відповідних стадій історичного поступу людства. Зазначені три стадії

278

обумовлюють зміст трьох розділів дисципліни «Історії економіки та економічної думки».

Якщо на стадії формування світових цивілізацій суспільства мали общинний устрій, об’єднання людей здійснювалось переважно на основі кровної спорідненості (у формі племен, родів тощо), де зв’язки між людьми були, скоріше, природного характеру, то на другій стадії розвитку людства відбулися радикальні зміни. Формування світових цивілізацій виявилось у тому, що організація суспільства набула форми держави, в якій домінантну роль стали відігравати суспільні зв’язки. Студенти повинні проаналізувати основні форми держав — від держав общинного типу до утвердження національної держави. Установлення відмінностей у суспільній залежності людей у різних формах держав, її ролі в господарському житті дозволить визначити головні етапи в розвитку господарської сфери. Теми другого розділу дисципліни «Історія економіки та економічної думки» всебічно розкривають цей процес.

З утвердженням національних держав та заміною особистої залежності людей економічною виникає ринкова система господарства. Вивченню її сутності та розвитку присвячені третій та четвертий розділи дисципліни. В них аналізуються етапи еволюції ринкового господарства та передумови переростання господарською сферою меж національних держав і формування глобальної економіки. Підґрунтям для визначення окремих періодів у розвитку ринкової системи господарства є зміна форм конкуренції, що є найбільш характерною ознакою даної господарської системи.

Отже, необхідно з’ясувати, чому конкуренція та її розвиток обумовлюють якісні зміни в господарській системі. Для цього слід розкрити зв’язок між конкуренцією та економічною свободою, показати, що різний рівень свобод у господарській діяльності людей є формою вияву їхньої суспільної залежності. Тобто потрібно усвідомити, що в конкуренції вивляється кардинальна суперечність суспільного розвитку господарської сфери.

Вивчений матеріал студенти повинні узагальнити у такому висновку: одиницею процесу історичного розвитку є конкретне суспільство, що має власні, притаманні тільки йому, характеристики (особливості) історичного поступу. Їх можна розкрити лише тоді, коли суспільство розглядається як складова частина людст-

279

ва, стадії розвитку якого безпосередньо впливають і на визначення стадій у розвитку суспільства. Тобто перший аспект періодизації розвитку суспільства здійснюється в рамках трьох відомих стадій еволюції людства.

На другій стадії кожне суспільство розвивається в межах відповідної світової цивілізації. Тому періодизація розвитку господарської сфери суспільств залежить від таких цивілізаційних ознак, як форма державної організації та особливості суспільної залежності людей. Тобто тип світової цивілізації (цивілізаційна лінія людства), до якої належить суспільство, є наступним критерієм періодизації його розвитку.

Нарешті, кожне суспільство, що перебуває на відповідній стадії розвитку людства та належить до одного з типів світових цивілізацій, має власні способи розв’язання головної суперечності свого розвитку. Особливості суспільних умов взаємодії людей у господарській сфері обумовлюють специфіку господарської системи в різні періоди її функціонування, різні форми господарств, засоби взаємодії тощо.

Отже, періодизація історико-економічного розвитку суспільств передбачає єдність стадійного підходу, віднесення до однієї з ліній світових цивілізацій (лінійності) та встановлення притаманних кожному суспільству особливостей розв’язання головної суперечності суспільного розвитку в господарській сфері (дискретності).

Розглянуті підходи до періодизації, що ґрунтуються на засадах формаційної та цивілізаційної парадигм, утворюють базу для критичного аналізу широко поданих у літературі різних її варіантів. При цьому особливе значення мають вибрані авторами критерії, аналіз яких дозволяє виявити як недоліки, так і переваги запропонованих періодизацій. Іншим важливим аспектом оцінки наявних у літературі варіантів періодизацій є відображення в них основних стадій, напрямків або періодів, історичного розвитку господарської сфери.

Історично та логічно першу групу періодизацій становлять визначення стадій господарського розвитку А. Сміта, С. Десницького, Ф. Ліста. Студенти мають знати спільні підходи та відмінності позицій названих авторів, використання ними розвитку суспільного поділу праці як критерію періодизації. Це дасть можливість показати особливості тлумачення таких стадій, як мис-

280

ливство та збиральництво, скотарство, рільництво, комерція (С. Десницький); до них Ф. Ліст додає рільницько-мануфактурну та обґрунтовує ще й рільницько-мануфактурно-комерційну стадію.

Свої варіанти періодизації історичного розвитку господарської сфери суспільств запропонували Б. Гільдебранд, К. Бюхер та В. Ф. Левицький. В їх основі лежить рівень відносної відокремленості господарських одиниць, обумовлений не тільки розвитком суспільного поділу праці, а й особливостями форм власності на засоби виробництва. Спираючись на різне тлумачення авторами впливу цих факторів на визначення періодів господарського розвитку, студенти мають показати відмінності між стадіями натурального, грошового і кредитного господарства, виділених Б. Гільдебрандом; стадіями домашнього, міського, народного господарства в періодизації К. Бюхера; стадіями замкненого натурального, міського та народного, або грошового, господарства, запропонованими В. Левицьким, та розкрити обмеженість трактувань кожної з них.

Наступну групу класифікацій етапів історичного розвитку суспільств утворюють варіанти сучасних дослідників В. Ростоу, Д. Белла, Е. Тоффлера, К. Поланьї та ін. Ці автори як критерій періодизації розглядають особливості технології, яка визначально впливає на результати виробництва і, відповідно, на досягнення дедалі вищого рівня добробуту населення. Студенти повинні розкрити стадії економічного зростання, запропоновані В. Ростоу (традиційне суспільство; суспільство вільної конкуренції, в якому створені передумови для піднесення; стадія піднесення, на якій машинне виробництво забезпечує зростання; наближення до зрілості, коли всі галузі охоплені машинним високотехнологічним виробництвом; суспільство масового споживання, в якому забезпечуються необхідні умови для всіх верств населення), та показати обмеженість і сильні сторони такої періодизації.

Окремо варто розглянути обґрунтовані Д. Беллом стадії доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільств і класифікацію Е. Тоффлера, в якій пропонується розмежувати стадії аграрного, індустріального та суперіндустріального суспільств. Порівнюючи названі стадії, необхідно показати єдність та відмінність їхніх ключових ознак і розкрити значення цих варіантів періодизації в історико-економічних дослідженнях.

281

Заслуговує на увагу також дослідження К. Поланьї, котрий як критерій періодизації запропонував розглядати особливості характеру взаємодії суб’єктів господарювання на різних етапах розвитку економічної сфери суспільства. На цій підставі він виділив такі способи взаємообмінів, як реципрокність, редистрибуція та еквівалентність. Студенти мають назвати історичні періоди, яким були притаманні зазначені способи обміну, що виникають у процесі господарської взаємодії.

Питання для перевірки знань

1.Що являє собою суспільство як полісистемне утворення та яке місце в ньому посідає господарська система?

2.У чому полягає зміст формаційної парадигми стосовно господарського розвитку суспільства? Чи

має вона недоліки?

3.Які теоретичні витоки та особливості методологічних засад цивілізаційної парадигми щодо розвитку господарської сфери суспільства?

4.Що являє собою системно-синергетичний підхід та які його принципи в аналізі економічних процесів і

явищ?

5.Що таке цивілізація та які гілки цивілізаційного розвитку існують?

6.Що є основною одиницею аналізу історичного

розвитку суспільства в межах цивілізаційної парадигми?

7.Якими особливими рисами характеризується те чи інше суспільство як цілісне утворення?

8.Що є джерелом рушійних сил розвитку суспільства згідно з цивілізаційною парадигмою?

9.Назвіть та охарактеризуйте основні типи господарських систем.

10.Що таке реципрокність і яку роль вона відіграє у відносинах власності та розподілу?

11.Які історичні форми господарських одиниць вам відомі? Назвіть їх та коротко охарактеризуйте.

282

12.У чому полягає особливість предмета історії економіки та економічної думки?

13.Що таке кліометрія та в чому особливість її методології як порівняти з традиційною економічною

історією?

План семінарського заняття (4 год)

1.Цивілізаційна парадигма суспільства.

2.Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки.

3.Історичні типи господарських систем та способи їх організації.

4.Суспільний поділ праці та власність на засоби виробництва як фактори розвитку господарської сис-

теми.

5.Предмет історії економіки та економічної думки.

6.Методологічні засади та методи історії економіки та економічної думки.

7.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації в контексті

цивілізаційної парадигми.

Теми рефератів

1. Роль техніки та технології в розвитку суспільного виробництва.

2.Порівняння методів традиційної економічної історії та кліометрії. Нова економічна історія.

3.Порівняльний аналіз критеріїв періодизації гос-

подарського розвитку суспільства.

4.Стадії господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації.

5.Метод ідеальних типів.

283

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.Визначте та проаналізуйте господарські одиниці та їхні історичні форми.

2.Розкрийте завдання курсу історії економіки та економічної думки.

3.Охарактеризуйте етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки.

4.Роль влади в організації економічних систем.

5.Суспільне виробництво: фактори, показники розвитку.

Творче завдання

Зробіть порівняльний аналіз формаційної та цивілізаційної парадигм у формі таблиці.

Основні положення

Зразки тестових завдань

Тест 1. Визначте зміст наведених методів дослідження історії економіки:

284

Тест 2. Визначте авторів відповідних основних критеріїв періодизації історії економіки:

2)Б. Гільдебранд; б) «провідна ланка» в економіці;

3)К. Маркс; в) найбільш поширений вид господарсь-

кої діяльності людей; 4) Л. Мечніков; г) синтез соціології та економіки, відпо-

відність виробничих відносин рівню розвитку та характеру продуктивних сил;

5) В. Ростоу; ґ) ступінь розвитку водних шляхів сполучення, що зв’язують окремі племена та народи.

Література

1.Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2008. — Розд. 1.

2.Аникин А. В. Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-

экономистов до Маркса. — 3-е изд. — М.: Политиздат, 1979. — С. 5— 33.

3. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. — 4-е изд. — М.: Дело Лтд, 1994. — 720 с. — Введение (с. 1—8); Гл. 17

Методологический посткриптум (с. 647—660).

4.Иноземцев В. Л. Очерки истории экономической общественной формации: Науч. изд. — М.: Таурус Альфа: Век, 1996. — С. 69—104.

5.Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. — Ч. 1 / За ред. В.

Д. Базилевича. — 2-ге вид., випр. — К.: Знання, 2005. — С. 7—32.

6.Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег // Кейнс Дж. М. Избранные произведения. — М.: Экономика, 1993. — Гл. 24.

7.Кульчицький Б. Сучасні економічні системи: Навч. посіб. — Л.:

Афіша, 2004. — С. 5—84.

8. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. / Сост. В. Ю. Ку-

знецов. — М.: АСТ, 2001. — С. 3—9; 9—268.

285

9. Лакатос Имре. Фальсификация и методология научноисследовательских программ // Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ.; Сост. В. Ю. Кузнецов. — М.: АСТ, 2001. — С. 269—454.

10.Лакатос Имре. История науки и её рациональные реконструкции // Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ.; Сост. В. Ю. Кузне-

цов. — М.: АСТ, 2001. — С. 455—524.

11.Мартыновский С. Экономика от Аристотеля до наших дней: Основные направления анализа. — Одесса: Друк, 2001. — С. 3—15.

12.Негиши Т. История экономической теории: Учебник. — М.: Аспект Пресс, 1995. — Предисловие; Гл. 1.

13.Проскурін П. В. Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. — К.: КНЕУ,

2005. — С. 3—18.

14.Хикс Дж. Теория экономической истории: Пер. с. англ.; Общ. ред. и вступ. ст. Р. М. Нуреева Вопросы экономики. 2003. — С. 6—26.

15.Экономическая история мира. Европа / Под общ. ред. М. В. Ко-

нотопова. — М., 2004. — С. 7—15.

Розділ І

ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНИХ СУСПІЛЬСТВ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (до VІІІ ст. до н. е.)

ТЕМА 2. Природа та еволюція господарства общинного

суспільства

Методологічні підходи до вивчення курсу історії економіки й економічної думки, розглянуті в попередній темі, спрямовують історико-економічні дослідження до витоків економічних явищ і процесів. Господарство та його історичні типи і форми зароджувались і розвивались протягом тривалого історичного періоду. Кілька мільйонів років людина первісного суспільства опановувала способи й механізми впорядкування власного життєзабезпечення. Від привласнювальної господарської діяль-

286

ності людина переходить до виробничої (відтворювальної), відбувається закріплення різних видів життєдіяльності за окремими людьми, общинами, сім’ями, господарськими спільнотами. Суспільний поділ праці, розвиток первісних форм обміну, власності, влади, інших економічних інститутів починають визначати зміст, характер, результати і напрям розвитку господарської сфери суспільства.

Головна мета даної теми — розглянути природу та еволюцію господарства кровноспорідненої общини як історичнопершу форму первісного суспільства.

2.1. Господарство первісного суспільства. Неолітична революція

Вивчення цього питання потрібно розпочати зі з’ясування логічних причинно-наслідкових зв’язків, притаманних господарській діяльності первісних людей. Зародження господарської діяльності людини хронологічно збігається з кам’яним віком. Завдяки використанню каменю вдосконалюються знаряддя праці, технологія їх виготовлення, що розширює можливості людини у власному життєзабезпеченні.

Розгляд особливостей привласнювального господарства, причин і наслідків переходу первісного суспільства до осілого способу життя, виникнення і розвитку виробничого господарства важливо здійснювати за допомогою системного аналізу, тобто як органічну складову первісного суспільства. Зокрема, потрібно звернути увагу на спеціалізацію господарської діяльності й у привласнювальному, й у виробничому господарстві та з’ясувати, чим обумовлена така спеціалізація. Чому господарські спільноти переходять від мисливства і збиральництва до землеробства і тваринництва?

Аналізуючи зміст поняття «неолітична революція», необхідно усвідомити ті зміни, що відбулись у господарській сфері первісного суспільства під її впливом, а саме — зростання чисельності населення, збільшення розмірів людських поселень, поділ праці, соціальна диференціація суспільства. Корисний і цікавий матеріал з цієї проблематики ви знайдете в навчальному посібнику [8].

287

2.2. Господарське життя первісного суспільства. М. Зібер про общинну організацію первісного суспільства

Для того щоб опанувати дане питання, треба зрозуміти, що спільна господарська діяльність була інтегрувальним фактором у розвитку первісного суспільства. Община — це найбільш широке та стійке господарське утворення, що визначає існування і функціонування усіх інших господарських одиниць (роду, сім’ї, домогосподарства). Основною функцією общини завжди є її діяльність як центру виробничої спільноти, що намагається привести свій склад, структуру і відносну величину у відповідність до вимог виробництва. Важливо усвідомити значення відносин, що виникають між общинами. Для поглибленого вивчення ролі первісної общини як економічного центру первісного суспільства доцільно ознайомитися з матеріалами книжки [10].

Господарський зв’язок ґрунтується на дар-обміні, виробничій кооперації та взаємодопомозі (принцип компенсаційного обміну). Для розкриття змісту цього принципу важливо зрозуміти суть реципрокного взаємообміну, роль соціальних цінностей у господарському житті первісного суспільства. Потрібно з’ясувати, чому функціонування реципрокності створило засади соціального та майнового розшарування в господарстві на рівні роду чи домогосподарства.

За логікою дослідження взаємодії в господарському житті первісного суспільства слід проаналізувати принцип редистрибуції. Відносини редистрибуції виникають тоді, коли блага общини та додатковий продукт, вироблені колективно, перерозподіляються з общинного центру. Формування такого центру внаслідок закріплення владних функцій за окремими особами, можливість розподіляти колективні блага призвели до відносного їх відокремлення від общини і перетворили на силу, що панувала над нею за допомогою системи «влада-власність». Детально ця система описана в підручнику [3].

В історії вітчизняної економічної думки з-поміж дослідників господарських процесів і явищ первісного суспільства виділяється постать М. І. Зібера (1844—1888) — випускника і доцента Київського університету. У праці «Нариси первісної економічної культури» він розглядає різні питання господарського розвитку

288

первісної доби, проблеми економічної культури, власності, відносин у домогосподарстві, різні форми обміну та ін. [4]. Тож для поглибленого вивчення даного питання треба прочитати цю працю.

2.3. Господарство та господарська діяльність суспільств первісної історії України

Аналізуючи дане питання, важливо підкреслити, що в історичному процесі, що тривав на українських землях, відображено фактично всі відомі археологічні періоди та їхні господарські ознаки, що їх розглядає історико-економічна наука.

Особливе місце в господарській еволюції суспільств, що існували на території України, посідає трипільська культура, яка була створена в суспільстві, що досягло високого рівня розвитку і стояло на порозі цивілізації. Потрібно окреслити провідні галузі господарської діяльності трипільців, системи землекористування, рівень розвитку знарядь праці, а також зазначти, що високий розвиток землеробства, скотарства, зачатки ремесла привели до соціальної диференціації суспільства. У дослідженні історичного шляху культурно-господарської еволюції населення України корисним буде ознайомитися з матеріалами навчального посібника відомого українського економіста С. М. Злупка [5].

Питання для перевірки знань

1.Що є предметом дослідження господарства первісного суспільства?

2.Які основні типи і форми господарств існували у первісному суспільстві?

3.У чому полягають відмінності привласнювального і виробничо-відтворювального господарств?

4.Охарактеризуйте передумови неолітичної революції.

5.У чому полягає роль суспільного поділу праці в розвитку господарства первісного суспільства?

289

6. Якими господарськими й соціокультурними об’єднаннями характеризувалася господарська організація первісного суспільства?

7.У чому полягає суть реципрокного обміну?

8.Визначте характерні риси системи редистрибуції.

9.Опишіть особливості господарської діяльності в

період первісної історії України.

Теми рефератів

1. Роль і значення неолітичної революції в господарстві первісного суспільства.

2.М. І. Зібер про економічну культуру первісного суспільства.

3.Реципрокний обмін і система редистрибуції.

4.Господарська система трипільської культури.

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Проведіть порівняльний аналіз привласнювального і вироб- ничо-відтворювального господарств. Виявіть спільні риси і відмінності.

2.Охарактеризуйте систему господарських відносин, що формувались у родових, сімейних (домогосподарських), общинних центрах господарського життя первісного суспільства.

3.Проаналізуйте, як розвиток реципрокного обміну і система редистрибуції сприяли формуванню влади-власності.

4.Визначте ключові поняття і терміни господарської системи трипільців.

Творчі завдання

1. На основі матеріалу навчального посібника [8, с. 229—238] проаналізуйте шляхи розвитку ранньопервісних суспільств.

290

2.Розгляньте погляди М. І. Зібера на природу і походження обміну, виникнення грошового обміну в первісному суспільстві [4, с. 259—344]. У висновку визначте: а) яке значення для вас має ознайомлення з працею вченого? б) що вас особливо зацікавило в тексті, а що залишилося незрозумілим?

3.Проаналізуйте розвиток відносин реципрокності та принципу

редистрибуції, визначте їхню роль у формуванні системи владивласності в первісному суспільстві [3, с. 47—55].

Зразки тестових завдань

Тест 1. Визначте, які явища і процеси характерні для неолітичної революції:

а) домінування привласнювального господарства; б) поява додаткового продукту; в) домінування мисливства і збиральництва;

г) перехід до осілого способу життя; ґ) становлення землеробства і тваринництва;

д) розвиток товарообміну всередині общини.

Тест 2. Визначте, чому сприяла система редистрибуції в первісному суспільстві:

а) соціальній та майновій рівності; б) соціальній та майновій нерівності;

в) формуванню центру «влада-власність» у господарських спільнотах;

г) зростанню ролі лідера в господарському житті; ґ) виробництву додаткового продукту; д) розподілу додаткового продукту.

Література

1. Історія економіки та економічної думки: Курс лекцій / С. В. Степаненко (кер. авт. кол.), В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін. — К.: КНЕУ, 2006. — С. 68—81.

291

2.Алексеев В. П. История первобытного общества. — М., 2004. —

С. 3—12; 148—155; 248—258.

3.Васильев Л. С. История Востока: В 2 т. — М.: Высш. шк., 2001. —

Т. 1. — С. 48—54; 67—71.

4.Зибер М. И. Избранные экономические произведения: В 2-х т. — Т. 2. Очерки первобытной экономической культуры. — М.: Соц.-экон.

лит., 1959. — С. 72—104; 127—164; 259—344.

5.Злупко С. М. Економічна історія України. — К.: Знання, 2006. —

С. 35—58.

6.История экономики / Под общ. ред. проф. О. Д. Кузнецовой и

проф. И. Н. Шапкина. — М.: ИНФРА, 2002. — С. 11—19.

7.Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України: Навч. посіб. —

К.: КНЕУ, 2004. — С. 11—17.

8.Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації. — К.: Либідь, 1999. — С.

186—196.

9.Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. — 4-е вид., сте-

реотип. — К.: Либідь, 2002. — Т. 1. — С. 39—53.

10.В. Кабо Первобытная доземледельческая община. —

www.aboriginal.narod.ru.

ТЕМА 3. Господарство та економічна думка супільств

ранніх цивілізацій

Вивчення змісту попередньої теми було спрямоване на розкриття природи та еволюції общинного господарства. Спільні цілі виживання, система вірувань і традицій сприяли формуванню певних суспільно-господарських центрів: кровноспоріднених общин, сімей, які функціонували на основі поділу праці, первісних форм кооперації, обміну, реципрокності та редистрибуції, влади-власності. Особливості об’єднання людей обумовлювали і їхнє господарське життя. Аналіз історичного досвіду господарської діяльності людей первісного суспільства дає змогу перейти до розгляду і розуміння закономірних і послідовних змін, що відбулись у господарській сфері суспільства на етапі становлення ранніх цивілізацій.

Головна мета даної теми — розглянути розвиток господарської сфери суспільства на етапі ранніх цивілізацій, проаналізувати

292

економічні погляди і думки, в яких віддзеркалені явища і процеси господарського життя месопотамської, давньоєгипетської і крито-мікенської цивілізацій; розкрити їхню роль у становленні суспільств Європейської цивілізації.

3.1. Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій

Вивчення питання слід розпочати з аналізу загальних умов становлення ранніх цивілізацій: природно-кліматичних, ресурсних, демографічних, соціально-політичних та економічних. Ці умови сприяли розвитку господарської діяльності людини первісного суспільства. Наслідком стало поступове зростання й удосконалення виробництва, розвиток суспільного поділу праці, удосконалення техніки обробки каменю та металів, одержання додаткового продукту.

Потрібно звернути увагу на те, що на основі розвитку господарської сфери суспільства відбуваються зростання та концентрація населення. Ускладнення соціальних та господарських відносин створює передумови переходу суспільства від общинноплемінної форми організації до нових адміністративнополітичних утворень — протоміст, а згодом і протоміст-держав з храмовою та царською формою управління та системою владивласності.

Перші міста-держави формуються як центри суспільного життя. У них відбувається нагромадження матеріальних і духовнокультурних досягнень суспільства. З’являються перші пам’ятки економічної думки. Глибшому ознайомленню з зазначеними питаннями сприятиме вивчення матеріалу підручників [1; 2].

Далі у вивченні теми треба перейти від аналізу загальних умов становлення суспільств ранніх цивілізацій та їх господарської сфери до ознайомлення з особливостями організації господарства та його форм у Месопотамії.

3.2. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії (ХІ—І тис. до н. е.)

293

Логіка розгляду даного питання потребує осмислення господарського розвитку та економічної думки суспільства, що виникло на території Месопотамії. Первісна форма цивілізації, що тут з’явилась, у своєму підґрунті була пов’язана з розвитком міст. Чому саме місто стає основою суспільного розвитку? Пошук відповіді на це питання потребує з’ясування різниці між шумерським містом і селом. Також потрібно розглянути систему господарських відносин у храмових і царських господарствах, роль священнослужителів і царів в їх управлінні.

Від сільської громади до храмової, а від неї — до міст-держав з деспотичною формою правління — такі етапи розвитку суспільної організації пройшло шумерське суспільство на шляху до перших форм ранньої цивілізації.

Важливо детально проаналізувати ті соціально-економічні зміни, які відбулись у господарській сфері суспільства наприкінці III тис. до н. е., пов’язані з утворенням централізованої протодержави за часів правління царів Саргона та Хаммурапі. Потрібно виділити основні складові деспотії як форми державної влади, умови її функціонування та вплив на господарське життя суспільства. Чи може суспільство бути підпорядковано лише владівласності держави в особі володаря? Цивілізаційному розв’язанню проблеми сприяло видання кодексу законів царя Хаммурапі. Це був перший в історії людства писемний документ, в якому на підставі права було впорядковано суспільні відносини. Розгляд статей закону стосовно господарських відносин, зокрема власності, землекористування, оренди, кредиту, розмірів оплати праці ремісників, вчителів, лікарів тощо, повинен бути спрямований на з’ясування їхньої ролі у зміцненні централізації держави й інтеграції господарської системи. З основними досягненнями економічної думки Месопотамії можна ознайомитися, прочитавши підручник [2].

У вавилонському суспільстві, яке складалося з різних верств населення, у господарській сфері певну функціональну роль відіграє рабство. Куди сягають коріння рабства і чому частина людей не мала жодних прав і в усьому залежала від інших? Чи можна в суспільстві бути напіввільним? Відповіді на ці питання в цивілізаційному поступі людства були знайдені значно пізніше. Особливої актуальнасті ці проблеми набули за часів античності в Гре-

294

ції та Римі, але їх намагалися розв’язати ще на етапі ранніх цивілізацій.

Отже, розглянувши проблеми господарського розвитку Месопотамії, слід проаналізувати, що є досягненням і в чому полягає обмеженість протоцивілізації Месопотамії для розвитку суспільства і людини.

3.3. Господарський розвиток Давнього Єгипту та його відображення в економічній думці

Вивчаючи це питання, потрібно звернути увагу на господарський розвиток Давнього Єгипту та порівняти його з тисячолітнім періодом становлення суспільства Месопотамії. Вигідне географічне положення, багатство природних ресурсів, розташування на перехресті торговельних, політичних і культурних зв’язків створювали умови для розвитку господарського життя в єгипетському суспільстві. Його особливість визначалась також важливим значенням річки Нілу та її долини, впливом на суспільний та господарський розвиток. Родючі ґрунти були основою багатства та процвітання суспільства. За археологічними свідченнями, найдавніші поселення землеробів і скотарів з’явилися в долині Нілу в V тис. до н. е. Значних успіхів досягає землеробство, в якому використовується штучне зрошування. Численні ремесла виокремлюються від землеробства. Змінюється характер і масштаб торгівлі. Вона стає систематичною і набуває міжнародного характеру.

Наслідком економічного зростання став перехід від соціально однорідного родового суспільства, від життя родовими общинами до суспільства із соціальною та майновою диференціацією. Слід проаналізувати причини і наслідки цього процесу, а також з’ясувати його вплив на економічний розвиток суспільства.

Треба запам’ятати, що під час розвитку господарської сфери суспільства в умовах децентралізації та централізації державної влади-власності виникли три основні види організації господарств:

великі господарства (царські, храмові, вельможні);

середні господарства;

295

дрібні господарства.

Потрібно детально розглянути особливості господарських відносин, що виникають в умовах державної власності на землю, виконання службових обов’язків, організації робіт, залучення населення до суспільних робіт, соціальної структури, що включала в себе верховного власника (царя) і залежних від нього «царських людей».

Перші письмові пам’ятки економічної думки, в яких відображені господарські проблеми єгипетського суспільства, акумулювали та узагальнювали погляди на основні цілі господарської діяльності людини. Зокрема, у пророцтвах і повчаннях декларуються такі цілі, як стабільність, захищеність, впевненість, простий і справедливий порядок речей. Узагальнення та аналіз господарського досвіду привертає увагу до питань управління суспільством, вибору професії, ролі освіти в житті людини тощо. Треба мати на увазі, що економічна думка відбивала дух консерватизму, наявні архаїчні норми і традиції, притаманні суспільствам з деспотичною і централізованою державною системою. Зміст пам’яток економічної думки Давнього Єгипту викладено в підручнику [2].

Досягнувши своєї зрілості, єгипетська цивілізація входить у стадію кризового розвитку, що виявилось у загостренні внутрішніх соціальних, економічних, політичних і воєнних конфліктів. Єгипетська цивілізація втрачає свою цілісність і руйнується під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Для з’ясування причин загибелі єгипетської цивілізації, проведення порівняльного аналізу згасання месопотамської цивілізації варто звернутися до навчального посібника [6].

3.4. Суспільство крито-мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери

Вивчаючи це питання, головну увагу треба звернути, на з’ясування особливих умов виникнення, етапів розвитку та відмітних ознак функціонування господарської сфери крито-мікенської цивілізації. Вона стала своєрідним періодом нагромадження цивілізаційних здобутків, що виникли в країнах Давнього Сходу, і дала поштовх для формуванняпершоїсвітовоїцивілізаціїврайоніСередземномор’я.

296

Особливості господарської сфери суспільства із центром на острові Крит потрібно розкрити, проаналізувавши умови господарської діяльності, структуру господарства та його складові — землеробство, ремесло і торгівлю.

Якщо в ранніх цивілізаціях Єгипту та Месопотамії адміністративними і релігійними центрами держави були міста, то в критському суспільстві ними стали палаци. Висвітлення змісту та ролі господарського життя в палацах має бути спрямовано на формування уявлень проособливостііснуваннявгосподарськійсферітакогоцентру.

Після того як критська цивілізація втрачає господарські та військові джерела свого розвитку і руйнується під тиском менш розвинутих у цивілізаційному вимірі племен з материкової Греції, її матеріальні й духовні досягнення поступово починають відроджуватись у новій цивілізації мікенського суспільства. Важливо підкреслити, що господарство цього суспільства в цілому мало натуральний характер, поряд з яким інтенсивно розвивалися зовнішньоторговельні відносини із сусідніми країнами. Далі слід визначити особливості організації господарської діяльності в царських господарствах, системи «влада-власність», а також соціального складу населення. Для цього корисно ознайомитися з відповідним матеріалом книжки [4].

Питання для перевірки знань

1. Де і чому виникають осередки ранніх цивілізацій?

2.Назвіть характерні риси господарства суспільств Давнього Сходу на етапі ранніх цивілізацій.

3.У чому полягають особливості господарської сфери шумерського суспільства?

4.Чому місто стає центром суспільного розвитку?

5.Що спільного і які відмінності між храмовим і

царським господарством?

6.Охарактеризуйте основні елементи владивласності в месопотамському суспільстві. Яка роль цієї системи в розвитку господарської сфери?

7.Розкрийте роль кодексу законів Хаммурапі для суспільного та господарського розвитку.

297

8.У чому полягають особливості господарських відносин у царському господарстві Вавилону?

9.Які господарські явища і процеси віддзеркалено в пам’ятках економічної думки Месопотамії та Давньо-

го Єгипту?

10. Які зовнішні та внутрішні фактори призвели до занепаду месопотамської, єгипетської та крито-мікен- ської ранніх цивілізацій?

Теми рефератів

1. Особливості храмового і царського господарств у Месопотамії.

2.ЗакониХаммурапіякпам’яткаекономічної думки.

3.Пам’ятки економічної думки Давнього Єгипту.

4.Крито-мікенська цивілізація та її роль у цивілізаційному розвитку античного суспільства.

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.Проаналізуйте головні ознаки господарської сфери суспільств Давнього Сходу на етапі ранніх цивілізацій в такій послідовності: природні умови; особливості господарства; соціальні відносини; особливості влади.

2.Визначте основні господарські процеси і явища, що відображені в економічні думці Месопотамії та пам’ятках економічної думки Давнього Єгипту.

3.Розкрийте особливості господарської сфери крито-

мікенської цивілізації: галузева структура; провідна галузь; розвиток знарядь праці; соціальна організація; власність-влада; господарські одиниці; економічні зв’язки.

Творчі завдання

298

1.На основі матеріалу джерела [3], визначте основні умови й економічні закономірності становлення ранніх цивілізацій та їхніх господарських систем.

2.Проведіть порівняльний аналіз господарства та його форм у

месопотамському, єгипетському та крито-мікенському суспільстві за такою схемою:

Зразки тестових завдань

Тест 1. Які характерні ознаки були притаманні господарській сфері месопотамського, єгипетського, крито-мікенського суспільства?

4.Регулювання суспільних відносин на основі кодексу законів.

5.Державний розподіл робочої сили «царських людей».

6.Формування господарських центрів навколо «палаців-

299

держав».

Тест2. Визначте, якізперерахованихположеньзнайшлисвоєвідображенняупершихпам’яткахекономічноїдумкиДавньогоЄгипту:

1)поради щодо управління країною;

2)славлення писарів-управлінців;

3)повчання, як досягти успіху;

4)біографії заможних єгиптян;

5)переписи населення, документи господарської звітності;

6)оформлення купівлі-продажу землі, боргові зобов’язання, умови наймання;

7)поради щодо використання грошей;

8)обґрунтування необхідності звільнення від царської влади.

Література

1.История Древнего Востока / Под ред. В. И. Кузищина. — 3-е изд.

перераб. и доп. — М., 1999. — С. 3—12; 18—21; 26—64; 112—144.

2.Історія економічних учень: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. —

К.: Знання, 2004. — С. 47—63.

3.Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней / Пер. с англ. — М.: Российская политическая энцикло-

педия, 2001. — С. 34—61.

4.Экономическая история мира. Европа / Под общ. ред. М. В. Коно-

топова. — М.: Дашков и К, 2004. — С. 36—42.

5.Мак-Ніл Вільям. Піднесення Заходу. Історія людського суспільст-

ва. — К.: Ніка-Центр, 2002. — С. 69—116; 121—139.

6.ПавленкоЮ. В. Історіясвітовоїцивілізації: Соціокультурнийрозвиток людства: Нач. посіб. — Вид. 2-ге, стереотип. — К.: Либідь. — С. 198—229.

7.Цивілізація: структура і динаміка: Монографія / За ред. І. В. Бойченка та О. В. Романенко. — К.: Видавець Купріянова О. О., 2003. — С.

106—176.

300

Розділ ІІ

ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СУСПІЛЬСТВ НА ЕТАПІ ФОРМУВАННЯ СВІТОВИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (VIII ст. до н. е. — перша половина XVII ст.)

ТЕМА 4. Господарський розвиток та економічна думка

на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій (VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.)

Тема охоплює важливий етап формування суспільств сучасних цивілізацій у так званий осьовий час. Головною метою теми є аналіз основних рис осьового часу і його впливу на формування суспільств світових цивілізацій — Сходу і Заходу. Основну увагу слід зосередити на характеристиці цих процесів у античному світі як основі формування Західної цивілізації. Зазначимо, що основний зміст теми подано в курсі лекцій та навчальному посібнику [1]. Також слід звернутися до відповідних розділів підручників та інших джерел, поданих наприкінці даної теми.

4.1. Осьовий час та формування світових цивілізацій

Розпочинаючи розгляд даного питання, перш за все слід визначити, що таке «осьовий час» і чому саме його ми беремо за вихідну точку формування суспільств сучасних цивілізацій. І саме з цих позицій необхідно зрозуміти, що основою суспільства є людина, яка у своєму сучасному вигляді з’являється в період між 800 та 200 рр. до н. е., тобто в час, названий К. Ясперсом осьовим. Адже, — зауважує він, — вісь світової історії слід шукати там, де виникли передумови, що дозволили людині стати такою, якою вона є сьогодні.

А виходячи з цього слід чітко зрозуміти, у чому ж полягає особливість цієї нової людини. Окреслення її відмінних рис є вкрай важливим: людина усвідомлює своє буття і можливості, вона перестає бути просто складовою природи, вона визначає себе як індивіда, але індивіда суспільного, що чітко усвідомлює своє місце в суспільстві і водночас може внутрішньо протиставити себе всьому світові. Це людина-особистість, яка наділена розумом, і те, що стає

301

надбанням окремого індивіда, не завжди стає надбанням людського загалу. Дуже важливо зрозуміти, що таке перетворення людини визначило й перетворення людського суспільства.

Зміна людини обумовила досить глибокі зрушення в різних сферах суспільства, включаючи господарську і техніко-технологічну сфери, політичну систему і соціальну структуру. Вкрай потрібно зрозуміти, що всі ці зміни в першу чергу пов’язані зі змінами у людській свідомості. Це стосується політичної системи, коли на зміну обожнюваному монархові прийшов світський правитель, підзвітний, як і суспільство в цілому, вищому авторитетові (Богові, Божому Закону). Змінюється й влада-власність, коли власність поступово відокремлюється від влади, а система розподілу набирає рис фіскальної системи. У суспільній свідомості утверджуються ідеї самоцінності окремої людини, розуміння місця й ролі її в суспільстві залежно від особистісних здібностей, можливостейта рішучості.

Слід з’ясувати, чому ці процеси не поширилися на суспільства всього Стародавнього світу, а охопили лише три регіони ранніх цивілізацій (Індію, Китай, Середземномор’я)? Що, за К. Ясперсом, лежить в основі поділу людства на три категорії — осьові народи, народи, що не знали прориву та первісні народи?

Отже, можна зробити висновок, що осьовий час — це період трансформації всієї життєдіяльності людства, який характеризувався принциповими змінами в соціально-економічній, політичній та етнічній сферах. Його слід розглядати як найважливішу віху в історії, котравизначає іпопередній, іподальший розвитоклюдства.

4.2. Східнацивілізаціята їїхарактеристика восьовийчас

Починаючи розгляд загальної характеристики суспільств Східної цивілізації, насамперед слід зосередити увагу на процесах формування держав у цьому регіоні, розглянути окремі етапи цього процесу та провести паралель із першими формами державних утворень на етапі ранніх цивілізацій. Важливим аспектом цих процесів є те, що держава виникає як певний центр, що опосередковує всі суспільні процеси. Особливості утворення держав у суспільствах Східної цивілізації накладають свій відбиток на формування господарської сфери, основою якої були землероби-общинники, які перебували в особистій залежності від владного центру, передусім від царя-деспота, в особіякого втілювались івлада, івласність.

302

Необхідно розкрити причини домінування в східному суспільстві владного центру, збереження принципу влада-власність. Як це залежало від природно-кліматичних умов, організації іригаційного землеробства, чому була потрібна централізована організація громадських робіт тощо? Слід обґрунтувати появу групи осіб (меритократів), які забезпечували подібну організацію виробництва і які з часом перетворювалися на правителів, що зосереджували у своїх руках не тільки владу, але й власність на основні ресурси — землю і воду.

Важливо розуміти виняткову роль держав, що підпорядковували всі верстви східних суспільств, використовуючи розподіл ресурсів, благ та привілеїв. Саме це обумовлює й характер держав у суспільствах Східної цивілізації, які були суспільствами суцільного рабства, в яких вищим і єдиним власником виступала держава та її верховний правитель. Земельні ресурси могли стати власністю окремих членів суспільства за умови наявності особливих заслуг і беззастережного служіння владі. Але цих осіб, скоріше, можна назвати користувачами основних благ (землі та доходів з неї), ніж власниками, через необхідність сплати до царської скарбниці ренти-податку, тобто плати державі за землю як її власникові (ренти) та наявність примусових вилучень на користь держави (податку). Слід пояснити, чому соціальна структура у східних суспільствах мала станово-кастовий характер.

Аналіз господарського життя Давньої Індії в осьовий час слід розпочинати з установлення ролі буддизму. Саме він визначав статус людини як такий, що походить від природи, виховував почуття відповідальності за долю природи. Це дає підстави розглядати буддизм не тільки як релігію, але і як філософію, ідеологію, як культурне явище і, нарешті, як спосіб життя. Буддизм утверджував розуміння суті та ролі держави у розвитку суспільства, розкривав етапи її становлення. Студенти повинні показати, як вплинули на господарську сферу суспільства три етапи розвитку держави:

1)поява держави як форми взаємних обов’язків між володарем і підлеглими;

2)узгодження дій влади з вимогами релігії;

3)перетворення верховного правителя на володаря світу.

Таке розуміння значення держави цілком відповідало тій ролі, яку вона виконувала у східних суспільствах, тому впливу, який вона здійснювала на господарське життя.

303

Господарську структуру давньоіндійського суспільства слід розглядати виходячи з варно-кастової системи, де кожна з каст відрізнялася суспільним статусом, кодексом моралі і поведінки, родинними зв’язками, сферою професійної діяльності. Треба розглянути ці відмітні риси для кожної з варн (брахманів, кшатріїв, вайшиїв, шудрів), а також для верств населення, які перебували поза варновою системою.

Важливим аспектом характеристики господарської системи Давньої Індії є з’ясування ролі сільської та міської громад, а також форм господарств. Неоціненним джерелом для вивчення цих питань є видатна пам’ятка того періоду — трактат «Артхашастра». Слід розглянути основні положення трактату, розкрити їхню суть і взаємозв’язок з реальним господарським життям.

Досліджуючи господарський розвиток Давнього Китаю, треба звернути увагу на існуючий поділ суспільства на верстви-ранги, які, на відміну від варн Індії, залежали від верховного правителя і не були такими замкнутими. Розглядаючи роль влади, потрібно звернутися до праць Конфуція (551—479 до н. е.), в яких він розкривав значення держави в забезпеченні добробуту суспільства і окремих індивідів та пропонував реформи суспільно-економічної сфери. Потрібно також розглянути його рекомендації, що були спрямовані на моральневдосконаленнялюдинитазміцненнядержави.

Вагомий вплив на господарський розвиток Китаю справили постійні реформи в напрямку посилення ролі держави. Так, імператор Цинь Шихуан (259—210 до н. е.) утверджував державну власність на землю за допомогою заборон передавання її в умовну власність. Через адміністративну реформу та запровадженням «Табелю про ранги» закріпив вже існуючу ієрархію в соціальній структурі. Ці реформи спиралися на ідеї мислителів, викладені у трактаті «Гуань-дзи», зі змістом якого студенти мають всебічно ознайомитися і з’ясувати, як обґрунтовувалася теза про те, «як зробити державу багатою, а народ задоволеним», та яке значення надавалося розвиткові індивідів.

4.3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

304

Розгляд цього питання слід розпочати з короткої характеристики процесу формування Західної цивілізації в осьовий час, з порівняння її основних характеристик з основними рисами Східної цивілізації. При цьому важливим є визнання того факту, що формування західної цивілізації пов’язують зі становленням та розвитком античних держав — Давньої Греції та Давнього Риму.

Перш за все слід усвідомити, що єдиної держави, єдиного політичного цілого у Греції на той час не існувало, а суспільноекономічне та політичне життя зосереджувалося у полісах — мі- стах-державах, розташованих по берегах та островах Егейського та Іонічного морів. Поєднувала еллінів (так греки називали себе в ті часи) спільність релігії та релігійних центрів. Тут слід пояснити суть поліса, розкрити соціальний склад населення, його повноправної (громадяни поліса) та неповноправної (іноземціметеки та раби) частин.

Історія формування господарської системи Давньої Греції в осьовий час передбачає виокремлення двох етапів її розвитку — патріархального та торговельно-ремісничого.

Слід звернути увагу, що на першому етапі (патріархальний період) основою господарської системи була велика (патріархальна) родина, а господарство мало натуральний характер. У господарській діяльності брали участь всі члени такої родини, включаючи рабів, де кожний мав місце, обумовлене поділом праці.

Потрібно розкрити особливість господарської системи Спарти, в якій натуральне господарство тривалий час становило її підвалини. Важливо осмислити роль законів Лікурга в розвитку господарської системи та показати, як господарський лад Спарти відбився в економічних поглядах Ксенофонта.

Вивчаючи господарський лад Афін, важливо зрозуміти роль ремесел і торгівлі, розкрити процеси формування відносин власності, зокрема на землю; розглянути закони, що захищали власність (Драконт, Солон). Господарська система Афін дозволяє продемонструвати еволюцію господарських форм натурального виробництва, появу елементів товарного господарства. Економічні погляди відомих грецьких філософів — Платона та Арістотеля відбивали проблеми власності та її правового регулювання, грошей, лихварства, ролі і місця рабів тощо.

Аналіз господарського ладу Давнього Риму слід розпочати з відносин власності та їх відображення у знаменитих Законах ХІІ

305

таблиць. Важливим також є розуміння соціальної структури суспільства, обмеженості натурального господарства та появи паростків товарних відносин, податкової справи, лихварства тощо.

Слід опанувати особливості організації сільського господарства, пов’язані з формуванням великого землеволодіння та його господарської спеціалізації, зубожінням і поступовим витисканням з рільництва вільних селян, поширенням праці рабів, що стала базою великих господарств, розглянувши при цьому ознаки т. зв. класичного рабства. Важливо показати, як ці процеси обумовили реформи братів Гракхів, проаналізувати їхню суть і наслідки.

Криза полісного устрою та формування єдиної держави на чолі з імператором стали важливим моментом господарського розвитку цього періоду. Відбуваються зміни в організації сільського господарства, починає домінувати така господарська форма, як рабовласницька вілла. Слід з’ясувати її устрій, проаналізувавши праці Катона Старшого (зокрема «Землеробство»), показати особливості поєднання натурального та товарного виробництва.

Особливу увагу слід звернути на причини та наслідки кризи рабовласницької системи господарства, поширення такої форми господарства, як латифундія. Для того щоб розкрити суть латифундії, розкрити характер праці рабів у ній, з’ясувати, чи застосовувалась у ній праця рабів, слід звернутися до праць Варрона та Колумелли, які дозволять простежити еволюцію цієї господарської форми та перехід до системи колонату, яка поступово перетворюється на систему, що вже має принципово нові ознаки порівняно з рабовласницькою системою.

Питання для перевірки знань

1.Які кардинальні зміни відбуваються в суспільстві

восьовий час?

2.Які чинники вплинули на формування суспільств

світових цивілізацій — Східної та Західної?

3.Якими є характерні риси Східної цивілізації?

4.Що характеризує господарський розвиток Давньої Індії і як його відображено в «Артхашастрі»?

306

5. Якими були характерні риси господарської системи Китаю та як вони відображені у пам’ятках економічної думки того періоду?

6.Якими були характерні риси суспільств Західної цивілізації?

7.Чим характеризується економічна структура

Давньої Греції?

8.Які економічні думки відображені у працях давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Арістотеля?

9.Назвіть характерні риси господарської системи Давнього Риму та окресліть шляхи її еволюції.

10.У чому полягали економічні погляди давньоримських мислителів Катона Старшого, Варрона, Колу-

мелли?

План семінарського заняття (2 год)

1.Осьовий час та його роль у формуванні суспільств Західної та Східної цивілізацій.

2.Основні риси господарської системи Давної Греції.

3.Особливості господарського життя Давього Риму.

4.Економічні погляди античних мислителів.

Теми рефератів

1. Особливості відображення господарської діяльності греків у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля.

2.Рабовласницьке господарство Давнього Риму та його еволюція.

3.Економічні погляди Катона Старшого, Варрона, Колумелли.

Навчальні завдання для самостійної роботи

307

1.Розгляньте економічну структуру ДавньоїГреції, з’ясувавши: а) соціальну структуру населення; б) основні господарські форми та їхній розвиток;

в) процес відокремлення влади від власності.

2.Розкрийте суть економічної структури Давнього Риму, з’ясувавши:

а) соціальний склад населення; б) основні господарські форми та їхній розвиток;

в) процеси формування власності на засоби виробництва.

Творче завдання

Скориставшись «Хрестоматією з історії держави і права», проаналізуйте закони Солона та Закони ХІІ таблиць. Знайдіть відображення в них основних рис, притаманних суспільствам Західної цивілізації. Складіть табличку за зразком:

Висновки:

Зразки тестових завдань

Тест 1. Визначте причини, що обумовили кризу рабовласницької системи господарства у Давньому Римі:

308

а) воєнні успіхи римлян, збільшення припливу рабів; б) зменшення припливу рабів через воєнні поразки римлян; в) подорожчання рабів; г) здешевлення рабів;

ґ) погіршення умов утримання рабів; д) поліпшення умов утримання рабів.

Тест 2. Визначте авторів наведених наукових розробок:

1)Ксенофонт; а) моральне вдосконалення людини;

2)Арістотель; б) економічна роль держави;

4)Каутілья; г) бикам — відпочивати, а рабам — працювати;

5)Катон Старший. д) економіка і хрематистика.

Література

1.Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2008. — Розд. 4.

2.Бартенев С. А. История экономических учений: Учебник. — М.:

Юристъ, 2002. — С. 25—34.

3.Бартенев С. А. Экономическая история: Учебник. — М.:

Экономистъ, 2004. — С. 36—60.

4.Березин И. Краткая история экономической мысли: Учеб. пособ. —

М.: РДЛ, 2000. — С. 30—45.

5.Березин И. Краткая история экономического развития: Учеб.

пособ. — М.: РДЛ, 1998. — С. 44—62.

6.Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. / За ред. В. Д.

Базилевича. — 2-ге вид., випр. — К.: Знання, 2005. — Ч. 1. — С. 63— 88.

7.Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: Навч. посіб. — К.: Либідь, 1996. — С. 210—220; 264—275.

8.Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: У 2 т. —

К.: ІнЮре, 1998. — Т. 1. — С. 76—77; 90—105.

309

ТЕМА 5. Господарство та економічна думка ранньофео-

дальних держав Європи (кінець V—XV ст.)

Тему присвячено вивченню процесів становлення основ Європейської цивілізації за тисячолітній період існування ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості. У темі передбачено вивчення процесів становлення суспільств християнської цивілізації як у Західній Європі, так і в Україні, які ми відносимо до однієї цивілізаційної спільноти. Головною метою теми є аналіз шляхів формування основних елементів феодальної системи господарства та висвітлення цих процесів у пам’ятках економічної думки. Основний зміст теми розкрито в навчальному посібнику [1]. Для більш глибокого ознайомлення з проблемами, що розкриваються в темі, слід скористатися рекомендованою літературою, список якої наведено наприкінці цієї теми.

5.1. Ранньофеодальна та феодально-роздроблена держава в суспільствах Європи

Розгляд питання слід розпочати з характеристики суспільств, що сформувались у період середньовіччя, виходячи з того, що їм була притаманною стала і малорухома система цінностей та уявлень, заснована на релігійних заповідях і вченнях. Це обумовило орієнтацію індивіда на інтенсивне духовне життя і створення передумов для «спасіння» душі, що суттєво вплинуло на подальший розвиток основних світових цивілізацій — Східної і Західної. І хоч основний матеріал курсу присвячено суспільствам Західної цивілізації, такий аналіз окремих аспектів Східної цивілізації є досить важливим для розуміння закономірностей розвитку суспільств Європи.

Короткий огляд особливостей суспільств Східної (мусульманської) цивілізації має спиратися на аналіз ролі релігії, способів, якими мусульманство закріплює ті цивілізаційні особливості, що склалися на попередньому етапі розвитку цих суспільств. Зокрема, слід відобразити взаємини між індивідом та владою (вищість влади, покірність їй), величезну роль держави і верховного пра-

310

вителя в питаннях власності, контроль за виробництвом і розподілом, збереження ренти-податку тощо.

Іслам наклав свій відбиток на формування індивіда, який цілком залежав від влади земної та небесної, а Коран (священна книга мусульман) повністю освячувала тотальну залежність та визначала державну форму власності на основні ресурси — землю і воду. Слід звернути увагу на різні категорії утримувачів землі, які мали різні права розпорядження нею та сплати рентиподатку, на розвиток ремесла і торгівлі, котрі також перебували під жорстким державним контролем.

Треба проаналізувати розкол християнства на східне та західне, розглянути, як він вплинув на формування суспільств Європи, яке значення мали цінності античності та місцевий побут. З цього боку вкрай важливою є характеристика Візантії, яка виникла на уламках Римської імперії, особливості котрої пов’язані з модернізацією християнства в цьому регіоні.

Перш за все в основі організації візантійського суспільства лежали уявлення щодо ієрархії Бога і Людини та запозичене у східних монархій бачення імперського устрою держави. У Візантійській імперії перепліталися певні ознаки суспільств Східної та Західної цивілізацій: одноосібна імператорська влада й індивідуальна власність на землю (аби платили податки), достатня правова захищеність власності і недостатня захищеність окремої особи та існування форм господарств, подібних до тих, що сформувались у Західній Європі.

Студентам слід звернути увагу на ті процеси, що відбувались у Західній Європі після падіння Римської імперії, зокрема, процеси аграризації та натуралізації господарства. Треба пояснити причини занепаду тих господарських форм, які дістали свого розвитку в античні часи, а також істотного погіршення умов існування окремого індивіда. Необхідно з’ясувати, як відбувалося формування ранньофеодальних держав, зокрема держави франків, яку роль у цьому відігравала церква, котра виступала дієвим чинником усіх аспектів суспільного та господарського життя.

Важливо з’ясувати сутність економічної системи, що склалась

у Західній Європі в цей період і дістала назву феодальної. Однією

знайважливіших ознак цієї системи був принцип ототожнення особистої свободи і прав власності, успадкований ще з античних часів, на якому ґрунтувалась ієрархічна структура цього суспіль-

311

ства (структура васалітету, у суті якої слід всебічно розібратися). Для більш досконалого вивчення цієї проблеми потрібно ознайомитись із «Салічною правдою» — пам’яткою правової та економічної думки того часу. Цей же документ дає нам уявлення про процеси формування індивідуального землеволодіння (алоду). Питання формування великої земельної власності та її форм (бенефіцію, феоду), ролі в цьому процесі католицької церкви (найбільшого в Європі землевласника) — надзвичайно важливі для розуміння тих процесів, що характеризують формування феодальної системи господарства.

5.2. Основні форми господарств у ранньофеодальних і феода- льно-роздроблених державах Європи

Розгляд цього питання слід розпочати зі з’ясування організації феодального маєтку як господарської форми, визначивши його складові. Особливо слід звернути увагу на розподіл земель між феодалами та безпосередніми виробниками (селянами), на характер взаємин між ними, розглянути природу селянських повинностей відносно феодала (феодальна рента), різні їх форми (натуральна, відробіткова, грошова). На окремий аналіз заслуговують трансформація ренти, відома як процес комутації, а також причини цих процесів. Слід пояснити, чим обумовлено виникнення повинностей, показати роль різних форм поземельної залежності селян від феодалів і вплив на них різного соціального становища окремих категорій селянства. У зв’язку з цим необхідно розкрити природу прекарію — форми селянського господартва, в якому селянин виступав лише користувачем свого земельного наділу. Важливим джерелом для з’ясування цих питань є «Капітулярій про вілли», з яким слід ґрунтовно ознайомитися в процесі вивчення даного питання.

Потрібно розкрити особливості нових етапів у господарському розвитку суспільств цієї доби, пояснити причини поступового посилення елементів товарності, що почали з’являтися з ХІ ст. Аналізу потребують також істотні зміни, які відбулись у сільському господарстві, — розширення посівних площ, перехід до трипільної системи землеробства, застосування природних доб-

312

рив та більш продуктивних сортів культурних рослин, спеціалізація окремих регіонів на виробництві певних сільськогосподарських продуктів.

Важливо усвідомити, що всі ці зміни свідчать про появу зародків товарного господарства у феодальній господарській системі. Треба розкрити наслідки цих змін, зокрема, послаблення зв’язків селян із землею, збільшення можливостей внутрішньої міграції, набуття селянами більших свобод, поява нових форм землекористування тощо.

5.3. Ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

Вивчення цього питання слід розпочати з появи та розвитку середньовічних міст як важливого осередку суспільного життя держав Європейської цивілізації. Необхідно розглянути статус міста у феодальній системі господарства, зв’язок його з розвитком товарних відносин, підвищення ролі в економічному житті суспільств, підпорядкованість села місту. Через висвітлення процесу комунальних революцій необхідно показати зростання особистої незалежності індивідів, формування міського самоврядування та соціально-економічної самостійності городян, які стали головною ознакою середньовічної західної соціокультурної традиції.

Особливу увагу слід приділити висвітленню певних корпоративних організацій — ремісничих цехів та купецьких гільдій, які відігравали важливу роль у функціонуванні міського господарства. При цьому потрібно проаналізувати формування середовища з відповідними правовими, релігійними та владними інститутами (виборне управління, власне судочинство, релігійна та військова організація, право власності на нерухомість тощо). Необхідно також з’ясувати причини, що обумовили появу таких корпоративних професійних об’єднань і господарських форм у середньовічних містах Західної Європи.

У контексті висвітлення особливостей організації міського життя варто також проаналізувати такі пам’ятки економічної думки, як цехові статути та регламенти, в яких закріплювались правила організації виробництва, зокрема, технологія виробництва,

313

якість продукції, час роботи, кількість учнів і підмайстрів тощо. Слід пам’ятати, що від ремісників вимагали суворого додержання цехових регламентів, порушення яких жорстко каралося.

Культурне життя, освіту, а також економічну думку цього періоду слід розглядати у тісному зв’язку з особливою роллю католицької церкви, яка не тільки володіла колосальним світським багатством, але й займала виключне становище у сфері науки й освіти; саме з неї вийшли всі найвидатніші філософи середньовіччя, найвідомішими з-поміж яких був Тома Аквінський (1225— 1274).

З’ясовуючи погляди Томи Аквінського, слід звернути увагу на трактування ним таких категорій, як ціна, купівля-продаж, процент, приватна власність, що їх він розглядає з позицій «Божественного порядку» та християнської моралі, що є цілком випраданим, зважаючи на роль католицької церкви.

5.4. Давньоруська ранньофеодальна держава — Київська Русь: господарський розвиток та пам’ятки економічної думки

Розпочати розгляд цього питання слід з процесу формування державності у східних слов’ян, опанувавши при цьому матеріали літописних пам’яток, зокрема «Повісті минулих літ». Водночас слід пам’ятати, що сьогодні питання походження держави Київська Русь активно дискутуються, і тому варто ознайомитися з різними трактуваннями цієї проблеми.

Досліджуючи історію Київської Русі в контексті загальноєвропейської історії, слід розглянути процес формування на її теренах феодальної системи господарства, зокрема відносин власності, особистої та станової залежності, форм землеволодіння та форм організації господарства. Неоціненним джерелом для висвітлення всіх цих питань є «Руська правда» — зведення норм давньоруського права. Студенти повинні з’ясувати, як «Руська правда» дає уявлення про відносини власності та їх захист, про способи формування феодального землеволодіння та форми його організації (вотчину), про соціальний склад населення та ступінь його залежності тощо.

Окремо потрібно проаналізувати роль у господарській системі податків. Формування податкової системи та її впорядкування кня-

314

гинею Ольгою мало низку особливостей, що підтверджує досить високий рівень організації в Київській Русі феодальної держави. Воно органічно пов’язано з виникненням та розвитком давньоруських міст, які з адміністративних племінних центрів уже у Х ст. перетворюються на центри ремесла і торгівлі. Проте слід пояснити, чому найважливіших ознак організації господарства західноєвропейських міст — особистої свободи городян, корпоративної організації ремесла і торгівлі, міського самоврядування — у давньоруських містах майже не простежується. Для цього необхідно розкрити причини застосування праці залежних ремісників (княжих, боярських, монастирських), якаіснувалапорядзвільнимпосадськимремеслом.

Треба звернути особливу увагу на розвиток торгівлі як зовнішньої, так і внутрішньої, з’ясувати роль міжнародних торговельних шляхів, які проходили через Київську Русь, насамперед знаменитого шляху «із варяг у греки».

Важливий вплив на господарський розвиток Київської Русі, як і західноєвропейських ранньофеодальних держав, мала феодальна роздробленість. Слід з’ясувати причини та наслідки цього процесу, зв’язок його з монгольською навалою та втратою державності вже у ХІV ст.

5.5. Господарський розвиток українських земель у складі Польщі та Литви та його відображення в документальних джерелах

Спочатку слід проаналізувати ті зміни, що відбулись у господарському житті українських земель у XIV—XV ст., коли вони потрапляють під владу іноземних держав — Литви та Польщі. Треба звернути увагу на те, що Литовська держава, під владою якої опиняється більша частина українських земель, не тільки не руйнує тієї господарської системи, що склалась, але й запозичує багато її елементів. Так, зберігаються форми організації господарства та форми земельної власності (вотчина як спадкова та держава як умовна).

Водночас потребують пояснення причини збереження особистої залежності та феодальної ренти (продуктової або відробіткової) та їх посилення з кінця XV ст., заміни терміна «двір», що означав господарство феодала, терміном «фільварок». Слід

315

з’ясувати, що означав цей новий термін, у чому економічна суть нової організації господарства, що викликало її до життя і сприяло активному поширенню.

Важливим аспектом питання є з’ясування соціальної структури залежного населення та посилення цієї залежності, про що досить ґрунтовно свідчать документальні джерела, зокрема Литовські статути, які є правовим кодексом Великого князівства Литовського і дія яких була поширена на всі українські землі. Слід ознайомитися з деякими його статтями, в яких закріплювалися права та привілеї верхівки (шляхти). Ще одним важливим документом, зміст якого слід ґрунтовно розглянути, є «Устава на волоки» (1557), в якому відображений розвиток фільваркової системи господарства.

Слід зазначити, що господарство українських міст переживає певні зміни, тут виникає цехова система організації ремесла. Тому студенти повинні показати її особливості та вплив на господарський розвиток українських земель. Заслуговує на увагу й процес одержання «магдебургії» українськимимістами тайого наслідки.

Необхідно також простежити розвиток торгівлі, формування внутрішнього ринку, а також розвиток грошових відносин, зокрема, продаж товарів у кредит, появу перших банківсько-торгових домів тощо. Усі ці явища, безумовно, означали зародження в українських земляхринкових відносин, хоч іщеувкрай незначних розмірах.

Підбиваючи підсумки теми, слід зауважити, що основні риси господарської системи, яка склалась у Західній Європі та Україні в зазначений період, мають багато спільного, і що саме ця система заклалапідвалинидляподальшогорозвитку Європейськоїцивілізації.

Питання для перевірки знань

1.Яким чином релігія впливала на господарське життя суспільств Східної та Західної цивілізацій?

2.Як формувалося феодальне землеволодіння в Західній Європі та якими були його форми?

3.Як було організовано господарство феодала і якими були його форми в Західній Європі?

316

4.Якою була соціальна структура середньовічного суспільства в Західній Європі?

5.Які питання господарського розвитку висвітлюються у «Салічній правді» та «Руській

правді»?

6.Якою була роль середньовічного міста Західної Європи в розвитку товарно-грошових відносин?

7.У чому суть корпоративних організацій

середньовічного міста?

8.Які проблеми господарського розвитку відображено у працях Томи Аквінського?

9.Що являла собою вотчина як господарська

форма? Як її характеризує «Руська правда»?

10. Чим характеризується організація ремесла і торгівлі в Київській Русі?

План семінарського заняття (2 год)

1. Загальна характеристика ранньофеодальної і феодально-роздробленої держав у Західній Європі та Україні.

2.Основні форми господарств у Західній Європі та Україні.

3.Ремесло і торгівля в господарстві феодального

суспільства.

4. Відображення господарського розвитку Західної Європи та Київської Русі в документальних та літературних джерелах середньовіччя.

Теми рефератів

1. «Капітулярій про вілли» як документальнолітературне джерело історії господарства в Західній Європі.

2.Роль церкви в господарському житті середньовічної Європи.

3.Каноністи та їхнє бачення основних форм та напрямів господарського розвитку.

317

4. Літописні пам’ятки української економічної думки («Літопис Руський»).

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.Дайте характеристику основних напрямків розвитку сільського господарства та ремесла в Західній Європі та Україні.

2.Порівняйте господарський розвиток імперії франків та Київської Русі:

а) соціальний склад населення;

б) форми власності; в) основні господарські форми;

г) «Салічна правда» та «Руська правда» як основні джерела вивчення економічного розвитку на даному етапі.

3. Розкрийте зв’язок української господарської культури із західноєвропейською.

Творче завдання

На основі статей «Салічної правди» та «Руської правди» дайте порівняльну характеристику господарського розвитку держави, франків та давньоруської держави, послуговуючись матеріалами хрестоматій [5; 9].

Зразки тестових завдань

Тест 1. Визначте, які права та привілеї одержали в результаті «комунальних революцій» мешканці середньовічних міст Західної Європи:

1.Змінюється правовий статус міста: а) одержує незалежний статус; б) стає підвладним великим феодалам.

2.Адміністрація міста:

а) призначається власником міста; б) обирається городянами.

318

3.Мешканці міста стають особисто залежними від феодала — власника міста.

4.Мешканці міста стають особисто вільними.

5.Мешканці міст підпорядковуються феодальному (земельному) суду.

6.Мешканці міст підпорядковуються власному міському суду.

Тест 2. Визначте суть нижчеперерахованих пам’яток економічної думки середньовіччя:

здійснювалася господарська діяльність у середньовічних містах;

4. «Салічна правда» г) зведення норм давньоруського законодавства, яке розкриває господарську систему Давньої Русі.

Література

1.Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2008. — Розд. 5.

2.Бартенев С. А. История экономических учений: Учебник. — М.:

Юристъ, 2002. — С. 34—38.

3.Березин И. Краткая история экономического развития: Учеб.

пособие. — М.: РДЛ, 1998. — С. 64—83.

4.Березин И. Краткая история экономической мысли: Учеб. пособие. —

М.: РДЛ, 2000. — С. 46—59.

319

5. История средних веков: Хрестоматия: В 2 ч. / Сост. В. Е. Степанова, А. Я. Шевеленко. — М.: Просвещение, 1998. — Ч. 1. С. 33—40; 62—66; 159—171; 190—192.

6.Історія економічних учень: Підручник. — У 2 ч. / За ред. В. Д. Базилевича. — 2-ге вид., випр. — К.: Знання, 2005. — Ч. 1. С. 90—112.

7.Історія економічної думки України: Навч. посіб. / Р. Х. Васильєва,

Л. П. Горкіна, Н. А. Петровська та ін. — К.: Либідь, 1993. — С. 6—16.

8.Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України: Навч. посіб. —

К: КНЕУ, 2004. — С. 25—42.

9.Пронштейн А. П., Задера А. Г. Практикум по истории СССР:

Период феодализма. — М.: Высш. шк., 1969. — С. 6—44; 48—51.

ТЕМА 6. Господарство та економічна думка централізо-

ваних монархій Європи (ХVI — перша половина ХVII ст.)

Дана тема є завершальною в розділі, присвяченому аналізу господарства та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. — перша половина ХVІІ ст.). Тому важливо враховувати, що в даній темі розглядається розвиток процесів, які розпочалися раніше. Так, якщо в попередній темі розглядалися особливості господарства суспільств Європейської цивілізації за часів Середньовіччя, з’ясовувались економічні причини виникнення феодальної роздробленості, то в даній темі вивчається господарське життя централізованих монархій Європи.

Головна мета даної теми — показати специфіку розвитку господарської сфери суспільств Європейської цивілізації в умовах формування централізованих імперій, впливу на неї цивілізаційних факторів.

Основною ідеєю теми є обґрунтування неминучості розкладу феодальних відносин, що відбувався в період пізнього феодалізму, та формування передумов становлення ринкового господарства. Для цього потрібно розібратися в особливостях господарства суспільств пізньофеодальної доби, проаналізувати фактори, що викликали зміни у феодальному устрої держав Європи та, відповідно, вплив цих змін на господарське життя. У результаті аналізу матеріалу теми необхідно з’ясувати, у чому виявився розклад

320

феодального господарства та як відбувалося формування передумов становлення ринкових відносин.

Основним джерелом інформації з теми є навчальний посібник [1]. Проте для більш глибокого опанування матеріалу потрібно звернутися до літерутури, список якої наведено наприкінці теми.

6.1. Зміни у феодальному устрої держав Європи та їхній вплив на господарське життя

Розглядати це питання слід, використовуючи цивілізаційний підхід до вивчення суспільних процесів. Даний підхід полягає в дослідженні цивілізаційних факторів, що є важливою умовою об’єктивного вивчення змін в економічному житті суспільств Європейської цивілізації, а в переломні моменти історії значення цих факторів істотно зростає. Також треба усвідомлювати, що саме різний вплив цивілізаційних факторів і обумовлював відмінності в економічномурозвитку країн Європи, визначав особливостіу становленні національнихгосподарств таїхніхгосподарських систем.

Першочергової уваги потребує з’ясування тих змін, що відбулися під впливом подолання феодальної роздробленості в політичній сфері, тобто аналіз політичних факторів. У зв’язку із цим слід з’ясувати особливості трансформації станово-представницької монархії, що визначала форму державного устрою часів Середньовіччя, у таку його нову форму, як абсолютистська централізована монархія.

При цьому необхідно проаналізувати, які зміни відбувались у характері залежності людей під час переходу від становопредставницької монархії до абсолютизму. Потрібно вивчити особливості ієрархічної особистісної залежності і відмінності, що відбулися в її характері у процесі встановлення централізованої влади. Ретельного аналізу при цьому потребує питання про принципові зміни у владі-власності.

Слід дослідити зміни в характері верховної влади, причини зміни ієрархічної особистісної залежності на залежність усіх членів суспільства від верховного правителя. Потрібно з’ясувати, чому рішення, що приймаються централізованою владою, стають обов’язковими для всіх членів суспільства та набувають політичного характеру, розібратися з яких причин влада та органи, що її

321

здійснюють, здобувають привілеї законного примусу. Слід подумати над питаннями, чому формування владного центру як уособлення життєво важливих функцій суспільства стало прообразом майбутньої державної машини? Як формуються економічний і політичний центри, які починають функціонувати окремо від владного?

Також необхідно розібратися, як формувалася влада монархічного двору, як змінилися його економічні функції та яким чином вони забезпечувалися. Важливо дослідити особливості верхової влади та органів, що її здійснюють, розглянути процес утворення адміністрації як постійно діючого владного центру суспільства та визначити функції, що закріплюються за цим центром.

Оскільки в країнах Західної Європи ліквідація феодальної роздробленості мала свої специфічні риси, важливо окремо проаналізувати особливості формування централізованих монархій в Англії, Франції, Португалії та Іспанії.

Зважаючи на сказане раніше, необхідно розглянути процеси формування націй як суспільних суб’єктів. Важливим результатом вивчення матеріалу мають стати відповіді на такі питання: в якому напрямку змінювались економічні функції влади з формуванням централізованої держави? завдяки чому держава здійснює об’єднання сукупності людей у цілісну спільноту? чому писані форми соціальних норм набувають форми законів?

Вивчивши вплив політичних факторів на господарства західноєвропейських країн, доходимо висновку, що абсолютистська централізована монархія була останньою формою феодальної держави, за якоїпроцесвідокремленнявлади від суспільстванабув нових ознак.

Поряд із політичними чинниками, важливе значення мають соціальні та духовно-культурні фактори та їхній вплив на господарське життя держав Європейської цивілізації. Серед соціальних змін слід дослідити зрушення в соціальній структурі населення та формування європейського типу шлюбу. Необхідно з’ясувати, як стрімке зростання населення Європи, насамперед швидке збільшення міського населення, вплинуло назміни в господарській сфері.

Особливої уваги потребує розгляд ролі середньовічних міст у розвитку нових господарських відносин. Необхідно простежити, як і чому в містах зароджуються нові соціальні групи — буржуазія (мануфактурники) і пролетаріат (робітничий клас).

322

Вивчаючи процес виникнення нових та відродження старих західноєвропейських феодальних міст, з’ясуйте їхню роль у становленні особистої незалежності, розвитку поділу праці, витискання натуральних форм господарства товарними, зародження та розвиток товарно-грошових відносин, формування передумов для утвердження національного господарства.

Аналіз впливу духовно-культурних факторів потребує з’ясування суті Відродження, культурних досягнень, що характеризують цю епоху. Досліджуючи вплив релігійного чинника, слід розібратись, як поява абсолютизму викликала боротьбу за владу між королем та церквою, призвела до розколу в католицькій церкві. При цьому треба виходити з того, що Реформація була виявом релігійно оформленого протесту людей проти феодального поневолення. Потрібно з’ясувати, як і чому виник протестантизм, який вплив він мав на зміни у господарській системі.

Розглядаючи економічні фактори, необхідно звернути увагу передусім на передумови виникнення ринкової економіки в надрах пізньофеодального суспільства: витискання натурального господарства товарним виробництвом, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв’язків. Важливо проаналізувати, як у надрах феодальної господарської системи провідних західноєвропейських держав почали формуватись елементи рин- ково-підприємницьких економічних відносин. При цьому слід розкрити зміни в техніці та технології виробництва — як це виявилось у розвитку суспільного поділу праці та вплинуло на дальший розвиток господарської сфери суспільств Європейської цивілізації? Також потрібно відповісти на питання, як і чому ліквідація політичної роздробленості в країнах Західної Європи, бурхливий процес становлення централізованих національних держав сприяли зміцненню ринкових засад функціонування національних економік та піднесенню великих середземноморських міст, що стали осередками розвитку торговельно-купецького капіталу?

Після вивчення змін, що мали місце у внутрішній політиці європейських монархій, доцільно перейти до розгляду змін у зовнішній політиці. На основну увагу заслуговує зовнішня експансія як наслідок функціонування абсолютистських монархій. Необхідно розкрити причини Великих географічних відкриттів (політичні, економічні, науково-технічні тощо) та з’ясувати об’єктивну їх необхідність для розвитку європейських держав. Треба усвідоми-

323

ти, чому Великі географічні відкриття були викликані змінами в господарському розвитку провідних держав Європи.

Бурхливі процеси, що відбувалися в європейських монархіях, знайшли відгук у представників економічної думки того часу. Особливу роль у цих процесах відігравали гроші, тому вони стають центральною проблемою переважної більшості досліджень.

Економічна думка періоду розпаду феодального господарства та формування передумов виникнення ринкової економіки була репрезентована меркантилізмом. Слід детально розібратись у сутності та особливостях цього економічного вчення, проаналізувати спільне та відмінне між раннім та пізнім його періодами, ознайомитися з поглядами його представників. Таке ознайомлення є вкрай важливим для розуміння процесів, що відбувались у пізньофеодальний період угосподарській сферізахідноєвропейських країн.

Потрібно усвідомити, що виникнення меркантилізму пов’язано з розвитком торговельного і купецького капіталу, формуванням передумов розвитку господарств на ринкових засадах. Важливо зрозуміти, що меркантилізм не випадково виник у централізованих європейських державах, оскільки саме він якнайповніше відображав централізацію влади в абсолютистських монархіях, потребу в акумуляції коштів у одних руках для функціонування держави як цілісної системи.

Централізація влади і створення абсолютистських монархій об’єктивно викликали зміни у спрямованості економічних досліджень. Однією зі значущих теоретичних праць, що являла собою першу спробу побудови макроекономічної моделі цілісного господарства, була «Економічна таблиця» Ф. Кене (1758). У ній він уперше розглянув економіку країни як єдиний цілісний організм, як круговий потік продуктів і доходів. З’ясовуючи наукове значення Економічної таблиці Ф. Кене, треба констатувати, що в ній уперше було виявлено взаємозв’язок певних народногосподарських пропорцій у структурі господарства, описано процес відтворення суспільногопродукту вцілісностітабезперервному зростанні.

Головний висновок після вивчення першого питання теми має бути такий: об’єднання країн та формування абсолютистських монархій як прообразу національних держав заклало підґрунтя для появи національних економік. Під впливом цивілізаційних факторів відбувалосястановленнянаціонального господарства якцілого.

324

6.2. Формування товарного господарства в західноєвропейських країнах

Розглядаючи друге питання, основну увагу треба приділити передумовам та наслідкам Великих географічних відкриттів як для європейських монархій, так і для відкритих європейцями земель.

Великі географічні відкриття стали потужним рушієм змін, що відбувались у господарстві країн Західної Європи в цілому. Опановуючи це питання, слід з’ясувати, у чому полягали передумови Великих географічних відкриттів кінця XV—початку ХVI ст., яку роль у процесі розкладу феодальних господарств та переходу до капіталістичних господарств відіграв розвиток науки, техніки, промисловості, сільськогосподарського виробництва.

Окремої уваги потребує питання про наслідки Великих географічних відкриттів для розвитку європейських країн і, перш за все, первісного нагромадження капіталу. Важливо знати той вплив, що справила на економічний розвиток країн Західної Європи так звана революція цін, та розкрити її суть. Треба проаналізувати, які класи суспільства виграли від цієї революції, як змінилось у суспільстві становище феодалів, селян, буржуазії та пролетаріату, нових класів, а такождослідитивпливреволюціїціннарозвитокринковихвідносин.

Потрібно показати наслідки Великих географічних відкриттів для народів відкритих європейцями земель. Слід проаналізувати особливості колоніалізму епохи первісного нагромадження капіталу, визначити його відмінність від античної доби. Доцільно дослідити створення перших колоніальних імперій — іспанської і португальської, проаналізувати особливості економічного розвитку країн Європи: Англії, Португалії та Іспанії — після отримання колоніальних здобутків. При цьому зверніть увагу на роль релігії та влади у господарському розвитку цих країн, значення Великих географічних відкриттів для світової економіки, зародження та розвитку міжнародної торгівлі, утворення світового ринку.

Неодмінно треба проаналізувати процес переходу від ремісничого дрібного товарного до мануфактурного виробництва, становлення фермерського господарства, формування класу найманих працівників та становлення світового ринку. Важливо показати, як виникнення нових господарських форм вплинуло на швидке зростання всіх галузей господарства.

325

З’ясовуючи питання про первісне нагромадження капіталу та його особливості в різних державах Європи, слід пов’язати його з Великими географічними відкриттями. Детальніше потрібно розглянути процес первісного нагромадження капіталу в Англії як класичний приклад нагромадження, з’ясувати, що становило його засадничі джерела, які істотні зміни в господарстві та в соціальній сфері цієї країни відбувалися під його впливом.

Зверніть увагу на взаємозв’язок між процесами первісного нагромадження і великим масовим виробництвом. Необхідно детально проаналізувати, які соціальні зрушення відбулись у суспільстві під впливом первісного нагромадження, чому і як ускладнилась класова структура суспільства, після чого розглянути особливості цього процесу в інших європейських країнах.

Основоположні аспекти цих процесів відображені в економічній думці фізіократів. У зв’язку з цим необхідно ознайомитися із спадщиною представників цього вчення, проаналізувати праці Ф. Кене (1694—1774) та Ж. Тюрго (1727—1781), показати, як на основі фізіократичних поглядів сформувалася наукова школа економічного лібералізму, чому в її основу покладено ідею економічної свободи втручання держави у виробничу, торговельну та фінансову діяльність своїх підданих. Чому формула «Laisser faire, laisser passer», тобто «не перешкоджати природному перебігу подій», була покладена в підґрунтя ідеології економічного лібералізму? Який зв’язок вона мала з релігією?

Особливо уважно потрібно проаналізувати погляди яскравого представника економічної науки періоду подолання меркантилістських догм, видатного англійського економіста Вільяма Петті (1623—1687), який одним з перших вийшов за межі меркантилізму і започаткував новий напрям економічної науки — класичну політичну економію. Він належить до економістів перехідного періоду, які критикували меркантилістську доктрину. В. Петті прагнув проникнути в сутність економічних явищ і процесів та, застосовуючи метод наукової абстракції, намагався показати притаманні цим явищам і процесам причинні залежності, внутрішні закономірності, виявити їхню «таємничу природу».

При цьому з поглядами В. Петті корисно порівняти погляди представника економічної думки періоду виникнення ринкового господарства, родоначальника політичної економії у Франції П’єра де Буагільбера (1646—1714), який самостійно дійшов ідей при-

326

родного порядку, природної ціни й ринкового саморегулювання та невтручання держави в господарську діяльність. Зверніть увагу, що внесок П. Буагільбера в розвиток економічної думки і формування ринкових відносин у Франції підтверджується тим, що саме його твори стали теоретико-методологічною базою критики меркантилістських ідей.

6.3. Передумови виникнення ринкового господарства в суспільствах Західної Європи

Під час вивчення даного питання потрібно розглянути процес розкладу феодального господарства, дослідити його причини, після чого проаналізувати передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки.

Особливої уваги потребують питання, що стосуються зародження інститутів ринкової економіки ще в той період, коли у феодальному господарстві країн Західної Європи домінувало перетворення ремісничого виробництва на дрібнотоварне, що викликало дальше поглиблення суспільного поділу праці, розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, зростання ролі грошей. Важливо показати, як ці процеси вплинули на розширення ринку, на втягування сільського господарства в товарно-грошові відносини, а також зазначити, які зміни відбуваються в розвитку поділу праці, як він виявляється на міжнародному, макроекономічному, національному та мікроекономічному рівнях?

Необхідно розглянути еволюцію цехового господарства і відповісти, чому на даному етапі воно гальмувало дальший розвиток науки і техніки, зростання продуктивності праці? Чому воно було витиснуто мануфактурним виробництвом? Треба проаналізувати особливості розвитку господарських форм, що втрачали своє значення, розглянути ті, що мали риси товарного виробництва, — мануфактури, фермерські господарства тощо. Необхідно показати об’єктивний характер виникнення мануфактур як перших капіталістичних підприємств, розкрити їхню суть та основні види, шляхи, якими вони виникали.

У господарській сфері західноєвропейських держав починають утановлюватись і розвиватися дрібнотоварне виробництво та ринкові відносини, які потребували відповідних інститутів. Тому звер-

327

ніть увагу на те, що з розвитком товарного виробництва відбувався дальший розвиток обміну, а разом з ним — становлення грошової, фінансової та кредитної систем. Треба знати, чому посилюється взаємозв’язок між галузями господарської системи, чому розвиток промисловості викликає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, а в аграрній сфері виникають нові господарські форми.

Закінчити розгляд цих питань потрібно висновкам, проте, що формування перших ринкових інститутів є одним з головних аспектів розвитку господарства європейських країн у досліджуваний період, адже без цих інститутів дальший розвиток ринкових відносин був би неможливим. Необхідно назвати ключові інститути ринкової системи господарства, коротко розкрити їхній зміст.

Питання для перевірки знань

1. Які цивілізаційні фактори вплинули на розвиток господарства країн Європейської цивілізації в період розкладу феодалізму?

2.Назвіть економічні причини трансформації територіальних монархій у централізовані.

3.Які зміни у владі-власності відбуваються під час

цього переходу? Як змінюється залежність людей після цієї трансформації?

4.Наведіть основні причини Великих географічних відкриттів.

5.Якими були основні економічні наслідки Великих географічних відкриттів для країн Європи та відкри-

тих європейцями земель?

6.Яку сферу господарства досліджують меркантилісти? Визначте етапи, що їх пройшло це вчення.

7.Як вплинула «революція цін» на зміну класової

структури європейських держав?

8. Як відбувався перехід від натурального до дрібного товарного виробництва в централізованих монархіях Європи?

328

9. Що являє собою первісне нагромадження капіталу? Яку роль воно відіграло в господарському розвитку європейських країн?

10.Визначте предмет досліджень фізіократів?

11.Чому В. Петті називають економістом перехідного періоду та критиком меркантилізму?

12.Які зміни в господарській сфері сприяли розкладу феодального господарства та формуванню переду-

мов ринкової економіки?

13.Як зростання ролі середньовічних міст вплинуло на зародження ринкової економіки в Європі? Чому цехове ремесло було витиснуто мануфактурним?

14.Що таке мануфактура? Які види мануфактур ви знаєте? Якими способами і в яких галузях вони утво-

рювались? Чому мануфактуру відносять до капіталістичних підприємств?

15. Які нові господарські форми виникли на етапі переходу до ринкової економіки?

План семінарського заняття (2 год)

1.Вплив цивілізаційних факторів на господарства країн Європейської цивілізації в період розкладу феодалізму.

2.Історичні передумови виникнення, сутність і етапи еволюції меркантилізму. Ж. Б. Кольбер, А. Монкретьєн,

А. Серра.

3.«Революція цін» та її вплив на господарський розвиток країн Європи.

4.Роль учення фізіократів у розвитку економічної

думки. Основні представники школи фізіократів.

5. Передумови зародження інститутів ринкової економіки. Нові форми господарств у промисловості та аграрній сфері. Мануфактура та її види.

Теми рефератів

1. Зародження інститутів ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації (XV—XVII ст.).

329

2.Причини і наслідки Великих географічних відкриттів кінця ХV — початку XVI ст.

3.Відображення господарського розвитку централізованих монархій меркантилізмом.

4.Еволюція господарських форм у централізованих монархіях Європи на етапі переростання натурального

господарства в товарне.

5.Економічна таблиця Ф. Кене та її значення для економічної науки.

6.Первісненагромадженнякапіталутайогоособливості

вєвропейськихкраїнах(Голландія, Франція, Німеччина).

7.Історичні умови виникнення і суть фізіократії.

8.Мануфактурний період розвитку господарств Європейської цивілізації.

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.Проаналізуйте особливості меркантилізму в суспільствах Західної Європи та України.

2.Здійсніть порівняльний аналіз особливостей первісного нагромадження капіталу в Голландії, Франції та Німеччині.

3.Розкрийте погляди французького фізіократа Ф. Кене.

4.З’ясуйте особливості різних видів мануфактур як перших форм організації капіталістичного виробництва.

Творче завдання

1. Проаналізуйте зміни у феодальному устрої держав Європи. Дослідіть вплив цивілізаційних факторів на розвиток європейських країн, виділивши спільне та особливе. Розгляньте економічні наслідки Великих географічних відкриттів для розвитку господарств європейських монархій. Проаналізуйте передумови виникнення ринкового господарства. Дослідіть економічну думку періоду становлення абсолютистських централізованих монархій. Результати дослідження викладіть у вигляді таблиці: