44. Поняття та призначення антимонопольного регулювання.

Антимонопольне регулювання - це процес обмеження монопольної діяльності, що передбачає безпосереднє державне регулювання на конкретних монополізованих ринках або діяльність конкретних монопольних утворень шляхом централізованого встановлення кількісних і якісних показників.

Мета антимонопольного регулювання - захист інтересів споживачів і суспільства в цілому від негативних наслідків монопольної діяльності конкретних господарюючих суб'єктів.

Монопольне утворення (монополія) згідно з зазначеним Законом - це підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку.

Згідно із законодавством України монопольним визначається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків. Разом з тим рішенням Антимонопольного комітету може визначатися монопольним становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару становить менше 35 відсотків.

Саме по собі монопольне становище того або іншого суб'єкта господарювання не визнається порушенням антимонопольного законодавства. Таким порушенням Закон "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності" визнає зловживання монопольним становищем на ринку.

Правове регулювання недопущення монополістичної діяльності та забеспечення конкуренції у підприємництві України здійснюється системою нормативно-правових актів.

Основні начала антимонопольного регулювання визначено у Конституції України (ст. 42).

45. Правові засади антимонопольного регулювання.

Антимонопольне регулювання - це процес обмеження монопольної діяльності, що передбачає безпосереднє державне регулювання на конкретних монополізованих ринках або діяльність конкретних монопольних утворень шляхом централізованого встановлення кількісних і якісних показників.

Мета антимонопольного регулювання - захист інтересів споживачів і суспільства в цілому від негативних наслідків монопольної діяльності конкретних господарюючих суб'єктів.

Наказом Антимонопольного комітету України від 5 січня 1994 р. Відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку .

Порушення антимонопольного законодавства:

- зловживання монопольним становищем на ринку;

- антиконкурентні узгоджені дії;

- дискримінація суб'єктів господарювання: органами державної влади і місцевого самоврядування; органами адміністративно-господарського управління та контролю.

Закон України "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" визначає конкуренцію як змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач.

46.Антимонопольний комітет України, його структура та компетенція.

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених. З числа державних уповноважених призначаються два перших заступники та три заступники Голови Антимонопольного комітету України. Антимонопольний комітет України утворює територіальні відділення. Один з державних уповноважених Комітету за посадою є також головою Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України. Як орган державної влади свої повноваження Комітет здійснює з додержанням Конституції та законів України, а також незалежно від органів влади, адміністративно-господарського управління та контролю, місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб’єктів господарювання, об’єднань громадян чи їх органів. Будь-яке втручання зазначених органів або осіб в діяльність Антимонопольного комітету чи його територіальних відділень забороняється. Державою на Комітет покладено завдання із забезпечення захисту та розвитку конкуренції в економіці України. Виходячи з цього, він наділений певними повноваженнями. Необхідно звернути увагу на те, що, в залежності від завдання такі повноваження різні та мають специфічний характер. Так, згідно зі статтею 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, свої повноваження Комітет реалізує у трьох різних сферах: 1) у сфері здійснення контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції; 2) у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією; 3) у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Комітету та застосування законодавства про захист економічної конкуренції. Голова Комітету представляє його у взаємозв’язках з органами влади та управління, зарубіжними антимонопольними органами, громадськими організаціями тощо, координує діяльність Комітету і взагалі здійснює особливі функції та приймає найважливіші рішення, що стосуються діяльності органів Комітету. Він призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. Строк його повноважень становить сім років. Після закінчення цього строку Голова продовжує виконувати свої обов’язки до призначення нового Голови. Голова Комітету може бути звільнений з займаної посади у разі вчинення ним злочину, , грубого порушення службових обов’язків та у зв’язку з неможливістю виконання обов’язків за станом здоров’я. Крім того, він має право заявити про свою відставку Президенту України. Припинення повноважень Голови Комітету не тягне за собою складення повноважень державними уповноваженими. У разі дострокового припинення повноважень Голови Комітету, на його місце має бути призначено нового Голову на строк, що залишився.