Класифікація серцевої недостатності

Класифікація ХНК (за М.Д. Стражеско і В.Х. Василенко, 1935)

І стадія – початкова, прихована, характеризується появою задишки, тахікардії, легкого цианозу при фізичному навантаженні.

ІІ стадія – виражена, тривала. Характеризується зниженням працездатності, ознаками недостатності кровообігу у великому і/або в малому колі кровообігу в стані спокою.

Поділяється на 2 періоди:

Період А – характеризується недостатністю одного (лівого або правого) серця, застоєм крові в малому колі при недостатності лівого серця, або перехідною правошлуночковою недостатністю (невелике збільшення і болючість печінки, периферичні набряки, які з’являються увечері і зникають зранку).

Період Б – характеризується глибоким порушенням гемодинаміки і застоєм в обох колах кровообігу, постійним значним збільшенням печінки і значними периферичними набряками.

ІІІ стадія – термінальна, дистрофічна, характеризується глибокими порушеннями гемодинаміки і незворотніми порушеннями обміну речовин у серці та інших органах, при якій повна компенсація неможлива.

Основні терміни (компоненти діагнозу):

1. Клінічна стадія серцевої недостатності (СН).

2. Варіант серцевої недостатності.

3. Функціональний клас (ФК).

Клінічні стадії: І, ІІ А, II Б, III відповідають І, ІІ А, II Б, III стадіям ХНК за класифікацією М.Д. Стражеска - В.Х.Василенка.

Варіанти:систолічний, діастолічний, невизначений.

Клінічні, рентгенологічні критерії розмежування систолічної та діастолічної дисфункції

	Систолічна дисфункція		Діастолічна дисфункція
Основні причини СН	Первинне ураження міокарда (інфаркт міокарда, дилятаційна кардіоміопатія, міокардит). Кінцева стадія гіпертензив-ного серця, декомпенсовані клапанні вади.		Гіпертрофія лівого шлуночка (гіпертензивне серце, гіпертрофічна кардіоміопатія, аортальний стеноз). Рестриктивні ураження міокарда.
Перкусія	Кардіомегалія		Розширешення меж серця відсутнє або помірне
Аускультація	Тони приглушені, нерідко ІІІ протодіастолічний тон		Тони звичайної гучності, нерідко ІІІ пресистолічний тон
Рентгенографія	Кардіоторакальний індекс >50 %		Кардіоторакальний індекс <50 %
Ехокардіографічні критерії
Критерії		Систолічна дисфункція		Діастолічна дисфункція
ФВ ЛШ		Менше 40-45 %		Більше 45-50 %
Дилатація ЛШ		Наявна		Відсутня
Дилатація лівого передсердя (ЛП)		Характерна		Характерна
Відношення ЛП/КДР		Менше 0,65		Більше за 0,75

Функціональні класи кардіологічних пацієнтів за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця:

ФК І - пацієнти із захворю­ванням серця, у яких виконання звичайних фізич­них навантажень не викликає задишки, втоми чи серцебиття.

ФК II - пацієнти із захво­рюванням серця та помірним обмеженням фізич­ної активності. Задишка, втома, серцебиття спос­терігаються при виконанні звичайних фізичних на­вантажень.

ФК III- пацієнти із захво­рюванням серця та вираженим обмеженням фізич­ної активності. В стані спокою скарги відсутні, але навіть при незначних фізичних навантаженнях ви­никають задишка, втома, серцебиття.

ФК IV - хворі із захворю­ванням серця, у яких будь-який рівень фізичної активності викликає зазначені вище суб'єктивні сим­птоми. Останні виникають і в стані спокою.

Об'єктивні (інструментальні) критерії функціональних класів пацієнтів

Функціо-нальний клас	Максимальне споживання кисню за даними спіроергометрії	Порогова потужність фізичного навантаження за даними велоергометрії
І ФК	чоловіки - 21,6-30 мл/мин/кг жінки -18,6-26 мл/мин/кг	чоловіки –101-150 Вт жінки – 86-125 Вт
ІІ ФК	чоловіки -14,1-21,5 мл/мин/кг жінки -14,1-18,5 мл/мин/кг	чоловіки - 51-100 Вт жінки - 51-85 Вт
ІІІ ФК	9-14 мл/мин/кг	15-50 Вт
IV ФК	< 9 мл/мин/кг	< 15 Вт

Для виявлення початкових стадій ХСН, об'єктивізація функціонального стану, контролю ефективності лікування використовують проби з навантаженням (проба Мастера, велоергометрія, тест із 6-хвилинною ходьбою).

ЕКГ: різні зміни в залежності від основного захворювання (порушення ритму і провідності, низький вольтаж, зміна сегменту ST і зубця Т). Блокада лівої ніжки пучка Гіса, зміна сегменту ST і ознаки перевантаження лівого передсердя вказують на хронічну дисфункцію ЛШ. Відхилення електричної осі вправо, блокада правої ніжки пучка Гіса, ознаки гіпертрофії правого шлуночка вказують на дисфункцію правого шлуночка.

Ехокардіографія належить до основних методів діагностики. Одночасне використання ЕХоКГ в М-режимі, В-режимі і доплерографії дозволяє відмовитися від інвазивних методів. Викорстовується для уточнення етіології ХСН, диференціювання систолічної та діастолічної дисфункції, орієнтовного визначення прогнузу, контролю ефективності лікування. Основні ЕХоКГ-ознаки: порушення гемодинаміки (дилятація порожнин серця, регургітація) при відносній недостатності. Зниження загальної скоротливості шлуночків (зменшення ударного об’єму серця, серцевого індексу, фракції викиду і/або зниження діастолоічної функції шлуночків).

Рентгенологічне дослідження грудної клітки – збільшення розмірів серця (кардіомегалія) і магістральних судин в залежності від основного захворювання. Ранньою ознакою підвищеного тиску в легеневих венах є перерозподіл кровотоку на користь верхніх часток. При подальшому підвищенні тиску розвивається набряк легень з утворенням горизонтальних ліній Керлі, які краще можна побачити в реберно-діафрагмальному куті. Далі виникає альвеолярний набряк, який спостерігається як патологічна тінь, розповсюджена від коренів легень. Може виникнути плевральний або міжчастковий випіт.