- •Тема 1: Теоретичні засади аудиту в Україні
- •2. Класифікація аудиторських послуг.
- •3. Передумови та історія виникнення аудиту.
- •Тема 2. Правова основа і правове забезпечення аудиту
- •Тема 3. Методика проведення аудиту
- •2. Договір про надання аудиторських послуг
- •3. Методика проведення аудиту
- •4. Методичні прийоми організації аудиторської перевірки
- •Тема 4. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення
- •2. Сертифікація та підвищення кваліфікації аудиторів. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів
- •Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини
- •3. Контроль якості професійних аудиторських послуг
- •Тема 5. Аудиторські послуги
- •1. Перелік видів аудиторських послуг та їх відображення в українському законодавстві
- •2. Консультування в різних галузях діяльності
- •1. Перелік видів аудиторських послуг та їх відображення в українському законодавстві
- •2. Консультування в різних галузях діяльності
- •2. Призначення основних компонентів фінансової звітності та особливості перевірки
- •Перевірка правильності складання балансу
- •Перевірка правильності відображення в балансі необоротних активів
- •Перевірка правильності відображення в балансі фінансових інвестицій
- •Перевірка правильності відображення в балансі запасів
- •Перевірка правильності відображення в балансі залишків грошових коштів та дебіторської заборгованості
- •Перевірка достовірності відображення в балансі поточних зобов'язання
- •Перевірка правильності відображення в балансі власного капіталу
- •Перевірка Звіту про фінансові результати
- •4. Методи аналізу фінансової звітності
- •1. Метод читання зовнішньої звітності.
- •5. Метод коефіцієнтного аналізу.
- •Тема 7: Методичні прийоми аудиту фінансової звітності на підприємстві
- •2. Методика проведення аудиту фінансового стану підприємств
- •Оцінка фінансової сталості
- •Оцінка ліквідності (платоспроможності) підприємства
- •Тема 8. Аудиторський ризик , та методика його використання .
- •2. Методи визначення розміру аудиторського ризику.
- •2.1. Оцінювання властивого ризику
- •2.2. Оцінювання ризику при контролі
- •Стадії оцінювання ризику внутрішнього контролю
- •Тема 9. Помилки й шахрайство
- •Відповідальність аудитора
- •2. Наслідки помилок та шахрайства, методи їх виявлення
- •3. Дії аудитора при виявленні помилок і шахрайства
- •Тема 10. Планування, стадії та процедури аудиту
- •2. Стадії (етапи) аудиту
- •3. Процедури аудиту
- •Тема 11. Аудиторські докази
- •1. Поняття аудиторських доказів та їх види.
- •2. Джерела аудиторських доказів.
- •1.Поняття аудиторських доказів та їх види
- •2. Джерела аудиторських доказів
- •3. Процедури одержання аудиторських доказів
- •Тема 12. Аудиторські робочі документи
- •2.Класифікація робочих документів аудитора
- •1) За часом використання:
- •2) За способом і джерелом отримання:
- •3) За характером інформації:
- •4) За призначенням:
- •Тема 13. Аудиторський звіт та аудиторський висновок
- •2.Структура та зміст аудиторського висновку
- •3.Види аудиторських висновків
- •Тема 14: Становлення внутрішнього аудиту в Україні
- •1. Становлення, тенденції розвитку та актуальність внутрішнього аудиту.
- •2. Види внутрішнього аудиту.
- •1. Становлення, тенденції розвитку та актуальність внутрішнього аудиту.
- •2. Види внутрішнього аудиту.
- •Тема 15: Стандарти Внутрішнього аудиту.
- •Тема 16: Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту
- •1. Узагальнення результатів внутрішнього аудиту
- •2. Організація внутрішньої аудиторської перевірки ефективності свк бізнес-процесів компанії
- •Тема 17. Організація служби внутрішнього аудиту (сва)
- •Тема 18: Робота сва з матеріалами аудиту після затвердження остаточної редакції «Аудиторського звіту»
- •1 Робота сва з менеджментом компанії щодо побудови й оптимізації свк бізнес-процесів
- •Робота сва з матеріалами аудиту для задоволення власних потреб служби
- •1 Робота сва з менеджментом компанії щодо побудови й оптимізації свк бізнес-процесів
3. Передумови та історія виникнення аудиту.
Значним поштовхом у розвитку фінансово-господарського контролю в світі, а отже, і професії аудитора, було зародження капіталістичного способу виробництва. Починаючи з середини XIX ст., коли капіталістичний тип виробництва почав домінувати у країнах Європи і Північної Америки, реальні власники підприємств (акціонери, пайовики, засновники) майже повністю перестали брати участь в управлінні, яке було передано найманим працівникам — професійним менеджерам. Відразу почалися конфлікт інтересів: власники прагнули не тільки зберегти, а й примножити власність, менеджери намагалися самі перейти до категорії власників, часто використовуючи надані їм можливості на шкоду своїм роботодавцям . Звичайно, У цьому конфлікті власники мали законне право вимагати від менеджер продуктивної праці та сумлінного виконання обов'язків, але реально контролювати їх не могли. Тому виникла ідея запрошуй висококваліфікованих і незалежних працівників (насамперед бухгалтерів), котрі могли б надавати об'єктивну інформацію про реальне збереження активів підприємства, величину прибутку тощо.
Звання аудитора в Росії було введено Петром І, який у військовому статуті 1716 р. і в "Табелі про ранги" до військових чинів відніс і аудитора. В 1797 р. аудитори були переведені в цивільні чини, а 1833 р. з метою навчання аудиторів у Петербурзі заснована школу, названу пізніше Аудиторським училищем. За характером посада аудитора поєднувала в собі посади діловода, судового секретаря і прокурора. Після проведення в Росії військово-судової реформи 1867 р. посаду аудитора було скасовано. Спроби створити наприкінці XIX — початку XX ст. у Росії Інститут присяжних бухгалтерів (рахівників) закінчилися лише підготовкою документів, які регламентували його діяльність. Професійної організації бухгалтерів (аудиторів) у Російській імперії так і не вдалося створити. Незалежні перевірки щорічних звітів акціонерних товариств проводилися ревізійними комісіями. До складу цих комісій часто входили акціонери, не завжди обізнані з обліком і контролем. Після жовтневого перевороту 1917 р. та часів існування СРСР була сформована командно-адміністративна система. За цих умов контрольні функції повністю виконували контрольно-ревізійні органи. Водночас з цим існував партійний контроль. Перші зародки аудиту можна віднести до 1987-1989 рр., коли почали діяти спільні підприємства з іноземним капіталом.
Розвиток аудиту в Україні започатковано після розпаду Радянського Союзу та створення незалежної держави.
На сучасному етапі розвитку національної економіки спостерігаємо знач зміни у методах і механізмах господарювання, зумовлені розширенням зміцненням недержавних форм власності, приватизаційними процесами розвитком міжрегіональних і міжнародних зв'язків, побудованих на ринко засадах.
Формування приватної власності як альтернативи державному секторові економіки зумовило виникнення низки нових професій в економічній сфері, де важливе місце належить аудиторам.