- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тема 1. Поняття соціального забезпечення та його місце в системі соціального захисту населення України
- •1. Поняття соціального забезпечення населення
- •2. Правові форми і види соціального забезпечення
- •Тема 2. Правовідносини у сфері соціального забезпечення
- •1 . Правовідносини з соціального забезпечення
- •2. Фінансування соціального забезпечення та перспективи його розвитку
- •Тема 3. Поняття та сутність соціальних ризиків
- •1. Поняття соціального ризику та страхового випадку
- •2. Види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
- •Тема 4 Обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням
- •1. Об'єкти правовідносин у сфері соціального забезпечення
- •3. Соціальні допомоги та виплати з коштів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю
- •4. Порядок і строки проведення страхових виплат Фондом соціального страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю
- •Тема 5. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності
- •1. Завдання та принципи страхування від нещасного випадку і гарантії забезпечення прав застрахованим особам
- •2. Суб’єкти та об’єкти страхування від нещасного випадку Суб’єктами страхування від нещасного випадку є:
- •4. Види та порядок призначення виплат потерпілому
- •Тема 6. Організаційно-правові основи державної соціальної допомоги
- •1. Загальна характеристика допомог зі соціального забезпечення. Поняття державної соціальної допомоги
- •2. Державна допомога сім’ям з дітьми
- •Допомога на дітей одиноким матерям.
- •3. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
- •4. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
- •Література
2. Фінансування соціального забезпечення та перспективи його розвитку
Погіршення демографічної ситуації, спад економіки, труднощі ринкових перетворень негативно вплинули на чинну систему соціального забезпечення населення і змусили державу приступити до її реформування. Заплановані зміни стосуються насамперед джерел фінансування видатків на соціальне забезпечення, що здійснюються за рахунок страхових фондів, коштів державного бюджету, а також коштів підприємств, установ і організацій та фізичних осіб. До таких джерел фінансування соціальних виплат належать: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального захисту інвалідів. З часом будуть створені Пенсійний фонд, Накопичувальний фонд, Фонд медичного страхування. Значні кошти на соціальне забезпечення і соціальний захист населення виділяються з державного бюджету України і місцевих бюджетів. Соціальні програми фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ і організацій та їх об'єднань, фізичних осіб. Фінансування матеріального забезпечення громадян і їхньої соціальної підтримки здійснюється з різних джерел, і соціальна політика держави спрямована на розширення їх.
Форми соціального забезпечення у навчальній літературі розмежовуються з урахуванням: 1) способу акумуляції коштів і фінансових джерел, за рахунок яких здійснюється соціальне забезпечення; 2) кола суб'єктів, які забезпечуються за рахунок коштів відповідного фінансового джерела; 3) видів забезпечення конкретного кола суб'єктів за рахунок цього джерела; 4) системи органів, які здійснюють соціальне забезпечення.
Соціальне страхування є формою соціального захисту економічно активного населення від різноманітних ризиків, пов'язаних із втратою роботи, працездатності й доходів, що базується на колективній солідарності відшкодування шкоди. Характерною рисою соціального страхування є його фінансування зі спеціальних позабюджетних фондів, які формуються із цільових внесків роботодавців, застрахованих осіб та за фінансової підтримки держави. Це страхування базується на принципі нежорсткої еквівалентності: є певна залежність страхових виплат від величини трудового вкладу і страхового стажу, але, на відміну від приватного страхування, в соціальному страхуванні принцип еквівалентності поєднується з принципом об'єднання ризиків і колективної солідарності.
Фонди соціального страхування функціонують на принципах самоврядування і некомерційного господарювання.
Розрізняють обов'язкове і добровільне соціальне страхування.
Обов'язкове соціальне страхування поділяється на обов'язкове загальне страхування (поширюється на всіх без винятку осіб, які працюють за трудовим договором чи контрактом) і обов'язкове професійне страхування (поширюється на осіб, які зайняті на роботах, пов'язаних з підвищеним травматизмом, небезпечними і несприятливими умовами праці). У разі дефіциту коштів цих фондів держава здійснює необхідні субсидії за свій рахунок.
Добровільне соціальне страхування базується на принципах колективної солідарності та взаємодопомоги без страхової підтримки з боку держави.
За ринкової економіки діють різні види приватного страхування від соціальних ризиків, які є різновидами добровільного особистого страхування громадян.
Основними формами соціального забезпечення в Україні є:
1) загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) державне соціальне забезпечення за рахунок бюджетних коштів;
3) змішане соціальне забезпечення окремих категорій громадян;
4) недержавне соціальне забезпечення.
Література
Мачульская Е. Е. Право социального обеспечения. — М., 1997.
Сирота І. М. Право соціального забезпечення в Україні. — Х., 2001.
Сирота І. М. Право пенсійного забезпечення в Україні. — К., 1998.
Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. — К., 1997.
Болотіна Н. Право соціального забезпечення України: системно-структурний аналіз // Право України. — 2001. — № 5. — С. 24—28.
Болотіна Н. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять // Право України. — 2000. — № 4. — С. 38.