- •Методичні рекомендації для вивчення дисципліни
- •1. Мета і завдання дисципліни „історія української культури”, її місце в навчальному процесі
- •2. Самостійна робота студентів та методичні вказівки до її виконання
- •2.1. Тематика лекцій та загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •2.2. Тематика і плани семінарських занять: загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру,її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •2.3. Тематика науково-дослідницької роботи студентів та методичні рекомендації до її виконання
- •Перелік питань науково-дослідницької роботи студентів
- •2.4. Контрольні заходи та методичні рекомендації щодо їх виконання
- •Підготовка до написання модульної контрольної роботи
- •Перелік питань відкритого тестування
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •Приклади тестових завдань (закрите тестування)
- •Підготовка до підсумкового контролю знань та правила модульно-рейтингово оцінювання знань
- •Питання для підготовки до екзамену (теоретична частина)
- •Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української культури в хvi – першій половині хvii ст.
- •Практичні завдання (виносяться на самостійне вивчення)
- •Рекомендавана література
- •Методичні рекомендації для вивчення дисципліни
Тема 8. Новітня українська культура
Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920 рр.).
Українське національно-культурне „відродження” 1920-х – початку 1930-х рр.
Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-х рр. Літературні та мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій повоєнного часу.
Хрущовська „відлига” 1953 – 1964 рр. у культурному житті УРСР. „Шістдесятники” в українській культурі.
Криза в українській радянській культурі 1970 – 1980-х рр. Роль руху дисидентів у культурному розвитку.
Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.
Література:
Грабовський С. Українська культура today: проблеми і небезпеки / С. Грабовський // Сучасність. – 2009. – № 6. – С. 163 – 177.
Греченко В. А. Історія світової та української культури: підручник для вищих закладів освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. – К.: Літера, 2000. – 464 с.
Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації / М. Ожеван // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1/2. – С. 162 – 182.
Петров В. Діячі української культури (1920 – 1940 рр.) – жертви більшовицького терору / В. Петров. – К.: Вид-во „Воскресіння”, 1992. – 80 с.
Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / О. Л. Шевнюк. – К.: Знання-Прес, 2002. – 277 с.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
Підготовку до першого питання плану семінару слід розпочати з короткого огляду історичної ситуації в Україні в 1917 – 1920-х рр., коли було створено принципово нові умови для розвитку української національної культури. Доцільно проаналізувати політику новостворених українських урядів у галузі культури [3, с. 141 – 148].
Друге питання стосується розгляду культури Україні 1920-х рр., що ввійшли в історію як черговий український культурний ренесанс. Варто простежити в культурному процесі цього періоду боротьбу двох протилежних тенденцій оновлення: 1) тимчасова хвиля українізації й демократизації; 2) ідеологізація й державно-партійне керівництво розвитком культури [3, с. 141 – 148].
Розуміння третього питання семінару неможливе без з’ясування того, що в 1930-х рр. остаточно встановлюється тоталітарна диктатура Й. Сталіна, яка поставила під жорсткий ідеологічний та адміністративний контроль українську культуру. Доцільно зазначити, що після війни було відновлене переслідування та ідеологічний тиск, розпочалася нова хвиля боротьби з „українським буржуазним націоналізмом”. Особливості культурних процесів повоєнних років окрім цього диктувалися й іншими складними умовами часу.
При вивченні четвертого питання потрібно схарактеризувати ліберальні реформи, проведені М. Хрущовим у різних галузях культури, що ввійшли в історію як „відлига”. Потрібно зупинитися на аналізі такого феномену української культури, як „шістдесятництво”, що мало суттєвий вплив на її розвиток [3, с. 162 – 167].
У п’ятому питанні необхідно відзначити, що в українській культурі періоду „застою” розвиток отримали такі негативні тенденції, як нігілізм, конформізм, русифікація та ін. Водночас позитивну роль відіграв дисидентський рух, що намагався чинити опір комуністичній ідеології й тоталітарному тиску держави [3, с. 167 – 171].
Розгляд шостого питання належить розпочати з дослідження соціально-політичної, культурно-мистецької та мовної ситуації в Україні після проголошення незалежності. Слід простежити процеси ідеологічної, національно-політичної, інституційної та інформаційної трансформації в усіх галузях культури. Проблеми й перспективи духовного відродження сучасної національної культури [3, с. 173 – 177].
Ключові поняття: модернізм, соцреалізм, постмодернізм, конструктивізм, українізація, „розстріляне відродження”, уніфікація, тоталітаризм, репресії, шістдесятництво, хрущовська „відлига”, „застій”, дисидентський рух, болонський процес, молодіжні субкультури.
Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації
Пам’ятник Т. Г. Шевченку в Полтаві як визначна модерна скульптура початку ХХ ст.
Пам’ятник Т. Г. Шевченку – всесвітньо відомому поету та художнику – споруджено в Полтаві в 1926 р. за проектом українського скульптора І. Кавалерідзе. Скульптура представляє один із напрямів модернізму – кубізм. Зазначити причини поширення модернізму та характерні ознаки кубізму.