Розділ 15. Інформаційні системи в статистиці

Перехід до ринкової економіки, докорінна зміна виробничих відносин у всіх сферах господарювання, інтеграція народного господарства України у світову економіку викликають необхідність перебудови методологічних та організаційних прин­ципів діяльності статистичних органів, диктують вимоги щодо оперативності й достовірності статистичної інформації, її відповідності міжнародним стандартам, а також забезпечення доступності даних статистики широкій громадськості.

Перед державною статистикою України поставлені завдання створення системи статистичної інформації, яка б задовольняла потреби в об’єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв’язки на міждержавному, загальнодержавному, реґіональному і галузевому рівнях, структурні зрушення та ефективність виробництва, рівень інфляції на базі широкого використання обчислювальних систем і новітніх інформаційних технологій, впровадження міжнародних стандартів у сфері обліку та звітності, значного розширення робіт з порівняння даних різних країн. Забезпечення відповідності системи обліку та методів статистичного спостереження міжнародним стандартам дасть змогу здійснювати міждержавний обмін інформацією на основі впровадження системи взаємоузгоджених класифікаторів, удосконалення всіх етапів статистичного спостереження — від системи показників, методів збирання звітності до її опрацювання, аналізу і розповсюдження.

Пріоритетними напрямами на шляху переходу до прийнятої в міжнародній практиці системи обліку і статистики є:

• удосконалення відповідно до міжнародних стандартів загальнометодологічних основ державної статистики і системи показ­ників;

• створення системи національних рахунків, розроблення міжгалузевих балансів за системою національних рахунків, проведення міжнародних порівнянь обсягів валового внутрішнього продукту;

• реорганізація первинного бухгалтерського банківського облі­ку статистики державних фінансів і фінансів підприємств, кредит­но-грошової статистики;

• розроблення платіжного балансу;

• проведення відповідно до міжнародних стандартів розрахун­ків рівнів інфляції, експорту та імпорту, а також статистики зайнятості населення та безробіття;

• упровадження системи ведення Державного реєстру звітних одиниць;

• розроблення єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації;

• підготовка і перепідготовка кадрів з питань обліку і статистики;

• розгортання широкого міжнародного співробітництва в галузі статистики та обліку.

Головні завдання розвитку державної статистики України на сучасному етапі визначаються Законом України «Про державну статистику» від 13.07.2000 р. і Програмою реформування держав­ної статистики, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 р. № 971.

Загальне керівництво розробленням і здійсненням заходів із впровадження в Україні єдиної системи обліку і статистики покладено на Державний комітет статистики, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Державний комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації, Національний банк України.

Органи державної статистики України зобов’язані:

• організовувати і проводити статистичні спостереження за соціально-економічними і демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її реґіонах;

• проводити державні статистичні спостереження, що стосуються соціально-демографічного та економічного становища населення, його підприємницької діяльності;

• аналізувати соціально-економічні, демографічні та економічні явища і процеси, які відбуваються в Україні та її реґіонах;

• надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування статистичну інформацію по областях за формами й у строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України;

• забезпечувати гласність статистичної інформації, видавати відповідно до плану державних статистичних спостережень статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски, проводити прес-конференції;

• забезпечувати рівний доступ до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб;

• проводити фундаментальні дослідження та прикладні розробки в галузі статистики.

Відносини органів державної статистики з органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, що займаються діяльністю, пов’язаною зі збиранням та використанням адміністративних даних, передбачають обов’язкове погодження в органах державної статистики методології та звітної документації щодо збирання та використання адміністративних даних, а також методології складання даних банківської і фінансової статистики, статистики платіжного балансу тощо. Згідно із Законом України «Про державну статистику» під адміністративними даними слід розуміти дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади (за винятком органів державної статис­тики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків і завдань, віднесених до їх компетенції.

Статистична інформація, отримана у процесі державних статистичних спостережень, а також первинні дані, набуті у процесі проведення інших статистичних спостережень, є державною влас­ністю, що знаходиться в оперативному управлінні органів дер- жавної статистики, які використовують і розпоряджаються цією статистичною інформацією, визначають правила її збирання, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про державну статистику» доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом систематичної публікації її в друкованих виданнях, поширенням у засобах масової інформації, безпосереднім наданням відповідної інформації органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам.

Відповідно до структури статистичної служби України у структурі інформаційної обчислювальної статистичної системи (ІОСС) також вирізняють три рівні: державний (центральний), обласний та районний (рис. 1.3).

На державному (центральному) рівні:

• виконується збирання, оброблення та аналіз статистичної інформації, що надходить з обласних управлінь статистики, яка обробляється та спрямовується в керівні державні організації;

• організується контрольований доступ до статистичних фондів з боку інших міністерств і відомств. На цьому рівні здійснюється об’єднання обласних фрагментів у глобальну мережу статистики України.

Рис. 1.3. Загальна структурна схема взаємодії органів статистики України

Державний рівень ІОСС складається з локальної обчислювальної мережі, яка об’єднує управління Держкомстату і відділи Головного міжреґіонального управління статистики в єдиний інфор­маційний простір з відповідним розподілом прав доступу до інформаційних фондів.

На обласному рівні забезпечуються збирання статистичних даних від підзвітних статистичних одиниць, одержуються статистичні дані по каналах зв’язку з районного рівня, проводяться оброб­лення на аналіз статистичної інформації в межах територій, забезпечуються нею керівні органи реґіону, передається інформація на державний рівень по каналах зв’язку. Функціонально обласний рівень будується на основі локальної обчислювальної мере­жі обласного управління статистики.

На районному рівні реалізується збирання статистичної інфор­мації від первинних об’єктів статистичного обліку, проводяться вибіркові обстеження, оброблення та аналіз одержаної статистич­ної інформації, передавання її керівним органам району і (по каналах зв’язку) на обласний рівень. У перспективі техніко-техно­логічний комплекс районного відділу статистики являтиме собою локальну обчислювальну мережу.

Функціональна частина інформаційної системи статистики об’єднує відносно взаємопов’язані функціональні підсистеми, які є її основними складовими елементами. Функціональна підсистема являє собою комплекс статистичних робіт, об’єдна­них загальним об’єктом статистичного спостереження та представлених системою взаємопов’язаних статистичних показників, які всебічно охоплюють стан і розвиток даного об’єкта.

Функціональні підсистеми інформаційної системи статистики побудовані з використанням структурного підходу, тобто виходячи з організаційної структури Державного комітету статистики.

Склад функціональних підсистем інформаційної системи статистики сформований згідно з переліком відповідних галузей статистики: статистика промисловості, статистика інвестицій та будівництва, структурна статистика, статистика послуг і соціальних програм, статистика праці, статистика населення, статистика сільського господарства та довкілля, статистика торгівлі, статистика зовнішньої торгівлі, статистика фінансів, статистика цін, обстеження умов життя домогосподарств тощо.

У кожній функціональній підсистемі існують комплекси елект­ронного оброблення інформації, які створюються і функціонують у складі окремих управлінь Держкомстату. Комплекси електронного оброблення інформації (КЕОІ) — це сукупність програмних, технічних, технологічних, інструктивних і організаційних засобів, які забезпечують електронне оброблення інформації конкретної статистичної задачі.

Їх можна поділити на комплекси регламентних задач і комп­лекси задач статистичних спостережень

Одним з основних об’єктів автоматизованого оброблення статистичної інформації з використанням ЕОМ є реґламентні статистичні задачі — задачі оброблення статистичної звітності із заздалегідь визначеними (реґламентованими) строками на кожному рівні інформаційної системи Державного комітету статистики, які мають затверджені структуру, форми вхідних і вихідних статистичних звітів, їх зміст, кількість, періодичність розроблення, а також адреси, строки і способи подання результатів оброблення.

Як правило, кожна реґламентна задача відповідає певній конкретній формі статистичної звітності органів Держкомстату України. Основними методами, використовуваними при розв’я­зуванні таких задач, є зведено-групувальні.

Реґламентні статистичні задачі поділяються на:

• задачі формування статистичної звітності;

• задачі автоматизованого пооб’єктного обліку реєстрів;

• задачі поглибленого економічного аналізу.

За обсягом інформаційної бази задачі формування статистичної звітності є найбільшою частиною інформаційного забезпечення системи державної статистики. При розв’язуванні цього типу задач формуються зведені статистичні звіти на основі звітів від низових структур за тією самою формою. Розв’язання задач здійснюється на базі типових пакетів прикладних програм, які дають змогу консолідувати будь-яку форму звітності.

Функціональна підсистема статистики промисловості вклю­чає комплекси статистичних робіт, що об’єднуються загальним об’єктом дослідження та системою статистичних показників, які характеризують стан, темпи розвитку та ефективність промислового виробництва в країні. Вона є однією з основних підсистем в інформаційній системі статистики, що спричинюється значенням промисловості в розвитку економіки країни.

Функціональна підсистема статистики промисловості є галузевою, тому поряд з характеристикою промисловості в цілому, як галузі економіки, у підсистемі враховується специфіка окремих галузей промисловості.

Рух інформації у функціональній підсистемі відбувається на двох рівнях — обласному та державному. При розробленні зведених звітів ураховується підпорядкованість підприємств, які звітують. Така схема руху та оброблення інформації відповідає територіально-галузевому управлінню промисловістю.

Комплекси електронного оброблення статистичної інформації широко використовуються на державному, обласному і районному рівнях під час розв’язання статистичних задач. Галузеві управління (відділи) Держкомстату України є замовниками розроблення КЕОІ та відповідальними виконавцями робіт зі створення постановки задач для розроблення програмного забезпечення відповідних комплексів.

Управління (відділи) Державного комітету статистики України спільно з відділами статистики ГМУС на підставі затвердженого річного Плану статистичних спостережень формують річний план розроблення та експлуатації КЕОІ. У розробленні комплексів електронного оброблення статистичної інформації вирізняють такі етапи:

• розроблення і затвердження форм державної статистичної звітності;

• розроблення документа «Роз’яснення щодо складання звітності»;

• розроблення постановки задачі;

• розроблення програмного забезпечення та експлуатаційної документації;

• дослідна експлуатація;

• упровадження у промислову експлуатацію.

Розроблення і затвердження форм державної статистичної звітності. Нові або вдосконалені форми статистичної звітності по кожному галузевому управлінню затверджуються наказом Держкомстату України «Про затвердження форм державної статистичної звітності», який на паперовому носії через канцелярію передається для використання в роботі Головному управлінню статистики в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським управлінням статистики, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, з якими співпрацює галузеве управління статистики. У наказі наводиться перелік нових і відмінених форм статистичної звітності та форм, у які внесено зміни; надаються зразки нових і змінених форм статистичної звітності; наводяться інструкції про порядок складання форм статистичної звітності.

Розроблення документа «Роз’яснення щодо складання звітності». Щорічно, напередодні нового календарного року, кожний відділ галузевого управління Держкомстату готує роз’яснення щодо порядку надання, складання та особливостей електронного оброблення нових і чинних форм статистичної звітності або супровідний лист до наказу, затверджуваний начальником галузевого управління, які надсилає на паперовому носії через канцелярію Головному управлінню статистики в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським управлінням статистики.

У роз’ясненні до кожної з форм статистичної звітності звертається увага на зміни, які вноситимуться у програмне забезпечення у зв’язку зі змінами форм статистичної звітності. Чітко наводиться опис змін у порядку подання звітності, у формі статзвітності, вихідних таблицях, порівнянні з іншими КЕОІ, введенні нового довідника.

Розроблення постановки статистичної задачі. У процесі створення постановки задачі користуються схемою постановки задачі. Обов’язково до постановки задачі додається бланк форми статистичної звітності.

Складовою процесу постановки задачі є робота, пов’язана з уніфікацією вхідних і вихідних форм і таблиць, пристосуванням їх до більш зручного автоматизованого оброблення, а також використанням для формування бюлетенів і збірників.

КЕОІ має відповідати вимогам замовника і може складатися з різних етапів оброблення статистичної інформації. У процесі створення нового програмного забезпечення або супроводження вже існуючого відділи статистики ГМУС:

• відповідають за формування та актуалізацію нормативно-довідкової інформації та здійснюють контроль за її повнотою;

• надають пропозиції з удосконалення вихідних таблиць;

• здійснюють контроль за процесом і термінами розроблення програмного забезпечення програмістами;

• організовують апробацію нового програмного забезпечення у двох-трьох територіальних управліннях статистики або в ГМУС;

• разом із програмістами розробляють інструктивні матеріали до програмного забезпечення.

Розроблення програмного забезпечення та експлуатаційної документації. Етап охоплює: участь у розробленні постановки задачі розробників програмного забезпечення; загальні вимоги до програмного забезпечення; експлуатаційну документацію на програмне забезпечення; дослідну експлуатацію; упровадження в промислову експлуатацію.

Розробники програмного забезпечення беруть участь у розроб­ленні постановки задачі та виконують роботи, передбачені на стадіях «Технічне завдання», «Техноробочий проект», «Упровадження», «Супровід». Детально перелік робіт, виконуваних розробником програмного забезпечення на кожній стадії, визначено в документі «Нормативи витрат часу на оброблення програмного забезпечення комплексів електронного оброблення статистичної інформації». З метою реалізації комплексного підходу для всіх КЕОІ відповідальний виконавець з розроблення програмного забезпечення (ГМУС) повинен розробити програмне забезпечення:

• з єдиним уніфікованим інтерфейсом;

• з типовими стандартизованими функціями, бібліотеками, програмними модулями;

• з однаковими іменами файлів для класифікаторів;

• з однаковим механізмом формування імен файлів;

• з використанням інформаційно-пошукової системи, яка надає можливість за запитом користувача відбирати за означеним критерієм будь-яку сукупність звітів;

• з використанням стандартного механізму створення за запитом користувача будь-яких макетів вихідних таблиць.

Програмне забезпечення повинно:

• вводити, коригувати, контролювати і роздруковувати первинну інформацію на кількох локальних або мережевих ПЕОМ;

• вести динаміку інформаційних масивів;

• виконувати злиття баз даних з різних ПЕОМ і передавання узагальнених даних на головну ПЕОМ;

• проводити роботу зі статистичними класифікаторами і локальними довідниками;

• копіювати/відновлювати дані;

• вести контроль за станом інформаційної бази;

• здійснювати зв’язки з даними інших КЕОІ;

• вивантажувати дані в заданому форматі для передання в інші КЕОІ;

• підтримувати формальний опис вхідного документа, формул контролю, вихідних таблиць;

• підтримувати багатоваріантний пошук у базах даних;

• завантажувати зміни класифікаторів із зовнішніх джерел.

Структура головного меню повинна:

відображувати технологічний процес оброблення інформації та послідовність виконання функцій на кожному етапі;

надавати можливість переглядати на екрані, вводити в текстовий файл, роздруковувати на принтері, зберігати на магнітних носіях у вигляді текстового файла та DBF-файлів будь-яку інфор­мацію, необхідну економісту-користувачеві, інженеру-технологу, програмісту, що супроводжує КЕОІ.

Пакети ПК повинні формувати каталог підприємств з викорис­танням ЄДРПОУ та статистичних класифікаторів, а не локальних довідників. Зауважимо, що для нових розробок КЕОІ використання класифікаторів замість локальних довідників є обов’язковим. У постановці задачі має бути передбачена робота всіх класифікаторів.

Нові розробки мають охоплювати такі обов’язкові види контролю: арифметичний, балансовий і логічний контроль первинних звітів; контроль з використанням контрольних сум; контроль завантаження даних у базу даних; контроль логічної цілісності даних; контроль первинних звітів щодо двійників; контроль щодо дублювання записів; арифметичний і логічний контроль зведених звітів; контроль наявності звітів у базі даних порівняно з каталогом підприємств або з іншими каталогами. На державному рівні виконується контроль повноти передавання інформації, одержаної від реґіональних управлінь статистики.

Крім зазначених вище функцій, програмне забезпечення для архітектури «клієнт-сервер» повинно забезпечувати:

• інформаційну сумісність з іншими підсистемами на рівні файлів обміну даними;

• архітектуру відкритих систем;

• технологію «клієнт-сервер» або трирівневу архітектуру;

• багатокористувацький режим роботи з БД;

• організацію введення-виведення інформації як в інтерактив­ному режимі, так і з інших середовищ;

• розмежування прав доступу та захист від несанкціонованого доступу;

• розв’язання функціональних задач;

• масштабованість підсистеми-функціонування під керуванням СКДБ Sybase ASE;

• реалізацію зовнішнього інтерфейсу у вигляді MDI-інтер­фейсу;

• можливість примусово перервати будь-який процес оброблення без руйнування БД і з відновленням даних до стану, що передував початку виконання процесу.

Результати робіт з розроблення програмного забезпечення оформляються такими документами: Інструкція з інсталяції програмного забезпечення; Посібник користувача; Посібник програміста; тексти програм.

Для КЕОІ, що розробляються з використанням програмних продуктів фірми Sybase або аналогічних, додатково оформляються такі документи: Посібник адміністратора бази даних; концептуальна модель бази даних та опис моделі; фізична модель бази даних та опис моделі.

Дослідна експлуатація. У разі потреби комплекс електронного оброблення статистичної інформації надсилається двом-трьом територіальним управлінням статистики для проведення дослідної експлуатації. У противному разі апробація програмного забезпечення проводиться відділами статистики ГМУС за участю спеціалістів галузевого управління (відділу) у терміни, визначені Планом КЕОІ.

Програмне забезпечення встановлюється на ПЕОМ/сервері, де мають здійснюватися дослідна та промислова експлуатація. Апро­бація проводиться з використанням контрольного прикладу і розробляється відділами статистики ГМУС.

Після апробації опоненти в триденний строк готують свої зауваження з питань програмного забезпечення, технології оброблення, витрат часу на виконання КЕОІ, які оформляються документом «Акт проведення дослідної (промислової) експлуатації КЕОІ». Акт підписується начальниками галузевого управління статистики, відділу інформаційних технологій ГМУС і затверджується заступником начальника ГМУС. Затверджений Акт проведення дослідної (промислової) експлуатації КЕОІ додається до постановки задачі.

Розробник програмного забезпечення на підставі отриманих зауважень вносить зміни до програмного забезпечення і готує його до відправлення в територіальне управління статистики та здачі у промислову експлуатацію.

Упровадження у промислову експлуатацію. Доопрацьоване за результатами дослідної експлуатації програмне забезпечення електронною поштою надсилається до територіального управління статистики й повторно встановлюється на ПЕОМ/сервері, де здійснювалася дослідна експлуатація і проводитиметься промислова експлуатація.

Після проведення першої промислової експлуатації всі територіальні управління (відділи) статистики та відділи статистики ГМУС зобов’язані в триденний строк надати свої зауваження і пропозиції щодо працездатності та функціонування КЕОІ обласно­го і державного рівнів на адресу галузевого управління, відділу статистики ГМУС, розробника програмного забезпечення, управ­ління інформатизації.

У даний час за розв’язування регламентних задач засобами електронного оброблення даних використовують автоматизовані робочі місця (АРМ) економіста-статистика, які забезпечують більш ефективну організацію праці економістів за рахунок автоматизації багатьох функцій і безпосереднього доступу до інформаційних ресурсів ПЕОМ, установлених на робочому місці економіста.

АРМ економіста-статистика автоматизує різні процеси діяльності працівників статистики і забезпечує:

• зниження трудомісткості процесу оброблення інформації;

• підвищення оперативності використання одержуваної статистичної інформації;

• підвищення персональної відповідальності виконавців за якість і достовірність інформації, одержуваної на робочому місці.

АРМ призначене для оброблення первинної статистичної звітності різної періодичності як у монопольному, так і в мережевому режимах.

Результатна інформація в АРМ одержується у формі зведених аналітичних таблиць і графіків.

В АРМ реалізуються такі функції:

• уведення даних в ЕОМ з паперових звітів;

• арифметичний і логічний контроль даних, які вводяться;

• коригування інформації;

• розрахунок даних за формулами, які задаються;

• нагромаджування даних та їх зберігання за роками та періодами;

• логіко-математичне оброблення інформації з метою одержання статистичних матеріалів за запитами;

• формування зведених звітів з видачею на екран дисплея, на друкування, на магнітні носії;

• групування даних за характеристиками підприємств (організацій) і за показниками;

• підбиття підсумків як за поточний рік, так і в часовому розрізі;

• побудова графіків і діаграм за показниками зведених звітів;

• створення і редагування образу форми, ідентичної первинно­му звіту, а також образів зведених звітів за запитом користувачів;

• передавання вихідних матеріалів користувачам по каналах зв’язку.

Діалог користувачів з ПЕОМ в АРМ організований за принципом «меню», до складу якого входять такі програми: настроювання, класифікатори, звіти, зведення, редагування, сервіс, допомога.

У програмі «Настроювання» користувач визначає потрібний йому розділ за переліком класів облікової документації (підклас галузі статистики, відділ статистики), а також код для роботи з даними відповідного року.

Програма «Класифікатори» представлена списком класифікаторів, які використовуються для формування зведених звітів у вигляді групувань за значеннями кодів цих класифікаторів (ЄДРПОУ, КОАТУУ, ЗКГНГ, КВЕД, КФВ, КОПФГ тощо). У режимі передбачено два види пошуку класифікаторів: за ключем (швидкий пошук) і за контекстом.

З допомогою програми «Звіти» здійснюються введення, контроль і запис даних первинної звітності, які надходять від підприємств та організацій.

При входженні в даний режим на екрані дисплея висвічується перелік звітів, які підлягають уведенню для заданого класу (підкласу) галузі статистики. Потім дані за звітний період уводяться в електронні таблиці відповідно до визначеного списку підприємств та організацій, які звітуються за даною формою.

У процесі введення виконується перевірка правильності введеної інформації з використанням арифметичного і логічного контролю за формулами, які задаються економістами. Внаслідок контролю утворюється файл протоколу, який містить інформацію про виявлені помилки. Його можна переглянути на екрані або роздрукувати. Після аналізу помилок звіти можуть бути відкориговані.

У даній програмі роботи можна також розрахувати підсумкові або середні значення для кожного показника форми за заданою групою звітів. Уведені звіти можна помістити у файл, призначений для передавання на більш високий рівень системи Держкомстату України.

Програма «Зведення» призначена для формування зведених звітів за відповідний період часу з первинних звітів.

У зведені звіти можуть бути вибрані будь-які показники (за вибором користувачів). З ними можуть виконуватися будь-які розрахунки. АРМ дає змогу проводити автоматичне групування даних у процесі одержання зведень. Дані можуть групуватися за якісними ознаками (атрибутивний ряд), за кількісними ознаками (варіаційний ряд), за роками (динамічний ряд).

Атрибутивний ряд призначений для перегляду даних по підприємствах і підсумків по групуваннях. Варіаційний ряд об’єднує підсумки по всіх показниках поточного періоду з урахуванням заданого якісного ранжування будь-якого показника. Динамічний ряд використовується для перегляду даних по підприємствах і підсумків по групуваннях, а всередині кожного групування — по роках. Це дає можливість прослідкувати зміни показників у заданому часовому інтервалі від одного звітного періоду до іншого. Для одержання зведень дані можуть групуватися як з підсумовуванням даних минулих періодів, так і без нього.

Загальний алгоритм формування зведень має такий вигляд:

• послідовно вибираються дані з різних первинних звітних документів;

• здійснюється їх оброблення з використанням формул, які задаються;

• визначається вигляд групування даних;

• формуються підсумкові дані.

АРМ передбачає графічне відображення одержаних зведень. Графіки можна будувати за будь-якими показниками зведення, використовуючи стовпчикову, накладену, лінійну, кругову діагра­ми або діаграми інших видів.

У програмі «Редагування» створюються довідники класів звіт­ності, форм первинної звітності, здійснюється проектування електронних образів форм первинних і зведених звітів. Меню програмування образу форм наведено на рис. 3.7.

В електронній таблиці інформація може бути подана постійним текстом або змінним значенням, яке буває як числовим, так і символьним. Числові значення можуть розраховуватися за різними формулами, а також підсумовуванням.

Для створення електронної таблиці в АРМ передбачено такі можливості:

• створення нової таблиці;

• створення нової таблиці коригуванням старої;

• створення для того самого первинного звіту кількох різних таблиць.

При створенні різних таблиць відображення для того самого звіту показники, які включаються в нову таблицю, зберігають своє змістовне значення, що важливо в разі одержання різних довідок, зведень тощо.

У процесі створення нової електронної таблиці потрібно ввести її заголовок, зобразити шапку, присвоїти відповідні номери стовпцям і рядкам, увести найменування показників, закласти розрахункові формули контролю, присвоїти номери показників за кожним значенням таблиці.

У процесі редагування електронної таблиці передбачається правка шапки і рядків, зміна ширини стовпців, а також формул розрахунку і контролю, вставляння і вилучення рядків і стовпців.

У програмі «Сервіс» передбачено такі функції: індексування, копіювання, відновлення і стиснення інформації, а також вибір даних із класифікаторів.

Програма «Допомога» слугує для пояснення виконання різних операцій в АРМ.

Одержана в результаті роботи АРМ зведена інформація може бути виведена на друк, записана на магнітні носії, передана у вигляді файла по каналах зв’язку на більш високі рівні системи Держкомстату України і в органи управління.

Організація роботи АРМ статистика базується на застосуванні системної технології оброблення інформації, яка об’єднує такі етапи:

• формування електронних таблиць на основі документів пер­винної звітності з використанням необхідних розрахунків і методів контролю інформації;

• створення зведених звітів у необхідних розрізах з використанням даних електронних таблиць;

• формування локальних баз даних;

• передання підготовлених зведених звітів, довідок, аналітич­них записок та інших матеріалів у вищі та інші інстанції;

• одержання вказівок і запитів щодо виконання зазначених вище видів робіт з урахуванням змін і доповнень, вироблених на основі аналізу переданих матеріалів.

Загалом застосування АРМ зумовлює підвищення ефективнос­ті розв’язання регламентних задач оброблення первинної звіт­ності, а застосування системної технології забезпечує високу якість і своєчасне подання результатних даних, а також типізацію технологічного процесу оброблення інформації на реґіональному і районному рівнях cистеми Держкомстату України.

Проектування електронного оброблення даних з використанням АРМ дає змогу формувати інформацію двох типів: довідники жорстко прив’язані до структури первинних і зведених звітів, і каталоги та довідники, які не залежать від цих структур.

На відміну від інших програмних засобів, використовуваних для розв’язання регламентних задач, первинні звіти в АРМ подаються у вигляді електронних таблиць, а результатна інформація може бути одержана у формі зведених, аналітичних матеріалів і графіків.