55.Картографічна пропедевтика

Вивченню гоографії в старших, класах передує робота з формуання елементарних загапьногеографічиих понять в учнів молодиш класів на уроках СПО в позакласний час. Пропедевтичну роботу треба спрямовувати на ознайомлення учнів молодших класів ДШ з елементарними географ. поняттями, сформоваиимм переважно з опорою на уявлення про найближчу т шк. Місцевість. З самого початку перебування РВД в шк, необхідно форм-ти в неї правильне уявлення про найближче оточення: класні кімнати,школу,шкільне подвір'я та інші об’єкт и найближчого до шк. оточення.Для цього проводяться екскурсії по шк. та шк-му подвірї. Доциіьно під час прогулянки чи екскурсії коментувати маршрут, вказуючи на об’єкти та їх відношення до ішішхдоет упшіх безпосередньому сприйманню, ефектів. Треба запитувати дітей: «Де ми знаходимось? Що це за будівдя?іСуди ми йдемо далі?»Після екскурсії учням треба покати на макеті шк-го подвір’я ті об'єктною вони бачили. При цьому педагог вказує маршрут, яким учні йшли під час екскурсії, називає об'єкти та позначає просторові відношення між ними аналогічно тому, як він це робив під час екс- курсії. Педагоги повинщ, по можливості частіше пов’язувати різноманітну роботу в класі і вказуючи в чтой час на макетом, домагаючись пра- вильного орієнтування по ньому дітей.(Н:показати: а)де шкільний будинок?; б)де спальний корпус?; в)де спортивний майданчик? Визначти: а) що ти бачиш навколо себе, коли стоїш на цьому (вказати) місці?; Вправи даного типу повинні проводитись упродовж усього навчального року. Складність завдань повинна диференціюватись для кожного учня залежно від того^як він засвоїв матеріал. Одночасно з макетом шк. ділянки діти ознайомлюються з макетом класної кімнати. Вчитель показує на макеті, де чия парта, місце кожного учня.Макет кл кімнати повинен бут и в класі з перших днів перебування учнів у школі. Учні повинні засвоїти розміщення на макеті всіх класних меблів місце, де сидять їхні товариші, показати як вони будуть йтимуть до дошки,назвати через кого з дітей будуть проходшн.Наступним етапом повинна бути робота з планом класної кімнаш. Вчшель «домовляється» з учнями,що кожну парту чи стіл на макеті вони замінять прямокутними аркушиками паперу .На уроках ручної праці учні наклеюють на аркуш паперу однокольорові прямокугнички за зразком, запропонованим вчителем. Потім порівнюють макет і свої плани, якими тепер вони користуватимуться, знаходять свої парти,місця та інші об'єкти — дошку, стіл вчителя двері,вікна. Далі робота з планом проводиться в тій самій послідовності в якій вона проводилась за макетом: учні показують своє місце на плані вивішеному на класній дошці, називають ім'я учня, який займає місце,вказане на плані вчителем. Вже в другому класі можна, продовжуючи роботу з планом класу, переходити від роботи з макетом шкільної ділянки до його плану,на початковому етапі роботи план використовується паралельно з макетом. Головним у роботі є формування свідомого уявлення про просторове розміщення знайомих об’єктів, співвідношення їх з умовно-об’ємними і символічними зображеннями, вміння передавати словесно та графічно їхні просторові хараюерисгикн план найближчого оточення включаються вулиці розташовані поряд зі школою. У продовж всього навчального року проводяться вправи на закріплення навиків просторового орієнтування. Необхідно добиватися від учнів використання під час роботи з макетом і планом слів,що позначають просторові хар-кн об'єктів (високо,низький) та просторові відношення між (ближче,далі,праворуч, ліворуч, сперед , з зададу).

56. Особливості формування історичних уявлень в учнів допоміжної ДШ. Однією з найважливіших завдань навчання історії в спеціальній (корекційній) школі є створення в учнів конкретних уявлень про факти минулого, охоплюючих всі сторони життя суспільства:

а) про матеріальне життя (знаряддя праці, заняття людей, галузі господарства);

б) про соціально-політичне життя (представників різноманітних класів і верств суспільства, формах класової боротьби, пристрої держави і т.ін.);

в) про історичних діячів (полководців, князів, царів і т.ін.)

г) про події військової історії (озброєння, структура військ, тактика ведення бою);

д) про історико-культурне життя (побут народу, мистецтво, архітектурні пам'ятники).

При вивченні чергової теми шкільного курсу історії вчитель повинен допомогти систематизувати уявлення учнів, впорядкувати їх хронологічно, віднести до певних історичним подій. За допомогою бесіди і уважного ставлення до відповідей учнів необхідно виправляти невірні уявлення, залучаючи до цього самих учнів. Вірні ж історичні уявлення учнів учитель може використовувати як опори при викладі нового матеріалу.

В програмі є ввідні уроку до курсу історії, на одному з них потрібно уточнити часові уявлення учнів, сформовані за попередні 6 років навчання, познайомити їх з літочисленням, «стрічкою часу», «хронологічною таблицею».

I етап – уточнення понять історичного часу, часових відношень. Встановлення хронологічної послідовності історичних подій і явищ засновується на розумінні часових відносин, вираженими поняттями : «в часі», «до» і «після», «давно» і «недавно», «раніше» і «пізніше». З ними учні вже знайомі і вчитель історії уточнює в бесіді ці поняття, щоб в подальшому опиратися на них.

Оскільки учні з порушенням інтелекту мислять конкретно.Для більшої наочності на дошці можна графічно зобразити відрізки життя учнів, їх батьків, бабусь і дідусів, взявши за крапку відліку сьогоднішній день.

У учнів отримуються образні уявлення про тривалість історичного часу, його послідовність.Труднощі полягають в тому, що учні повинні зрозуміти залежність між величеною числа (датой) і віддаленістю історичної події.

II етап – знайомство з літочисленням. Саме поняття «літочислення» учням ДЦП можна не давати, але вчитель повинен вточнити, що в історії рахунок подій ведеться по рокам та сторіччям, тисячоліття згадуються рідко. Що таке «рік», учні вже уявляють (в році 365 днів, почався новий учбовий рік…), знають вони і що таке «сторіччя»(це 100 років), але це поняття залишається для них абстрактним. Тому роботі над поняттям «сторіччя» потрібно приділити багато уваги.

. Таким чином, учні повинні засвоїти, що 100 років (сторіччя) – це життя 3-4 поколінь. Вчитель звертає увагу учнів на те, що події, які відбуваються в історії, охвачують діяльність багатьох поколінь.

Далі необхідно навчити учнів позначати століття і знаходити їх кордони. Для цього потрібно згадати римську нумерацію і пояснити, що в історичній науці прийнято сторіччя позначати римськими цифрами, а дати подій – арабськими. Кожне нове сторіччя починається з першого року і закінчується сотим : наприклад, XIX ст. – 1801 – 1900 роки, XX ст. – 1901 -2000 роки. Можна дати графічне зображення сторіч і попрохати учнів визначити їх границі.

На основі графічного зображення можна з учнями відпрацювати такі поняття, як половина сторіччя (перша і друга), початок, середина, кінець сторіччя, десятиліття.

Далі потрібно навчити учнів співвідносити дату з сторіччям. Наприклад, 1812р. – це XIX ст.. Дві перші цифри, скільки сторіч вже пройдено, дві наступні – який йде рік наступного сторіччя. Якщо дата закінчується двома нулями(1500), вона відноситься до сторіччя,позначеним двома першими цифрами – до XV ст..

III етап – робота з «стрічкою часу». «Стрічка часу» - цей посібник, допомагає уявити довго тривалість і послідовність подій і процесів, глибину історичного часу, сформувати уявлення про сторіччя, тисячоліття, вміння співвідносити дату з сторіччями. З «стрічкою часу» учні знайомляться на одному з ввідних уроків до курсу історії, а потім вона постійно використовується при вивчені кожної теми програми.

«Стрічка часу» звичайно виготовляється з міцного паперу. Вона розбивається на однакові відрізки – «сторіччя», з позначенням їх границь. З врахуванням того, що учні ДШ знайомляться з історією Вітчизни приблизно з VIII ст., з чого сторіччя і починається «стрічка часу». Для індивідуальної роботи учнів на уроках і вдома можуть бути виготовлені «стрічки часу» не великого формату у вигляді складених книжок. Внизу по всій довжині «стрічки часу» обов’язкова повинна бути наклеєна полоса паперу, куди вставляються картки з датами.

Разом з «стрічкою часу» уявлення про послідовність подій складається за допомогою хронологічних таблиць. Події в ній розташовані в хронологічній послідовності, разом з роком вказане і сторіччя. Дата кожної історичної події супроводжується наочним зображенням, що сприяє запам’ятанню і доброму засвоєнню, враховуючи наочно-образний характер мислення учнів ДШ.

Кращому засвоєнню дат історичних подій буде сприяти введення в урок ігрового матеріалу : хронологічного лото, хронологічний кросворд, історичні вікторини, ігри «Що?Де?Коли?», а також вирішення хронологічних задач. Варіанти хронологічних задач можуть відрізнятися рівнем складності, тому повинні призначатися певному учню. Закріпленню хронології буде сприяти опитування по карткам з ігровим матеріалом.

Таким чином, формування вірних уявлень про історичний час у учнів ДШ сприяє корекції порушень інтелекту .

57.Цілі та завдання шкільної історичної освіти.

Серед завдань та цілей курсу історії в спеціальній школі визначені наступні: освітні, виховні та корекційно - розвивальні. Зупинимось на кожній задачі зокрема:

І. Освітні завдання пов'язані з формуванням в учнів міцних знань з історії, а саме:

Засвоєння важливих фактів: як жили наші предки - слов'яни, коли і як виникла у них держава, як мужньо вони боронили свою незалежність і таке інше.

Створення ( формування) в учнів історичних уявлень: щодо образу життя, занять, знарядь праці, звичаїв людей минулого, їх героїчної оборони міст під час монголо - татарської навали і т. ін.

Засвоєння історичних понять, розуміння часових, причинно -наслідкових зв'язків, деяких закономірностей суспільного розвитку.

Оволодіння учнів вміннями застосовувати знання з історії: на заняттях з інших дисциплін, в позакласній роботі, в повсякденному житті.

Вироблення ( напрацювання) умінь та навичок самостійної роботи з історичним матеріалом: текстом підручника, історичним документом, науково - популярною й художньою літературою, газетою, наочним матеріалом.

Учні повинні вміти складати плани, робити записи ( висновки, заповнення таблиць тощо), послідовно викладати історичний матеріал, робити невеликі повідомлення на основі додаткової літератури.

II. Виховні завдання курсу історії наступні:

Громадянське виховання учнів, тобто виховання соціальної активності, принциповості в відстоюванні власної позиції, участь у суспільному житті, виховання почуття відповідальності за долю країни.

Патріотичне виховання учнів ( це виховання любові до Батьківщини, свого народу, поваги до історичного минулого). Патріотизм у мирний час - це вклад в освіту, мистецтво, науку тощо.

Моральне виховання учнів ( це виховання таких якостей як мужність, сміливість, чесність, совість, дисципліна, колективізм, співчуття, доброта, милосердя, честь і гідність тощо).

Естетичне виховання учнів ( це виховання уміння бачити прекрасне й потворне в мистецтві, житті, природі, людині; давати оцінку з естетичної точки зору; розвиток естетичного смаку).Цьому особливо сприяє вдало підібрана до заняття наочність, екскурсії, вивчення культури свого та інших народів; знайомство зі святами за календарем, звичаями, минулими та сучасними традиціями народу.

Трудове виховання учнів ( це прищеплення поваги до людей праці та результатів їхньої трудової діяльності, виховання відповідального відношення до праці, розуміння необхідності, значення праці, готовності працювати). Цьому також сприяє хронологія змін у знаряддях праці, заняттях людей.

Екологічне виховання учнів ( це виховання бережливого ставлення до оточуючого середовища, турбота про природу та її багатства, охорона її та оздоровлення для майбутніх поколінь). Прикладами слугують „ рухи зелених", „ Червона книга", бесіди про Чорнобильську АЕС та ін.

Правове виховання учнів ( це виховання правової культури, тобто поваги до законів, намагання їх дотримуватись, виявляти нетерпимість до порушників закону). Це завдання важливе з погляду на те, що отриманні знання сприятимуть кращій практичній соціальній орієнтації та адаптації вихованців спеціальних шкіл у суспільстві, оскільки моральні й правові принципи і норми регулюють взаємостосунки людей, їх поведінку.

Ш. Корекційно - розвивальні завдання курсу історії:

1. Розвиток і корекція уваги.

Для розвитку таких властивостей довільної уваги учнів як сталість, тривалість, переключення, об'єм, розподіл слід на уроці урізноманітнювати джерела знань та прийоми навчальної роботи, поступово збільшувати тривалість однорідної роботи.

2. Розвиток і корекція сприйняття.

З цією метою вчитель має повідомляти конкретні образи, відомості ( данні), диференціюючи головне від другорядного. Мова вчителя не повинна напружувати слух і втомлювати монотонністю дітей. Погано сприймаються також дрібні і нерозбірливі записи на дошці, наочності.