19.Запорізька Січ та її роль в суспільно-політичній історії України

Запорізька Січ, що існувала на території нижнього Подніпров'я у середині XVI ст. – 1775 p., відіграла значну роль в історії українського народу. Вона була формою української державності у період наступу на Україну Польщі, Кримського ханства, Московії. Республіканська форма правління, участь найширших кіл козацтва у вирішенні практично всіх господарських та суспільних питань перетворили Запорізьку Січ на стійкий політичний організм. Висока виживаність Січі протягом довгого часу в умовах тиску іноземних держав забезпечувалася внутрішньою демократією, рівністю всіх козаків перед звичаями та традиціями. Саме запорізьке козацтво розпочало боротьбу за українську державність у кінці XVI – на початку XVII ст., підтримало Б. Хмельницького в ході Визвольної війни. Запорізький полково-сотенний устрій та принципи демократії були використані Б. Хмельницьким при розбудові Гетьманщини. Щоправда козацтво ніколи не хотіло бути підпорядкованим гетьманській владі, намагалося зберегти свою самостійність від Гетьманщини, що послаблювало сили українства. Конфлікти між Січчю та Гетьманщиною використала у своїх цілях царська Росія.  На Січі стали формуватися нові соціально-економічні умови. Ту виникло і розвивалося хутірське господарство – зимівники, що було більш прогресивною формою господарювання, ніж використання селян-кріпаків. Козаки стали вільним станом в умовах феодальної Польщі, а пізніше Росії. Саме ці причини – демократизм та вільне землеволодіння на Січі ніяк не вписувалися в умови існування Російської імперії. 

20.Роль запорозького козацтва в боротьбі проти турок і татар

Роль козацтва та Запорозької Січі в українській історії надзвичайно важлива. Адже саме завдяки героїчній боротьбі козацтва землі Уураїни були збережені від захоплення турками та татарами. Саме завдяки козацтву населення України було врятовано від турецько-татарського поневолення. Про героїчну боротьбу козацтва проти іноземних поневолювачів свідчать українські народні пісні та думи, в яких козаки завжди виступають в ролі лицарів-захисників. Народна пам'ять зберігає імена найбільш відомих козацьких ватажків, які уславилися своїми походами проти іноземних загарбників.Петро Конашевич Сагайдачний став визнаним лідером усього українського козацтва після 1614 р., коли очолювана ним козацька флотилія здобула турецький порт Синоп, розташований на малоазійському побережжі. Наступного року був не менш вражаючий тріумф очолюваного Сагайдачним морського походу в самі околиці Стамбулу. Тоді козакам у бою вдалося захопити декілька турецьких галер і навіть взяти в полон адмірала султанського флоту. Сам же султан мав змогу з вікон власного палацу спостерігати дим від спричинених козаками пожеж.

21.Народні рухи та козацько-селянські повстання на Україні(кінець XVI 30-роки XVII)

Основними формами протесту селян і бідних верств козацтва були скарги, відмова виконувати панщину, сплачувати податки, підпали маєтків своїх панів, втечі на вільні землі, масові антифеодальні виступи.Одним із перших великих козацько­-селянських повстань кінця XVI ст. було повстання під проводом К. Косинського (1591–­1593). Воно охопило територію Поділля, Волині і Київщини. Повстанці, підтримані реєстровцями і міським населенням, заволоділи великими мі­стами: Білою Церквою, Трипіллям, Переяславом, Богуславом. Однак влітку 1593 р. після вбивства К. Косинського повстанці під натиском військ шляхетської Польщі зазнали поразки.Після блискучої перемоги над турецько-татарською  армадою Османа ІІ під Хотином в 1621 році, досягнутої Річчю Посполитою, насамперед, завдяки 42-тисячному козацькому війську, уряд мусив виконувати свої обіцянки щодо збільшення козацького реєстру. Однак і тут польська шляхта залишалась вірною своєму цинічному ставленню до козаків. Оскільки Туреччина зазнала поразки і небезпека війни з нею вже не загрожувала Речі Посполитій найближчим часом, було вирішено зменшити козацький реєстр до 3-5 тисяч. Це викликало нове загострення соціальних протиріч на Україні, де зростав колоніальний гніт Речі Посполитої, де посилювалася від часів Брестської унії 1596 року експансія католицизму. Трудящі маси не корилися панам, тікали на Запоріжжя, де їх радо приймали козаки. Самі запорожці, незважаючи  на заборони уряду, проводили вдасну політику. Підтримуючи своїх прихильників на ханський престол, вони таким чином впливали на політичне життя Криму. Козаки на своїх “чайках” виходили в Чорне море, нападали на турецькі міста-фортеці, звільняли невільників. Їхні морські походи змушували султана тримати для охорони узбережжя значні військові сили. Козаки вели успішні переговори про союз з Росією, Іраном, навіть Кримським ханством і Швецією.