Країнознавство (Лекція 1)

Виникнення, існування, взаємодія країн на політичній карті світу і в окремих його частинах є наслідком дій (впливу, реалізації) як об'єктивних (незалежних від волі людини) законів і закономірностей, так і принципів, розроблених людськими спільнотами.

У сучасній практиці міжнародних відносин існують суперечності, які постійно загострюються, між закономірностями країнознавства і усталеними принципами взаємодії країн на міжнародній арені.

.

Запитання та завдання

1. Що вивчає країнознавство як наука?

2. Чому сприяють проблемні дослідження у країнознавстві?

3. Що є об'єктом вивчення країнознавства?

4. Визначте предмет країнознавства,

5. Що означає системна універсальність предмету країнознавства?

6. Що може виступати конкретними об'єктами дослідження країнознавства?

7. Схарактеризуйте теорію географічного детермінізму.

8. Що вам відомо про наукову течію енвайронменталізму?

9. Представником якої течи був Е. Гантингтон? У чому її особливості?

10. Які особливості так званої організменної теорії Ф. Ратцеля і Р. Челлена?

11. Назвіть основні положення функціональної теорії держави Р. Гартшорна.

12. У чому сутність теорії "держави-контейнера"?

13. Що таке мондіалізм?

14. Назвіть основних провідників атлантизму.

15. Чому українські національні інтереси найбільш, зачіпає геополітична течія євразійства?

16. Яка різниця між законами і закономірностями?

17. Що таке принципи науки?

18. Схарактеризуйте основні закономірності у країнознавстві.

19. Чому невпинно зростає кількість країн на політичній карті світу?

20. Поміркуйте і назвіть головні причини розпаду імперій.

21. Які суперечності закладені у принципах міждержавних відносин у наш, час?

Тестовий контроль

З. Об'єктом вивчення країнознавства є:

а) історія певної країни;

б) корисні копалини країн і регіонів світу;

в) країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу.

2. Які з цих тверджень правильні:

а) проблемна орієнтація не сприяє зростанню практичної значимості країнознавства;

б) країни світу вивчає не лише країнознавство;

в) вважається аксіомою, що усі сфери функціонування суспільства будь-якої країни так чи інакше тісно взаємопов'язані?

3. Найбільший внесок у розвиток теорії географічного детермінізму зробили такі вчені:

а) Ф. Ратцель;

б) С. Гантингтон;

в) Д. Мейніг;

г) С. Коен; ґ) Е. Реклю;

4. а) б) в)

Франції.

Функціональна теорія держави була висунута:

Р. Гартшорном;

Ге

д) Г. Кіссінджер. Наукова течія енвайронменталізму виникла у таких країнах: Росії; Німеччині;

а)

б) U. і антингтоном;

в)С. Коеном;

г) Д. Мейнігом.

6. Ідеї створення єдиної загальносвітової держави називаються:

а) атлантизм:

б) євразійство;

в) мондіалізм.

7. Визначте правильні твердження:

а) одним із напрямів мондіалізму є комунізм;

б) мондіалістську основу мають ідеї фашизму;

в) ідею "перманентної революції¹' висловив Ф. Ратцель.

8. Прихильниками ідей євразійства були:

а) Г. Кіссінджер;

б) Р. Челлен;

.

в) К. Маркс;

г) П. Савицький; r) JI. Гумільов.

9. До закономірностей країнознавства належать:

а) неминучість розпаду імперії;

б) створення національних держав:

в) непорушність існуючих кордонів:

г) невтручання у внутрішні справи суверенних держав.