2. Абсолютні та відносні величини

У результаті статистичного спостереження, зведення й групуван­ня зібраного статистичного матеріалу одержують різнобічну інфор­мацію про досліджувані явища або процеси.

Підсумкові дані щодо досліджуваної сукупності загалом, її окре­мих груп і підгруп являють собою узагальнені показники. Вони мо­жуть бути абсолютними і відносними.

Ці показники, з одного боку, невід'ємні від методу зведення й гру­пування, а з другого — їх узагальнене значення є початком наступної стадії статистичного дослідження — статистичного аналізу, у якому абсолютні й відносні величини відіграють визначальну роль.

Абсолютні величини — статистичні показники, що виражають розміри, обсяги якісно однорідних у властивих їм одиницях виміру. Крім того, вони є числами іменованими, тобто зав­жди мають певні одиниці виміру й розмірність.

Розрізняють два види абсолютних величин: індивідуальні й за­гальні (сумарні).

Індивідуальні абсолютні величини виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності (сума позову, термін покарання або вік злочинця, зарплата окремих працівників), їх отримують без­посередньо у процесі статистичного спостереження і реєструють у формулярах спостереження. Вони служать базою для розрахунку за­гальних абсолютних величин і утворення групувань за кількісними ознаками.

Загальні (сумарні) абсолютні величини виражають розміри, обсяги тієї або іншої ознаки всіх одиниць даної сукупності або окремих груп (число одиниць усієї сукупності або окремих її частин). Вони належать до узагальнених статистичних показників.

Будь-які статистичні операції (розрахунок відносних, середніх ін­дексів, побудова статистичних рядів) ґрунтуються на абсолютних ве­личинах, і в цьому їх значущість. Тому абсолютні величини є базови­ми. Проте їхні аналітичні можливості обмежені. За абсолютними ве­личинами, наприклад, важко зробити висновок про рівень опадів, динаміку температур, параметри кормосумішей.

Щоб дати відповіді на ці та інші запитання, необхідно зіставляти, порівнювати абсолютні розміри. У результаті такого порівняння от­римують інший вид узагальнених показників — відносні величини.

Відносні величини, їх види та способи обчислення

Відносні величини — це статистичні показники, що виражають кількісні співвідношення між явищами або процесами суспільного життя, тобто узагальнюючі показники, які є результатом ділення од­нієї величини на іншу.

Величина, з якою проводиться порівняння, називається основою, базою порівняння.

Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана вели­чина більша чи менша за базисну або яку частку перша становить стосовно другої, а в деяких випадках — скільки одиниць певної вели­чини припадає на одиницю базисної величини.

Крім того, вони мають велике значення в аналізі взаємозалежних показників. Абсолютна величина не завжди дає правильну характе­ристику, оцінку явища. Відносні величини абстрагують розходження абсолютних і дають змогу по­рівнювати такі явища, абсолютні величини яких безпосередньо непо­рівнянні.

Відносні величини виражаються у коефіцієнтах, відсотках, промилях, децимилях та в іменованих числах.

У статистиці використовують такі види відносних вели­чин: структури, координації, динаміки, інтенсивності, порівняння, виконання плану (договірних зобов'язань), планового завдання.

Відносна величина структури характеризує склад сукупності. Обчислюється діленням кожної частини сукупності на всю сукуп­ність і виражається у відсотках або коефіцієнтах (структура об’єктів бракон’єрського промислу.

Відносна величина динаміки характеризує ступінь зміни явища в часі. Обчислюється діленням показників кожного наступного періо­ду на показники попереднього або початкового і виражається у відсотках, коефіцієнтах (разах).

Наприклад, є дані про кількість виловленої риби в області за 1999-2002 pp. (табл. 1):

Таблиця2. Динаміка вилову риби по області

Рік	1999	2000	2001	2002
Абсолютна кількість виловленої риби, т	31308	32240	32570	31590
Темпи зростання, %:
ланцюгові	100	103,0	101,0	97,0
базисні	100	103,0	104,0	100,9

Обчислимо ланцюгові темпи динаміки:

2000 р.: (32247 : 31308)*100% = 103%

2001 р.: (32570 : 32247)*100% = 101%

2002 р.: (31590 : 32570)*100% = 97,0%

Визначимо базисні темпи динаміки:

2000 р.: (32240 : 31308)*100 % = 103%

2001 р.: (32570 : 31308)*100 % = 104%

2002 р.: (31590 : 31308)*100 % = 100,9%

Ланцюгові темпи динаміки відображають зміну показника за кожний період (рік) відносно попереднього періоду (року).

Базисні темпи динаміки показують накопичені зміни, тобто зміни за рік, два, три. Так, у 2002 p. абсолютна кількість злочинів порівня­но з 1999 p. зросла на 282, або на 0,9 % (100,9-100).

Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь наси­ченості досліджуваним явищем певного середовища розвитку або проживання. Обчислюються діленням різнойменних величин і вира­жаються іменованими числами (коефіцієнти народжуваності, смерт­ності, злочинності).

У статистиці використовується багато показників від­носної величини інтенсивності.