Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Граматична парадигма. Частина -1.doc
Скачиваний:
112
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Вживання означальних, вказівних, питальних, неозначених займенників у ділових паперах

  1. У давальному і місцевому відмінках однини слід використовувати но­рмативні форми займенників: сі продукти ці продукти, цеї домовленості цієї домовленості, казна-який звіт невідомо який звіт, котрогось із присутніх декого з присутніх, тая нарада та нарада, абичим завершили невідомо чим завершили, тії розробки тієї розробки. Перші приклади є розмовними, діалектни­ми.

  2. Правильно використовувати близькі, але не тотожні за значенням займенники кожний, всякий, будь-який: Думаю, зможу відповісти на будь-яке (кожне, всяке) запитання. Але: Кожний відповідає за відведену ділянку робо­ти. Нас влаштовує будь-який квиток.

  3. На означення особи перевага надається вживанню займенника який (-а, -і), а на означення предметів, дій, явищ – що: інженера-конструктора, який проживає ...; контракт, що був підписаний ... .

  1. Слід дотримуватися варіювання у використанні питальних займенни­ків: Звичайно ухвали складаються із вступної частини, в якій зазначається стан питання, що розглядається, і розпорядчої, яка містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання.

  2. Двозначність виникає, якщо вказівний займенник це відноситься до двох явищ: Директор звільнив Бойка з обійманої посади і призначив на його місце Остапенка. Це рішення (звільнити? призначити?) не схвалюють у колективі.

  3. Слово окремий іноді вживається замість неозначеного займенника деякий (окремі підприємства, окремі товариші). Не слід забувати, що основне значення слова окремий – це «незалежний»; бувають випадки, коли це значення виходить на перший план, тоді текст документу стає двозначним: пан Петренко В. М. виконував окремі завдання (незалежні від завдань, що їх одержала група? деякі завдання з тих, що їх одержала група?). Такої двозначності слід уникати.

Правопис займенників

Прийменники із займенниками пишуться окремо: до нас, у мене, з ким-небудь, ні до кого.

У прийменникових сполуках прийменник ставиться між часткою і займенником, розділяючи їх. Частка, прийменник і займенник у таких випадках пишуться окремо: де в чому, ні до кого, ні з ким, будь з ким, хтозна до кого, казна на чому.

Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) аби-, ані-, де-, -сь, пишуться разом: абихто, аніщо, деякий, чийсь.

Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) будь-, хтозна-, казна- пишуться через дефіс: будь-хто, хтозна-чий, казна-чим, та часткою-суфіксом -небудь: хто-небудь.

Частка ні з заперечними займенниками пишеться разом: ніхто, ніякий, нікотрий, ніскільки.

Частка не з усіма займенниками пишеться окремо (за винятком неабиякий, неабихто, неабищо).

Тема 5. Дiєслово та його форми

Дiєслово самостiйна частина мови, яка означає дiю і виражає це значення за допомогою граматичних категорій виду, стану, способу, часу й особи, а також в окремих формах – роду й числа (люблять природу, дорожчає швидко).