- •Розрахункова робота № 1 Оцінка фінансового стану підприємства
- •Расчетная работа № 2 Анализ активов и пассивов должника с целью выявления резервов для расчетов с кредиторами
- •1.1. Основные требования к проведению анализа
- •1.2. Проведение анализа активов и пассивов на конкретном примере
- •І. Фінансові результати
- •Іі. Елементи операційних витрат
- •Ііі. Розрахунок показників прибутковості акції
- •Звіт про рух грошових коштів
- •Расчетная работа № 3 Анализ возможности восстановления платежеспособности должника за счет развития производственной деятельности и выхода на безубыточную работу
- •3.1. Задачи и особенности операционного анализа
- •3.2. Показатели операционного анализа
- •3.3. Факторы, влияющие на изменения операционной прибыли. Расчет требуемого маржинального дохода для покрытия долгов
- •3.4. Методика решения задач
Розрахункова робота № 1 Оцінка фінансового стану підприємства
Відомо, що в міжнародній практиці для оцінки фінансового стану підприємств широко використовують математичні моделі, за допомогою яких формують узагальнений показник фінансового стану підприємства — його інтегральну оцінку, серед яких заслуговують на увагу моделі Альтмана, Таффлера, Ліса, Чессера, Двофакторна модель оцінювання ймовірності банкрутства, модель Фулмера, модель Спрінгейта.
Розглянемо показники, використані в розрахунках, критичні значення їх у кожній з моделей та оцінимо можливості застосування їх у сучасних умовах функціонування підприємств України.
Модель Альтмана 1968 року:
Y = 1,2*К1 + 1,4*К2 + 3,З*К3 + 0,64*К4 + 1,0*К5, (1.10)
де К1 — відношення оборотного капіталу до суми активів;
К2 — відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;
КЗ — відношення прибутку до оподаткування і сплати процентів до суми активів;
К4 — відношення ринкової вартості капіталу до заборгованості;
К5 — відношення виручки до суми активів.
При значенні показника, більшому за 2,675, — фінансовий стан підприємства є стійким, в Інтервалі від 1,81 до 2,675 — фінансовий стан — нестійкий, меншому від 1,81 — високою є ймовірність банкрутства.
Удосконалена модель Альтмана 1983 року передбачає певні зміни, що представлені так:
Y = 0,717*К1 +0,847*К2+3,107*K3 + 0,42*К4 + 0,995*К5, (1.11)
де К1 — відношення оборотного капіталу до суми активів;
К2 — відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;
КЗ — відношення прибутку до оподаткування і сплати процентів до суми активів;
К4 — відношення ринкової вартості капіталу до заборгованості;
К5 — відношення виручки до суми активів.
При значенні показника, більшому за 1,23, — фінансовий стан є стійким, а меншому за 1 ,23 — нестійким.
Моделі, розроблені Альтманом, свідчать про потребу істотних уточнень критичних значень показників упродовж певного часу.
Імовірність (рівень загрози) банкрутства підприємства в моделях Альтмана оцінюється за шкалою, наведеною в таблиці1.1
Таблиця 1.1 Оцінювання ймовірності банкротства за значенням У- рахунка Альтмана
Значення показника „У” |
Імовірність банкрутства підприємства |
1,80 і менше |
Дуже висока |
1,81 – 2,70 |
Висока |
2,71 – 2,99 |
Можлива |
3,00 і вище |
Дуже низька |
Як показує зарубіжний досвід, за допомогою формули Альтмана можна прогнозувати банкротство за 1,5 – 2 роки до появи його очевидних ознак.
Модель Таффлера:
Y = 0,53К1 + 0,13К2 + OJ8K3 + 0,16К4, (1.12)
де К1 — відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов'язань;
К2 — відношення оборотних активів до сукупних зобов'язань;
КЗ — відношення короткострокових зобов'язань до суми активів;
К4 — відношення виручки до суми активів.
Критичними значеннями у моделі Таффлера фінансовий стан підприємства буде стійким при значенні, більшому за 0,3, меншому від 0,2 — нестійким.
Модель Ліса:
Y =0,063К1 + 0,092К2 + 0,057КЗ + 0,001 К4, (1.13)
де Kl — відношення оборотного капіталу до суми активів;
К2 — відношення прибутку від реалізації до суми активів;
КЗ — відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;
К4 — відношення власного капіталу до позиченого.
У моделі Ліса відповідно до показників, що входять до неї, фінансовий стан є стійким при значенні 0,037 і нестійким —меншому від 0,037.
Модель Чессера:
Y = -2,0434-5,24К1+0,0053К2-6,650К3+4,4009К4+0,0791К5+0,102К6 (1.14)
де К1 — відношення готівки і ліквідних цінних паперів до суми активів;
К2 — відношення виручки до готівки і ліквідних цінних паперів;
КЗ — відношення прибутку до оподаткування І сплати процентів до суми активів;
К4 — відношення заборгованості до суми активів;
К5 — відношення основного капіталу до чистих активів;
К6 — відношення оборотного капіталу до виручки.
При значенні показника, меншому від 0,50, — фінансовий стан стійкий, а більшому за 0,50 — нестійкий.
Двофакторна модель оцінювання ймовірності банкрутства:
Однією з найпростіших моделей прогнозування ймовірності банкротства вважається двофакторна модель. Вона базується на двох ключових показниках: показнику поточної ліквідності та показнику частки позикових коштів, від яких залежить імовірність банкротства підприємства. Ці показники множать на вагові значення коефіцієнтів, знайдені емпіричним шляхом, і результати потім додаються з деякою постійною величиною, також отриманою тим самим дослідно-статистичним способом. Якщо результат У є від’ємним, імовірність банкротства невелика. Додатне значення У показує на високу ймовірність банкротства.
В практиці виявлені та використовуються такі вагові значення коефіцієнтів:
для показника поточної ліквідності (покриття) (Кп) – 1,0736,
для показника питомої ваги позикових коштів в пасивах підприємства (Кз) +0,0579,
постійна величина -0,3877.
Звідси формула розрахунку У набуває такого вигляду:
У = -0,3877 – 1,0736-Кп + 0,0579* Кз (1.15)
Для отримання більш точного прогнозу американська практика рекомендує брати до уваги рівень і тенденцію зміни рентабельності реалізованої продукції, оскільки цей показник істотно впливає на фінансову стійкість підприємства. Це дає змогу одночасно порівнювати показник ризику банкротства У і рівень рентабельності продажу продукції.
Модель Спрінгейта
У = 1,03* А + 3,07* В + 0,66* С + 0,4*Д, (1.16)
Де А – відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;
В – відношення прибутку до сплати податків і відсотків до загальної вартості активів;
С – відношення прибутку до сплати податків до короткострокових зобов’язань;
Д – відношення обсягу продажів до загальної вартості активів.
Якщо У ≤0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.
Модель Фулмера:
Модель прогнозує схильність до банкрутства на рік уперед з точністю до 98% випадків, на два роки вперед – до 81 % випадків.
Загальний вигляд моделі:
Н = 5,528*x1 + 0,212*x2 + 0,073*x3 + 1,270*x4 – 0,120*x5 + 2,335*x6 + 0,575*x7 + 1,083*x8 + 0,894*x9 – 6,075, (1.17)
Де, x1 – відношення нерозподіленого прибутку минулих років до сукупних активів;
Х2 – відношення об’єму від реалізації до сукупних активів;
Х3 – відношення прибутку до сплати податків до сукупних активів;
Х4 – відношення грошового потоку до суми зобов’язань;
Х5 – відношення боргу до сукупних активів;
Х6 – відношення пасиву до сукупних активів;
Х7 – логарифм від матеріальних активів;
Х8 – відношення оборотного капіталу до сукупних зобов’язань;
Х9 – відношення прибутку до сплати відсотків та податків до сплаченого відсотка.
За результатами моделі можна отримати такий прогноз:
втрата платоспроможності неминуча при Н≤0;
при Н≥0 компанія функціонує нормально, з подальшою градацією.
R- модель прогнозу ризику банкротства
Ученими Іркутської державної економічної академії запропоновано чотири факторну модель прогнозу ризику банкротства (Модель R), яка має такий вигляд:
R = 8,38* К1 + К2 + 0,054*К3 + 0,63*К4, (1.18)
Де, К1 – відношення оборотного капіталу до активів;
К2 – відношення чистого прибутку до власного капіталу;
К3 – відношення виторгу від реалізації до активів;
К4 – відношення чистого прибутку до інтегральних витрат.
Імовірність банкротства підприємства відповідно до значень моделі R визначається таким чином (таблиця 1.2).
Таблиця1.2 – Загальна оцінка ймовірності банкротства підприємства
Значення R(коефіцієнта значення банкротства) |
Імовірність банкротства |
Менше ніж 0 |
Максимальна (90 - 100) |
0 – 0,18 |
Висока (60 - 80) |
0,18- 0,32 |
Середня (35 – 50) |
0,32 -0,42 |
Низька (15 – 20) |
Більше ніж 0,42 |
Мінімальна (до 10) |
Широке застосування згаданих моделей у зарубіжній практиці зумовлене такими перевагами: вони мають невелику кількість значущих показників, що забезпечує високу точність результатів за низької трудомісткості їх використання; моделі забезпечують інтегральну оцінку і дають можливість порівнювати різноманітні об'єкти; інформація для розрахунку усіх показників є доступною, бо відображається в основних формах фінансової звітності; існує можливість не лише оцінки фінансового стану, а й прогнозування банкрутства, оцінки зони ризику, в якій перебуває підприємство.
Однак ці моделі показують правдиві результати лише в тих конкретних умовах, для яких вони розроблені. Використання таких моделей в Україні було б можливим за повної відповідності бухгалтерського обліку, фінансової звітності і показників міжнародній практиці та стабільній діяльності вітчизняних підприємств. У зв'язку з наявними відмінностями показники вітчизняних підприємств, введені в модель, повинні мати інші критеріальні значення. Адже величина цих коефіцієнтів істотно впливає на результати розрахунків і правильність висновків про фінансовий стан підприємства.