Міністерство освіти і науки україни

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ

(для студентів –заочників)

Спеціальність ЕСЕ з ск, ЕСіМ з ск

Донецьк

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ

(для студентів –заочників)

Спеціальність ЕСЕ з ск, ЕСіМ з ск

РОЗГЛЯНУТО

на засіданні кафедри нарисної

геометрії та інженерної графіки

Протокол № 3 від 28.10. 2006 р.

Затверджено

на засіданні навчально –

видавничої ради ДонНТУ

Протокол № 2 від 12.12. 2007 р.

Донецьк ДонНту 2007

УДК 515+744.3

Методичні вказівки та варіанти завдань до виконання контрольних робіт з нарисної геометрії та інженерної графіки (для студентів-заочників) / Укл.: А.Ф.Коломієць, М.С.Гармаш  Донецьк: ДонНТУ, 2007.  23 с.

Наведені методичні вказівки та контрольні завдання до виконання контрольних робіт з нарисної геометрії та креслення для студентів-заочників.

Укладачі: А. Ф. Коломієць, проф.

М. С. Гармаш, доц.

Рецензент:

доцент кафедри нарисної

геометрії та інженерної

графіки ДонНТУ Д. В. Неснов, доц.

Відповідальний

за випуск: І. А. Скидан, проф.

© А. Ф. Коломієць, М. С. Гармаш

3

1 Загальні методичні вказівки

Навчальна дисципліна "Нарисна геометрія. Інженерна графіка" складається з двох розділів: "Нарисна геометрія" і "Інженерна графіка". .

До розділу "Нарисна геометрія" входять теоретичні основи побудови креслень різноманітних просторових форм на площині. Деякі висновки нарисної геометрії використовуються для розвязання різноманітних інженерно-геометричних задач.

Розділ "Інженерна графіка" містить правила виконання креслень предметів у різноманітних галузях діяльності людини.

Студенти-заочники на установчій сесії, що проводиться на початку семестру, прослуховують стислий цикл лекцій, на яких розглядаються найбільш важливі положення нарисної геометрії, закріплюють ці положення на практичних заняттях і одержують методичні вказівки до вивчення курсу, а також завдання для виконання контрольних робіт. Між установчою і заліково-екзаменаційною (наприкінці семестру) сесіями студенти вивчають курс і виконують домашні роботи самостійно. У цей період вони можуть звертатися на кафедру до викладачів за консультацією. Всі контрольні роботи, що передбачені навчальним графіком, студенти повинні здати (тобто щоб роботи були заліковані викладачем-рецензентом) до початку заліково-екзаменаційної сесії, інакше студент не допускається до іспиту.

У роботі над курсом нарисної геометрії необхідно керуватися деякими рекомендаціями:

1. Нарисну геометрію треба вивчати строго послідовно і систематично, бажано за одним-двома (не більше) підручниками. Великі перерви у вивченні ведуть до швидкого забування вивченого.

2. Прочитаний у підручнику матеріал має бути відразу закріплений самостійним відтворенням розглянутих креслень і розвязуванням прикладів і задач за задачником. Не варто механічно запам'ятовувати навчальний матеріал, його потрібно зрозуміти і зуміти застосувати для розвязання конкретних прикладів. Тільки уміння самостійно розвязувати приклади і задачі може бути ознакою засвоєння того або іншого питання теми.

3. Не намагайтеся вивчати нарисну геометрію тільки читаючи підручник. Читати треба з олівцем у руках і всі креслення, що були описані в даному питанні, варто самостійно відтворювати на аркуші паперу при закритому підручнику. Якщо це вам не вдається, розвяжіть декілька прикладів із задачника.

4. Спочатку варто користуватися різноманітними засобами як наочним приладдям. Розгорніть книгу і покладіть її перед собою на столі так , щоб відкрита частина стала перед вами вертикально – ось вам дві взаємно перпендикулярні площини проекцій. Олівець, ручка, спиця  це модель прямої, а трикутник  модель площини. І спостерігайте, як вони проекціюються на горизонтальну площину, на фронтальну і т.д.

5. Паралельно з вивченням теоретичного матеріалу в міру його засвоєння можна виконувати завдання контрольних робіт. Контрольна робота заочника  це комплекс домашніх графічних завдань, що виконуються на креслярському папері певних форматів. Завдання нумеруються подвійними числами: 1.1,..., 1.4  з нарисної геометрії і 2.1,...,2.2  з інженерної графіки.

4

Час, що відводиться на вивчення нарисної геометрії й інженерної графіки, та кількість контрольних робіт визначаються навчальним графіком. Зміст та обсяг контрольної роботи визначає кафедра. Студенти дізнаються про це на установчій сесії. Кількість контрольних робіт і їх зміст різні для різних спеціальностей. Перед заліком студент виконує залікову роботу і провадиться опитуванння-співбесіда за контрольною роботою з метою перевірки самостійності виконання роботи студентом.

Завдання на контрольні роботи індивідуальні за варіантами. Варіант призначає викладач на установчій сесії. Кожна контрольна робота подається на рецензію в повному обсязі. Вроздріб роботи не рецензуються. У рецензії викладач відзначає переваги і недоліки роботи та вказує студенту (якщо це необхідно), яку частину роботи слід виправити чи переробити. На повторну рецензію знову робота подається у повному обсязі разом із кресленнями, які підлягали виправленню або переробці.

За всіма зауваженнями рецензента необхідно внести виправлення на кресленнях незалежно від того, залікована чи не залікована робота.

Завдання з нарисної геометрії можна згрупувати по 12 на одному аркуші стандартного формату A3 (297х420 мм) або виконати кожне на окремому аркуші формату А4 (210х297 мм). Завдання з креслення виконуються кожне окремо на форматі A3. Контрольна робота починається титульним аркушем, на якому виконуються написи стандартним шрифтом 7 . (ГОСТ 2.304 – 81). Титульний аркуш також має бути стандартного формату. На кожному аркуші з нарисної геометрії в його лівому верхньому куточку записується номер завдання, а в нижньому правому  номер варіанта, група і прізвище студента. При цьому верхній рядок (Варіант … ) має бути не далі 40 мм від нижньої рамки креслення, а сама крайня зліва літера (студент... ) не далі 70 мм від правої лінії рамки креслення.

Ліва лінія рамки креслення відступає від краю аркуша на 20 мм, інші – на 5 мм.

Всі написи на аркушах, включаючи й окремі позначення геометричних елементів на кресленнях ( букви та цифри) мають бути виконані стандартним шрифтом 5 (ГОСТ 2.304 – 81). Підрядкові індекси в буквених та цифрових позначеннях виконуються шрифтом 2,5.

Креслення необхідно виконувати ретельно, точно за допомогою лінійки і косинця або спеціальних креслярських приладів спочатку твердим (2Т, ЗТ), гостро заструганим олівцем у тонких лініях. По закінченні креслення його обводять м'яким (М, МТ) олівцем, заструганим лопаточкою, що забезпечує постійну товщину лінії. Необхідно обводити і тонкі і товсті лінії, домагаючись однакової яскравості їх. Всі лінії повинні відповідати ГОСТ 2.303–68. Суцільні товсті лінії мають бути товщиною 0,8…1 мм, тонкі  в 3 рази тонкіші. У штрихових і штрих-пунктирних ліній штрихи мають бути приблизно однакової довжини в межах аркуша (у штрихової  3…5 мм, у штрих-пунктирної  12…20 мм).

Завдання з креслення виконуються на аркушах формату АЗ. Рамка креслення виконується так само, як і на аркушах з нарисної геометрії. У нижньому правому куточку аркуша поміщається основний напис за формою 1, у лівому верхньому

5

куточку поміщається додаткова графа, у якій записується перевернене позначення креслення. Позначення складається з трьох груп цифр, наприклад, 1.017.001. Перша група (1.) номер контрольної роботи, друга група(017.)  варіант, третя (001. )  номер деталі (креслення). Це позначення має бути записано й в основному написі.

Готуватися до залікурекомендується за наведеними нижче питаннями

У порядку підготовки до заліку студенту рекомендується в окремому зошиті розвязати акуратно за допомогою інструментів 3040 задач із числа, що рекомендуються в табл. 1 або їм аналогічних з інших джерел.

Перед заліком студент виконує залікову роботу.

Зміст залікової роботи: за складальним кресленням виконати ескіз однієї з деталей, на якому побудувати необхідні зображення (всі зображення оформити відповідно до ГОСТ 2.30568), нанести розмірні лнії з вказанням спеціальних знаків (діаметр,радіус, конусність і т. ін.) без розмірних чисел, а також виконати тех нічний рисунок (прямокутна ізометрія або диметрія) з вирізом чверті.

ПИТАННЯ З ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Метод нарисної геометрії. Центральне і паралельне проекціювання. Властивості паралельного проекціювання. Різноманітні методи відображення просторових форм на площині.

2. Проекціювання точки на дві і три площини проекцій. Координати точки. Комплексне креслення точки. Різноманітні положення точки в системі двох і трьох площин проекцій.

3. Проекціювання прямої на дві і три площини проекцій. Прямі загального і окремого положення.

4. Визначення натуральної довжини відрізка прямої загального положення і кутів нахилу її до площин проекцій.

5. Точка і пряма. Прямі, що перетинаються, паралельні та мимобіжні. Конкуруючі точки. Проекції прямого кута.

6. Подання площини на кресленні. Положення площини щодо площин проекцій.

7. Перехід від одного способу подання площини до іншого.

8. Точка і пряма в площині. Головні лінії площини. Побудова плоских фігур, розташованих у площині.

9. Побудова взаємно паралельних прямої і площини та двох площин.

10. Побудова лінії перетину двох площин.

11. Побудова точки перетину прямої із площиною.

12. Побудова взаємно перпендикулярних прямої і площини та двох площин.

13. Сутність способу заміни площин проекцій і застосування його до розвязання чотирьох основних задач.

14. Застосування способу заміни площин проекцій для визначення відстаней між двома прямими і двогранних кутів.

15. Сутність способу обертання навколо ліній рівня і застосування його для визначення відстаней між прямими та неспотворених зображень плоских фігур.

6

16. Визначення дійсних величин кутів між двома прямими, прямою і площиною та двома площинами способом обертання навколо ліній рівня.

17. Побудова лінії перетину прямих і похилих призм і пірамід площиною.

18. Побудова розгорток прямих і похилих призм та пірамід

23. Побудова лінії перетину кривої поверхні з площиною.

24. Побудова точок перетину прямої з кривою поверхнею (конусом, циліндром, сферою).

25. Побудова розгорток прямих і похилих циліндрів та конусів.

26. Способи побудови ліній взаємного перетину двох багатогранників.

27. Побудова лінії взаємного перетину двох кривих поверхонь за допомогою допоміжних площин.

28. Побудова лінії перетину двох кривих поверхонь за допомогою концентричних сфер.

29. Побудова лінії взаємного перетину двох кривих поверхонь за допомогою ексцентричних сфер.

31. Аксонометричні проекції. Основні поняття і визначення. Класифікація аксонометричних проекцій. Зв'язок між показниками спотворення.

32. Стандартні аксонометричні проекції. Побудова зображень кола в аксонометричних проекціях.

Нижче в табл. 1 зазначені сторінки підручника [1], де містяться відповіді на наведені питання і номери задач, що рекомендуються для самостійного розвязання за задачником [4 або 5].

Таблиця 1  Задачі для самостійного розв´язування

№№ питань	Сторінки підручника [1]	№№ задач за збірником [4 або 5]
1	2	3
1	8-13	
2	13-25	4,5
3	25-29, 32-35	7,8,18,19,21,23
4	29-33	13,15,16
5	35-41	11,25,27,29,30,32,35,36,38,39
6	42,49-54	
7	43-44	53,55,58,59
8	44-48,55-61	41,43,45,47
9	62-64,72-74	95,98,99,100
10	65-69,70-72	68,69,71,72,74,76,87,88,90,91
11	64-65,69-70	62,66,78,79,81,83,85
12	74-78	103-105,107,109,114,120,130,138,140
13	81-85	156,158в,159а,162,168,170
14	98-99,103-104	185,186
15	92-93,98	191,346*,279*
16	101-103	180,182
17	107-112,114-116	436*,438*,454*,458*
18	121-124	506*,507*,508*
19	125-134	219
20	137-147	
21	148-157	
22	157-163	
23	170-188	228,546*,556*,553*
24	189-193	249,252,254
25	173-174,183-184,227-232	678*,684*
26	118-121	484*,493*
27	194-201	630*,642*,650*
28	206-208	270,271,671*
29	209-210	666*
30	164-166	702*,704*,706*,707*,709*
31	234-238	
32	238-243	

• - Номери задач за "Збірником задач…"[5]