- •Практична робота №4.
- •Після опрацювання теми студент повинен:
- •1) Знати:
- •2) Вміти: розв’язувати задачі Задача 1.
- •Методичні вказівки до виконання задачі 1.
- •Взаємозв’язок балу кредиту і рекомендованого рішення
- •Залежність можливостей і умов надання позики від кредитного рейтингу позичальника [63]
- •Порівняльна характеристика основних методик визначення можливості видачі кредиту
- •Основні фінансові показники, що найчастіше використовуються у методиках аналізу фінансового стану позичальників([1-9])
- •Фінансові показники, що входять до методики оцінки кредитоспроможності позичальників (на основі [46-54])
- •Кількість балів, яка відповідає прийнятним значенням фінансових показників у методиці оцінки кредитоспроможності позичальників
- •Шкала рейтингової оцінки позичальників банку
- •Значення показників для визначення класу кредитоспроможності
- •Бальна оцінка для визначення класу кредитоспроможності
- •Визначення класу кредитоспроможності
Порівняльна характеристика основних методик визначення можливості видачі кредиту
Основні положення методики |
Переваги методики |
Недоліки методики | |||
1 |
2 |
3 | |||
Рейтингова система оцінки ризиків по кредитах юридичних осіб | |||||
дозволяє одержати бал кредиту і рекомендоване рішення про можливість кредитування в результаті оцінки п'яти складових аналізу: загальній характеристиці клієнта; фінансового стану клієнта; характеристики об'єкту, що кредитується; забезпечення кредиту; юридичних аспектів |
разом з оцінкою фінансового стану позичальника відбувається визначення максимальної суми, в межах якої банк з найменшим для себе ризиком може кредитувати даного позичальника;найбільш відповідає рекомендаціям за оцінкою фінансового стану НБУ |
використання коефіцієнтів, що дають загальну, дуже поверхневу характеристику явищ, що вивчаються, за відсутності аналізу взаємного впливу показників один на одного і без аналізу якості цих показників.
| |||
Визначення кредитного рейтингу позичальників | |||||
оцінка проводиться в два етапи: визначення кредитного рейтингу позичальника проводиться на основі розрахунку певних фінансових коефіцієнтів - попередній етап; експрес - аналіз балансу позичальника проводиться з метою визначення його спроможності до погашення кредиту - завершальний етап. |
головним компонентом аналізу є визначення здатності потенційного позичальника забезпечувати могутній грошовий потік; у частині оцінки об'єктивних показників майже повністю відповідає рекомендаціям за оцінкою фінансового стану НБ |
Відсутність чіткого взаємозв'язку між результатами аналізу фінансового стану підприємства і привласненням кредитного рейтингу позичальнику; передбачає тільки кількісний аналіз фінансового стану потенційного позичальника на основі об'єктивних показників без урахування суб'єктивних параметрів його діяльності | |||
Рейтингова система оцінки кредитоспроможності позичальника | |||||
процес аналізу кредитоспроможності містить чотири стадії: аналіз ліквідності; оборотності поточних активів; платоспроможності; прибутковості; За підсумками розрахунку показників визначається сумарна кількість балів, на підставі якого позичальнику привласнюється певний клас кредитоспроможності і, в рекомендоване рішення про можливість кредитування. |
відповідає рекомендаціям за оцінкою фінансового стану НБУ; пропонується найчіткіша оцінка фінансової незалежності підприємства і його ліквідності |
не передбачає аналіз і оцінку взаємного впливу показників; відсутній структурний (якісний) аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості; якісна оцінка позичальника не включає аналіз суб'єктивних чинників кредитоспроможності |
На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що економічна ефективність методик оцінки якості позичальників, з погляду захисту комерційного банку від зайвого кредитного ризику, полягає у виявленні з числа потенційних позичальників тих підприємств, фінансовий стан і кредитоспроможність яких незадовільна і може надалі привести до збитків для банку у разі їх кредитування.
Таким чином, та методика є найефективнішою, яка дозволяє об’єктивно оцінити підприємства і виявити число не надійних і неплатоспроможних потенційних позичальників, що дозволить банку сформувати якісний кредитний портфель за принципом найбільшої безпеки для банку.
На підставі проведеного аналізу, нами зроблений наступні висновки.
Найважливішою складовою комплексної оцінки ризику і якості позичальника по розглянутих вище методиках є система розрахунку лімітів кредитування. Вона суміщає в собі один з методів захисту комерційного банку від кредитного ризику – шляхом встановлення лімітів кредитування для позичальників і оцінку фінансового стану позичальників – шляхом розрахунку різних фінансових коефіцієнтів, що характеризують: фінансову стійкість, ліквідність, рентабельність і ефективність діяльності підприємства – позичальника.
Важливим методологічним аспектом формування методик оцінки кредитоспроможності позичальника є оптимізація складу наявної на сьогодні великої кількості різнорідних показників, на основі значень яких визначається якість фінансового стану суб'єктів господарювання. Дані показники у сукупності повинні відповідати вимогам комплексної характеристики як поточного стану підприємства, так і тенденцій його подальшого розвитку в перспективі.
Проведений аналіз систем фінансових показників, які використовуються в різних методиках банків для аналізу фінансового стану позичальників, свідчить про неоднорідність їх складу і кількості. Для уникнення громіздкості методики оцінки виділимо 9 показників, що найчастіше використовуються у методиках аналізу фінансового стану позичальників (табл. 4.4 ).
Таблиця 4.4