1.1.2. Ужгород – заручник власного розташування.

Багато зелені й наявність річки — не ознака безпечного для здоров’я середовища, принаймні не в Ужгороді. За даними Центральної геофізичної обсерваторії, Ужгород 12-й за рівнем забруднення у переліку з 53 міст України. У далеко не промисловому центрі повітря переповнене формальдегідом, оксидом азоту, діоксидом вуглецю, тобто, небезпечними речовинами, які невідчутні на запах, зате викликають хвороби верхніх дихальних шляхів, а в поодиноких випадках — онкологічні захворювання.

Серед міст правобережної частини України обласний центр — на другому місці. Насправді Ужгород має однакові показники з Рівним, і лише завдяки меншому вмісту однієї з речовин залишається другим. Для порівняння — середньорічна концентрація формальдегіду в Ужгороді 0,016 мг/куб. м., а в Рівному — 0,013 мг/куб. м. при ГДК 0,003 мг/куб. м. Загалом середньорічні показники в Ужгороді перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) у 5,3 разу.

У цілому ситуація по Україні дуже схожа. У таблиці з переліком досліджуваних міст майже в усіх є проблеми з формальдегідом, оксидом вуглецю, оксидом азоту, діоксидом азоту.

Регулярні спостереження за забрудненням атмосферного повітря в місті здійснюють на двох стаціонарних базових постах, розташованих у житловій та промисловій зонах міста — на проспекті Свободи та вулиці Паризької Комуни. Вимірюють повітря чотири рази на добу. Відтак щодня одержують вісім проб. З них у лабораторії вираховують середній рівень і визначають стан забруднення. Лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря, якій підконтрольні пости, забезпечена приладами, покази яких достовірні.

Дослідження снігового покрову є зручним і економічно вигідним способом отримання даних про надходження забруднюючих речовин із атмосфери на підстилаючи поверхню. Особливу цікавість сніговий покрив представляє при вивченні процесів довготривалого забруднення (місяць, сезон), оскільки як природній накопичувач він дає представлення про реальну кількість сухих та вологих осадів у холодну пору року.

Найбільш інтенсивно даний підхід приміняють на протязі останніх десятиліть. Показано, що сніг може слугувати індикатором атмосферного забруднення поллютантами різного типу: пилюкою, важкими металами, нафтовими поліциклічними ароматичними вуглеводнями, білковими зєднаннями та ін.. сніговий покрив можна також використовувати для цілей дистанційного зондування параметрів забруднення місцевості, в тому числі і з космосу.

Завдяки геохімічним та санітарно-гігієнічних досліджень були встановлені кількісні зв’язки між складом компонентів в атмосферному повітрі та випаданні на території міст та їх меж, що фіксується у вигляді аномалій в грунті та сніговому покрові, депонують забруднення.

1.2. Характеристика снігового покрову Закарпатської області

Сніговому покриву належить одна з ведучих ролей у формуванні клімату зимового сезону. Він зберігає грунт від глибокого промерзання і цим сприяє всмоктуванню талих вод на весні. Значний вплив сніжний покрив має також на температурний режим холодного періоду року. Навесні тепле повітря над сніжною поверхнею охолоджується за рахунок витрати тепла на танення снігу, внаслідок чого виникає снігова інверсія. Сніжний покров характеризується висотою, щільністю та запасом води в снігові. Важливим показником також є дата появи та сходу снігового покриву, утворення та руйнування стійкого снігового покриву, кількість днів з сніговим покривом.

Кругообіг води в природі відбувається за рахунок її випаровування і випадання у вигляді атмосферних опадів (дощу, снігу, граду). При цьому в атмосферу потрапляють сотні речовин, які раніше були відсутні в природі. Це атмосферні забруднювачі – оксиди азоту, оксиди карбону (чадний газ), хлор, формальдегід. В деяких випадках з двох чи декількох відносно безпечних речовин, викинутих в атмосферу, під впливом сонячного випромінювання можуть утворитися отруйні сполуки.

Сніг очищує атмосферу від механічних і хімічних забруднень. Після снігопаду над містами зникає смог, а це кислотні випари, вихлопні гази, аерозолі та радіонукліди в різноманітних формах. Правду кажучи рослинам, на відміну від нас, цей факт покращення не несе. Справа в тому, що при таненні навесні сніг віддає всі адсорбованні забрудники через талу воду у землю. Головні джерела забруднення – теплові електростанції, нафтопереробні підприємства та автотранспорт. Менш небезпечні станції, які працюють на газі, більш – на вугіллі.

Середня дата утворення снігового покриву в м. Ужгород припадає на початок грудня ( табл. 1.5). Середнє квадратичне відхилення дат появи снігового покриву складає 15 днів. Один раз в 20 років сніговий покров може встановлюватись до 10 листопада, або після 28 грудня.

Строки появи снігового покриву в М. Ужгород сильно коливаються з року в рік в залежності від характеру погоди і особливостей циркуляції перед зимового періоду. Період між випадінням першого снігу і утворенням стійкого снігового покриву називається перед зимовим, він продовжується в середньому 24 дні. В ранні зими стійкий сніговий покрив утворюється на 40 днів раніше середньої дати, в пізні зими на 40 днів пізніше. Різниця між настанням найбільш ранньої (13 листопада 1983 р.) і найбільш пізньої ( 6 лютого 1956 р.) дати стійкого снігового покриву може складати три місяці. В теплі малосніжні зими з довгими відлигами обумовленими адвекцією тепла, коли сніжний покрив практично повністю тане, потім знов утворюється, інколи спостерігаються два періоди з стійким сніговим покривом.

На низинних територіях басейну р. Уж переважають зими м’які і відносно теплі з незначним і недовгим сніговим покривом. Навіть в холодні і багатосніжні зими періоди стійкого покриву не перевищують одного місяця.

Максимальна висота снігового покриву за роки спостережень 1946 – 2008, на низині досягала 70 – 90 см., в лютому 1999 р.

За зиму сніговий покрив може утворюватись і сходити в середньому 5 – 7 разів, за зиму 1951 – 1952 рр. він сходив і утворювався 10 разів. Зима 2006 – 2008 рр. була практично безсніжною в низинній частині області.

Повністю сходить сніг, загалом, в другій декаді лютого, при сніжних зимах в кінці лютого – початок березня.