15,Властивості землі, які враховуються при землеустрою клімат

Серед кліматичних умов, які враховують при землеустрої, найважливішими є тепло- та вологозабезпеченість, вітровий режим і мікрокліматичні умови.

Тешошбетеченість характеризується сумою температур повітря понад 10 ‘С. За такої температури відбувається веге- тація основних культурних рослин. Чим вища теплозабсзпе- ченість, тим більше активної сонячної радіації одержує рос- лина і кращий фотосинтез, а отже, виша врожайність.

Відмінності в теплозабезіїеченості окремих регіонів Украї- ни дуже великі — від 2400— 2500* на півночі до 3200— 3600° на півдні.

Воіогоіабеіпеченість визначається сумою опадів, які випа- дають, особливо протягом вегетаційного періоду, їхнім харак- тером (доті, зливи тощо), а також випаровуваністю. Вона виражається коефіцієнтом річного атмосферного зволоження (відношення опадів до випаровуваності). Його величина ко- ливається від 1 на північному заході країни до 0,2 на півдні. Оптимальна вологозабезпеченість спостерігається при коефі- цієнті зволоження 0.5 на високопродуктивних землях лісо- степової зони.

Тепло- і вологозабезпеченість, біоклімагичний потенціал враховують при територіальному землеустрої великих об’єк- тів. розробці Генеральної схеми використання та охорони території України, схем землеустрою територій областей і районів. При цьому уточняють зональну спеціалізацію, роз- міщення угідь, структуру посівних площ, напрям меліорації земель.

Вітровий режим (напрямок, сила й повторюваність віт- рів) — дуже важливий для територіального землеустрою. На- прямок переважних вітрів беруть до уваги при визначенні взаємного розміщення селиш і виробничих центрів (тварин- ницькі ферми, гноєсховища, склали мінеральних добрив і

пестицидів). При ньому потрібно, щоб запахи Й пил, шо роз- носяться вітром, не потрапляли в села. Віл напрямку і сили шкідливих вітрів залежать розміщення, конструкція та площі вітроломних лісосмуг, необхідність смугового розміщення посівів і парів, закладання кулісних насаджень у районах вітрової ерозії, а також доріг, якщо узимку випадас багато снігу.

Мікрок-ііматичні умови мають велике значення при земле- впорядкуванні конкретних ділянок. Землевпоряднику потріб- но знати ділянки розміщення мочарів (виходи фунтових вод на поверхню), вітроудариі схили, осередки розміщення пере- зволожених земель, місця скупчення снігу, умови інсоляції (освітленість) і затоплення ділянок тощо. Ііі фактори визна- чають диференційоване розташування посівів сільськогоспо- дарських культур, технологію їх вирощування, внугрішньопо- льову організацію території.

16. Проектування – процес творчий, який виконують шляхом розробки варіантів проекту, всебічного аналізу, порівняння і вибору найбільш економічно ефективного і технічно легко здійсненого варіанту, заснованого на новітніх досягненнях науки і передової техніки.

На сучасному рівні розвитку землевпорядне проектування розглядається за трьома чинниками:

– як практична діяльність з організації раціонального землекористування;

– як галузь знань (тобто галузь науки);

– як навчальна дисципліна, що є профілюючою в підготовці спеціалістів із землеустрою.

Землевпорядне проектування сприяє раціональному використанню землі,

впорядковуванню території з її неповторними особливостями в кожному землекористуванні і землеволодінні, а також допомагає в процесі використання захистити землю від несприятливого впливу різних природних факторів та нерозумної господарської діяльності, одержати із землі більше продукції, не виснажуючи її продуктивні сили, при економії затрат пращ і засобів виробництва.