Характеристика нормативних документів про школу.
Управління школою в сучасних умовах — це складний процес, складовими якого є правильний вибір мети і завдань, вивчення і глибокий аналіз досягнутого рівня навчально-виховної роботи, система раціонального планування, організація діяльності учнівського і педагогічного колективу, вибір оптимальних шляхів для підвищення рівня навчання і виховання, ефективний контроль.
Управління школою – це науково обґрунтовані дії адміністрації і педагогів, спрямовані на раціональне використання часу і сил викладачів і учнів у навчально-виховному процесі з метою поглибленого вивчення навчальних предметів, морального виховання, підготовки до усвідомленого вибору професії і всебічного розвитку особистості.
Вирішення цих питань залежить від уміння керівництва школи і вчителів творчо використовувати найновіші досягнення науки і передового досвіду, від здатності створити необхідні умови для впровадження наукової організації праці (НОП) у школі, від взаємовідносин, що складаються в колективі, від активності вчителів і учнів у навчально-виховній роботі.
У вузах і великих комплексах діє функціональна система управління: є навчальна частина, яка відає навчальною роботою; наукова частина, здійснює керівництво навчальними дослідженнями викладачів; господарча частина, забезпечує фінансами, меблями, найнеобхіднішими посібниками для навчально-виховного процесу.
Найважливішими принципами управління школою (педагогічними системами) є:
¾ демократизація і гуманізація;
¾ системність і цілісність в управлінні;
¾ об'єктивність і повнота інформації в управлінні.
У сучасній теорії управління особливе місце займає так званий системний підхід, який передбачає свідоме і планомірне управління. Встановлюються зв'язки між сферами управління, висувається головна мета, відповідно до якої формуються частинні, проміжні завдання, накреслюються шляхи і терміни їх виконання, розподіляються наявні резерви, виділяються засоби, організується робота, здійснюється контроль. Схематично системний підхід можна подати у вигляді такої ланки: мета - ресурси - план - рішення - реалізація - контроль.
Аналіз школи як системи показує, що вона характеризується безперервною зміною станів, характером зв'язку між елементами, обумовленими метою і завданнями навчально-виховного процесу в кожній віковій групі учнів. Стосовно школи, управління - ? вплив, заснований на наукових принципах та методах і спрямований на оптимальну організацію навчально-виховного процесу.
Основними функціями управління є: аналіз і планування, організація і контроль, координація і стимулювання.
Аналіз – це той фунт, на якому тримається вся система планування і організації навчально-виховного процесу.
Планування – як одна з найважливіших функцій управління, передбачає визначення найбільш ефективних шляхів досягнення визначених завдань.
Організація – це формування і встановлення відносно стійких взаємозв'язків між керівною і керованою системами, які функціонують і розвиваються як єдине ціле.
Координація – передбачає високу оперативність і встановлення гармонії між всіма ланками і напрямами навчально-виховного процесу, між керівною і керованою системами.
Контроль – це активна стадія процесу управління, коли порівнюються досягнуті результати з тим, що було заплановано. Основою всієї системи контрольних вимірів (кількісних і якісних) є зворотний зв'язок.
Стимулювання – це система заходів, спрямованих на створення творчо працюючого педагогічного колективу і активну цілеспрямовану діяльність учнів.
В теорії управління за останні роки визначилися нові підходи до розв'язання проблем взаємовідносин керівників і підлеглих, прав і обов'язків посадових осіб, психології управління. Якщо раніше всі ці проблеми легко розв'язувалися на основі так званих принципів демократичного централізму, то нині все більш глибоко виявляється характер самої культури відносин, показником якої є професійні і загальнолюдські цінності.
2. Освітня система в Україні.
Освітня система України представлена исленнимиучбовими закладами, які ось вже багатьох років готуютьпровідних фахівців з різних напрямів. Українські учбовізаклади відомі не лише в межах країни, але і закордоном. Багато хто з них є не лише освітніми, але і науково-дослідними і культурними центрами.На сьогодні розвитокосвіти є пріоритетом для нашої країни.У учбовий процесактивно впроваджуються методи, розробки і проективсесвітньо відомих учених. Студенти з успіхом отримують як теоретичні, так іпрактичні знання.Багаторічний досвід роботи разом здосягненнями сучасної науки і техніки допомагаютьукраїнським учбовим закладам готувати справжніхпрофесіоналів, які надалі принесуть престиж своїйкраїні.Університети України надають можливістьіноземним громадянам, а також громадянам України,отримати вищу освіту по одній із спеціальностей університету на очній або заочній формі навчання. Підготовка фахівців здійснюється по трьох освітніхнапрямах: бакалавр, фахівець, магістр (інформація проспеціальності, по яких здійснюється підготовка вуніверситеті, в інших розділах цього сайту).Термінинавчання (у дужках для заочної форми) : бакалавр - 4роки (5), фахівця - 5 років (6), магістра - 5,5 (6,5).Випускники отримують університетський дипломдержавного зразка. Університет сприяє в міжнароднійлегалізації дипломів через Міністерство освіти і наукиУкраїни. Навчання в університеті платне.Підготовка іноземцівздійснюється відповідно закону України "Про правовийстатус іноземців і осіб без громадянства", постановКабінету Міністрів України від 26.02.93 № 136 "Пронавчання іноземних громадян в Україні" (зі змінами) і від05.08.98 № 1238 "Про затвердження Положення проприйом іноземців і осіб без громадянства на навчання увищі учбові заклади.Іноземці, яким надаються державні стипендії за міжнародними договорами, загальнодержавними програмами, іншими міжнародними зобов'язаннями України, зараховуються на навчання на підставі направлень Міністерства освіти і науки України в межах обсягів державного замовлення. При вступі на інші напрями підготовки (спеціальності) іноземці українського походження, які отримали направлення на навчання від офіційно зареєстрованих українських національно-культурних товариств, користуються такими ж правами, як і громадяни України.
3.Структура органів управління освітою та їх діяльність. Нова модель і системи управління сферою освіти, згідно Національною доктриною розвитку освіти, повинна бути відкритою і демократичною, враховувати громадську / гумку Модернізація управління освітою передбачає: оптимізацію державних управлінських структур, децентралізацію управління; перерозподіл функцій і повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та навчальними закладами, перехід до програмно-цільового управління, поєднання державного і громадського контролю; впровадження нової етики управлінської діяльності, заснований на принципу х взаємоповаги, позитивної мотивації; прозорість розробки, експертизи, апробації та затвердження нормативно-правових документів, створення систем моніторингу ефективності управлінських рішень, їх у пливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях.
Органами державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки України; міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія (ВАК) України; у відділи (управління) освіти місцевих державних адміністрацій.
Центральні органи державного управління освітою беруть участь у виробленні та втіленні в життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямів ро озвітку освіти, вимог до її змісту, рівня та обсягу, нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчально-виховних установ;
До органів громадського самоврядування в системі освіти відносяться загальні збори (конференція) трудового колективу; рада навчально-виховного Установи; районна, міська, обласна конференції працівників освіти; райо онна, міська рада з питань народної освіти; всеукраїнський збір працівників утворень.
Змістом діяльності самоврядування самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, наукової, методичної, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності, участь у форму УВАН планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного замовлення та замовлень місцевого значення, визначення змісту шкільної комплексу освіти, форм і методів навчання, прийняття н а роботу педагогічних та інших працівників, здійснення громадського.
4.Інспектування загальноосвітніх навчальних закладів. Інспектування (від лат inspectore - наглядати) - це встановлена Міністерством освіти і науки України система державного контролю за виконанням установами освіти постанов, директив уряду в в галузі освіти, навчальних планів і програм, інструкцій, наказів і розпоряджень керівних органів поряд з практичним посібником об'єктом контролю , вжиттям заходів щодо запобігання та усунення недостатковв.
Шкільна інспекція представлена інспекторами Міністерства освіти і науки України, інспекторами управління освіти обласних державних адміністрацій, інспекторами відділів освіти районних державних адмініістраці.
Залежно від спрямованості і масштабів охоплення перевіркою розрізняють наступні види інспектування загальноосвітніх навчальних закладів:
1 Фронтальна Складається в усі сторонній перевірки діяльності школи для оцінки роботи адміністрації та очолюваного нею педагогічного колективу, встановлення передумов їх успіхів і причин недоліків
2 Вибіркове зводиться до перевірки окремих сторін діяльності освітнього закладу, зокрема, які або мають важливе значення в системі соціального замовлення освіти, або незадовільно вирішуються на пр рактіці Така інспекція здійснює закріплений за інспектованих навчальним закладом інспектор Іноді в нього залучаються методисти районного чи міського методкабінетоветів.
3 тематичних направляється на поглиблене вивчення стану вирішення певної освітньої проблеми групою шкіл.
Під час інспектування загальноосвітнього навчального закладу найчастіше перевіряються наступні напрями його діяльності: забезпечення середньою освітою підростаючого покоління, систему праці вчити телів, виконання ними навчальних планів і програм; організаційну роботу, розстановку і використання педагогічних кадрів; виконання планових бюджетних витрат, облік роботи і звітність навчальних закладів; адміністративні ративно-господарською діяльністю.
5.Керівництво навчально – виховною роботою школи,функціональні обов’язки. Керівництво роботою загальноосвітньої школи здійснюють директор, його заступники з навчальної та виховної роботи, помічник директора з господарської частини їх права та обов'язки зазначені Положення ям про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.
Призначення на посаду та звільнення з посади керівника державного, комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою Посада керівника загальноосвітнього в навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра , стаж педагогу чеський роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.
Призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу здійснюють відповідні органи управління освітою по а поданням керівника навчального закладу, комунального - власник за погодженням з відповідним органом управління освітою.
Директор школи виконує такі обов'язки:
- Забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від імені навчально-виховного закладу;
- Розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами, затверджує за погодженням з радою навчально-виховного закладу кошторис і забезпечує його виконання, укладає угоди, відкриває сче нки в установах банків і є розпорядником кредитів
- Видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу;
- Організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу, за дотримання вимог охорони дитинства і пра аці, створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі
- За погодженням з радою навчально-виховного закладу призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників, помічника з господарської частини;
Заступник директора з навчальної роботи організовує і контролює процес навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і поведінку; перевіряє виконання навчальних плані ів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів, здійснює керівництво методичною роботою з учителями шкіл. Заступник директора з виховної роботи організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів школи, надає необхідну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам школи, що залучаються до проведення виховної роботи з учнями, підтримує зв'язки з позашкільними установами, громадськими організаціями та державними органами, причетними до виховання молоді.
Помічник директора з господарської частини відповідає за збереження шкільних будівель і майна, матеріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну безпеку, правильну організ зацию роботи обслуговуючого персонал.
Для керівника школи повинні бути характерними орієнтація на головну, кінцеву мету навчання і виховання школярів, обліку факторів, які сприяють її досягненню, прагнення вибрати оптимальний шлях д для вирішення проблем навчання і виховання учнів, спираючись на громадську думку школи, здатність до ризику при виборі форм і методів навчання і виховання, щоб досягти мети навчально-виховної діяч ності; самостійність мислення.
Не менш важливе дотримання керівником педагогічного такту у взаємодії з педагогічним колективом цілому керівник повинен дотримуватися у своїй роботі наступних правил:
1 одинаково ставитися до всіх членів колективу, нічим не проявляти свої симпатії чи антапатіі, оцінювати вчителя по їхній праці.
2 Бути принциповим в значимому і поступливим в дрібницях Зайва принциповість в дрібному сприймається як адміністративна амбіція, прагнення продемонструвати свою владу, обмежити самостійність у творчос сті учітелемля.
3 Радитися з колективом Це правомірно тоді, коли керівник не впевнений у своєму рішенні, і тоді, коли він повністю впевнений у ньому Рада підлеглого, незалежно від її цінності, зближує його з руководітеляміком.
Рада школи як виконавчий орган громадського управління організовує виконання рішень загальних зборів (конференції) затверджує річний план, режим роботи школи. Разом з батьками рада школи забезпечує соціальний захист учнів при розгляді питань, що стосуються їхніх інтересів у державних та громадських органах У присутності батьків розглядає подання педагогічної ра ади про виключення учня зі школи і приймає відповідні рішення в рамках чинного законодавства рада школи вживає необхідних заходів щодо захисту педагогічних працівників, директора школи від необгрунтова ного втручання в їх професійну та службову діяльність Спільно з дирекцією вона представляє інтереси школи в державних і громадських органах,
Вищим органом громадського самоврядування в середній загальноосвітній школі є загальні збори (конференція) колективу Делегати конференції обираються від працівників школи, учнів другого-третього ступі еня, батьків, представників громадськості (однакова кількість представників від кожної категорії) Загальні збори (конференція) збираються один раз на рік.