Тема 1. Революція 1917 р. В Росії (2 год.)

1. Початок революції та кризи нової влади (події березня-серпня 1917 р.)

2. Передумови та наслідки більшовицького перевороту (серпень-листопад 1917 р.)

3. Розгін Установчих зборів та наслідки Російської революції (листопад 1917 – січень 1918 рр.)

Мета: розкрити суть та наслідки Російської революції 1917 р., розбіжності ідеологічних підходів до її вивчення, дослідити цілі основних політичних сил та інтереси різних верств населення в ході революції.

Дати визначення термінам і пояснити поняття: Установчі збори, марксизм, більшовизм, “квітневі тези”, соціалізація, націоналізація, муніципалізація, експропріація, традиційне суспільство, громадянське суспільство, ради, ВЦВК, коаліційний уряд, ліберальна демократія, революційна демократія, парламентська республіка, республіка рад, путч, диктатура, заколот, чекісти, ревкоми.

Дискусійні проблеми:

1. Скільки революцій відбулося в Росії впродовж 1917 р.?

2. Чи існувало “двовладдя” до листопада 1917 р.?

3. 7 листопада – це перемога чи поразка радянської революції?

4. Чи було перетворення народної революції 1917 р. в комуністичну революцію об’єктивною закономірністю?

Контрольні питання:

1. Причини повалення самодержавства.

2. Чому Тимчасовий уряд не втримався при владі?

3. Чому більшовики взяли курс на збройний переворот?

4. Чи тотожні поняття “радянські гасла” та “комуністичні (більшовицькі) гасла”?

5. Навіщо більшовики розігнали ними ж скликані Установчі збори? Чи можна вважати цю подію кінцем революції 1917 р.?

Теми усних доповідей:

1. Князь Г. Львов – особистість і політик.

2. О. Керенський – особистість і політик.

3. В. Ленін – особистість і політик.

4. Л. Троцький – особистість і політик.

Методичні поради:

Для розкриття проблеми семінарського заняття доцільно:

1. З’ясувати, за яких умов було повалене російське самодержавство, які рушійні сили до цього прилучилися. Визначити, які політичні сили прийшли до влади після зречення монарха, в чому полягали їх цілі, чи була легітимною нова влада. З’ясувати, чи існувало двовладдя, про яке йдеться в історіографії радянського періоду. Проаналізувати політику Тимчасового уряду всіх складів. Акцентувати увагу на причинах виникнення квітневої, липневої та серпневої криз. Дослідити роль радянського чинника в революції, рішення I Всеросійського з’їзду рад. Розкрити основні ідеї ленінських “квітневих тез”. З’ясувати чи однакові були цілі рад робітничих і солдатських депутатів і партії більшовиків. Розглянути перші невдалі спроби більшовиків прийти до влади.

2. Проаналізувати передумови та наслідки Корніловського заколоту. Акцентувати увагу на зміні більшовицьких гасел напередодні жовтневого перевороту, сформулювати причини процесу більшовизації рад. Розглянути спроби ліберально-соціалістичного партійного блоку утвердитися при владі через скликання Демократичної наради та Передпарламенту. Сформулювати причини падіння Тимчасового уряду. З’ясувати методи проведення більшовицького перевороту та скликання II Всеросійського з’їзду рад. Розкрити зміст та значення рішень II Всеросійського з’їзду рад.

3. Дослідити методи підкорення місцевих рад більшовиками після перевороту. Розглянути збройні сутички більшовицьких військ з військами Керенського-Краснова. Розкрити значення ідеї Установчих зборів в революції 1917 р. Простежити особливості ходу та результати виборів до Установчих зборів. Розглянути передумови скликання першого російського парламенту та причини його розгону. З’ясувати наслідки та значення революції 1917 р. для подальшого політичного, соціально-економічного, культурного та духовного розвитку країни.

• Джерела:

Авксентьев Н. Большевистский переворот. // Отечественная история. – 1992. – №5.

Антонов-Овсиенко В.А. В революции. – М., 1957.

Архив русской революции (АРР). – М., 1990 – 1993.

Бонч-Бруевич В.Д. Воспоминания о Ленине. – М., 1965.

Бунин И. Окаянные дни. – М., 1991.

В.И. Ленин и ВЧК. Сборник документов. – М., 1987.

Второй Всероссийский съезд Советов рабочих и солдатских депутатов. Сборник документов и материалов [25-26 октября 1917 года]. – М. 1997.

Гиппиус З. Петербургские дневники. 1914 – 1919. – М., 1990.

Горький М. Несвоевременные мысли. – М., 1991.

Дыбенко П. Революционные балтийцы. – М., 1959.

История отечества в документах. Хрестоматия. Ч.1 – 4. – М., 1994-1995.

История России. 1917 – 1940. Хрестоматия. – Екатеринбург, 1993.

Керенский А. Октябрьский переворот: Отрывки из книги "Россия и поворотный пункт истории" // Зеркало недели. – 1997. – № 45 /7 октября/.

Крупская Н.К. Воспоминания о В.И. Ленине. – М., 1972.

Ленин В.И. Сумеют ли большевики удержать власть или Очередные задачи советской власти // Полное собрание сочинений. – Т.46. – М., 1959.

Меньшевистские и эсеровские листовки 1917 - 1918 года // Отечественная история. – 1993. – № 1. – С. 15–173.

Милюков П.Н. Воспоминания. – М., 1991.

Октябрьская революция. Мемуары. – М., 1991.

Отречение Николая II. Воспоминания очевидцев. Документы. – М., 1990.

Политические партии России и общество. 1914 – 1917. Мемуары и письма. – М., 1999.

Пришвин М. Дневники // Литературная учеба. – 1991. – №№ 3 – 4.

Рид Д. Десять дней, которые потрясли мир. – М., 1959.

Родзянко М.В. Крушение империи. Воспоминания. – М., 1992.

Троцкий Л. Моя жизнь: опыт автобиографии. – М., 1990.

Троцкий Л. Октябрьское восстание // Свободная мысль. – 2007. – № 10. – С. 129–144.

Шульгин В.В. Дни. 1920. – М., 1989.

Февральская революция 1917 г. Сборник документов и материалов. – М., 1996.

Федотов Г.П. Судьба и грехи России: В 2-х тт. –М., 1991.

Хрестоматия по истории СССР. 1861 – 1917. – М., 1990.

Чернов В.М. Борьба за Учредительное собрание и его разгон // Кентавр. –1993. – № 3. – С. 116–134.

Література:

Айрапетов О.Р. Секретный доклад В.Р. Робертсона "Военные последствия выхода России из Антанты": О событиях, происходивших в России между Февралем и Октябрем І9І7 года // Вопросы истории. – 1998. – № 8. – С. 87–94.

Александров-Деркаченко П. Февральская трагедия // Свободная мысль. – 2007. – № 2. – С. 155–170.

Анатомия революции. 1917 год в России. Массы, партии, власть. –Спб., 1994.

Ауров О. Вокруг Февраля … (Психологические заметки на полях трех книг А.Ф. Керенского ) // Свободная мысль. – 2007. – № 2. – С. 193–207.

Бабич Д. Европейская социал-демократия и русский Октябрь // Свободная мысль. – 2007. – № 10. – С. 108–114.

Базанов С. За эсеров или за большевиков? (О выборах в Учредительное собрание в Действующей армии в ноябре 1917 года) // История. – 2007. – № 22 (16-30 ноября). – С. 18–23.

Балабанов С.С. Октябрь 1917 года в сознании учащейся молодежи // СОЦИС. – 2007. – № 8. – С. 71–77.

Берштейн А. Хозяин или изгой? 5-6 января 1918 г. большевики узурпировали власть в России // История. – 2008. – № 5 (1-15 марта). – С. 18–23.

Бичек В. Джерела та складові російської революції // Наука і суспільство. – 1997. – № 3. – С. 17–20.

Булдаков В.П. Красная смута. Природа и последствия революционного насилия. –М., 1997.

Бушуев В. Октябрь: 90 лет спустя // Свободная мысль. – 2007. – № 10. – С. 81–95.

Бушуев В. Октябрь: успех и поражение // Свободная мысль. – 2004. – № 11. –С. 145–157.

Бэднок С. Переписывая историю российской революции 1917 года в провинции // Отечественная история – 2007. – № 4. – С. 103–112.

Веллер М., Буровский А. История безумной Гражданской войны. – М., 2007.

Верт Н. История Советского государства. 1900 – 1991. – М., 1998.

Верт Н. Історія Радянської держави.1900 – 1991. – Рівне, 2001.

Гайда Ф. Октябрьский финал: (Концепция Февральской и Октябрьской революции возникла в сталинские времена. Две революции за один год – такого в мировой истории еще не было) // Вокруг света. – 2007. – № 11. – С. 112–126.

Гайда Ф. Последний февраль империи // Вокруг света. – 2007. – № 2. – С. 46–57.

Галин В.В. Война и революция. – М., 2004.

Герасименко Г.А. Судьба демократической альтернативы в России 1917 года и роль ее лидеров // Вопросы истории. – 2005. – № 7. – С. 3–22.

Давидюк А. Канун потрясений 1917-го // Эхо планеты. – 2007. – № 5. – С. 20–25.

Давидюк А.Б. Февраль 1917 года. Политическая жизнь Петрограда глазами союзников // Новая и новейшая история. – 2007. – № 1. – С. 181–197.

Дамье В. Неизвестная революция: Революция 1917 года – историческое явление // Знание - сила. – 1997. – № 3. – С. 8–16.

Джалагония В. Так что же учредило Учредительное собрание? // Эхо планеты. – 2008. – № 4. – С. 34–37.

Земцов Б. Две России: Гражданское общество в преддверии революции: Октябрь семнадцатого и судьбы России // Свободная мысль. – 1996. – № 10. – С. 75–86.

Интеллигенция у власти. Временное правительство в 1917 году. (Международный семинар историков в С.-Петербурге.) // Отечественная история. – 1999. – № 4. – С. 103 – 112.

Искендеров А.А. Российская монархия, реформы и революция // Вопросы истории. – 1999. – № 11-12. – С. 82–101.

История России. ХХ век. – М., 1998.

История России: Учебник для вузов. – М., 1998.

Кадацкий А. Мировая история в тисках революции // История. – 1997. – № 45 /декабрь/. – С. 8–10. – Прилож. к газ. "Первое сентября".

Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация. – Киев, 2004.

Карцев Д. Жертвенник идеи (легитимный и революционный подходы к рассмотрению созыва и разгона Учредительного собрания) // История. – 2008. – № 5 (1-15 марта). – С. 24–27.

Кацва Д. Российская революция 1917 года // История. – 1997. – № 8 /июль/. – С. 1–8. – Прилож. к газ. "Первое сентября".

"Красная смута" на "круглом столе" (Обсуждение книги В.П.Булдакова) // Отечественная история. – 1998. – № 4. – С.138 – 168.

Кривобоков В.А. Очерки сказочных былей. – Харьков, 2003.

Кузнецов В. Октябрь и международное право // Международная жизнь. – 1997. – № 11-12. – С. 88–94.

Кульчицький С. Велика російська революція // Сучасність. – 1998. – № 1. – С. 84–90.

Кульчицький С. Велика російська революція І9І7 року // Історія в школах України. – 1998. – № 3. – С. 2–7.

Кульчицький С. Драматичний листопад 1917-го. Петроград і Київ: порівняльний аналіз // Сучасність. – 2007. – № 10. – С. 138–142.

Кульчицький С. Російська революція 1917 року // Історія України – 2003. – № 45, 46; 2004 – № 3, 7.

Кульчицький С. Російська революція 1917 року: новий погляд. – К., 2008.

Леонидов В.Л. 1917 год в судьбах России и мира. Октябрьская революция: от источников к новому осмыслению. Международная научная конференция // Отечественная история. – 1998. – № 4. – С. 206 – 209.

Маленков В. 1917 год на фоне традиций: Историческое противоречие между развитием общества и государства // История. – 1998. – № 32 /август/ – С. 14. – Прилож. к газ "Первое сентября".

Маля М. Радянська трагедія: історія соціалізму в Росії 1917 – 1991. – К., 2000.

Медведев Р. 80 лет русской революции // Свободная мысль. – 1997. – № 9. – С. 13–27.

Медушевский А.Н. Причины крушения демократической республики в России 1917 года // Отечественная история. – 2007. – № 1. – С. 3–27.

Мельгунов С.П. Осада Зимнего дворца // Вопросы истории. – 1993. – № 1. – С. 117–128.

Милюков П. Февраль 1917-го: крах монархии // Свободная мысль. – 2007. – № 2. – С. 171–183.

Муратов А. Великая? Октябрьская? Социалистическая? Революция? // Правда Украины. – 1997. – 6 ноября. – С. 2.

О деятельности политических партий в России (1914 – 1917) // Свободная мысль. – 2004. -– № 10. – С. 123–129.

Октябрьская революция // История России: Учебное пособие для вузов, а также колледжей, гимназий и школ: В 2х т. / Под ред.С.В. Леонова. – 1998. – Т. 2. – С. 84–125.

Пернацкий В. Дуализм революции и противоречивость большевизма // Свободная мысль. – 1997. – № 10. – С. 48–57.

Пернацкий В. Ошибка или сознательный выбор истории // Свободная мысль. – 1996. – № 10. – С. 62–75.

Плимак Е. Две революции, две точки зрения // Свободная мысль. – 1997. – № 10. – С. 15–25.

Поликарпов В.В. 22-23 февраля 1917 года в Петрограде // Вопросы истории. – 2005. – № 10. – С. 10–24.

Попович М. Червоне століття. – К., 2007.

Рабинович А. Большевики и Октябрьская революция в Петрограде // Свободная мысль. – 2007. –№ 10. – С. 145–158.

Россия в период великих потрясений. Российская революция І9І7 года: Октябрьско-ноябрьские события в Петрограде и Москве // Новейшая история. ХХ век: Учебник для вузов: В 2х т. / Под ред. А. Киселева, Э.Щагина. – М., 1998. – Т. 1. – С. 184–287.

Соболев Г.Л. Первый год большевистской власти в исследовании американского историка // Вопросы истории. – 2008. – № 9. – С. 162–166.

Сокур В. Отдадим октябрю – октябрево, а Ленину – лениново: [Мнение непредвзятого историка] // Правда Украины. – І997. – 4-5 ноября.

Солнцева С. Ударные формирования русской армии в 1917 году // Отечественная история. – 2007. – №2. – С.47–59.

Старцев В. Октябрь 1917-го: была ли альтернатива? Фантазии и реальность // Свободная мысль. – 2007. – № 10. – С. 96–107.

Сытник П. История одного эксперимента /К 30-летию Октябрьской революции/ // Зеркало недели. – 1997. – № 45 /7 ноября/. – С. 2.

Терещенко Ю.Я. История России XX – начала XXI вв. – М. – Ростов н/Д, 2004.

1917 год в истории России и мира: от источников к новому осмыслению. В 2-х тт. – М., 1998.

1917: выбор исторического пути развития России // Отечественная история: Учебник для вузов /Под ред. Ш.М.Мунчаева. – М., І998. – С. 214–232.

Февральская революция 1917 года в российской истории (“круглый стол”) // Отечественная история. – 2007. – № 5. – С. 3–30.

Фомин А. Переосмысливая события революционной поры: Октябрь семнад­цатого года и судьбы России // Свободная мысль. – 1996. – № 10. – С. 47–61.

Шестаков В.А. История Отечества. XX век. – М., 1995.