Тема 3. Нові напрями прикладної психофізіології (4 год.)

Курс: 4

Семестр: 8

Лекцій: 18 год.

Лабораторні роботи: 16 год.

Кількість кредитів: 2

Загальний обсяг годин: 60

Кількість модулів: 3

Кількість змістових модулів: 3

Форма підсумкового контролю: залік

Модуль 1. ВСТУП ДО КУРСУ ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

1

Вступ до курсу психофізіології. Історія виникнення та розвитку психофізіології. Предмет і принципи психофізіологічного дослідження. Сучасні методи непрямого (вегета­тивні реакції, електроміографії та ін.) та прямого вивчення мозку людини (електроенцефалографія, томографія, магнітоенцефалографія та ін.). Викорис­тання методу ЕМГ для ранньої діагнос­тики вражень нервово-м’язової системи у спортсменів

1

1

2

2

Функції ЦНС людини. Рефлекторна функція. Рефлекторна дуга. Безумовні та умовні рефлекси. Механізм утворення та теорії замикання тимчасових зв’язків. Гальмування умовних рефлексів: безумовне та умовне. Координаційна функція.

1

2

1

4

3

Інтегративна діяльність мозку. Три основні функціональні блоки мозку. Перший блок – блок прийому, переробки сенсорної інформації, його локалізація в мозку. Другий блок – блок модуляції, активації нервової системи. Третій блок – блок програмування, регуляції і контролю складних форм діяльності. Структура рухового акту. Роль мотивації та еферентного синтезу (в структурі поведінкового акту) для досягнення високих спортивних результатів. Два основних принципи управління рухо­вими актами і дві системи ініціації руху.

2

10

12

Всього

4

2

12

18

Форма модульного контролю: усне опитування, виконання та оформлення лабораторних робіт, тести

Модуль 2. КОГНІТИВНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ

4

Психофізіологія поведінки. Вчення І.П. Павлова про I і II сигнальні системи. Розвиток і функції мови, стадії оволо­діння мовою, центри мови в корі великих півкуль. Класифікація І.П. Павлова типів ВНД. Залежність типу ВНД від працездатності нервових клітин та від особливостей протікання процесів збудження та гальму­вання. Типологія ВНД за І.П. Павловим. Професійний відбір спортсменів в залеж­ності від їх типологічних особливостей.

2

2

2

6

5

Психофізіологія сприйняття та коду­вання інформації в нервовій системі. Визначення інформації та значення її для життєдіяльності організму людини. Принципи кодування інформації в нер­вовій системі: принцип специфічності – мічена лінія. Частотний хід – один із способів передачі інформації. Струк­турна організація, потенціали дії (ПД) у часі – в якості відповіді нейрона на подразнення. Локальні нейронні лан­цюги. Нейронні механізми сприйняття. Наявність чутливих періодів в розвитку мозку. Колінчата (вертикальна) і пошарова (горизонтальна) організація нейронів кори. Константні нейрони – детектори Модуляторні нейрони. Ієрархічна система управління. Принцип зворотного зв’язку та його роль в ефективності тренувального процесу і удосконаленні техніки спортсмена.

1

2

1

4

6

Психофізіологічні механізми пізна­вальних процесів. Визначення уваги, класифікація видів та характеристик уваги. Мислення та мова. Структура процесу мислення; вербальний та невербальний інтелект. Функціональна асиметрія мозку та особливості розумової творчої діяльності.

1

4

2

7

7

Психофізіологія свідомості. Характе­ристика свідомих і несвідомих процесів.

1

2

2

5

8

Визначення, класифікація та функції емоцій. Когнітивні процеси в ґенезі емоцій. Біологічні та соціально значимі стимули, а також потребуючо-інфор­маційні фактори виникнення емоцій. Теорія зворотнього лицьо­вого зв’язку як одного із механізмів емоцій. Багатомірна та дискретна моделі емоцій. Класифі­кація емоцій.

Нейроанатомія емоцій. Гуморальні меха­нізми емоцій. Вираження емоцій в міміці, жестах, позі, голосі. Активність лицьових м’язів, пов’язаних із різними емоція­ми. Нейрони-детектори емоційної ли­цьової експресії. Зв’язок емоційних переживань із індивідуальними відмін­ностями. Ефективність дій спортсменів в ігрових видах спорту в залежності від емоційного стану. Функційна асиметрія мозку та емоції. Художній, інтелекту­альний тип і емоції, семантичний простір емоцій.

1

2

1

4

9

Пам’ять та навчання. Філогенетичні рівні біологічної пам’яті. Тимчасова організація і концепція активної пам’­яті. Множинність систем пам’яті. Нейрони довготривалої пам’яті. Види навчання та нейронні феномени пластичності.

2

2

1

5

10

Види і механізми сну. Поняття про гіпноз. Теорії та фази сну, їх електро­енцефалограма.

1

1

2

11

Концепція стресу Г. Сельє. Стресори. Фізіологічний і психологічний стрес. Нейронні і гуморальні механізми стре­су. Інформаційне навантаження. Ін­форма­ційний стрес. Інформаційний невроз. Емоційний стрес. Роль стрес-реакцій в загальному механізм адаптації. Індиві­дуальна стійкість до стресу. Тренування та здатність переносити стрес.

1

1

2

Всього

10

14

11

35

Форма модульного контролю: усне опитування , письмова контрольна робота, виконання та оформлення лабораторних робіт, тести.

Модуль 3. НОВІ НАПРЯМИ ПРИКЛАДНОЇ ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ

12

Педагогічна психофізіологія. Проблема оптимізації навчання з точки зору біо­логічних критеріїв. Моніторинг функціо­нального стану учня. Комп’ютеризована оцінка його індивідуальних психофізіо­логічних характеристик.

2

1

3

13

Соціальна психофізіологія. Психофі­зіологічні механізми навчання та набуття певних навичок під впливом соціального середовища, культури та традиції суспільства. Формування поведінки на основі даного навчання.

1

1

1

14

Екологічна психофізіологія. Вивчення психофізіологічних механізмів впливу на людину екологічно шкідливих факторів, які порушують психічну діяльність і поведінку людини.

1

1

1

Всього

4

3

7

Форма модульного контролю: усне опитування, виконання та оформлення лабораторних робіт, тести, задачі.

Всього

18

16

26

60

Форма підсумкового контролю: залік