ІС та технології. Частина 1
.pdf181
B4* B9 C4*C9 D4* D9, або
СУММПРОИЗВ(B4 : D4;B9 : D9).
Якщо передбачається копіювання формул, то необхідно коміркам
B9,С9, D9 надати абсолютної адреси. Тоді формули матимуть вигляд:
B4*$B$9 C4*$C$9 D4*$D$9, або
СУММПРОИЗВ(B4 : D4;$B$9 :$D$9).
Укомірці F5 потрібно прописати формулу для обчислення сумарних витрат по ресурсу 2. Оскільки формула будується аналогічно, то її можна отримати копіюванням з допомогою маркера автозаповнення.
3) В комірціF9 прописуємо формулу для розрахунку цільової функції
Z 10x1 15x2 12x3 (прибуток від реалізації всіх видів продукції).
Рис. 4.54. Доповнена таблиця для розв’язання Задачі 1.
4) Викликаємо діалогове вікно інструменту Поиск решения (Рис. 4.55)
однойменною командою з пункту меню Сервис.
5)Заповнюємо поля діалогового вікна. Для цього слід:
в полі Изменяя ячейки задати посилання на комірки
$B$9 :$D$9 (кількість виробів кожного виду);
для введення обмежень у поле Ограничения необхідно
скористатися кнопкою Добавить.
182
Рис. 4.55. Діалогове вікно інструменту Поиск решения.
При натисканні кнопки Добавить викликається діалогове вікно Добавление ограничения (Рис. 4.56.), з допомогою якого і створюються обмеження.
Рис. 4.56. Діалогове вікно Добавление ограничения.
Алгоритм побудови обмежень.
Для створення обмеження по ресурсу 1 (3x1 3x2 2x3 40) слід :
у полі Ссылка на ячейку вказати адресу комірки $F$4
(витрати ресурсу 1 на виготовлення продукції);
далі обрати знак <=> ;
у полі Ограничение вказати адресу комірки $E$4
(витрати ресурсу 1 на виготовлення продукції);
натиснути кнопку ОК для завершення створення, або
кнопку Добавить для створення ще одного обмеження.
183
Аналогічно створюється обмеження по ресурсу 2. Крім того, можна створити додаткові обмеження на те, що кількість виробів має бути цілим числом (Рис. 4.55.).
6) Кнопкою Параметры викликаємо діалогове вікно Параметры поиска решения (Рис. 4.57.). В діалоговому вікні обираємо Линейная модель та Неотрицательные значения.
Рис. 4.57. Діалогове вікно Параметры поиска решения.
7)Для початку процесу обчислення слід натиснути кнопку
Выполнить.
Після завершення обчислень отримані значення будуть додані в таблицю (Рис. 4.58.), а на екрані з’явиться діалогове вікно з повідомленням про завершення пошуку рішення.
Рис. 4.58. Результати розв’язання Задачі 1.
184
З таблиці на Рис. 4.58 видно, що максимально можливий прибуток становить 174 г.о., для чого потрібно випустити 6 одиниць виробу 1; 6
одиниць виробу 2; 2 одиниці виробу 3. При цьому будуть повністю використані наявні ресурси.
4.7.2. Таблиці підстановки
Використанням таблиці підстановки можна оцінити вплив одного чи декількох параметрів на певну величину. Якщо параметр один, то список його значень і значень досліджуваної величини варто розмістити так, щоб вони були розташовані в рядку чи в стовпці.
Розглянемо використання таблиць підстановки для розв’язання задачі розрахунку суми виплат за вкладами. Сума виплат описується формулою:
S V K V(1 P |
100 |
)T , |
|
|
|
де S - сума виплат, V - розмір внеску, грн., K - коефіцієнт нарощування, |
||
P - відсоткова ставка, %, T - термін вкладу, |
років. З допомогою таблиці |
підстановки можна оцінити вплив відсоткової ставки або терміну вкладу на суму виплат.
В залежності від того, вплив скількох параметрів одночасно враховується, розрізняють таблиці підстановки з одним входом та з двома входами.
Задача 1. Скориставшись таблицею підстановки з одним входом, яка дозволяє оцінити вплив одного параметра, виконати розрахунок суми виплат за вкладами.
Алгоритм розв’язання задачі:
1)Побудувати таблицю з початковими даними.
2)Створити список значень параметра (наприклад, список можливих відсоткових ставок) та ввести формулу для розрахунку суми виплат (Рис. 4.59.).
185
Рис. 4.59. Формування таблиці підстановки.
3) Виділити діапазон комірок із списком значень і формулою для обчислення (E3: F14) та виконати команду:
Данные Таблица подстановки …
4) В діалоговому вікні Таблица подстановки (Рис. 4.60.) вказати, в яку комірку підставляти значення із списку.
В нашому випадку дані розташовані в рядках і їх значення потрібно підставляти в комірку $C$6.
Рис. 4.60. Діалогове вікно Таблица подстановки.
На Рис. 4.61 наведена результуюча таблиця після розв’язання Задачі 1 у
разі використання Таблиці підстановки з одним входом.
186
Рис. 4.61. Результуюча таблиця підстановки після розв’язання Задачі 1.
Задача 2. Скориставшись таблицею підстановки з двома входами, яка дозволяє оцінити вплив двох параметрів, виконати розрахунок суми виплат за вкладами.
Алгоритм розв’язання задачі такий:
1)Побудувати таблицю з початковими даними.
2)Створити списки значень параметрів (список можливих відсоткових ставок і список можливих термінів вкладу) та ввести формулу для розрахунку суми виплат (Рис. 4.62.).
3)Виділити діапазон комірок зі списком значень і формулою для обчислення (F3: P14) та обрати команду Таблица подстановки … з
пункту меню Данные.
4)В діалоговому вікні Таблица подстановки вказати, в які комірки підставляти значення із списку.
У цій задачі у стовпцях розташовані можливі терміни вкладу, і їх потрібно підставляти в комірку $C$5.
У рядках розташовані можливі відсоткові ставки, і їх потрібно підставляти в комірку $C$6.
187
Рис. 4.62. Формування таблиці підстановки при розв’язання Задачі 2.
В таблиці на Рис. 4.63 наведені результати обчислень за умовами Задачі 2.
Рис. 4.63. Результуюча таблиця підстановки після розв’язання Задачі 2.
188
4.8. Консолідація даних
Консолідація даних – процедура об’єднання однотипних даних,
розміщених на різних ділянках одного чи кількох робочих аркушів і навіть книг. У процесі консолідації реалізується чимало математичних та статистичних функцій.
З допомогою консолідації можна отримати підсумки за даними,
розташованим в різних місцях таблиці, різних аркушах і книгах.
Результатом консолідації є таблиця, що містить значення ключового поля та результати обчислення за обраною функцією (за всіма записами в межах кожного значення ключового поля).
Ключовим полем є крайня ліва колонка таблиці чи її виділеної частини.
Розглянемо процедуру консолідації даних на прикладі Таблиці 4.12,
наведеної нижче.
Таблиця 4.12.
|
|
|
Модель |
|
|
№ |
Дата |
Місто |
автомобіля |
Колір |
Вартість |
1 |
04.01.2006 |
Донецьк |
Сенс |
Білий |
39900 |
2 |
04.01.2006 |
Одеса |
Матіз |
зелений |
27800 |
3 |
04.01.2006 |
Харків |
Матіз |
зелений |
21500 |
4 |
04.01.2006 |
Львів |
Сенс |
Синій |
41000 |
5 |
04.01.2006 |
Одеса |
Сенс |
Синій |
27450 |
6 |
04.01.2006 |
Київ |
Сенс |
червоний |
40500 |
7 |
08.01.2006 |
Одеса |
Ланос |
зелений |
46500 |
8 |
08.01.2006 |
Львів |
Ланос |
Чорний |
47750 |
9 |
10.01.2006 |
Одеса |
Матіз |
Зелений |
45000 |
10 |
10.01.2006 |
Харків |
Сенс |
Синій |
40500 |
11 |
10.01.2006 |
Донецьк |
Матіз |
Червоний |
45000 |
12 |
10.01.2006 |
Львів |
Сенс |
Червоний |
41100 |
13 |
12.01.2006 |
Львів |
Сенс |
Білий |
21500 |
14 |
12.01.2006 |
Донецьк |
Ланос |
Синій |
47500 |
15 |
15.01.2006 |
Київ |
Ланос |
Зелений |
46500 |
16 |
15.01.2006 |
Львів |
Сенс |
Червоний |
40500 |
17 |
15.01.2006 |
Львів |
Матіз |
Червоний |
27500 |
18 |
15.01.2006 |
Харків |
Сенс |
Червоний |
40750 |
19 |
15.01.2006 |
Харків |
Ланос |
Чорний |
48100 |
20 |
19.01.2006 |
Харків |
Сенс |
Білий |
39900 |
21 |
19.01.2006 |
Донецьк |
Сенс |
Синій |
40500 |
189
Для Таблиці 4.12 можна побудувати щонайменше три таблиці, що містять консолідовані дані.
В Таблиці 4.13 наведені дані, консолідовані за ключовим полем Дата
(функція Сумма).
|
|
|
|
Таблиця 4.13. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Модель |
|
|
|
|
Місто |
автомобіля |
Колір |
Вартість |
|
|
|
|
|
|
|
04.01.2006 |
|
|
|
198150 |
|
|
|
|
|
|
|
08.01.2006 |
|
|
|
94250 |
|
|
|
|
|
|
|
10.01.2006 |
|
|
|
171600 |
|
|
|
|
|
|
|
12.01.2006 |
|
|
|
69000 |
|
|
|
|
|
|
|
15.01.2006 |
|
|
|
203350 |
|
|
|
|
|
|
|
19.01.2006 |
|
|
|
128400 |
|
|
|
|
|
|
|
22.01.2006 |
|
|
|
41000 |
|
|
|
|
|
|
|
25.01.2006 |
|
|
|
48500 |
|
|
|
|
|
|
|
28.01.2006 |
|
|
|
143150 |
|
|
|
|
|
|
|
30.01.2006 |
|
|
|
269650 |
|
|
|
|
|
|
|
В Таблиці 4.14 наведені дані, консолідовані за ключовим полем Місто
(функція Сумма).
|
|
|
Таблиця 4.14. |
|
|
|
|
|
|
|
Модель |
|
|
|
|
автомобіля |
Колір |
Вартість |
|
|
|
|
|
|
Донецьк |
|
|
563700 |
|
|
|
|
|
|
Одеса |
|
|
526000 |
|
|
|
|
|
|
Харків |
|
|
445400 |
|
|
|
|
|
|
Львів |
|
|
588600 |
|
|
|
|
|
|
Київ |
|
|
442250 |
|
|
|
|
|
|
3) В Таблиці 4.15 наведені дані, консолідовані за ключовим полем
Модель автомобіля (функція Сумма).
190
Таблиця 4.15.
|
Колір |
Вартість |
|
|
|
Сенс |
|
611400 |
|
|
|
Матіз |
|
300800 |
|
|
|
Ланос |
|
454850 |
|
|
|
Якщо консолідація виконується для даних з різних таблиць, то необхідно пам’ятати, що таблиці повинні мати однакову структуру.
Розглянемо алгоритм виконання консолідації даних:
1)Виділити комірку, починаючи з якої має формуватися підсумкова
таблиця.
2)Командою Консолидация з пункту меню Данные викликати однойменне діалогове вікно (Рис. 4.63.).
3)Заповнити поля діалогового вікна таким чином:
у полі Функция обрати функцію для проведення розрахунків;
у полі Ссылка вказати діапазон комірок, для якого виконується аналіз. Після визначення діапазону натиснути кнопку Добавить і адреса виділеного діапазону перенесеться в поле Список диапазонов. Якщо консолідація виконується для кількох таблиць, то в такий спосіб необхідно задати адреси всіх таблиць чи їх частин;
за необхідності включити прапорці в розділі Использовать
в качестве имен:
Подписи верхней строки – визначає, вказувати чи ні в результуючій таблиці назви колонок;
Значения левого столбца – визначає, вказувати чи ні в таблиці значення ключового поля;
Прапорець Создавать связи с исходными данными
встановлюється в тоді, коли потрібно, щоб зміни в початкових