- •1 . Оцінка несучої здатності аеродромних покриттів
- •1.1 . Представлення даних про несучу здатність аеродромних покриттів
- •1.2 . Розрахунок несучої здатності жорстких і змішаних покриттів
- •1.2.1 . Розрахунок несучої здатності одношарових цементобетонних і армобетонних покриттів на штучних підставах
- •1.2.2 . Розрахунок несучої здатності двошарових цементобетонних і армобетонних покриттів на штучних підставах
- •1.2.3 . Розрахунок несучої здатності залізобетонних покриттів на штучному підставі з матеріалів , для яких унормовано розрахунковий опір розтягуванню при вигині
- •1.2.4 . Розрахунок несучої здатності змішаних покриттів
- •1.2.5 . Визначення допустимого навантаження та коду pcn по номограммам
- •1.2.6 . Обчислення максимального згинального моменту
- •2 . Розрахунок конструкцій посилення аеродромних покриттів
- •2.2 . Розрахунок підсилення жорстких і змішаних покриттів
- •2.3 . Розрахунок підсилення нежорстких покриттів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Необхідність і методи посилення існуючих покриттів при реконструк-ції аеродромів слід встановлювати з урахуванням призначуваного класу аеро-дрому та категорії нормативного навантаження , а також залежно від стану існуючого покриття , природного та штучного підстав і водостічної- дренаж-ної мережі , місцевих гідрогеологічних умов , характеристик матеріалів існуючого покриття та основи , висотного положення поверхні покриття .
Необхідна товщина шару підсилення повинна встановлюватися розра-хунком з урахуванням фактичної несучої здатності існуючого покриття . При цьому розрахункові характеристики існуючого покриття та основи слід , як правило , визначати на основі даних випробувань.Примітка. У тих випадках , коли проведення випробувань не представляєть-ся можливим , допускається розрахункові характеристики конструктивних шарів існуючого покриття визначати за даними проекту з урахуванням кате-горії руйнування , установлюваної на підставі статистичної обробки масових даних про технічний стан аеродромних покриттів різних типів і видів.
При посиленні покриттів слід попередньо усунути дефекти існуючої конструкції , а також відновити водостічної- дренажну мережу; в разі відсут-ності мережі - вирішити питання про необхідність її пристрою. Допускається проводити фрагментизація верхнього шару існуючих жорстких покриттів.
Жорсткі покриття можуть посилюватися усіма типами жорстких пок-риттів і асфальтобетоном виходячи з найбільш ефективного використання несучої здатності існуючого покриття з урахуванням конкретних умов.
При підсиленні збірних покриттів збірними плитами шви шару підси-лення по відношенню до швах існуючого покриття слід зміщувати не менше ніж на 0,5 м для поздовжніх і на 1 м для поперечних швів.
При посиленні монолітних жорстких покриттів монолітним бетоном , армобетонних або залізобетоном повинні бути задоволені вимоги до двоша-ровим покриттям згідно 6.3.7 , 6.4.13 - 6.4.15 . При числі шарів більше двох нижнім слід вважати шар , розташований безпосередньо під верхнім , а інші шари - розглядати як штучні підстави.
Для забезпечення контакту плит з основою при посиленні жорстких покриттів збірними попередньо напруженими залізобетонними плитами між існуючим покриттям і збірними плитами слід обов'язково , незалежно від рів-ності існуючого покриття , влаштовувати вирівнюючий шар з піскоцементу середньої товщиною не менше 3 см; розділову прошарок в цьому випадку не влаштовують.
Загальна мінімальна товщина шарів асфальтобетону при посиленні жорстких покриттів повинна відповідати вимогам таблиці 13 . Для посилення жорстких покриттів асфальтобетоном у всіх шарах повинні застосовуватися тільки щільні асфальтобетонні суміші.
Посилення нежорстких покриттів може бути виконано нежорсткими і жорсткими покриттями всіх типів .
При посиленні існуючих жорстких покриттів асфальтобетоном слід застосовувати конструктивні заходи (армування , нарізку деформаційних швів в асфальтобетоні та ін), спрямовані на зниження ймовірності утворення відображених тріщин в шарі посилення і вирівнюючий шар .