6. Розрахунок показників ефективності використання транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів

Показники ефективності:

а) вартість втрат із-за непродуктивних робіт та простоїв транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів в системі масового обслуговування із розрахунку на 1 годину їх роботи (,грн/год):

, грн/год (36)

б) сумарні витрати та вартість втрат із розрахунку на одне навантаження (розвантаження) автомобіля (,грн/1 навант):

, грн/1 навант. (37)

де –середня кількість зайнятих постів обслуговування.

Для одноканальної системи масового обслуговування число зайнятих навантажувально-розвантажувальних засобів:

, (38)

а для багатоканальної системи:

; (39)

в) непродуктивні простої водіїв та робітників, які зайняті на навантажувально-розвантажувальних роботах, із розрахунку на одне навантаження (розвантаження) автомобіля (,):

(40)

1) m´=3

1

;

;

;

;

Результати розрахунків занесені у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

k	Pk	k.Pk	(k-n).Pk	(n-k).Pk
0	0,11274	0	-	0,67644
1	0,36190	0,3619	-	1,8095
2	0,3873	0,7746	-	1,5492
3	0,1381	0,4143	0	0,4143
∑	1	1,5508	0	4,44944

Середня кількість автомобілів, які знаходяться під навантаженням (розвантаженням) і в очікуванні навантаження (розвантаження):

.

Середнє число автомобілів, які очікують початку операцій навантаження (розвантаження):

.

Середнє число навантажувально-розвантажувальних засобів, які простоюють внаслідок відсутності автомобілів:

.

Середнє число зайнятих навантажувально-розвантажувальних засобів:

.

2) m´=6

1

;

;

;

;

;

;

;

Результати розрахунків занесені у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

k	Pk	k*Pk	(k-n)*Pk	(n-k)*Pk
0	0,01277	0	-	0,07662
1	0,0820	0,0820	-	0,041
2	0,2193	0,4386	-	0,8772
3	0,3129	0,9387	-	0,9387
4	0,2477	0,9908	-	0,4954
5	0,1060	0,53	-	0,106
6	0,0189	0,1134	0	0
∑	0,99957	3,0935	0	2,53492

.

.

.

.

3) m´=9

1

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

Результати розрахунків занесені у табл. 3.3.

Таблиця 3.3

k	Pk	k*Pk	(k-n)*Pk	(n-k)*Pk
0	0,0015	0	-	0,009
1	0,015	0,015	-	0,0,075
2	0,062	0,124	-	0,248
3	0,1544	0,4632	-	0,4632
4	0,2477	0,9908	-	0,4954
5	0,2651	1,3255	-	0,2651
6	0,1891	1,1346	0	0
7	0,067	0,469	0,067	-
8	0,0241	0,1928	0,0482	-
9	0,0043	0,0387	0,0129	-
∑	1	4,7536	0,1281	1,4807

.

.

.

.

4) m´=12

1

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

=0,00013;

Результати розрахунків наведені у табл. 3.4 Таблиця 3.4

k	Pk	k*Pk	(k-n)*Pk	(n-k)*Pk
0	0,00013	0	-	0,00078
1	0,0017	0,0017	-	0,0085
2	0,0098	0,0196	-	0,0392
3	0,035	0,105	-	0,105
4	0,084	0,336	-	0,168
5	0,144	0,72	-	0,144
6	0,180	1,08	0	0
7	0,19	1,33	0,19	-
8	0,172	1,376	0,344	-
9	0,123	1,107	0,369	-
10	0,066	0,66	0,264	-
11	0,023	0,253	0,115	-
12	0,0042	0,0504	0,0252	-
∑	1	7,0387	1,3072	0,46548

.

.

.

.

Таблиця 4

m″
3	4,44944	1,5508	0	1,5508
6	2,53492	3,0935	0	3,0935
9	1,4807	4,7536	0,1281	4,6255
12	0,46548	7,0387	1,3072	5,7315

За результатами таблиці 4 розраховуємо значення величин , , та складаємо таблицю 5.

m″=3

грн/год;

грн/1 нав;

люд.год/1 нав;

m″=6

грн/год;

грн/1 нав;

люд.год/1 нав;

m″=9

грн/год;

грн/1 нав;

люд.год/1 нав;

m″=12

грн/год;

грн/1 нав;

люд.год/1 нав;

Результати розрахунків занесені у табл. 5.

Таблиця 5

m″	, грн/год	, грн/1 нав.	, люд.год./ 1 нав.
3	70,7461	35,31	133,24
6	40,305	10,08	17,55
9	24,35	4,0746	16,1544
12	15,64	2,11	14,34

За результатами одержаних даних будуємо графік зміни витрат та трудомісткості робіт залежно від кількості автомобілів (рис. 1).

Рис.1.Графік зміни витрат та трудомісткості робіт в залежності від числа автомобілів у СМО.

За результатами побудованого графіка можна зробити висновок, що за вартістю втрат із-за непродуктивних робіт та простоїв транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів в СМО із розрахунку на одну годину їх роботи оптимальною кількістю автомобілів є 12 одиниць рухомого складу. За сумарними витратами та вартістю втрат із розрахунку на одне навантаження (розвантаження) автомобіля оптимальною кількістю є також 12 атомобілів. А за показником ефективності, що характеризує непродуктивні простої водіїв та робітників, які зайняті на навантажувально-розвантажувальних роботах, із розрахунку на одне навантаження (розвантаження) автомобіля , видно, що оптимальною кількістю автомобілів є також 12 одиниць рухомого складу.

ВИСНОВОК

Завдання цього курсового проекту було закріплення знань, отриманих в процесі вивчення дисципліни, набуття навиків самостійної роботи та вирішення питань, пов’язаних із формуванням раціональної структури та використанням парку автотранспортних засобів.

При розробці курсового проекту було встановленно закони розподілу розмірів дрібнопартіонних вантажів і об’єднаних партій вантажів, а також визначено раціональну структуру парку АТЗ.

Для перевезення партій вантажу (посуду), річний обсяг яких складає 30270 т, було обрано такі моделі автомобілів: ГЗСА-3706 (q₁= 3,25 т) у кількості 6 автомобілів; ГЗСА-3711 (q₂= 3,45 т) у кількості 1 автомобіля; ЛуАЗ-890Б (q₃= 4 ,50 т) у кількості 5 автомобілів.

Середньозважена годинна продуктивність данного парку АТЗ становить 3,1 т/год, а середньозважене значення собівартості перевезень вантажу складає 0,787 грн/т.

Також під час розрахунку чисельних характеристик замкненої пуасонівскої системи масового обслуговування було визначено, що для розрахованої структури парку АТЗ об’єднаних партій вантажів необхідно встановити 6 постів обслуговування, при цьому середній час обслуговування на посту навантаження-розвантаження становить 46,44 хв.

Було визначено, що при функціонуванні одноканальної СМО середня кількість автомобілів, які знаходяться під навантаженням (розвантаження) і в очікуванні навантаження (розвантаження) становить 11,06 автомобілів, а середня кількість автомобілів, які чекають навантаження (розвантаження) – 10,06 Середній час простою автомобіля на пункті навантаження (розвантаження) становить 391,7 хв., а середній час очікування початку операції навантаження (розвантаження) – 465,6хв.

Для багатоканальної системи масового обслуговування ці показники розраховувалися для 2 та 6 постів. Отже, у першому випадку середня кількість автомобілів, які знаходяться під навантаженням (розвантаження) і в очікуванні навантаження (розвантаження) складає 10,2552 автомобілів, середнє число автомобілів, які очікують початку операцій навантаження (розвантаження) становить 8,2582 одиниць. Середнє число навантажувально-розвантажувальних механізмів, які простоюють в очікуванні прибуття автомобілів – 0,00000046, а середній час простою автомобіля на пункті навантаження (розвантаження) 255,49 хв., та середній час очікування початку операції навантаження (розвантаження) відповідно складають 209,05 хв. У другому випадку, тобто при n=6 - середня кількість автомобілів, які знаходяться під навантаженням (розвантаження) і в очікуванні навантаження (розвантаження) склала 6,4186 автомобіля, середнє число автомобілів, які очікують початку операцій навантаження (розвантаження) становить 0,844 автомобіля. Середнє число навантажувально-розвантажувальних механізмів, які простоюють в очікуванні прибуття автомобілів – 0,46565, середній час простою автомобіля на пункті навантаження (розвантаження) складає 49,99 хв., а середній час очікування початку операції навантаження (розвантаження) становить 3,55хв.

Крім того, в курсоваму проекті була розрахована ефективність використання транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів за трьома показниками: за вартістю втрат через непродуктивні роботи та простої транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів в системі масового обслуговування із розрахунку на одну годину їх роботи , за сумарними витратами та вартістю втрат в СМО із розрахунку на одне навантаження (розвантаження) автомобіля і за непродуктивними простоями водіїв та робітників, які зайняті на навантажувально-розвантажувальних роботах, із розрахунку на одне навантаження (розвантаження) автомобіля . Із графіку (Рис. 1) можна зробити висновок, що найефективнішим є використання максимальної кількості автомобілів – це 12 одиниць рухомого складу.